ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:26
Новорічна ніч настала
Все стихло, тільки за вікном
Завірюха ожива
Все мела замітала свої сліди залишені за собою
Ми шлях вели.
Раптом виє - завиває снігом завірюха

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:25
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:23
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:22
Я дівчинка пацанка вмію постояти за себе
Смілива, сильна, справедлива
Всі мене називають дівчинка - пацанка
В мені живе бунтарський дух,
Так не Ангел я, але не демон
Я с дитинства з хлопцями товаришую
І до сих пір

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:21
Дивлюсь на іграшок - ляльок
і вони дійсно іграшки - ляльки,
як гравець вимушено
зображати з себе іграшку - ляльку,
хоча це дуже складно.

Ось мене і подарували
У день народження купили

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:20
Ніч спустилася на землю.
Очі прекрасні чаклують.
Секс і пристрасть вирують в тиші.
Немає нікого тільки ми удвох,
Світанок спустився на землю.
Очі прекрасні горять,
Секс і пристрасть має продовження.
Автор: Наташа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Оксана Дністран - [ 2024.03.16 13:14 ]
    ***
    Торкнись мене – струною забриню.
    Я під смичком – податлива і грішна.
    Торкнись мене закохано-неспішно,
    Як і належить майстру-скрипалю.

    Торкнись мене – віддам свої пісні,
    Жадання всі затаєні віддячу,
    У кожній ноті розчинюсь, неначе
    Вони здавна усі жили в мені.

    Торкнись мене, щоб вилилась любов,
    Вся ніжність небозоряна до денця.
    Канали гондольєрових Венецій.
    Замріяно наповнять нас ізнов.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Левицька - [ 2024.03.16 13:54 ]
    Нам розлучатися пора...
    Нам розлучатися пора,
    а я мов човен без весла
    без тебе.
    І що б між нами не було,
    весна пробуджує зело.
    Край неба

    заполонили ластівки,
    пливуть за обрієм віки
    у вічність.
    Твій сум гіркий — моя печаль,
    переплітаються, на жаль,
    трагічно.

    Медове сонце золотить
    жалобу і щемливу мить
    туманну.
    Ми розгубили всі дива,
    але любов завжди права,
    коханий.

    13.03.2024р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.06) | "Майстерень" 7 (6.16)
    Коментарі: (2)


  3. Ярослав Чорногуз - [ 2024.03.16 10:45 ]
    Кохання королів і поетів (вінок сонетів)
    І

    Леліє радість між сумних історій,
    Кохання б вимальовував щодня,
    Красиві, ніжні личка у фарфорі,
    Коли сідає мила на коня,

    Мов дама з роду Вітовтів*, Тюдорів**
    До любого таємно поганя.
    Зображенням тим потім підкоморій***
    Оздобить стіни зАмку навмання...

    А може навіть строго, послідовно
    Розмістить мальовидла. Крізь віки --
    Пройдуть вони, як пам'ятки духовні...

    Ці - почуття святого сторінки --
    Його краса моє життя наповнить,
    Розвіє геть розпачливі думки.
    __________________________
    *Вітовти - родина литовських князів ХІV-ХV cт.
    ** Тюдори - англійська королівська династія, що правила в Англії у ХV - ХVІІ ст.
    ***Підкоморій - придворний камергер, радник королів, князів, в чиї обов'язки входило оздоблення їхніх покоїв.

    ІІ


    Розвіє геть розпачливі думки --
    З тобою поруч хочу бути тільки --
    Лише щасливій долі завдяки...
    Не знаю, залишилось років скільки?

    Пом'якшую відносин гостряки --
    Як можу, навертаю їх до спілки...
    Плекаю квіти серця залюбки
    Для тебе, щебетушко-перепілко.

    Життя, буває, стискує кулак.
    Б'є московитське зомбі триколорів --
    Нашестя войовничих вурдалак...

    Але мине епоха тих "сирборів",
    Кохання світло знову шле нам знак --
    Засяє ніжно сонечко надворі,

    ІІІ

    Засяє ніжно сонечко надворі,
    Прийде весна, розчулить всі серця,
    Чарівністю цариці Феодори
    Юстиніана звабить до вінця*.

    Повибігають вівці із обори,
    Попаруватися у табунцях...
    Вже навіть на суворім Лабрадорі**
    Любов панує волею творця.

    А між людей трапляються пліткарки,
    (Тіпун би вкоротив їм язики!)
    Що полюбляють заглядати в шпарку

    Сховає все гайочок гомінкий,
    Хай від кохання зробиться нам жарко,
    І усміхнуться уночі зірки.
    _______________________
    *Феодора - візантійська цариця, дружина імператора Юстиніана (VІ ст. н.е.), була простою дівчиною, яка відзначалася красою, розумом, надзвичайною чарівністю і твердою волею, чим і підкорила серце царя.
    **Лабрадор - півострів на Півночі Канади, який омивається частково Північним льодовитим океаном.

    ІV

    І усміхнуться уночі зірки --
    Там дві із них, напевне, будуть наші...
    Щасливо світять довгі нам роки,
    Стосунки не поточать болем шашіль,

    Огидні пересуди чи плітки...
    Гіркі свої вже випили ми чаші,
    Тому, можливо, є нові витки
    Життя - мінливого розгардіяшу.

    Чимало загадкового у нім --
    Потрібен тут розгадувач кросвордів --
    Буття готує ребуси чудні...

    Кохання має теж палату лордів --
    Еліта ця негорда в дні ясні --
    Хоч іноді хай ласкою говорить.

    V

    Хоч іноді хай ласкою говорить,
    Промовисто мовчить без зайвих слів.
    Чи ощасливить величчю мілорда,
    Покаже всім кохання королів.

    Коли дарують парки і курорти,
    Коштовності, ще й замки, кораблі,
    Фільварки гарні, чарівні фіорди*...
    Прекрасне, дивовижне на землі.

    А що поет коханій подарує?
    Оці стражданням змучені рядки?
    Слів золото, написаних усує?

    Омріяні у небесах зірки?!
    Лиш вічністю всміхнеться, поцілує
    Життя, де все буває навпаки.
    __________________________
    *Фіорд - fjord) — довга, вузька морська затока, яка часто тягнеться далеко усередину узбережжя. Фіорд походить від затоплення морем долини колишнього льодовика.



    Життя, де все буває навпаки
    Всілякі улаштовує сюрпризи --
    Із пекла посилаючи плювки,
    Цілунки потім шле від парадизу.

    Любові пахощі тонкі, п'янкі --
    Оповивають зверху і до низу,
    Аж раптом ауру рве на шматки --
    Хвороба нервів, це -- здоров'я криза.

    А як не ревнувати цих красунь?!
    Вони то стерви, чи занадто добрі...
    О скільки чуєм сварок ми відлунь!

    Чоловіки, хоч воїни хоробрі --
    Готові од нещастя й повнолунь
    "Втопитися" в горілці, у кагорі.

    VІІ

    "Втопитися" в горілці, у кагорі --
    Бажання від розпуки та жалю
    З'являється, де діти очі мокрі?
    Для забуття я трунком їх заллю.

    Здолає сон. Ачи піде на користь?
    Напівзатопленому кораблю?
    Похмілля день яснесенький спотворить --
    Це побажать лиш можна москалю!

    Будь сильним, що б не сталося, мій друже,
    Бо лузерів* цураються жінки,
    Плече їм чоловіче треба мужнє...

    Кохання іноді - тягар важкий!
    Тож випивкою знять вагу напружень
    Буває, дуже хочеться таки.
    __________________________________
    *Лузер - невдаха, той що задніх пасе.

    VІІІ

    Буває, дуже хочеться таки
    Нажлуктитись абсенту з Вітром Ночі*.
    О друже мій, відвертий, говіркий,
    Цікаво, що навієш, нашепочеш...

    Про кого розмовляють парубки?
    Кохання згадують у час урочий.
    Як на побачення біг навпрошки,
    Так поспішав, аж розірвав сорочку?!

    Ти назовеш хворобою любов?
    Від неї передчасні є сивини...
    А дехто й самогубну смерть знайшов?!

    Але ж які поезії перлини
    Створилися... То наливай же знов!
    Та чи врятує забуття хвилинне?!
    ______________________________
    * Вітер Ночі - псевдонім друга-поета, Володимира Шкляренка.

    ІХ

    Та чи врятує забуття хвилинне?
    На мить собі розслабитись дозволь.
    Якщо перебереш, тоді тваринні
    Пробуджує інстинкти алкоголь.

    Ти лаєшся, а іноді, нестримний,
    До бійки рвешся, втративши контроль,
    Гаси в собі ту дурощів жарину,
    Вона ганебну пропонує роль.

    Кохання справжнє ні, не передбачиш,
    Хоч би і був найпершим із месій.
    Й тверезому ті ревнощі гарячі

    Нашіптують: "Заріж його, убий!"...
    Лиш мудрість вбереже тебе обачна
    Від холоду розвихрених завій.

    Х

    Від холоду розвихрених завій
    Буває, що рятує нас омана.
    Ти заховайся, правдонько, постій --
    Інакше з'явиться сердечна рана.

    Хтось однолюб запеклий, вольовий,
    А інший -- із ментальністю султана.
    Страждає перший в парі отакій --
    Як істину пізнає, безталанний.

    Негарно -- заперечать нам -- брехать --
    Мов розливать навколо баговиння.
    Та хто живе, скажіте, без гріха?!

    І полігамному вдавать невинність
    Доводиться. Рятує шлюб нехай,
    Бо щастя птах од цього не прилине.


    ХІ

    Бо щастя птах од цього не прилине...
    Буває, що весна зими страшніш.
    Кохання гріло холоди щоднини,
    Прийшло тепло, а стало ще гіркіш.

    Померло почуття в лиху годину,
    На згадку залишився тільки вірш.
    Коли, нещасний, я цей світ покину?
    Прийди до мене смертонько, скоріш.

    Утри вже носа, дорогий поете,
    Інакше виллєш з голови весь лій.
    Падіння, зрозумій, початок злету!

    Ти amaretto* у бокал долий -
    Любов зафонтанує піруетом!
    О де ти, щемний вітре-весновій?
    __________________________
    *Amaretto - вино, щось типу любовного напою.

    ХІІ

    О де ти, щемний вітре-весновій?
    Чому полинув у світи незнані?
    Лиш березня лишив такий хмільний
    Той запах, наче спогад про кохану?

    Лейла моя, душа -- тобі одній --
    Уся печаль і радості неждані,
    Краса небесна, спокій щастя мій,
    Вернися в рай - моє палке благання!

    Карай мене за мимовільний гріх,
    Хай тіло з того болю стане синє,
    Порозшматовує його батіг...

    Стерплю ці муки, золота Богине,
    Прошу - даруй сяйний, веселий сміх,
    Дай насолоди любощів дитинних...

    ХІІІ

    Дай насолоди любощів дитинних...
    Весна у серці знову зацвіте!
    Тоді із білосніжної перини
    Промінням бризне щастя золоте!

    Розкриє сад обійми нам гостинно --
    Той білий рай, в якім купавсь поет,
    Душі там одірвалась половина,
    Нехай навіки знову приросте.

    Для чвар найкраще місце -- пекло чорне!
    Де гару крематорного повів,
    Думки він темні наші хай огорне.

    А рідні сокровенності лелій --
    Повитікає з них усе мінорне --
    Едем уяви родить соловій.

    ХІV

    Едем уяви родить соловій,
    Неначе серце із грудей виймає.
    Аж зір його увесь посоловів -
    Любовний хміль -- од щастя чи одчаю.

    Фіоритури* - ну немає слів,
    Лиш тільки троє - я тебе кохаю.
    Від почуття також -- мов очманів --
    Ізнову кличу пристрасно до раю.

    Стосунків чистих брудом не погАнь,
    Кинь в перелюбстві ставити рекорди
    Аби уникнути злих запитань...

    Якщо на гріх штовхатиме погорда,
    Нам Бог дає суворість покарань,
    Леліє радість між сумних історій.
    ______________________________
    *Фіоритура (італ. Fioritura, що означає «цвісти» або «квітучий»; множинна fioriture) — це вишукане прикрашення мелодійних ліній, позначених композитором, або імпровізованих під час виступу.


    VІІ МАГІСТРАЛ

    Леліє радість між сумних історій,
    Розвіє геть розпачливі думки.
    Засяє ніжно сонечко надворі,
    І усміхнуться уночі зірки.

    Хоч іноді хай ласкою говорить
    Життя, що все нам робить навпаки.
    "Втопитися" в горілці, у кагорі
    Буває, дуже хочеться таки.

    Та чи врятує забуття хвилинне
    Від холоду розвихрених завій?
    Бо щастя птах од цього не прилине...

    О де ти, щемний вітре-весновій?
    Дай насолоди любощів дитинних...
    Едем уяви родить соловій.

    26 лютого - 8 березня 7532 р. (Від Трипілля) (2024)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  4. Юрій Гундарєв - [ 2024.03.16 09:49 ]
    Володимир Кожухар
    16 березня народився Володимир Маркович Кожухар.
    Доля подарувала мені радість упродовж кількох десятиліть насолоджуватися мистецтвом цього блискучого диригента, народного артиста України.
    Хоча, на превеликий жаль, Маестро вже відійшов у засвіти, він - не з тих, хто сидітиме склавши руки на вічному відпочинку. Переконаний, диригент від Бога і зараз десь за хмарами очолює небесний оркестр…

    В руках у мене - абонемент.
    Мені - п‘ятнадцять, я ще школяр.
    В програмі - «Реквієм»,
    диригент -
    лауреат конкурсів Кожухар.

    Паличка стрімко злітає угору,
    ковтаю повітря у вирі емоцій,
    здається, за пультом навпроти хору -
    сам Вольфганг Амадей Моцарт…

    Мої стежини роками вже висніжені…
    І знов овація, перегомін оркестру -
    сидить біля пульту щасливий і виснажений
    до останньої ноти ваш Маестро.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  5. Микола Соболь - [ 2024.03.16 08:49 ]
    Чи це не гріх?
    Світанок соковитий, наче вишня,
    Дніпрові хвилі ніжаться до ніг…
    Чому ж, скажи, Ти, Господи Всевишній,
    в державі нашій миру не зберіг?
    Чи надто мало проливали крові?
    Чи храмів недостатньо ми звели?
    Пожарище війни палає знову,
    ніхто не знає, кінчиться коли.
    Країну роздирають прийшлі зайди,
    але й свої не кращі ворогів.
    Безкарно нами правлять казнокради,
    манкурти замінили козаків.
    І ллється кров безмежною рікою,
    хоронять матері дітей своїх
    та чорний дим встеляє все габою…
    Чи убивати націю не гріх?
    16.03.24р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Неоніла Ковальська - [ 2024.03.16 08:54 ]
    Пливе лебідкою весна
    А бліда зелень молоденьких трав
    Така ще ніжна-ніжна й шовковиста
    І квітоньки, що хтось порозсипав,
    Неначе човники гойдаються на хвилях

    Отого океану, де вона
    Себе володаркою й справді почуває,
    Лебідкою пливе в ньому вона
    Й усіх птахів до себе теж скликає,

    Щоб розважали повелительку свою
    Веселим співом, що бентежить серце.
    Та музика джерельцем чистим ллється
    І душу радістю наповнює мою.

    2020 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Віктор Кучерук - [ 2024.03.16 05:47 ]
    Дерусифікація
    Спільникам жорстоким на догоду
    Володіє хижим ремеслом, –
    Дерусифікацію проводить
    В Україні прокляте huilo.
    Внаслідок агресії позбулись
    Спадщини імперської вже ми, –
    Замінили назви міст і вулиць,
    Стверджуючи правильність слізьми.
    Між руїн до цілі наші кроки,
    Але вірні, бо одна з приміт –
    Вже кацапи кинулись навтьоки
    З України до своїх боліт.
    Дідько згоден йти на перемови,
    Щоб не сталось гіршого ще більш,
    Бо лунає українська мова
    Кожен день безмежно і гучніш.
    Очі відкриваючи народу,
    Лиш брехню показує і зло, –
    Дерусифікацію проводить
    В Україні прокляте хуйло.
    16.03.24



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (1)


  8. Іван Потьомкін - [ 2024.03.15 22:36 ]
    ***
    Яка надмірна плата за літа…
    Старість безжально прогорта,
    Немов у захваті, прочитану сторінку.
    Взамін нічого путнього додать не в змозі,
    Лишає одинцем на грейдерній дорозі
    Не знать якого доживати віку…
    «Який ти ненаситний, чоловіче,
    Не вистача тобі, що я даю?
    Живеш іще у витоптанім ритмі –
    В обіймах роботи й підробітків.
    Розглянься доокола і побачиш
    Що досі не помічав, на жаль:
    Походи муравлині, віражі метелика,
    Цікавість ящірки, змагання голубів,
    Павлика-равлика неспішні пересуви,
    Білосніжні завої мигдалю,
    Малиновий передзвін вишні,
    Паморочний аромат нарцису й розмарину.
    Маєш нагоду влитися в пісенний гурт малечі,
    На рівних погомоніти з підлітками про шкільні новини,
    З такими, як і сам, зіграти в шахи й шашки…
    …Та хто ж спроможен полічить усі принади,
    Що старість надає вільній людині.






    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.84)
    Прокоментувати:


  9. Козак Дума - [ 2024.03.15 17:41 ]
    Зворотний відлік
    Налетіли чорні круки
    і неначе зупинився часу плин…
    Опустила неня руки,
    як життя віддав її єдиний син…

    У лиху стояв годину
    за добро і долю змучених людей.
    Він поліг за Україну,
    за лани її, за ріки, за дітей!.

    Підростають соколята
    і міцніють їхні крила з року в рік.
    Скоро син замінить тата,
    увімкне катам усім зворотній лік.

    Прокидається вже слава,
    наша воля, наша сила віді сну.
    Подолає цю криваву
    наш народ і наша армія війну.

    І воскресне* Україна,
    переможе врешті хижих ворогів.
    Не забуде вся родина,
    перемогу хто у дім її привів!


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  10. Світлана Пирогова - [ 2024.03.15 09:46 ]
    Березень бажа́ний (тавтограма на літеру Б)


    Буслиний березень бажа́ний,
    Блищить блакиті браво баня.
    Берези брови благовісні:
    Бринить бруньками бонус-бісер.
    Банкет березотоку близько.
    Біжать, біжать бальзамом бризки.
    Бузьки буяють березілем,
    Баранчики буцають білі.
    Барвінок барвами бадьорить,
    Билинки бовваніють борше.
    Безмежні бархатисті брили.
    Бусини буднів - білокрилі.


    Рейтинги: Народний 6 (5.72) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  11. Леся Горова - [ 2024.03.15 08:31 ]
    Прощення
    До кого ближче бути, це до Бога.
    Чи в пізню ніч, а чи в туманній рані
    Чекає Він завжди біля порогу -
    Так, ніби вперше, й так, ніби востаннє.

    Прощення я прошу в любові Отчій
    Премилостивого Його одного.
    Якби лише звести до Нього очі,
    Не потупляти їх собі під ноги.

    Прости, прости, прости - уста шепочуть.
    О, як же забагато я просила!
    Караєш для спокути, Милий Боже,
    Бо в тому і любов Твоя, і сила.
    03.2023.


    Рейтинги: Народний -- (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (3)


  12. Микола Соболь - [ 2024.03.15 05:09 ]
    Календарна осінь
    І вичах чай. А сну немає зовсім.
    Шумить листва, бо хоче літа ще.
    Прийшла до міста календарна осінь
    з не надто прогнозованим дощем.
    Співають ринви вересневу пісню,
    змивають із асфальту серпня прах.
    Їм все одно на те, що буде після,
    розтане листопад в рясних снігах.
    А поки ще до бабиного літа
    неспішно в небі котяться Вози.
    Хай спочиває у негоду місто
    і ринв не утихають голоси.
    15.03.24р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Віктор Кучерук - [ 2024.03.15 05:01 ]
    Волошки
    Хоч зір погіршився вже трошки,
    Та я побачити зумів,
    Як пломеніють дві волошки
    З попід дугастих смужок брів.
    Синіють ясно, – тож не диво,
    Що я у роздумах затих
    І почуваюся щасливим,
    Нестямно дивлячись на них.
    Іще такого не бувало
    Зі мною в будь-яких краях,
    Щоб я, в коханні заблукалий,
    Вбачав до нього вірний шлях.
    Мов прикипіли нині очі
    До місць, де між краями вій
    Волошки звабно палахкочуть
    Вогнями здійснених надій.
    І попри зміну декорацій
    За холодіючим вікном,
    Мов синій жар вони іскряться
    І обдають мене теплом.
    15.03.24



    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" 6 (5.89)
    Коментарі: (3)


  14. Володимир Бойко - [ 2024.03.15 00:25 ]
    Москальські роги
    Танцювали під московську дудку
    І лизали лапті, як могли,
    Малоросіянські проститутки,
    А, інакше кажучи, хохли.

    Розвелось перевертнів чимало,
    Що лайно московське розвезли,
    Що чужинцю матір продавали,
    Честі роду не уберегли.

    Нині інший час. Нові звичАї.
    Вже інакше крутиться земля.
    Та поглянь довкола, помічаєш –
    Визирають роги москаля.


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (2)


  15. Євген Федчук - [ 2024.03.14 16:16 ]
    * * *
    Посол московський до Москви вернувсь -
    Плєщеєв Мішка прямо зі Стамбулу.
    Усім цікаво – як же все там було,
    Чого від Баязида він добувсь.
    Зібралось перших купою бояр,
    Розсілися на лавках попід стіни.
    Всі, як належить, сіли, згідно чину.
    Іван на троні – московітський цар.
    Бояри всі – холопи лиш його,
    Тож він на них лиш зверхньо позирає,
    Лише ім’ям холопським прозиває…
    Зайшов Плєщеєв і упав бігом
    Перед царем (аж гупнув) на коліна.
    Цар голову підвести повелів,
    Аби той про посольство доповів
    В Туреччину, поки іще єдине.
    Той на колінах голосно повів:
    - Я твою волю виконав, мій царю!
    Лицем перед султаном тим не вдарив!
    - Чи виконати все, як слід зумів?
    Зам‘явся той: - Не всього удалось.
    Та ж той султан хотів багато надто:
    Я перед ним мав на коліна стати,
    Як я стою перед тобою ось.
    Та я не став! Царя не осрамив!
    Купити ще мене вони хотіли –
    Халат прислали, грошенят вручили.
    Та я не взяв! Дарунки ті відмів!
    Хотіли, щоб з пашами говорив,
    А не з султаном. Та я їм відмовив.
    Тримався міцно, царю, твого слова,
    За що в темницю, навіть, загримів.
    Але не здався. Зрештою, султан,
    Мабуть, злякався, царю, гніву твого,
    Я був таки допущений до нього
    І на турецький не піддавсь обман,
    Султана змусив грамоти вручить
    Аби купцям там нашим торгувати
    І утисків від турків тих не мати.
    Хоч більш нічого не вдалось зробить…
    Бояри в залі схвально загули,
    Мовляв, нехай там турки наших знають
    І, як належить, посланців стрічають.
    І, навіть, цар підвестися велить…
    В Стамбулі два сановники сидять
    В хамамі, між собою розмовляють.
    Один другого якось і питає:
    - Скажи мені, ти ж, мабуть, маєш знать,
    Чому того московського посла
    До падишаха зразу не пустили?
    І, навіть, до зіндану посадили.
    Яка причина у тому була?
    - Ти не повіриш – та ж він так смердів,
    Неначе зроду ще ніде не мився.
    Від смороду я ледве не сказився.
    В хамам його відвести повелів.
    Не дай Аллах, від смороду того
    Султана могло й знудити. Одначе,
    Уперся клятий. Митися він, бачиш,
    Не мав наказу від царя свого.
    Султан стрічатись з ним не захотів,
    Лиш грамоти велів йому віддати
    Та зі Стамбулу утришия гнати,
    Щоби столицю він не засмердів.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  16. Юрій Гундарєв - [ 2024.03.14 15:03 ]
    Юркодар - 96
    Перевтілення

    Я чув від Соболя: «Паскудо!»,
    тепер з тих самих вуст: «Осанно!» -
    мов грубі пальці дроворуба
    на клавішах фортепіано.

    Автор: Юрко Дар
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  17. Леся Горова - [ 2024.03.14 11:16 ]
    Ліра
    Рознесло мої рими. Чи водами талими, чи
    ВеснянИми вітрами, що в голому гіллі свистіли.
    Та збираю їх вперто, по давніх слідах ідучи,
    Де тепло від забутих бажань ще пригадує тіло.

    Всі листки перепрілі скуйовджені знічено в жмих.
    І нічим не нагадують осені спалах гарячий.
    Та метелик зробив собі теплого ліжника з них,
    А від сонця проснеться, і першу фіалку побачить.

    Перламутрових крилець мій стомлений погляд на мить
    Доторкнеться, й здивує нового відродження взіром:
    Завіконня безбарвне всіма кольорами горить,
    І загублені з осені ельфи простягують ліру!


    Рейтинги: Народний 6 (5.7) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (10)


  18. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 11:58 ]
    White
    Black’s a color of your life.
    Next is yellow. It’s for me.
    Red blood’s dropping with a knife.
    But Valentine can’t see.
    Justice’s coming. I’m alive.
    Find myself in depth of sea.
    I don’t tire to contrive
    Be another than your “he”.

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 11:37 ]
    Sorry
    Forgive me. Excuse me. Don’t tell me
    That you’ll not be closer tonight.
    I’m not your destruction. I’m saving
    Your dream, virgin world and your light.

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 11:28 ]
    Tower
    She sees everything
    In her little tower.
    Time’s just like a scream
    That doesn’t have power.
    The winter was cold.
    Your heart turns around.
    And everything hurts
    When force underground.
    Don’t say anything.
    Forget all the trouble!
    Her soul’s not a ring
    And not a soap bubble.

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 11:42 ]
    Message
    I send you my message:
    “Be strong, dear friends!
    It’s life, not an image!
    The truth rules. The end”.

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Іван Потьомкін - [ 2024.03.14 11:49 ]
    ***
    Не Васнецовський «Витязь на розпутті»
    І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
    Що під ударами Кличка змусив Росію сміятися на кутні,-
    Стоїть незмінно на розпутті Путін.
    В ботфортах Петрових потонувши по самі вуха,
    Силкується в нову добу ввійти, та нескладуха:
    Ладен би невгамовний мачо
    Лізти туди хоча б і рачки,
    Але не всі ще вороги потоплені в сортирі,
    І журналістів ще не всіх поубивав Кадиров,
    Руками обома треба тримать бомбу зловісну,
    Отож лишається співати сталінську нудотну пісню:
    «Я світ увесь в лещатах ядерних затисну!
    А як непокірну Малоросію кровію окроплю,
    За тиждень приневолю всю Європу!
    Америку умить зітру на порох –
    Вона ж віддавна найзаклятіший мій ворог!..»
    ...Стоїть незамінимий витязь на розпутті.
    Не імператор ще, бо ж борсається Росія в каламуті.
    За рейтингами, що зашкалюють за двісті,
    Не в змозі чуть, як невблаганно з того світу
    Вороном кряче Муамар Кадаффі:
    «Готуйсь, кремлівський орле, до аутодафе!»



    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.84)
    Прокоментувати:


  23. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 11:08 ]
    Spring
    Life is perfect.
    It is true.
    I have nothing
    But with you.
    Nature’s waiting
    Our spring…
    We are standing.
    We are free!

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 11:12 ]
    Albania
    Summer’s lights.
    Albanian’s trees.
    I will survive,
    I am a breeze.
    You are with me
    My Ksamil’s dream.
    Why can’t you see?
    I’m your high beam.

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 10:36 ]
    Midnight
    You’ll be waiting.
    I’ll come back.
    Moonlight’s ready.
    Stars are nake.
    These great feelings
    Could be truth.
    Midnight’s stealy
    Leads to you.
    Time is river.
    You should know.
    You’ll not shiver.
    Let’s start show!

    written by Volodymyr Nazaruk (Odessa, Ukraine)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  26. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 10:08 ]
    Flash
    You are a light flash in my life,
    So magical, beauty and fire.
    Emotion is one. It’s a laugh.
    When we are flying so higher!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  27. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 10:29 ]
    Love
    This poem’s so small
    But has a big soul.
    I love you. Just call.
    Don’t leave me. It’s all.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  28. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 10:06 ]
    Cathedral
    My heart was broken
    I’ll never forget.
    It’s all I’ve spoken.
    The feelings are sad.
    Go to the hell!
    You’re burning together.
    Shut up! Shut up! I tell.
    Everybody has a tether.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 09:29 ]
    Teеnage dreams
    Good morning, my flower.
    I'm asking right now.
    Your dream. What a color?
    Please, show me your love!
    I am so excited.
    Just sorry. It's true.
    Your favor's my fighting.
    I need only you.
    I wish we were happy.
    I count to "the ten".
    Just sorry but maybe
    Can start it again?


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:22 ]
    Switch off
    Switch off. Turn right.
    Remember there're steps.
    Hold on inside
    The flame and our bless.
    We aren't playing chess.
    We bright on summer sky!
    I know. Not guess.
    Don't stop. Let's fly!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:44 ]
    Seventeen
    Write your story!
    Leave this scream!
    Live. Don’t worry!
    Eat ice cream.
    Night’s a moment.
    Pain’s white snow.
    Let me convert
    Your mind. Go!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:53 ]
    I can!
    I need…
    I can…
    I don’t understand!
    I feed
    My pain
    This empty rain!
    I read
    Your soul.
    It’s slowly fall!
    I’ll meet
    A night.
    My dream is fight…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:00 ]
    Wait

    We use our time.
    They’d fallen forever.
    I can’t say “goodbye”.
    I can’t say “whatever”.
    Please, give me your hand!
    Hold on to this silence.
    Don’t think. Just we’ll stand.
    This shiver is slyness.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:23 ]
    Our light or Ukraine

    It is very hard to say
    At this difficult moment
    That we cannot be the same.
    But we can. Leave your comment.
    Sunshine’s always among us.
    Don’t forget. They’re stupid.
    Our light is our chance.
    God can help us, not cupid.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:40 ]
    Tick-tock

    I was in love,
    But tell me how?
    We’ve lost a day
    Where life’s a play.
    I have to know
    Why don’t you call?
    I want the same
    Be mine again.
    Time’s slow tick-tock.
    We need to talk.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:27 ]
    Stand my ground

    Follow me. Forget the time.
    This is just a simple moment.
    Growing up or hardly climb
    But the top is our monument.
    Kiss me, dear. I’m only yours.
    There are clouds flowing down.
    Don’t forget. I’ll open doors.
    Be with me and stand my ground.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:15 ]
    Autumn
    I won’t forget
    This autumn day
    And your respect
    On our way.
    The golden leaves
    Fall on the road.
    I’m drown in this
    November coat.
    The breath of wind
    Come back to you.
    I think I’ll win.
    You love me too.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:23 ]
    By and by
    We tried again and again.
    The weather was cold the whole night.
    And we are to touch by and by
    But treason’s so hurt. What a plan?
    I’m buying one ticket away.
    I’ll not forget you tomorrow.
    But I need to crush this shadow.
    Be happy and have a nice day!



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Володимир Назарук Одеса - [ 2024.03.14 08:25 ]
    Clover
    Don’t sell yourself.
    Game isn’t over.
    You’re not a half
    My lucky clover.
    Break the temptation.
    Erase the time.
    Please, save your passion
    Which only shines.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Неоніла Ковальська - [ 2024.03.14 07:11 ]
    Весняна купіль дощова
    Весняним дощем вже заплакало небо,
    Бо теплої купелі прагне усе:
    Чорноземи, квіти, трава і дерева,
    Волога життя із собою несе.

    Без неї і хліб не родитиме в полі,
    Посохнуть листочки в садах на гіллі.
    Як сонця й води буде завжди доволі,
    Триватиме вічно життя на землі.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  41. Віктор Кучерук - [ 2024.03.14 06:54 ]
    Подяка
    Печально порожньо в кишенях,
    Хоч із рентгеном їх вивчай, -
    Лише повітря мну у жмені,
    Нестатком скривджений украй.
    Побіля храму ставши скраю,
    Сльозу стираю крадькома, -
    Подати милості благаю,
    Бо на харчі уже нема.
    Бентежать болісно ознаки
    Неподоланної нужди, -
    Мізерна пенсія - подяка
    Мені за всі важкі труди.
    14.03.24


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (6)


  42. Юрко Бужанин - [ 2024.03.13 21:45 ]
    Думки з підвалин
    У слухавці
    голос
    далекий
    ніби запис
    АУДІО
    Ми не знайомі
    майже
    місток між нами
    канатний
    ФОТО
    Прірва
    тарзанки нема
    лячно дати крок
    екстрим-
    ВІДЕО
    Приємне обличчя
    з підвалин
    думки́
    піднімає
    ПОРНО


    Між нами пристойна відстань
    ПРИКРО
    Думки проковтнуло Місто
    ВЕЛИКЕ
    Між хмарочосів флюїди
    СМОГОМ
    Дощем у решітку зі́йдуть
    у СПОГАД

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.69) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  43. Тамара Швець - [ 2024.03.13 18:52 ]
    Погляд...
    Взгляд добрый и открытый – подобен Солнышка лучу!
    Завораживает, радует, поддерживает ,вдохновляет!
    Гармонию несет в окружающий нас мир !
    Лучики тепла и света отражаются при добром взгляде на лице!
    Язык – основа и источник вежливости, тихих, ласковых слов !
    Дарит улыбку, тепло, любовь искренний и добрый взгляд ! 12.03.24 Швец Т

    Погляд добрий і відкритий – подібний до Сонечка променю! Заворожує, радує, підтримує, надихає! Гармонію несе в навколишній світ!
    Промінчики тепла і світла відбиваються при доброму погляді на обличчі!
    Мова – основа та джерело ввічливості, тихих, лагідних слів!
    Дарує усмішку, тепло, любов щирий і добрий погляд! 12.03.24 Швець Т



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Юрій Гундарєв - [ 2024.03.13 10:57 ]
    Юркодар - 95
    Крильцями полохтить


    Не може не радувати те, що Галина Украйна щодня не лише дає фахові мовні поради на кшталт: «шепОту - такого немає», а й дарує нам дві-три справжні поетичні перлини.
    Наприклад, такі:

    ЮркоДав щось СКАЗАВ.
    Що сказав, якби ж то ЗНАВ!
    Ляпнути він в нас УМІЄ,
    А сказати? Нема СИЛИ!
    ( З рецензії на «Юркодар - 94»)

    Ось ще:

    Прийде, прийшла, пішла … весна …
    Ні, тільки лиш ІДЕ …

    І відчиняє все кругом,
    Бо ключик в неї Є.

    Злякає жабу, що з землі
    Вже відкопалась й ОСЬ -

    Вколотись ніяк - Добрий день!
    З весною, ЇЖАЧОК!

    Тут й джміль пухтить, себе трясе,
    Ніяково ЛЕТИТЬ,

    А бджілка вільно, в щасті вся
    Крильцями ПОЛОХТИТЬ…
    ( «Про весну»)


    Немає шепОту.
    Є рима: «знав-сказав».
    Вже не до реготу.
    Лише сльоза…

    Автор: Юрко Дар
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  45. Світлана Пирогова - [ 2024.03.13 09:56 ]
    Надії скерцо


    Віртуозна гра квітневого дощу,
    Соло крапельок по черепиці.
    Думкою до тебе в ніч цю прилечу.
    Ти ж казав колись, що чарівниця.

    Зрозуміла: інтермеццо не для нас.
    Хочу бачити тебе і чути.
    Мов із свічки стеарин, стікає час,
    І самотності пече отрута.

    Не стихає віртуозний дощ вночі,
    Й шаленіє у чечітці серце.
    До глибин душевних б*ють джерел ключі,
    Виграють думки надії скерцо.


    Рейтинги: Народний 6 (5.72) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  46. Ярослав Чорногуз - [ 2024.03.13 06:07 ]
    Королеві Муз
    Гадаєш ти, що все уже скінчилось?
    Розбиту чашу вже не склеїш, ні?
    Нуртує нездоланна віри сила,
    Що проминуть недолі дні сумні.

    Ми знову, мила, візьмемось за руки,
    Й полетимо у щастя дивокрай.
    Нехай чигають знавіснілі круки --
    Ще не скінчилася любові гра.

    Вона ще не дійшла до апогею,
    І набирає тільки висоту.
    Для посмішки щасливої твоєї
    Знайду для крил оздобу золоту.

    Важкий цей високосний рік Дракона
    Не створить нам бар'єр ачи конфуз.
    Долетимо до сонячного трону --
    Тебе він кличе, Королево Муз.

    І на землі нас теж чекає диво --
    Відкриється, як марево живе --
    Найкраща пара лебедів красивих
    У чарівливім озері пливе.

    13 березня 7532 р. (Від Трипілля) (2024)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  47. Микола Соболь - [ 2024.03.13 05:01 ]
    Іду на ви
    Промовив Святослав: «Іду на ви!» –
    та нині лиш поплічники іуди,
    ув УПЦ прихильники москви
    і ллється кров, і литись довго буде,
    поки не змиє древній Борисфен
    нашу ганьбу перед святцями роду,
    борвій роздме полотнища знамен
    та боротьбу освятить за свободу,
    хай жовчю захлинуться вороги,
    ущент пощезне їхнє плем’я суче,
    сьогодні рвуться рабства ланцюги,
    була ця пря з москвою неминуча.
    13.03.24р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  48. Артур Курдіновський - [ 2024.03.13 05:04 ]
    Журба (сонет)
    Журба... Не обіймай мене, не треба!
    Взаємністю тобі не відплачу.
    Блакиті пожаліла ти для неба,
    Червоного у річці - досхочу.

    Ти зроблена з повітря. Може, з глини.
    І кольору ніякого в тобі.
    Ти пригощаєш стравами з полину
    Всіх поодинці і в рясній юрбі.

    Але ніхто твою не хвалить страву.
    І я не буду. Щось у ній не так.
    Від неї відмовляюсь. Маю право
    Не вішатись душею на твій гак.

    Не по дорозі, журбо, нам з тобою.
    Та поки що йдемо. Журба з журбою.


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (3)


  49. Віктор Кучерук - [ 2024.03.13 05:01 ]
    * * *
    Дні спалахують, мов зорі,
    І згорають, як свічки, –
    То пригнічуюся горем,
    То радію навпаки.
    То із Музою стрічаюсь,
    То таїться десь вона, –
    То наповню склянку чаєм,
    То в фужер наллю вина.
    То не можу щось піймати,
    То ловлю все на льоту, –
    То базікаю багато,
    То впадаю в німоту.
    То обходжу скельні гори,
    То долаю навпрошки, –
    Дні спалахують, мов зорі,
    І згасають, як свічки…
    13.03.24


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" 6 (5.89)
    Коментарі: (4)


  50. Володимир Каразуб - [ 2024.03.12 19:56 ]
    Балада про радість та журбу
    І тільки час зведе на пси
    Юнацький шал і пломінь плоті,
    І скільки долю не проси
    Прощання й смерть завжди в роботі.
    Хоч сонце в літній позолоті
    Влива безсмертя у раба,
    Живи без розкладу на потім,
    Допоки не прийшла журба.

    Допоки радість від краси
    Не зв’яже спогади в скорботі
    Гаптуй незболені часи,
    Любов’ю схоплені турботи.
    Бо з дня на день прийдуть гризоти
    І цілих острахів юрба,
    Радій невіданню, достоту
    Допоки не прийшла журба.

    Бо Мойри пхнуть свої носи
    Знайдуть тебе і в темнім гроті
    Коли замовкнуть голоси
    Харитів на щасливій ноті,
    Ключі погубляться в блекоті
    І сколихне з небес сурма.
    Люби до поки ще сьогодні,
    Допоки не прийшла журба.

    Та що тобі до сліз на споді,
    Допоки доля молода,
    Допоки вітер на свободі,
    Допоки не прийшла журба.

    07.08.2023


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7