•  * * *

Збігає час,
та мить боронить мить.

•  * * *

Дома стареют медленней, чем люди...
Их каменная плоть презрела Время.

•  * * *

Відлунням слів стоять на чатах знаки,
Думок провальних онімілий привид

•  Жовтнева секстина

Господній маляр – імпресіоніст,
(Мотив простий мені мольфар приніс)

•  * * *

Ув едемських снах, на семи вітрах,
заблукала десь доля-писанка,

•  * * *

Люблю мандрувати з дощем...
Запнувши дорожнім плащем

•  Три арабески

* * *
С полузатертых арабесок гобелена,

•  Думки

* * *
Коли ти ллєш сльози за тим,

•  Пленерна секстина

Хмари пливуть гондолами
В законспіровану вічність.

•  * * *

Ти приходиш у кожному сні.
Тільки це нам залишило небо.

•  Запрошення

Попливемо до незнаних берегів,
Перед тим звільнивши долю від боргів

•  * * *

Прости мені, великий Дант, зухвалі спроби
занотувати плин думок високим стилем

•  Традиційне.

Проминуло літо скоком горобиним.
Запалали клени на прив'ялім тлі.

•  * * *

"Заворожи мене, волхве" Т. Шевченко.

•  Тернопільська акварель.

Заблукав теплий ранок у став.
Cивий замок примружив око,

•  * * *

Один мудрець казав
І вписано в скрижаль:

•  * * *

Неминучості меч дамоклів
Спраглі серце і душу крає.

•  Антиритмічний настрій.

...помарніло життя, смеркло;
визирає із дзеркала

•  * * *

Здригнувся вірш і тихо застогнав -
Впритул до нього взявся Змій-стоглав,

•  * * *

...з напівзітертих арабесок гобелена,
ніби найтаншим завитком із павутинок,

•  * * *

Перламутровий схід
огорнув, як плащем,

•  Секунди.

* * *
В січні - відлига, по квітні - холодило.

•  На мелодію Шуберта.

Куди біжиш, струмочку,
На захід, чи на схід?

•  * * *

Розвіялось з вітром
Ілюзій розкішшя;

•  * * *

Коли сонце при заході -
Тіні довшають;

•  Лесі Українці.

1.
Ця пісня має дивовижний чар -

•  * * *

Не сумуй ні за чим, мій друже,
Бо життя, переважно, втрати

•  * * *

Янголи дивляться сумно на Землю.
Крихітна кулька - макове зерня.

•  Алегорія.

Ранок починається з Надії.
В теплих рукавичках з оксамиту

•  * * *

Споріднена душе,
крізь товщу років,

•  * * *

Кін зустрічі - сниво; реальність
Дочасна, мов звук, що рояль ніс;

•  Катрени-арт.

* * *
Зблідлою гримасою П`єро*

•  Олександрові Пушкіну.

Звуків витончений букет
Передав нам у спадок поет,

•  Шопену.

Непогасний геній гармонії!
Мелодійність твоя заворожує.

•  Lacrimoso.

Безмовно плаче рань імлиста-
Початок млявий падолиста.

•  * * *

В мою каламутну шибку
Зненацька постукав вечір.

•  * * *

Йдеш невидячки,утомлено, нарІзно.
Затавровані слова. Довільні жести.

•  Катрени-2.

* * *
Вогнелике моє лицАрство,

•  ЕРАТО.

Незнана, ледь-ледь уловима,
Мов вимолена у загалу,

•  Відблиски.

Душа моя, мо`великоднє плесо,
блаженствує під музику Альберті

•  * * *

Церква над ставом -
Свічка поставлена;

•  Євпаторійські хоку.

1.
Небо малює

•  * * *

Не осуди мене, не осуди,
Дай сили пережити холоди,

•  Дитячий віршик.

Ген, попідлісся
Хатка підлізла;

•  Тривірші.

парк...осінь...
небес вечорова просинь

•  Метафізичне.

Відкрилася небесна брама,
Бо перейшла людськая драма,

•  Кольорове.

Мовчить мій білий телефон.
Знак долі-жовтий Скорпіон

•  Катрени-2.

Голос твій-
Дзвін кришталевий.

•  * * *

Ні думок, ні чуттів, ні вражень -
розчинилось, розпалось, відквітло...

•  * * *

Мороком запнуло вечір
По самісінькі плечі;

•  Катрени.

Дощ нудний.Паперовий ліхтарик -
Карнавалу намоклий фетиш.

•  Молитва.

День, що минув, тебе благословляю!
Щодень у день вагомішає мить;

•  * * *

Непідвладна душа нікому...
тільки погляд пантрує погляд,

•  Триптих.

* * *
Заховались в карій далі,

•  Осінні терції.

Виє вітер;понад містом
Ніч видзвонює намистом

•  * * *

Зірка згасла
і впала

•  Спогад про Личаківку.

Пада дощ і знову плаче мідний Янгол.
За хустинкою полює вічний Яго.