Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Микола Вінграновський (1936)

Рубрики / 1957 рік

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  * * *
    Ти — вся любов. Ти — чистота,
    Довірливість благословенна.
  • •  * * *
    Боюсь поворухнутись… тишина…
    Я ще не знав такої легкості й свободи:
  • •  ЗОРЯНИЙ ПРЕЛЮД
    В тихім світлі нічних заграв
    Пахло море вечірнім сіном…
  • •  * * *
    Синій сон у небесному морі,
    Сплять часи, і віки, і літа.
  • •  * * *
    Я думаю, як і чиню,
    Але скажи, хіба це горе,
  • •  * * *
    За селом, за посірілим тином,
    В лопухах великої весни,
  • •  ІНДУСТРІАЛЬНИЙ СОНЕТ
    Сто чорних димарів на Батьківщині.
    Сто світлих гімнів рідної землі!
  • •  СЛОВО ДИМАРЯ
    Я належу землі, бо ім'я моє — глина.
    Я лежав в тишині від життєвого плина.
  • •  КАННИ
    Канни цвітуть над морем…
    Канни — червоні чайки!
  • •  МОЄМУ МОРЮ
    Прийшла моя пора тебе зустріти,
    Ступить на твій клекочучий поріг!
  • •  * * *
    Вставай, рибалко! Гаснуть метеори,
    В загуслу північ б'ються каюки.
  • •  ВОГНЕННА ЛЮДИНА
    Не в кам'яній, не в дерев'яній ері —
    Зустрілися ми в атомній добі,
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки