ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:24
Stop telling people
more than need to know

Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you

Stop explaining yourself

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.

Your smile, your eyes,
the way you laugh,

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.

Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.

Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.

Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх

Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:14
«А що таке було кріпосне право?
Кріпосне право - це патріотизм,
закріплений на папері.
Людина була пов'язана зі своєю землею-матінкою
не лише почуттям обов'язку, а й документально.
Кріпосне право - це мудрість народу,
це чотириста років нашо

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:10
Життя - гра. Все залежить від тебе, твої ідеї, твої думки.
Потрібно тільки підняти свою дупу з дивана
і йти вперед, нехай повільно, але до вершини.

Якщо ти кажеш: "Знаєш, вчора я зустрів себе і подумав,
що я справжня дупа", - це серйозний приві

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:09
Музика надихає увесь світ,
дарує душі крили, сприяє польоту, уяві;
музика додає життя і веселощі всьому існуючому…
Її можна назвати втіленням всього прекрасного
і всього піднесеного.

Не уявляю собі життя без музики.
Музика для мене не просто

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:08
Ліс - живий, він все відчуває,
все розуміє.

Життя схоже на ліс;
іноді ми губимося і не знаємо,
що робити,
але якщо ми будемо ділитися своїми переживаннями
і досвідом, подорож стане не такою вже поганою

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:07
Поки любов жива вона черпає сили в самій собі,
а часом і в тому що здавалося б повинно її вбивати:
в забаганках, в суворості, в холодності, в рівнощі.
На противагу любові, дружба вимагає догляду:
їй потрібні турботи, довіра та поблажливість,
інак

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:06
Небесні зірки не танцюють, але світять.
Земні зірки не світять, але запалюють.

Ніч уже розстелила на небі
темне покривало з яскравими іскринками зірок...

Якщо у тебе є мрії, добивайся їх і разом з ними лети,
не бійся впасти, бо хто не пробує н

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:05
У космосі немає нічого, крім вищого,
свідомого, нескінченного та щасливого життя.
Решта, по малості, непомітно.
Скрізь існують планети
і скрізь вони готові до сприйняття життя

Загальний вигляд Всесвіту завжди однаковий.
Якщо одні сонця згасают

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:04
There is not love without hope,
no hope without love,
and neither love nor hope without faith
Faith is what gets you started.
Hope is what keeps you going.
Love is what brings you to the end.
When our whole life is one faith, hope,
love, prayer

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:03
Україна – це вічність, не тільки сьогоднішня,
але передусім майбутня й минула.
Батьківщина - мати, умій за неї постояти.
Батьківщина починається з сім'ї.
Батьківщину, як і батьків, на чужині не знайдеш.

Люблять батьківщину не за те,
що вона вел

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:01
Цієї темряви бездонного космосу не вистачить,
щоб погасити полум'я однієї свічки

Страх - твій найкращий друг і твій найлютіший ворог.
Він як вогонь. Якщо ти контролюєш вогонь,
ти можеш готувати на ньому.
Якщо ти втрачаєш над ним контроль,
ві

Наталія Кравченко
2024.03.29 14:00
Розквітала країна Марія
Раптом вороги напали
І ми сховалися в найглибші підвали.
Днями і ночами ми не спали…
Все мріяли про майбутнє країни Марії.
Сидячи в темряві
Людські очі багато бачили,
Відчували біль та горе,

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:58
Новий рік - це коли батько намагається переконати своїх дітей у тому,
що він Дід Мороз,
а свою дружину - що він не Дід Мороз.
Юність - це коли ти вже не віриш,
що на Новий рік до тебе прийде Дід Мороз,
але ще сподіваєшся, що прийде Снігурка.
Суч

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:57
i think that gravity sets into everything,
including careers,
but pendulums do swing
and mountains do become valleys after a while...
 if you keep on walking.

mountains are like a girl's mood swings
and boy that's a sweet sour kinda mysterio

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:56
Though my soul may set in darkness,
 it will rise in perfect light:
I have loved the stars too fondly,
to be fearful of the night

And when the night is cloudy
There is still a light that shines on me
Shine on until tomorrow, let it be…

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:55
The number one reason most people don't get
what they want is that
they don't know what they want.
Rich people are totally clear
that they want wealth.

The fastest way to make
money is to solve a problem.

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:54
There is a battle of two wolves inside us.
one is evil.
It is anger, jealousy, greed,
resentment, lies, inferiority and ego.
The other is good. It is joy, peace, love,
hope humility, kindness, empathy and truth.
The wolf that wins is the one you f

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:53
I don’t know how many roles
I can ask my dad to play in my life,
but so far, father, best friend, role model,
 mentor and grandfather to
my children are working out quite well

I've reprised roles in the theater,
which is somehow more accepted,

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:52
Крізь кожне серце,
крізь кожні мережі
Проб'ється моє свавілля.
Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
Земною не зробиш сіллю.

З неслухняної дочки свавільна жінка.

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:51
Нашим девізом має бути не
«Прощайте один одному»,
але швидше за: «Зрозумійте одне одного».

Життя навчило мене багато прощати,
але ще більше шукати прощення.

«Прощаючи тих, хто мене критикує,

Наталія Кравченко
2024.03.29 13:49
Ліс – прекрасний прояв сили природи
і самий яскравий приклад її досконалості.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Лариса Іллюк - [ 2011.01.15 19:57 ]
    ***
    Чому так мало слів - коли їх так багато?
    І влучно не зумів слова ті підібрати?
    Мов камінь у ріку: на іншому кінці
    вервечки змісту - арлекін картатий...

    2011р


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (2)


  2. Володимир Сірий - [ 2010.12.29 11:01 ]
    Мініатюри
    Як на вікні чудні гравюри,
    Морозом творені з натури,
    Так на чолі твоїм відбиті
    Прожитих літ мініатюри.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (2)


  3. Володимир Сірий - [ 2010.12.24 17:31 ]
    Наша історія
    У храмі Юля з Віктором стоять,
    В серцях злоба - довкола благодать,
    Священик хрест до їхніх уст підносить,
    А демон - братовбивчу рукоять.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  4. Володимир Сірий - [ 2010.12.23 21:06 ]
    До лиця
    О як нам , люди, до лиця зневіра
    І ця буденщина нудна та сіра,
    І очі призвичаєні до тьми,
    І серце, що подібне серцю звіра.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  5. Володимир Сірий - [ 2010.12.20 10:18 ]
    Хліб життя.

    Можна довго жити на землі,
    Та якщо ти колос на стеблі,
    Зрілості сягнувши золотої,
    Мусиш вмерти хлібом на столі.
    2010р


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  6. Артур Сіренко - [ 2010.10.31 00:28 ]
    Замерзають хризантеми - Низка танка
    * * *
    Коли замерзають хризантеми
    І коли падає тихо листя
    Припиняє існувати
    Слово «ніколи»
    Вічність…

    * * *
    Розбудив би хтось півня
    В нашому темному краї…
    Можливо б сонце
    Зійшло б тоді.
    Вічні сутінки…

    * * *
    Суєтиться білкою жовтень,
    Мишею листям шурхотить…
    Сивий падолист щуром старим
    Буде гризти нудьгу.
    Осінні сутінки.

    * * *
    Воля – то марево
    Ми шукачі привидів
    Але надія
    Ще жевріє…
    Яка ж ця осінь холодна!

    * * *
    На околиці року – ліс.
    На околиці селища – очікування.
    На околиці часу – матерія.
    На околиці сущого – нескінченність.
    На околиці буття – ми.

    * * *
    Крізь погар будемо йти,
    Крізь марево попелу,
    Крізь почорнілі сніги
    До нової весни...
    Падолист.

    * * *
    Блукаємо шляхами.
    Навіть Чумацькими.
    Та кличе повернутись
    Додому, до хати
    Хрест на узбіччі...

    * * *
    Кудлата воля
    Голодом холодним
    В життя прийшла...
    Серед лісу
    Тепер живе пес.

    * * *
    На свічці моїй
    Палають єретиками
    Нічні метелики...
    Як не хочу я бути
    На Торквемаду схожим!

    * * *
    На примарному човні
    Пливемо по ріці Часу
    Навколо туман...
    Пращури чекають нас
    Коло багаття легенд.

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (1)


  7. Артур Сіренко - [ 2010.10.18 02:43 ]
    Холод осіннього саду
    (Низка хайбун)

    Зайшовши до доброго знайомого помилуватись його садом і осінніми хризантемами зустрів там двох дивних людей які вважали себе аристократами, але при цьому не милувались квітами, а використовували сад для вживання якогось напою, що нагадувало саке. Але при цьому вони пили його холодним і вели розмови далекі від поезії. Побачивши це я здивувався і написав наступне хокку:

    Чужий сад. Бачу
    Дивних аристократів.
    Хризантеми цвіт….


    Я завітав до старого знайомого з метою поговорити про давню літературу. Але побачив його зайнятим пакуванням валізи – він вирішив поїхати шукати собі нову Батьківщину. Хотів розповісти йому, що осінній вітер всюди однаково холодний, істинні квіти не потрібно шукати в далеких краях – вони тут під ногами, але побачив в його очах, що він вже нетутешній. Тоді написав йому на прощання ось таке хокку:

    Ми нетутешні
    У світі під Місяцем.
    Холоди… Осінь…


    У старовинному місті, що носить назву великої хижої тварини зайшов я у стару кав’ярню, де варили каву вже не одну сотню років. З горнятком цього ароматного трунку в руках я думав зі смутком про людей минулих часів і написав ось таке хокку:

    Терпкий аромат
    Несе тінь мою в казку.
    Стара кав’ярня…


    Йшов я до будинку де молодих людей навчають мудрості. Побачив біля входу юнаків та дівчат віку юного, що діставали з кишень короткі білі палички, запихали до їх до свого рота і підпалювали їм кінці. Після цього дихали димом, що утворювався з сухого листя якоїсь заморської рослини з якої, власне, ці палички і зроблені. Споглядаючи це раптом склав хокку:

    Дим ароматний
    Заморського трунку.
    Піти б звідси!


    Блукаючи старим засніженим парком серед лихої зими по білому снігу, де ще не було людських слідів, побачив раптом старий ясен весь обвішаний жмутками насіння, що шелестіло на крижаному зимовому вітрі, подумав:

    Холодна зима.
    Вони шелестять тихо.
    Весну чекають…


    Почувши про жахливу аварію, що сталася на півдні країни, я зажурився. Серед смутку та печалі написав ось такі вірші:

    Денний поїзд.
    Люди на жовтій траві.
    Осінь сумує…

    Прочитавши вірші одного поета написані про сенс життя подумав: «Саме так! Це єдиний сенс перебування в цьому хмерному і безглуздому світі змін - споглядання пилку який збирає метелик. Іншого сенсу не існує.... Дякую, що підказали мені сенс життя - я до цього часу думав, що сенсу життя не має. А ще думав, що сенс життя в тому, щоб зрозуміти те, що життя не має сенсу.... Тепер я осяг істину! Моє життя наповнилось сенсом і змістом! Шкода, що осінь... Метелики вже не літають і квіти зів'яли... Моє життя знову втратило сенс... Так завжди....» Після цих роздумів я написав хокку:

    Осінню глухою
    Самотньо і порожньо…
    Шурхіт листя.

    2010
    (фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  8. Артур Сіренко - [ 2010.10.02 20:32 ]
    Апокрифи осені - Низка хокку
    * * *
    У згасаючих променях
    Табуни коней вечора
    Навздогін спогадам летять...

    * * *
    Ці чорні ряси…
    Вони теж прийшли сюди
    Милуватись квітами.

    * * *
    В очах твоїх
    Бачив тільки Порожнечу
    Заплющу свої…

    Читаючи Рембо

    На п’яному кораблі
    Попливу в країну осені
    Вічної і хмільної…

    * * *
    Чорна осінь.
    Ліс кольору погару.
    Епоха занепаду…

    Споглядаючи помаранчі

    Для радощів нам
    Так мало потрібно:
    Яскраві фрукти…

    * * *
    Дивний трунок
    Дарував натхнення
    Шанувальнику…

    * * *
    Ночі теплоту
    Знайду у темряві серпня…
    Радість обіймів.

    * * *
    Осені – жебрачці старій
    Золоті монети слів
    Подам…

    * * *
    Осіннього листя пожежа!
    Згорю на цьому багатті
    Наче єретик…

    * * *
    Одягнув черевики.
    Краще б костур повісив
    У південних горах!

    * * *
    У кожному листку опалому
    Бачив сторінки
    «Весни і осені»…

    * * *
    Старому монаху
    Чи судилось побачити ще
    Як квіти пелюстки гублять?

    * * *
    У світі несправжньому
    Споглядаю підробки
    І речі непотрібні.

    * * *
    Осінню глухою
    Все старіє – і клумба,
    І я, і мій кіт…

    * * *
    Блукаю в самотності
    Але хтось споглядає мене
    Із глибини неба…

    * * *
    Цікаво довідатись –
    Який килимок лежить
    Перед дверима Всесвіту…

    * * *
    Так само вітер
    Наше життя обірве
    Як ці листя…

    * * *
    Вдихаючи аромат кави
    Думаю про володарів східних
    В своєму гаремі…

    * * *
    Крізь хащі кропиви
    Йду зі свого села
    Назавжди…

    * * *
    Про вічність повільно
    Старі монахи розмовляють.
    Осінній ліс…

    * * *
    В осінь поїду
    Глуху і понуру
    На ослику старенькому…

    * * *
    У густому повітрі
    Малюю образи
    Прямо на хмарі…

    * * *
    Під парасолями
    Ховаємось не тільки
    Від дощу. Осінь...

    * * *
    Стара осінь
    Вимила фарби дощем
    Цього світу…

    * * *
    Наче равлики
    Назустріч осені глухій
    Будем повзти…

    * * *
    Мій сум літає
    Злої ночі кажаном...
    Свічку б запалити!

    * * *
    Модриновий ліс!
    Дихає прозорістю
    Рання осінь…

    * * *
    Прапором накрийте
    Старого воїна
    Солдата Долі…

    * * *
    Шматок китайки
    Вітер поніс у небо...
    Тополя в степу.

    * * *
    Дізнатися б тепер
    Навіщо в цьому світі сну
    Досі живу?

    * * *
    Несе мене сон
    Пливу… На берег який
    Викинуть хвилі?

    * * *
    Із них би скласти
    Цього життя кольорові сни!
    Але осінь… Навколо…

    * * *
    Ми бачимо все нові сни
    Чергою нескінченною…
    Коли яву побачимо?

    * * *
    На березі річки
    Даремно чекаю паромщика.
    Постарів і він…

    * * *
    Стукіт дощу
    Серед сірості осені
    Навпіл розділемо сум...

    * * *
    Осіння нудьга
    І в мене в душі,
    І в дерев сплячих…

    2010
    (фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (1)


  9. Артур Сіренко - [ 2010.10.02 19:23 ]
    Клаптики часу
    (Низка неканонічних танка)

    * * *
    Трава і квіти
    Народжені сонцем.
    Але і тіні
    Чорні, незграбні –
    Його діти...

    * * *
    Думаючи про життя
    В епоху занепаду
    Думки про близьких…
    У цьому світі давно
    Втрачений Шлях…

    * * *
    Стару гордість
    У скриню сховавши
    Вирушив у подорож
    За дивним трунком
    Схованим в скло…

    * * *
    Згадую вітер –
    Теплий подих червневий.
    За вікном оснінь...
    У розкошах холоду
    Зігріє тільки пам'ять...

    * * *
    Слухав тишу
    Розмову мовчання
    Метеликів літа.
    Звичка до діалогів -
    Луна самотності…
    * * *
    Літом ласкавим
    Споглядав життя мурах.
    Заснути б з ними
    Цієї осені понурої
    У лабіринтах темряви…

    * * *
    Згасив би свічку
    Назавжди.
    Але занадто згусне
    Вічна темрява
    У світі людей…

    * * *
    Очищуючи свідомість
    Від непотребу старого
    Пробую стати собою.
    Але не судилось!
    Старе горище. Думки.

    * * *
    Небо споглядав.
    Спокій порушив
    Птах залізний,
    Що з неба впав.
    Гуркіт вдалині…

    * * *
    У старих озерах
    Забутого краю
    Оселитись хочу
    На дні…
    Знову осінь.

    * * *
    Назбирати б клаптики часу
    Пошити б із них вітрила
    Поплисти б у нескінченність
    Де з вічності варять трунок...
    Осінні дні.

    2010
    (фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  10. Віктор Максимчук - [ 2010.05.27 02:56 ]
    ВІНОК ТАНКА
    ВІНОК ТАНКА

    ***
    Суть у калюжі мала:
    Небо спрямовує погляд
    У водяні дзеркала…

    ***
    Солодке життя!
    То чому наприкінці
    Воно гірчить?..

    ***
    Останній дарунок –
    Грудка землі
    Кинута в могилу друга…

    ***
    Знову гортаю
    Старий календар –
    Цвинтар прожитих днів…

    ***
    Хтось мене проводжає:
    Махають дерева
    Мені гілками вслід…

    ***
    Вдихаю повітря на повні груди.
    Час поспішає.
    Що ж далі буде?..

    23 травня 2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.29) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (2)


  11. Артур Сіренко - [ 2010.05.24 16:13 ]
    Ковток вина
    * * *
    Забувши гіркоту марнотного життя,
    Спокійно споглядаючи цей тлін до забуття
    І осягнувши, що майбутнє – прах…
    Живі ми – так хвала тобі, Аллах!

    * * *
    Наш світ – то глек марноти і брехні.
    Життя з туману йде й проходить в самоті,
    І будні сірі краплями мов ртуть…
    Та є і радісні сторінки - рубаї Хайяма квітами ростуть!

    * * *
    Хто для скорботи двері відчинив
    Тому життя – пустеля хоч і повна див.
    Хто радість віднайшов в простих речах
    Тому життя яскраве дарував Аллах!

    * * *
    Нехай весь світ нудьга і Батьківщина – рідна чужина
    Від смутку я далекий доки келих є вина:
    Я радість віднайду в миттєвостях щоденних -
    Ковток вина, краса коханки – й де вона, журба?

    * * *
    Весняні квіти, подих вітру,
    Крапельки дощу і лісова луна -
    Все, все мені будило спогад про коханку
    Яка, нажаль, пішла у небуття…

    * * *
    Нехай обірве вітер білий цвіт,
    Нехай весни минає швидко міт
    В душі залишаться пісні які співав нам квітень.
    Нехай на п’ять хвилин – ми зачаруєм світ…

    * * *
    Весь світ – ніщо, даремні сподівання,
    Зів’януть квіти мрій – залишиться страждання
    Налий вина! У владі цього трунку
    Забудемо життя химерні візерунки…

    * * *
    Удвох з самотністю пів світу обійшов
    Наслухався віршів, і прози, і промов
    Нехай страждань я відшукав не в міру
    В горах я рай собі знайшов і віру…

    2010
    (фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  12. Артур Сіренко - [ 2010.05.24 01:21 ]
    Перевізник через річку буття
    (Низка неканонічних танка)

    * * *
    По річці пливли
    Не знали, що річки ім’я
    Лета. Не знали, що капітана
    Звали Харон. Весна.
    Пристань. Місто Тартар.

    * * *
    Світ виник не з вогню
    І не з води краплини
    І навіть не із слова
    Світ почався з сліз
    Прозорих як надія...

    * * *
    Повернувшись з країни
    Білих Хмар
    Помандрував у країну
    Синього неба
    Я втомився ходити по землі...

    * * *
    В цьому світі жорстокому
    Смуги світла і темряви -
    Зла и добра,
    Розуму та глупоти
    Як на шкірі дикого тигра...

    * * *
    Час не вміє чекати.
    Час навіть
    Існувати не вміє...
    У світі ілюзій
    Існує тільки мить оця...

    * * *
    Серед попелу надій
    Серед диму спогадів
    Я квіти шукав...
    Даремно. Марево
    Наш світ... Навколо порожнеча...

    * * *
    О, скільки трагедій
    Дарує нам подорож
    В світ віртуальний!
    Одісею мереж, павутин!
    Доплисти б як ти до Ітаки...

    * * *
    Весною - квіти
    Літом - зозуля
    Восени - місяць
    Зимою, що чиста й холодна
    Падав сніг...


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  13. Артур Сіренко - [ 2010.05.23 02:24 ]
    Сумний танок
    (Низка неканонічних хокку)

    * * *
    Споглядаю меч.
    У цьому світі хиткому
    Немає нікому захисту...

    * * *
    Ноші свої намарно
    Люди несуть по дорозі життя
    Куди? Навіщо?

    * * *
    «Добре мати рідну хату
    Де навіть дим ласкавий».
    Думки волоцюги...

    * * *
    Всі конструкції хиткі
    Всі грані привидні
    Весь світ ілюзія...

    * * *
    У танку сумному
    Ми на неба пустелі.
    Прощавай, весна!

    * * *
    У темряві ночі
    Не сплять лише Місяця жриці -
    Поетеси...

    * * *
    Розчинюсь в ароматі
    Цих квітів старого саду
    Мене немає...

    * * *
    Напій, що дарує натхнення
    Чорний як ніч, як істина гіркий
    Він ніколи не втомлюється...

    * * *
    Споглядаючи чорну ніч
    Стиглу неначе черешня
    Зрозумів довершеність світу...

    * * *
    Двоє коханок -
    Злива і ніч. Гостина.
    Дивацтва весни.

    * * *
    Невже кохання
    Знову завітало в груди
    Старого гайдамаки?

    * * *
    Ворога прощав,
    Прощав своїй шаблі хиби
    Не навчився прощати себе...

    * * *
    Дивний пастух він -
    Цей вітер весняний.
    Жене стадо хмар...

    * * *
    У світ солодких марев
    Піти й не повернутись
    Так захотілося мені...

    * * *
    Чи то думки
    Чи то ластівок зграї...
    Все миттєво...

    2010
    (фото автора віршів)



    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (4)


  14. Ярина Тимош - [ 2010.05.17 19:55 ]
    Литвин – святий крадій від Бога
    Литвин – святий крадій від Бога.
    Чи ділиться він с Богом – то питання,
    бо був у Бога він в останнє,
    як ще була туди дорога.

    2010-05-17

    Ярина Тимош


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  15. Ярина Тимош - [ 2010.05.17 19:08 ]
    Якщо мовчиш – ти схожий вже на бидло
    Якщо мовчиш – ти схожий вже на бидло,
    якщо лежиш – ти схожий на мерця,
    якщо не бачиш – і тебе не видно,
    якщо глухий – не чути і тебе.

    2010-05-7

    Ярина Тимош


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  16. Таня Петик - [ 2010.05.16 15:07 ]
    Фантазія
    Я маленька фантазерка,
    фантазую щодня.
    На фантазію чекають
    Друзі, я, моя рідня.
    Уявляєм і чекаєм,
    Коли прийде фантазія.

    2008р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Таня Петик - [ 2010.05.13 15:24 ]
    Пам'ятайте
    Ми повинні пам'ятати,
    Любі українці,
    Наше щастя, наша доля
    Не лежать в копілці.

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Таня Петик - [ 2010.05.13 15:07 ]
    Тато
    Мій тато дбає про сім'ю,
    Приносить гарну зарплатню.
    Мій тато може розсмішити,
    Не треба навіть в цирк ходити.

    2006р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Таня Петик - [ 2010.05.12 19:21 ]
    Мрія
    Мрію про щастя,
    Мрію про долю.
    Можливо, не зустріну
    У житті своєму болю...

    2008р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Людмила Калиновська - [ 2010.05.05 22:29 ]
    =***=
    У весняному білопінні –
    Нарциси –
    спалахи салютів.


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (2)


  21. Артур Сіренко - [ 2010.04.13 20:06 ]
    Слова дощу
    (Низка неканонічних хокку)

    * * *
    У небо хотів пірнути
    Та зрозумів –
    Втоплюсь…

    * * *
    Димом заморського зілля
    Дихаю знову
    Весняне небо…

    * * *
    Ніч – це двері
    Зайду в їх морок
    Шлях знайду до істин нових…

    * * *
    Книгу життя свого прочитав
    Навіть закрив…
    Іншу б почати…

    * * *
    У сірому пейзажі
    Побачив художник фарби
    Мені б його очі…

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (1)


  22. Артур Сіренко - [ 2010.04.13 02:53 ]
    Сліди самотнього вітру
    (Низка неканонічних танка)

    * * *
    Марно чекати
    Справжніх слів
    Їх не існує...
    Є тільки вітер -
    Звуки порожні...

    * * *
    Піду
    Залишу замість себе
    Самотність
    Цієї осені
    Тихої…

    * * *
    Чудо кохання
    Перемогло б смерть
    Якби вона була
    Але її немає
    Ніде…

    * * *
    Під квітами сливи
    Зажуримось разом
    З майстрами віршів
    Часів минулих давно
    Знову весна…

    * * *
    Клен зацвів
    Пахне соком дерев солодким
    Десять тисяч років
    Весни одвічної
    Побажати хочу комусь…

    * * *
    Чорний кіт
    На білому снігу
    Помітили б усі…
    Але він на даху
    Побачило тільки небо…

    * * *
    Літній ліс
    Як багато прозорих людей
    Блукає навколо!
    Поговорити б з ними
    Але їм до мене байдуже...

    * * *
    Сидів і споглядав стіну
    Тихо дихав
    Був наче відсутній
    Шукав просвітлення
    Та не знайшов…

    * * *
    Подарував радість
    Сивому дідусю
    Перший весняний дощ
    Він подумав
    Що знову молодість…

    * * *
    Пісок часу
    Так само текти буде
    Між пальців
    Якщо не буде нас
    Йому байдуже…

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  23. Артур Сіренко - [ 2010.04.03 15:23 ]
    Весняні хмарки
    (Низка неканонічних хокку)

    * * *
    Намагались літати на автомобілі
    Хмари думок затьмарили шлях
    Весняний ранок...

    * * *
    Бажання – причина страждання
    Забув про них і в небо пішов
    Весною…

    * * *
    Ми зникнемо всі
    Як ранковий туман
    По собі залишим нудьгу…

    * * *
    Гість завітав
    У мій дивний світ
    Порушив самотність…

    * * *
    Стало сиротою тіло
    Холодно душі
    У порожнечі неба…

    * * *
    Вперед, назад подивлюсь
    Все те саме –
    «Сто років самотності»…

    * * *
    Добре хоч він
    Розділив зі мною самотність
    Старий їжак…

    * * *
    Кожна калюжа – дзеркало
    Стати б хмарою
    Щоб милуватись собою…

    * * *
    Час би давно на старості років
    Почуттів загубити свіжість
    Але все одно - постійно дивуюсь…

    * * *
    Тінь свою загубив
    Як самотньо тепер
    Без друга останнього…

    * * *
    Я думав дзеркало – це озеро мрій
    Виявилось – глибочінь
    Втопитися б там…

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.05) | "Майстерень" 5.25 (5.31)
    Коментарі: (2)


  24. Артур Сіренко - [ 2010.04.03 14:28 ]
    Лунає луна
    (Низка неканонічних танка)

    * * *
    Дощ промовляє
    Гуркотом крапель
    Ніч промовляє
    Тишею темряви
    Нескінченна розмова…

    * * *
    Знову сороки
    Про старість мені нагадали
    Краще б птахи потойбіччя -
    Дивні зозулі
    Про смерть проспівали мені…

    * * *
    Нам пощастило,
    Що сонце не гасне
    Миттєво
    Як лямпа
    Вечором кожним…

    * * *
    Роки пройдуть
    Так само буде
    Місяць світити
    І вишні цвісти
    Тільки не буде нас…

    * * *
    Дарував імена весняним вітрам
    Слухав веселі їх наспіви
    Коли вишні цвіли…
    Забув про чистоту
    Холодного осіннього вітру…

    * * *
    Хотілось погрітись
    Від світла місяця
    Старому відлюднику
    І полетіти у світ Еросу
    У снах...

    * * *
    Чому вірші
    Вбивають іноді –
    Не знаю
    Це ж не катана і не ятаган
    Старого яничара…

    * * *
    Із забуття ми прийшли
    У забуття підемо назавжди
    Лишається тільки
    Споглядання нескінченності
    Як втіха…

    * * *
    Волога Данія - дощів країна
    Її принц Гамлет
    Хотів підвісити залізний дзвін
    До порожнечі неба
    Та дзвін упав
    І розчавив… Усіх…

    * * *
    Споглядав я старезне дерево
    Раптом прийшов Далай-Лама
    Його не впізнав брудний безхатько
    Подумав, що то дільничий
    Що його забере в притулок...

    * * *
    Трамваї – це оргії
    Електричні
    Електрички – це теж трамваї
    Тільки вони
    Як птахи…


    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  25. Артур Сіренко - [ 2010.04.03 02:03 ]
    У дзеркалі калюж
    * * *
    Самотність мені
    Була другом єдиним
    Та навіть її прогнав...

    * * *
    Місто існуюче в мріях!
    Побачити б його весною
    Хоча б у сні…

    * * *
    Ми всі босоніж
    Блукаємо у темряві життя
    Шукаючи сенсу…

    * * *
    Темрява за вікном
    Слухаємо тишу –
    Я і кіт…

    * * *
    У лісовому струмку
    Ніагару побачив
    Я – мураха…


    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  26. Артур Сіренко - [ 2010.04.01 17:38 ]
    П'ять весняних хокку
    * * *
    Весняний вітер.
    Годую тарганів квітами.
    Літаю…

    * * *
    Старий кіт
    Теж весну відчув
    Цього березня.

    * * *
    Весна за вікном!
    Пишу на папері вірші
    Зеленими чорнилами!

    * * *
    В дзеркалі калюж
    Небо собою милується
    І я зазирну….

    * * *
    Весняним вечором
    З тінями розмовляє
    Самотній дідусь…

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (3)


  27. Артур Сіренко - [ 2010.03.26 19:15 ]
    П’єро медитує
    (Низка неканонічних хокку)

    * * *
    Врятував дерев’яного дурника
    Він не знав, що вогонь це звільнення
    Смішний Буратіно…

    Перший монолог П’єро

    Вони теж ляльки
    В театрі абсурду
    Ці глядачі…

    * * *
    Тінь коливається маятником
    На землі, на траві, на воді
    Буратіно повісили…

    Другий монолог П’єро

    Кличуть лікарів
    Дерев’яне тіло
    Піду копати могилу…

    Третій молог П’єро

    Вони не втямлять ніколи
    Чому я з театру втік
    Ці голови повні тирси…

    Четвертий молог П’єро

    Хотів я зіграти Гамлета
    А не героя-коханця
    В цій виставі безглуздій…

    * * *
    Пішов шукати країну дурнів.
    Він не знав, що постійно в ній жив.
    Дивак Буратіно…

    * * *
    Бородань під деревом
    Запах хвої
    Шишка в руках…

    * * *
    З черепахою розмовляє
    Серед брудного озерця
    Літній ранок…

    * * *
    Сховала в пивниці
    Довгоносого шибеника
    Молода німфоманка…

    * * *
    Створений з дерева
    Деревом лишиться
    Поливаю квіти…

    * * *
    Запах палених ганчірок
    П’єро єретиком визнали
    В театрі ляльковому…

    * * *
    «Він був правий….»
    Буратіно зістарівся, бороду зачісуючи
    П’єро згадує…

    1995


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (5)


  28. Артур Сіренко - [ 2010.03.21 16:13 ]
    Слухаючи вітер. Збірник танка.
    * * *
    Якби самотність
    Не була такою сумною
    Можна було б почути
    Як співає пісню пісок
    В пустелі життя....

    * * *
    До слів може звикнути тіло
    До слів може звикнути папір
    Чи рука яка пише слова
    Але до слів
    Не може звикнути душа...

    * * *
    Питання зависають в повітрі
    Навколо тільки вчорашнє
    Все або зроблено вчора
    Або існує вже тільки вчора
    А хочеться завтрашнього....

    * * *
    Холодним весняним ранком
    Очі звикають до світла
    Руки – до твердих обкладинок книжок.
    Після повернення з подорожі
    В гори…

    * * *
    Здійснюючи подорож навколо стола
    Важливо не заблукати....
    Кожний дім - лабіринт
    Де знайти нам нитку Аріадни
    Якщо вона не існує?

    2010
    (Фото автора віршів)



    Рейтинги: Народний 4.5 (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (3)


  29. Артур Сіренко - [ 2010.03.21 16:51 ]
    Серед лісу. Збірник хокку.
    * * *
    Серед Чорного лісу
    В темному схроні
    Слухаю тишу…

    * * *
    У світлі місяця
    З «шмайсером» на плечі
    На зустріч смерті іду…

    * * *
    Коли затихнуть постріли,
    Коли боївку сховають хащі
    Буду слухати вітер…

    * * *
    На крилах осіннього вітру
    Полечу над сивими горами
    Коли серце зустріне кулю…

    * * *
    Сріблом виблискують краплі роси
    Серед імли туману палить ватру
    Боївка повстанців…

    * * *
    Нехай люди забудуть але...
    Заплаче ліс, застогнуть сосни
    Над вбитим партизаном…

    * * *
    Під старезним явором
    Милується місяцем
    Останній повстанець…
    1991


    Рейтинги: Народний 5 (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  30. Наталія Крісман - [ 2010.03.17 12:56 ]
    На розхрещенні доль і доріг...
    Від весни до весни, в літню спеку й морози у січні,
    У пустелях світів, на розхрещенні доль і доріг,
    По тернистих стежках Хтось веде нас незримий у Вічність,
    Щоб потомлені душі спровадить на власний поріг...
    2010р


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (8)


  31. Наталія Крісман - [ 2010.03.17 12:07 ]
    У чорноземі кожної душі
    У чорноземі кожної душі
    Завжди ростуть лілеї й спориші...
    Чому ж в одних - душа буяє цвітом,
    А в інших - бур"янами все покрито?!
    2008р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  32. Артур Сіренко - [ 2010.03.01 02:51 ]
    Примхи станіславської бруківки. Збірник хокку.
    Вибрані хокку

    * * *
    Тінь від ратуші
    Людей зробила сірими
    Вечір, осінь і місто...

    * * *
    Я б у Станіславі
    Щасливий був... Але хмари
    Про старість нагадали мені...

    * * *
    Я б ще довго топтав
    Бруківку Станіслава ранкового...
    Але небо, квіти на клумбах...

    * * *
    Біля синагоги топчу асфальт
    Старими черевиками
    Хризантеми цвітуть...

    * * *
    І ти теж, чорний круче,
    У Станіслав шукати долі прилетів?
    Вітер над містом...

    * * *
    Крізь прозорі дерева -
    Чистий як серце сніг...
    Чому в цьому місті так сумно?

    * * *
    Шум дощу...
    Для чого прийшов я сюди?
    Вулиця Грюнвальдська...

    * * *
    Тополя листя губить свої
    Здалось на мить - то я винен
    Що осінь настала...

    * * *
    Десь я тут спокій загубив
    Між цими будинками.
    На Бельведерській...

    * * *
    Горобина стиглими ягодами
    Бруківку вкрила
    Втомленими ногами чавлю...

    * * *
    Бородатий безхатько!
    І про нього напишу
    Вірші свої химерні...

    * * *
    Синагоги Станіслава!
    Як я в цьому капелюсі
    На рабина схожий!

    * * *
    Подих зими!
    Чи вулицями серця
    Я досі самотньо блукаю?

    * * *
    Її тіло як човен
    І я пливу
    Не знати куди...

    * * *
    Крізь прозорі дерева -
    Чистий як серце сніг...
    Чому в цьому місті так сумно?...

    * * *
    Холодний вітер
    Хмари думок жене...
    Стілець серед кімнати...

    2001


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.05) | "Майстерень" 5.5 (5.31)
    Коментарі: (3)


  33. Іван Редчиць - [ 2010.01.02 11:25 ]
    РІКА ЧАСУ
    Рубаї *******

    1
    Ріка часу підхоплює усе,
    Через пороги всіх століть несе,
    Щодня ми дивимось у синю далеч, –
    Куди ж то нас ріка ця занесе?

    2
    Вітрила мрій підняв я без печалі,
    І човен мій пливе все далі й далі.
    Чарує нас безмежний океан,
    А вдалині – дев’ятий вал реалій.

    3
    Де Бог живе? Обходимо долини…
    Де Бог живе? Долаємо вершини…
    Де Бог живе? Де Бог живе? Де Бог?
    А зазирнути в серце – ні хвилини…

    4
    Жадоба пошуку не знає меж,
    Як до скарбниці мудрості ти йдеш.
    Лиш тінь свою не зможеш наздогнати,
    А не знесилівши – ти не впадеш.

    5
    Зустрів я Бога у саду псалмів,
    І радо серце Богу я відкрив,
    Злились в одне – два джерела любові, –
    І я почув душі блаженний спів.

    6
    Невидиме нас вабить, наче мрія,
    Що вдалині зорею голубіє,
    І думаєш – воно далеко десь…
    Але життя хіба не дар Месії?

    7
    Глибінь мовчання чиста, наче вічність,
    І ллється в душу світла таємничість,
    Як тихо нині зупинився час, –
    П о е з і я ! Іде її величність…



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  34. Іван Редчиць - [ 2009.12.12 11:01 ]
    ДО СЕБЕ СПІВОМ ПРИХИЛЮ
    Рубаї *******

    1
    Я в ніч агатову, осінню, тиху,
    Їй шепотів на вушко ніжно й тихо.
    Моя любов займалася вогнем –
    На радість серцю і душі на втіху.

    2
    Позірний образ оповивсь габою,
    І зашумів зеленою сосною.
    А я стою, не вірячи очам,
    Не знаю сам, що діється зі мною.

    3
    Я щирий був, не знаючи облуди,
    Мені ж траплялися усякі люди.
    Тому я відкидаю все лихе,
    А щирості – довіку не забуду.

    4
    Ти не жалкуй, що вік працюєш важко,
    Що ніколи – і зазирнути в пляшку.
    Але ти завжди матимеш поблажку,
    Бо не застане смерть – кирпата свашка.

    5
    Ніжнішаю, як думаю про тебе,
    І блискавкою думка – на півнеба.
    Нехай вона твою освітить путь,
    Я навстріч полечу, як вірний лебідь.

    6
    Ні, я своєї долі не просплю,
    Її до себе співом прихилю,
    Щоб не минула, я ще на світанку –
    Всю стежку оксамитом застелю.

    7
    Чи був хоч раз на сьомому я небі?
    А чи від щастя я стрибав до неба?
    Якщо від страху щулиться душа,
    Тоді вона не долетить до неба.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  35. Іван Редчиць - [ 2009.12.11 10:42 ]
    ТАНКА (5)
    1
    Колись у школі
    Я мріяв стати поетом, –
    Таким, як Рильський.
    І нині хочу
    Рідному слову служити –
    Так само, як він…

    2
    “Слова вуст людських –
    Глибокі води;
    Джерело мудрости –
    Струменевий потік”.*
    Чи знають про це владолюбці?

    3
    “Хто перемагає світ,
    Як не той, хто вірує,
    Що Ісус – то Син Божий?”**
    Ви чуєте, марнославні?
    Це ключ до Храму вічності!


    *Книга притч Соломонових (18:4),
    **1Послання Івана Богослова (5:5).



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  36. Іван Редчиць - [ 2009.12.10 05:12 ]
    ТАНКА* (3)
    1
    Серед ночі
    Раптом зацокав годинник,
    І нагадав мені знову
    Про нашу сьогоднішню зустріч.
    О, як дочекатися ранку?!

    2
    Ось і парк…
    На тій лавці,
    Де читала ти вірші,
    Лежить чиясь квітка.
    Для кого ж вона?

    3
    Я знаю,
    Що найласкавіші руки
    У моєї матері,
    Торкнулася до землі –
    Квіти ростуть!
    *коротка пісня (яп.)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Коментарі: (1)


  37. Іван Редчиць - [ 2009.12.08 11:33 ]
    ТАНКА* (1)
    1
    О мила посестро!
    Прости, бо я забув твій голос,
    Що чайкою линув до мене
    В ту ранню, ще сонячну осінь…
    До кого ж тепер він літає?

    2
    І знову мені захотілось –
    На острові десь в океані
    Тебе ненароком зустріти.
    Надіюсь, ти зразу впізнаєш
    Моїх посланців цих крилатих.

    3
    Не можу забути смарагдових слів,
    Що зопалу ти надіслала
    Легким і нежданним своїм посланцем –
    Леготом з рідного краю.
    Він яблунь моїх обіймав до світанку…

    *коротка пісня (яп.)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  38. Іван Редчиць - [ 2009.12.04 20:11 ]
    RARA AVIS* (3)*****
    Хайку

    ***
    Столітні дуби
    На узліссі стоять –
    Природи живі мудреці.

    ***
    Хотів напитись,
    Підійшов до криниці –
    Великий замок.

    ***
    Заплакані вікна
    Не витерти вітру –
    Осінні дощі.
    ***

    Що найстрашніше
    У цьому світі?
    Твоя байдужість.

    ***
    Багато знайомих
    На цьому кладовищі, –
    За день не обійду…

    *рідкісний птах (лат.)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Коментарі: (1)


  39. Іван Редчиць - [ 2009.12.04 17:02 ]
    RARA AVIS* (2)*****
    Хайку

    ***
    Мій меч і хрест –
    Це материнське слово,
    Його нестиму вічно.

    ***
    Як самотньо душі…
    Ходить вітер холодний
    У нічному саду.

    ***

    Не бачились місяць,
    А здалося мені, –
    Минув цілий рік.

    ***

    О невмолимий часе!
    Навіщо ти приніс
    Корону сивини?

    ***
    Келих по вінця.
    П’ю по краплиночці –
    Осені трунок.

    *рідкісний птах (лат.)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Коментарі: (2)


  40. Богдан Сливчук - [ 2009.11.27 14:56 ]
    ПЕРШИЙ СНІГ
    Пелюстками
    Маминої вишні
    Вкрили гори
    Кучері
    Свої



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  41. Іван Редчиць - [ 2009.11.03 20:04 ]
    РУБАЇ ДЛЯ ВАС***
    1
    Для вас творю і буду вік творити,
    Я хочу стати вашим фаворитом,
    Улюбленцем красивих ваших душ, –
    І задля цього варто – вічно жити.

    2
    Студений вітер, а душа вогниста,
    І полум’я чомусь таке іскристе.
    Ачей, колись охопить білий світ,
    Щоб душі спалахнули пломенисто.

    3
    Я часто сплю лише на одне вухо,
    Тому всю ніч на друге вірші слухав.
    Їх під вікном читали два бузки,
    Всміхався місяць, знявши капелюха…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.46) | Самооцінка 6
    Коментарі: (2)


  42. Богдан Сливчук - [ 2009.10.29 22:34 ]
    * * *
    Холодна осінь
    На відстані долоні,
    Як тінь вечірня.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  43. Богдан Сливчук - [ 2009.10.28 23:36 ]
    ОСІНЬ
    Туман ранковий
    Аж ген , до піднебесся.
    Говерлу гріє.



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  44. Богдан Сливчук - [ 2009.10.28 23:45 ]
    * * *
    Світанком пахне.
    Знов криничний журавель
    Співає пісню.



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  45. Ярина Тимош - [ 2009.09.15 12:37 ]
    Судини ножичком споров
    Судини ножичком споров,
    як у штани прийшла любов.
    А як побачив тую кров,
    забув чого себе поров.


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  46. Ярина Тимош - [ 2009.09.10 13:32 ]
    І очі ситі
    Очі дивляться із марева на борді,
    шукають дурників у натовпу голодних…
    І очі ситі, і сидять на ситій морді,
    а нишпорять у натовпу голодних.


    Рейтинги: Народний 5 (5.3) | "Майстерень" 5 (5.25)
    Прокоментувати:


  47. Ярина Тимош - [ 2009.09.07 21:59 ]
    Лист падає
    Лист падає на Землю.
    То Землі тяжіння.
    Земля у Всесвіті крокує.
    То тяжіння Сонця.
    Все тягнеться до більшого –
    Пилюка і каміння…
    А ти до чого тягнешся,
    Родина Соціум?


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  48. Ярина Тимош - [ 2009.09.05 12:54 ]
    Свинячий грип
    Свинячий грип – свиняча то хвороба,
    пташиний бог – то дірка в камінці.
    І вже душа – то є окремий робот
    з ключем од Пекла у руці.


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  49. Іван Редчиць - [ 2009.09.01 09:50 ]
    РУБАЇ (3) *******
    1
    Хлібину сонця день знайшов у полі,
    Намилувався нею він доволі
    Й поклав на синю скатертину неба,
    На сонці хмарка - наче дрібка солі.

    2
    Перегорнув я спогадів сторінку,
    В душі знайшов не стухлу ще жаринку,
    Коли дмухнув, яскраво заіскрила, -
    То юність повернулась на хвилинку.

    3
    Удосвіта лапасто-білий сніг
    Засипав густо стежку і поріг,
    А в серці - сонячно і солов'їно:
    Я в ньому весну милій приберіг...

    4
    З любов'ю в серці, з ніжністю в очах
    Я радісний кохану зустрічав,
    І гордий тим, що землю ти, народе, -
    Красунями такими уквітчав.

    5
    З прадавніх невідомих ще сторіч
    Розділена доба на день і ніч.
    Але коли ж упала на цю землю -
    Сльозина перша з материнських віч?

    6
    Він тоне у брехні, як у болоті,
    Бо вік живе у фальші та підлоті.
    Я з острахом на нього поглядаю:
    А чи не має жала він у роті?

    7
    Дорожча честь за дорогі напої,
    Не їх шанують споконвіку вої.
    Це наші предки в сиву давнину -
    І мертві з рук не випускали зброї1

    Зі зб."Veritas in profundo"(1998)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.46) | Самооцінка 6
    Коментарі: (4)


  50. Іван Редчиць - [ 2009.08.29 11:21 ]
    RARA AVIS* (1) *****
    Хайку

    ***
    Почуло серце
    Рідкісного птаха -
    З країни Сонця!

    ***
    Лише говоримо
    Про тебе, Україно,
    А дбаємо - про гріш...

    ***
    Скрізь у столиці,
    Немов у чужому краю.
    Хутчіше додому!

    ***
    Розрослись незабудки
    На могилі учителя.
    Посадив їх торік...

    ***
    Люба, не свари,
    Що захмелів сьогодні -
    Я з пролісками стрівсь!

    *рідкісний птах (лат.)

    Зі зб."Veritas in profundo"(1998),
    "Luх veritatis"(2005)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 6
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11   12