ПЕРЕКЛАДИ
The Arrow and the Song
By H. W. Longfellow
I shot an arrow into the air
It fell to earth- I knew not where.
For so swiftly it flew the sight
Could not follow it in its flight.
I breathed a song into the air.
It fell to earth – I knew not where.
For who has sight so keen and strong
That it can follow the flight of the song.
Long-long afterward in an oak
I found the arrow still unbroken.
And the song from beginning to end
I found again in the heart of a friend.
“ Стріла і Пісня „
Г.В. Лонгфелло
Я в небо безкрає впустив гострооку стрілу,
Торкнулась землі і з очей вона зникла назавжди.
Допоки летіла – стрілі я супутником був,
А впала –й не знаю. Хто слід її бачив пропащий.
Я в небо безкрає розкохану пісню впустив-
Цілунком торкнулась землі і мов спомин збіліла.
І поглядом пильним, немовбито лезом стріли
Я пісню торкав і обрубував пісні тій крила.
Та вічність минула, минуло із нею життя.
Знайшов я стрілу у дубовій корі без ушкоди.
І тільки мелодія, звернена десь з небуття
У серці коханого грає на струнах скорботи.
My Captain
By W. Whitman
O Captain! My Captain ! Our fearful trip is done
The ship has weathered every rack, the prize we sought is won.
The port is near. The bells I hear, the people all exulting
While follow eyes the steady keel, the vessel grim and daring.
But o heart! Heart! Heart !
O the bleeding drops of red.
Where on the deck my Captain lies,
Fallen, cold and dead.
O Captain! My Captain! Rise up and hear the bells,
Rise up –for you the flag is hung-for you the bugle trills,
For you – bouguets and ribboned wheathes- for you the shoes are crowding.
For you they call, the swaying mass,their eager faces turning.
Here, Captain! Dear father!
This arm beneath your head!
It is some dream that on the deck
You”ve fallen cold and dead.
My Captain does not answer, his lips are pale and still,
My Father does not feel my arm, he has no pulse nor will,
The ship is anchored safe and sound,
Its voyage closed and done.
From fearful trip the victor ship comes in with object won.
Exull, o shoes and ring and bells!
But I with mournful tread
Walk the deck my Captain lies,
Fallen cold and dead.
„Мій Капітан„
В. Вітмен
О Капітане мій, наш корабель вернув із мандрів,
На мужніх шпилях несучи одчай чужих поразок.
Вже видко порт, я чую, як здалека
Людської радості лунає дзвін вітальний
І моря сивого бурхливий крик.
Та тільки серце гірко плаче,
Криваві краплі загубивши
На палубі, де капітан, мов птах
Стрілою збитий простягнувся.
О Капітане мій ! Розправ підбиті крила,
Невже не бачиш, що і стяг країни твої
Вже майорить для тебе понад шпилем?
Що розпашілі лиця тих, хто йшов до тебе,
Навіки кличуть стоголоссям сурм жарких ?
Мій Капітане, ніби спомин
Батьківської любові оживає,
коли кладеш чоло спокійне
У збілених долонь жагу.
Мовчить мій капітан. У німоті безкровних вуст,
я навіть натяку на усміх вздріть не можу,
І тільки корабель, припнятий якорем стоїть
У сяйві перемог,
У сяйві смутку мандрівного.
Чи чуєш, Капітане, сурми грають,
Юрба шалена рветься твого серця,
туди, де палуба , під сонцем спопеліла,
неначе матір прийняла тебе?
To a False Friend
By R. Mackey
Our hands have met but not our hearts,
Our hands will never meet again!
Friends, if we have ever been,
Friends, we cannot now remain.
I only know I loved you once,
I only know I loved in vain.
Our hands have met but not our hearts.
Our hands will never meet again.
“До колишнього друга „
Р. Мекі
Наші руки з”єднались, та лиш не з”єднались серця.
Наші руки ніколи не зможуть з”єднатися знову.
Другом був я тобі – чи примарилась дружба оця?
Другом була й мені, та не будеш тепер вже ніколи.
Знаю тільки одне – я до млості тебе полюбив.
Знаю тільки одне – ця любов мені була, мов туга.
Наші руки з”єднались, та тільки серця не змогли
Крізь роки і розлуки знайти собі пару удруге.
|
| |