ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.10.24
10:27
За вікном знов накрапує мжичка,
осінь вабить стриптизом в дібровах
та лягає на згоране личко
листопадна хандра тимчасова.
Надвечір'я морозивом тане
в піднебесній креманці блискучій.
Ти звикаєш без мене коханий,
осінь вабить стриптизом в дібровах
та лягає на згоране личко
листопадна хандра тимчасова.
Надвечір'я морозивом тане
в піднебесній креманці блискучій.
Ти звикаєш без мене коханий,
2020.10.24
07:09
Кручі дніпрові не стануть горами,
сяде за обрій сонечко зморене,
у прохолоді прокидається гай,
іде ніч до тебе, лише зачекай.
Хмари бундючні рожевим налиті,
десь цвіркунець заливається в скиті,
воду із річки п’є місячне сяйво,
сяде за обрій сонечко зморене,
у прохолоді прокидається гай,
іде ніч до тебе, лише зачекай.
Хмари бундючні рожевим налиті,
десь цвіркунець заливається в скиті,
воду із річки п’є місячне сяйво,
2020.10.24
06:52
Я намагаюся тебе плекати так,
щоб жодної пилинки не лягало
на це пальто, на цей старий піджак,
і щоб здавалось завжди віку мало.
Я намагатимусь тебе доберегти,
допоки сам існую на планеті,
щоб міг ти взяти пісню й увійти
щоб жодної пилинки не лягало
на це пальто, на цей старий піджак,
і щоб здавалось завжди віку мало.
Я намагатимусь тебе доберегти,
допоки сам існую на планеті,
щоб міг ти взяти пісню й увійти
2020.10.23
21:51
Мариться поезія природи,
поки ще у пам’яті жива
на свої капризи і дива –
то негода, то ясна погода...
та не цим забита голова:
на любов уже немає моди,
нині на елегії жнива.
поки ще у пам’яті жива
на свої капризи і дива –
то негода, то ясна погода...
та не цим забита голова:
на любов уже немає моди,
нині на елегії жнива.
2020.10.23
21:44
Спочатку день був сонячним, чудесним!
Марі на гойдалці гойдали весни,
вона злітала високо угору,
окрилена, весела в добру пору.
А після йшла обніжком понад полем,
всміхаючись деревам ясночолим,
зривала звіробій і беладонну,
чебрець, бесмертник
Марі на гойдалці гойдали весни,
вона злітала високо угору,
окрилена, весела в добру пору.
А після йшла обніжком понад полем,
всміхаючись деревам ясночолим,
зривала звіробій і беладонну,
чебрець, бесмертник
2020.10.23
20:14
Застібнула на гудзик небо,
Заховала від нього очі.
Не люблю я науки точні,
Я люблю тихий дощ і кеди.
Небо плаває у калюжі,
І гойдає похмуру днину.
Я люблю розглядать картини.
Заховала від нього очі.
Не люблю я науки точні,
Я люблю тихий дощ і кеди.
Небо плаває у калюжі,
І гойдає похмуру днину.
Я люблю розглядать картини.
2020.10.23
19:31
В небовиду очі сині,
Вії - пагони зі світлом,
Лист берізки в павутинні
Розмовляє тихо з вітром.
Осінь в золотій хустині,
Сяють сонечком долоні:
Вишиває жовтим нині
Вії - пагони зі світлом,
Лист берізки в павутинні
Розмовляє тихо з вітром.
Осінь в золотій хустині,
Сяють сонечком долоні:
Вишиває жовтим нині
2020.10.23
19:26
Я не люблю столичного метро…
Я не люблю аннати апостату…
Коли моє прискіпливе нутро
Ведуть без відома мене на страту…
Я не люблю віншованих похвал…
Я не люблю драпіжок серед люду
Коли з екрану чеше самопал
Я не люблю аннати апостату…
Коли моє прискіпливе нутро
Ведуть без відома мене на страту…
Я не люблю віншованих похвал…
Я не люблю драпіжок серед люду
Коли з екрану чеше самопал
2020.10.23
16:43
Хрусь та хрусь під ногами жолуді.
А не жарко уже у затінку!
Я вітаю Вас, пане Жовтню!
Як торік вітав і позаторік.
Ще не час на всю зиму в лігво,
хоч і Сонце доволі низько.
…Сивий Седнів. Альтанка Глібова.
А не жарко уже у затінку!
Я вітаю Вас, пане Жовтню!
Як торік вітав і позаторік.
Ще не час на всю зиму в лігво,
хоч і Сонце доволі низько.
…Сивий Седнів. Альтанка Глібова.
2020.10.23
15:51
Над серцем палаючим тричі свіча засльозиться –
Над серцем палаючим зблисне одвічний вогонь…
Над серцем палаючим зоряно світ змерехтиться
І питиме сяйво із чистих небесних долонь…
Над серцем палаючим, серцем, що повне любові,
Над димом їдким, що о
Над серцем палаючим зблисне одвічний вогонь…
Над серцем палаючим зоряно світ змерехтиться
І питиме сяйво із чистих небесних долонь…
Над серцем палаючим, серцем, що повне любові,
Над димом їдким, що о
2020.10.23
13:13
За мотивами
польських танго.
Polish tango: Mieczysaw Fogg –
Jeste bez serca, 1937
***
польських танго.
Polish tango: Mieczysaw Fogg –
Jeste bez serca, 1937
***
2020.10.23
12:20
Єврейська пташино, вороно,
куди тобі сиру шматок?
Не карканням, щойно оброниш,
терзати укляклий лісок? "
"Ні! Вільсі чужий, або вербі,
яким довжина – основне,
сир з місяцем схожий в ущербі.
куди тобі сиру шматок?
Не карканням, щойно оброниш,
терзати укляклий лісок? "
"Ні! Вільсі чужий, або вербі,
яким довжина – основне,
сир з місяцем схожий в ущербі.
2020.10.23
09:31
Течуть слова...любов...душа...шарман,
Перо в руках митця, неначе віник.
Мені не допікає графоман,
Лише хахол,, байдужий до країни.
Прокиньтесь, люди! Йде до нас орда!
На часі не любов, а тема інша.
Та за слова сховалась пустота,
Перо в руках митця, неначе віник.
Мені не допікає графоман,
Лише хахол,, байдужий до країни.
Прокиньтесь, люди! Йде до нас орда!
На часі не любов, а тема інша.
Та за слова сховалась пустота,
2020.10.23
07:51
Лінощі велета, ніби вулкана, що спить,
ніби кита, що на хвилі розлігся роками,
схожі на Всесвіт, в якого живіт буркотить:
зовнішньо – спокій, а внутрішньо – сповненість нами.
Велетень ти у таланті своєму й думках.
Палець об палець удариш лише перед
ніби кита, що на хвилі розлігся роками,
схожі на Всесвіт, в якого живіт буркотить:
зовнішньо – спокій, а внутрішньо – сповненість нами.
Велетень ти у таланті своєму й думках.
Палець об палець удариш лише перед
2020.10.23
06:44
Спи, дитинко, цвинтар – це твій дім.
Грошенят на ліки бракувало…
Мама й тато заробляють мало,
але річ тут зовсім не у тім.
Підіймаю із землі буклет,
Щирі грають усмішки на лицях,
заклик: урятуємо столицю!
Грошенят на ліки бракувало…
Мама й тато заробляють мало,
але річ тут зовсім не у тім.
Підіймаю із землі буклет,
Щирі грають усмішки на лицях,
заклик: урятуємо столицю!
2020.10.22
20:22
Ой, ти, гетьмане Богданку – Богдане Ружинський,
Як татари вбили матір та забрали жінку,
Загорілася у серці жага помсти сильна,
Згадав тоді, що ти, княже, з роду Гедиміна
І подався в степ широкий до татар поближче,
Щоби крові їм пускати та оселі
Як татари вбили матір та забрали жінку,
Загорілася у серці жага помсти сильна,
Згадав тоді, що ти, княже, з роду Гедиміна
І подався в степ широкий до татар поближче,
Щоби крові їм пускати та оселі
2020.10.22
13:35
Посвящается другу)
Улетели на юг журавли, слякоть, осень в разгаре,
облака гонит ветер - кудрявых овец череду.
Рассыпают дожди незабудки на тихом бульваре,
фонари приуныли и листья уснули в саду.
А ночной человек в ночь идет, чтобы душу стреножи
Улетели на юг журавли, слякоть, осень в разгаре,
облака гонит ветер - кудрявых овец череду.
Рассыпают дожди незабудки на тихом бульваре,
фонари приуныли и листья уснули в саду.
А ночной человек в ночь идет, чтобы душу стреножи
2020.10.22
10:27
Арсенальна станція метро.
Поїзд мчить за вітром під землею.
Це цивілізоване нутро
спростувало древню ахінею –
про підземність пекла, про чортів,
котрі нас, полощучи в окропі,
у смолі гарячій і крутій,
нібито відвернуть од утопій.
Поїзд мчить за вітром під землею.
Це цивілізоване нутро
спростувало древню ахінею –
про підземність пекла, про чортів,
котрі нас, полощучи в окропі,
у смолі гарячій і крутій,
нібито відвернуть од утопій.
2020.10.22
08:40
Скажи мені відверто, друже,
ти їв колись солодку грушу
із рук коханої чаклунки
у проміжках між поцілунків?
Щоб музика лунала всюди
і трунок скапував на груди…
Чи ласував ти диво-соком,
ти їв колись солодку грушу
із рук коханої чаклунки
у проміжках між поцілунків?
Щоб музика лунала всюди
і трунок скапував на груди…
Чи ласував ти диво-соком,
2020.10.22
04:38
Я – Суддя, мене судити зась,
Ми велика каста – неосудних!
І Феміда вступиться за нас
чупруни* для паничів не люди.
Мантія приховує гріхи.
А НАБУ*? Воно підсліпкувате,
якщо ляпнеш, що ти від «слуги»
Ми велика каста – неосудних!
І Феміда вступиться за нас
чупруни* для паничів не люди.
Мантія приховує гріхи.
А НАБУ*? Воно підсліпкувате,
якщо ляпнеш, що ти від «слуги»
2020.10.21
23:09
Задуха у залі, задуха в серцях.
Корозія їсть молодих і завзятих.
Вона їх взяла у залізні лещата.
Надія прогляне крізь сон у мерцях.
В незмінності тиші, в лихій німоті
Проваллям проноситься голос тирана.
Лунає мелодія дика й захланна
Корозія їсть молодих і завзятих.
Вона їх взяла у залізні лещата.
Надія прогляне крізь сон у мерцях.
В незмінності тиші, в лихій німоті
Проваллям проноситься голос тирана.
Лунає мелодія дика й захланна
2020.10.21
22:36
Світи Танго –
Нескінченні
І
Несповідні.
***
Розділили монету
Нескінченні
І
Несповідні.
***
Розділили монету
2020.10.21
21:30
Наша правда влаштовує нас
і таких, як і ми, ще до того
як на мить зупиняється час
у останній молитві до Бога.
Наша істина, сукана з жил,
не влаштовує інде еліту
із минулого... їхній копил
і таких, як і ми, ще до того
як на мить зупиняється час
у останній молитві до Бога.
Наша істина, сукана з жил,
не влаштовує інде еліту
із минулого... їхній копил
2020.10.21
15:09
Левкадська скеля поряд височить,
І про Сафо розкаже, поетесу.
Отож отут спинімося на мить…
Поезії писались їй чудесні…
Поет Алкей хмелів, як од вина,
Читаючи рядки оті чудові,
І палко їй освідчився в любові…
І про Сафо розкаже, поетесу.
Отож отут спинімося на мить…
Поезії писались їй чудесні…
Поет Алкей хмелів, як од вина,
Читаючи рядки оті чудові,
І палко їй освідчився в любові…
2020.10.21
10:03
Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;
шмат спокою твого,
більш непорушного, ніж я,
загарбаю;
величності твоєї добрий шмат
привласню; –
усе, чим наділяєш лиш себе ти,
дорогоцінного;
шмат спокою твого,
більш непорушного, ніж я,
загарбаю;
величності твоєї добрий шмат
привласню; –
усе, чим наділяєш лиш себе ти,
2020.10.21
09:18
Жити, виживаючи, не мед
і лише уява помагає
бачити сьогодні наперед,
що тебе вчорашнього чекає.
У Полішинеля є секрет –
ув’язати наслідки й причину.
Та, аналізуючи момент,
і лише уява помагає
бачити сьогодні наперед,
що тебе вчорашнього чекає.
У Полішинеля є секрет –
ув’язати наслідки й причину.
Та, аналізуючи момент,
2020.10.21
09:11
Всього не заграбастаєш! І скільки ж людям треба
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
І по тобі світ відспіває упокійні треби,
згустяться над короною свавілля - чорні хмари.
Від золотої лихоманки очі, аж пожовкли,
а раптом смерть за
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
І по тобі світ відспіває упокійні треби,
згустяться над короною свавілля - чорні хмари.
Від золотої лихоманки очі, аж пожовкли,
а раптом смерть за
2020.10.21
08:18
Зів‘яли квіти поступово,
не дочекалися тебе…
Та я своє тримаю слово –
чекаю, люба, дотепер.
Іще чекати доста буду
і буду марити вночі
тобою, мила моя згубо,
не дочекалися тебе…
Та я своє тримаю слово –
чекаю, люба, дотепер.
Іще чекати доста буду
і буду марити вночі
тобою, мила моя згубо,
2020.10.21
08:01
Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
згодом гасити заходиться їх дощами.
Осінь... Читай: «заспокоєння» і «добробут».
Плачеш: «Не був у відпустці»?
Ну… Заощадив.
З третьої спроби стрибнув би хоч трохи
згодом гасити заходиться їх дощами.
Осінь... Читай: «заспокоєння» і «добробут».
Плачеш: «Не був у відпустці»?
Ну… Заощадив.
З третьої спроби стрибнув би хоч трохи
2020.10.21
06:37
Холоне в полум’ї рудому
Коханням зраджена душа, –
Спішу зажурено додому,
Як осамітнене пташа.
Шурхоче сонно під ногами
Опале листя тут і там,
Де ще недавно вечорами
Гуляв замріяно не сам.
Коханням зраджена душа, –
Спішу зажурено додому,
Як осамітнене пташа.
Шурхоче сонно під ногами
Опале листя тут і там,
Де ще недавно вечорами
Гуляв замріяно не сам.
2020.10.21
05:43
Хай воля Божа і неба ласка
зійдуть сьогодні до тебе
і оживе хай вранішня казка
спомином висохлих стебел.
Бачиш, як вітер листя колише,
всотує краплі туману,
тихо ступає осінь між вишень,
зійдуть сьогодні до тебе
і оживе хай вранішня казка
спомином висохлих стебел.
Бачиш, як вітер листя колише,
всотує краплі туману,
тихо ступає осінь між вишень,
2020.10.21
00:25
Дорога лісом - просто
гра на нервах,
Пляшок осколки -
люті вороги,
Їжачились бляшанки
від консервів,
В колеса наставляли
шпичаки.
гра на нервах,
Пляшок осколки -
люті вороги,
Їжачились бляшанки
від консервів,
В колеса наставляли
шпичаки.
2020.10.20
20:31
Онуки діда радісно зустріли,
Вони вже свята справжнього хотіли.
Вони на нього цілий рік чекали.
Вже через тиждень свято наступало,
А в них ялинки досі ще немає.
Щось тато й мама лише обіцяють.
А тут дідусь з’явився на порозі,
Червоний, розпашілий н
Вони вже свята справжнього хотіли.
Вони на нього цілий рік чекали.
Вже через тиждень свято наступало,
А в них ялинки досі ще немає.
Щось тато й мама лише обіцяють.
А тут дідусь з’явився на порозі,
Червоний, розпашілий н
2020.10.20
11:00
Жаль, що на волі моя печаль,
що з нею знайомі всі,
що білий кінь піде в чорну даль
по цій ще земній красі.
Жаль, що сьогодні в останній день,
а завтра в останній час
хтось, не почувши моїх пісень,
що з нею знайомі всі,
що білий кінь піде в чорну даль
по цій ще земній красі.
Жаль, що сьогодні в останній день,
а завтра в останній час
хтось, не почувши моїх пісень,
2020.10.20
10:03
На городі восени
овочі і бур'яни
стали жваво сперечатись,
кого вибрать в депутати.
Огірок сказав хвалебний: -
Я з дитинства за зелених.
Он погляньте всі на мене -
в пухирцях і весь зелений,
овочі і бур'яни
стали жваво сперечатись,
кого вибрать в депутати.
Огірок сказав хвалебний: -
Я з дитинства за зелених.
Он погляньте всі на мене -
в пухирцях і весь зелений,
2020.10.20
07:53
Судилище медведя відбулося.
Не дивно. Але це не Божий суд.
І дибки підіймається волосся,
моя країно, топче тебе Брут…
А що раби? Рабам давай видовищ,
вони і рідну матір продадуть…
Ведуть нарід убивці до кладовищ,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не дивно. Але це не Божий суд.
І дибки підіймається волосся,
моя країно, топче тебе Брут…
А що раби? Рабам давай видовищ,
вони і рідну матір продадуть…
Ведуть нарід убивці до кладовищ,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2020.10.15
2020.10.11
2020.09.18
2020.09.07
2020.09.04
2020.09.01
2020.08.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинн..."
|
2019.11.27 |
Поезія - Останні надходження за 7 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0927 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0927 seconds