Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Діма Княжич (1985)
Я поки що дитя, не воїн,
Мій лук - з вербового прута.
Та пам"ять предківська травою
Мені до серця дороста.




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Романтизм
    Розстріляний зливами і кісточками вишень,
    Блукаю кутами Бермудів, не втраплю у свій Тибет.
  •   "Я" помножив на сім...
    * * *
    "Я" помножив на сім, та не вийшла сім’я.
  •   * * *
    Тишею голос оголено.
    Погляд розходиться колами,
  •   Позабіблійне
    Гріхояблукопад.
    Ти не кОпай – копАй
  •   * * *
    Квітень з ликом жерця відправля біле таїнство
    Ранок дихає синню. На орбіті струни
  •   * * *
    Доісторичність. Мушлі. Хвилі.
    Холодний промінь заламавсь.
  •   Страта
    Цвях останній слова холодного
    В ешафот загатила ти.
  •   * * *
    Листопад. Золоті веремії.
    І на заході – стрічка вогню.
  •   * * *
    Більярдними кулями яблука
    Києм ганяє серпень
  •   * * *
    Знаєш, друже, існує хвороба – любов.
    Я колись занедужав, шукаючи ліки
  •   Фантазія
    Сім синіх веж на обрії гранатнім,
    Сім синіх сурм озветься із верхів.
  •   * * *
    Быть поэтом – не многих проклятье!
    Михаил Брайчевский
  •   * * *
    Відпусти у політ, у високий політ,
    Щоби стріли намарно попадали долу,
  •   * * *
    Так мелодійно джодассениться
    Блакитна хвиля вечорова.
  •   Потаємне
    Ти прости і не сердься, що тебе я так палко
    цілую в думках.
  •   * * *
    Коли до тебе буде відстань
    У сто листів чи одне море –
  •   * * *
    Душа омита сонячним промінням,
    Як у свічаді, в ній відбився світ.
  •   Сповідь
    Я прочитав стільки книжок,
    Що став геть дурний.
  •   * * *
    Лишивши відбитки прибою у мушлях,
    Відступає до обрію море.
  •   * * *
    Таємний обрій сірохвилиться,
    І сивий шторм гука: «Алярм!»
  •   * * *
    Плинних днів загубилася нитка
    В кольоровім клубочку життя.
  •   * * *
    А щастя є простим, як небеса,
    Розлиті синьо ген за виднокругом.
  •   * * *
    Мама кличе мене в дитинство,
    З виднокраю далекого кличе
  •   Легедна
    В серпень-місяць, мріями багатий,
    Покохав хлопчина зірку ясну.
  •   * * *
    Я тобі сказав (а серце – маятник),
    Як три ночі самотою маявся,
  •   * * *
    Коли зіткнувсь на конях з Долею
    І вибита з сідла душа –
  •   "Доброзичливим" критикам
    Перемийте кістки, перетріть!
    Не чіпайте лиш крил
  •   Сковородинське
    Бойова сокира долі
    Серце навпіл розколола.
  •   * * *
    Глиняним коником квітень
    В клечану даль поспіша.
  •   ***
    Окриливсь каризною птах
    На пшеницевих бурштинах,
  •   ***
    У землю – зір, а дух – у небо.
    До боку кріпиш сагайдак.
  •   ***
    Прочиняються брами для добрих стремлінь.
    У серцях молодечих – розповень, розгін.
  •   ***
    Я лечу на крилі у дощу
    Днем осіннім – до тебе, до тебе...
  •   ***
    Ніч водоспадить зоряним дощем,
    А вірші десь блукають манівцями.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки