ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2020.08.07 21:41
Великі води у ріки,
в яку впадають інші ріки.
Ще є і діти, і батьки,
діди яких були великі.

У Лету кане на віки
усе мізерне і безлике
і залишається навіки

Євген Федчук
2020.08.07 19:09
Україна – край благословенний,
Степ безкраїй і ясна блакить.
Скільки раз ворожі сили темні
Намагалися тебе скорить?
Скільки раз приходили охочі,
Щоб хлібів набратися дармових
Та безсилі були сили ночі –
Ти завжди перемагала їх.

Серго Сокольник
2020.08.07 17:10
Наближається день.
Тихо осінь іде
На поріг,
На поріг.
Більше ми не удвох.
Нам дано для обох
Сто доріг,
Сто доріг.

Тетяна Левицька
2020.08.07 14:25
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
ураз відштовхнувшись від дна.
Бо хто з нас не падав, а після не плакав,
а чи не злітав в небеса, наче птаха,
і не шаленів від вина.

Носив за собою суму безнадії,

Олександр Панін
2020.08.07 13:27
Минуле Чатує

***

Захмарного відчаю злети…
Собі не складає звіт,
Точиться
Майже нечутний

Сергій Губерначук
2020.08.07 11:13
Ідеале мій, ти, мов "Титаник",
який швидко іде на дно.
Гинеш ти, але я, твій романтик,
не повірю в це все одно.

Моя вірність, мов чайка на щоглі,
коли палуба вся в сльозах.
Нас не чують на дальнім атолі.

Дума Козак
2020.08.07 07:26
Зарахувати вас не можемо у штат, –
промовив кадровик без еківоків, –
нам молодий потрібен кандидат
із досвідом роботи… в сорок років.

Іван Потьомкін
2020.08.07 07:18
Із раю в рай (якщо такий ще є)
Я перейду неспішно.
Мій рай створила ти, як пісню,
Щоб понад пістоліття зміг її вести.
Віддячить чим я годен тобі, люба?
Підсобним буть у рукотворному раю.

Микола Соболь
2020.08.07 06:59
Півень заспівав із рання:
«Прокидайся чесний люд!» –
час робити обрізання,
хрест зніми, візьми талмуд!
Не сумуйте православні,
вибір завжди був у вас
та живете ви безславно.
Правильно казав Тарас –

Євген Федчук
2020.08.06 21:32
Було це у часи настільки давні,
Що тільки Бог їх, мабуть, рахував,
Бо він тоді якраз велику справу
Світобудови тільки розпочав.
По молодості, що там його роки!
Експеримент він вирішив почать:
Створити світ і дочекатись, поки
Не з’

Микола Соболь
2020.08.06 19:00
Він поміж листям шерхотить,
виманює із нас життя,
а ми йому за кожну мить
віддячимо серцебиттям.
І від народження весни
літа несуть його крильми…
Аж поки нестабільні сни
Не вкажуть: близько до зими…

Олександр Панін
2020.08.06 15:01
Поради популярному співаку,
Який раптом почав відчувати
Дискомфорт

***

Не треба
до публіки зверхнім

Сергій Губерначук
2020.08.06 10:54
Частина І. "Джонатан – сіра чайка" Музична прелюдія "Ранок". Ранкові сутінки пробивають ледь помітні промені, які поволі стають потоками світла. Ледь чути шелест морських хвиль, який наростає з появою світила. Окраєць сонця. Пів со

Ігор Деркач
2020.08.05 21:52
І горе уже – не біда.
Робінзоніада триває.
Мені би – якась Середа,
бо П’ятниці в мене немає.

На неї скривився четвер,
що скоро уже понеділок.
Немає надії тепер

Тетяна Левицька
2020.08.05 20:12
Чорнильну хусточку напнула ніч недбало
на гострі плечі и підморгнула висі.
І кинувши у рот незрілі вишні,
оскомило, скривилася. Усе дістало.

Усмішка місяця і кабаре зіркове,
проидисвіт-вітер, викрутень, лукавець,
якии запрошував щораз на танець,

Євген Федчук
2020.08.05 19:28
У Таврії спів готських дів луна
Плекають вони помсту Шарукану
Оспівують оті часи преславні
Як вирувала Бусова війна.
Тоді самого Буса із синами
Розп’яли готи на своїх хрестах
І в землях антських поселився жах
Що готський меч їх звідусіль дістане.

Олександр Панін
2020.08.05 13:55
Святкова пригода


Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!

Дума Козак
2020.08.05 13:15
Відлунює акордами краплин,
шалений дріб дощу у ритмі танго,
вплітаючи у марева сатин
мелодії ретро зі смаком манго.

Бринять балади гомоном струмків,
під гуркіт грому, соло барабана…
І блискавиці зоряно-стрімкі,

Сергій Губерначук
2020.08.05 09:49
Лежить картина,
чорна сажа.
Музею сірого підлога.
Зі стін по краплі фарба ваша,
іржа коричнево-червона.

Лежать колони,
гільзи, гільзи,

Віктор Кучерук
2020.08.05 06:12
Запах сушеної м’яти
Переповнює кімнату
І струмує плавно за поріг, –
Огортає жалем хату
І затоплює кошлатий
Та пахучий дуже переліг.
Де поспішно і помалу
Невгамовно вирувало

Олександр Панін
2020.08.05 01:58
Застілля не робиться
"насухо",
Не любить "насухо"
люд,
Мета виправдовує
засоби,
Та крапку вколочує
суд!

Олена Багрянцева
2020.08.05 00:24
Якби можна поставити раптом на паузу літо.
Лимонадові дні, матіолові ночі повільні.
Знявши одяг увесь, загортатися в рідні обійми,
Аж до ранку не спати, про все, ні про що говорити.

Якби можна затримати серпень натрішки, надовше.
Із піску будувати

Дума Козак
2020.08.04 23:38
На березі Гіпанісу високім,
у теплому південному степу,
ще балабан висить в повітрі, сокіл,
але давно не видно вже скопу…

Давним-давно полинуло у Лету
і місто-поліс, Ольвія стара,
і вихідців із древнього Мілету

Ігор Шоха
2020.08.04 20:50
Уже за синіми морями
усі симпатії мої,
з якими човники свої
колись пускали ручаями.

Блукаю ще у ті краї,
де по інерції ночами
пливуть у Лету оригамі,

Євген Федчук
2020.08.04 19:23
Хай покара Бог клятих росомонів
Від них нещастя готські всі пішли
Нехай потопчуть їх же власні коні
Нехай помруть від власної стріли.
Великий і могутній Германаріх
Король всіх готів і усіх земель
Був скорений на розправу чи на кару
Не жалів ні люд

Устимко Яна
2020.08.04 19:21
Місто Львів – як новенька копійка.
Садовий постарався, Андрійко.
Приїжджайте до нас,
мер почистить і вас.
Станьте теж як новенька копійка.

Приїжджайте до славного Львова,
всі будинки у нас кольорові.

Тетяна Левицька
2020.08.04 15:13
Вже прокинувся, любий? Глянь небо
розливає лавандові фарби
на тендітні гвоздикові стебла,
на нечесані верби. А нам би
доторкнутися щастям до смути,
і розсипати гречну надію,
цілувати рожевих губ кутик,
ніжність бризнути сонцем під вії.

Галина Кучеренко
2020.08.04 10:04
Не вимагайте -
Вам ніхто не винен
Давати щось. Це не потрібно їм.
Переконання
У чужих провинах -
Лише пожива демонам своїм.


Сергій Губерначук
2020.08.04 09:55
Триває правда з вуст моєї зрадниці,
але чи скоро голос мій признається,
що я порушник перший, а не ти?
що я повинен, а не ти, піти?

Минає середа, четвер і п’ятниця –
навколішках стоїть кохана зрадниця,
але чи довго я ще буду бігати

Віктор Кучерук
2020.08.04 06:54
Старію я, а ти ростеш
І сяєш, мов перлина
Недоторканна для мереж
У зяючих глибинах.
Старію я, а ти завжди
Красива, бо незмінно
Блищиш, як скалочка слюди
На сонячнім промінні.

Іван Потьомкін
2020.08.03 23:08
Мені б годилося зненавидіть вогонь,
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Зненавидіть і вітер навісний,
Що потурав палити рукотворні села.
Зненавидіть, нарешті, й запізнілий дощ,
Що не прийшов на поміч погорільцям...
Та не наважусь навіть осудить
Да

Ігор Деркач
2020.08.03 20:50
І віриться, й не віриться мені,
що є десь рай і пекло за морями,
чи то у небі, чи під небесами
у непроглядній сивій далині.

Моя свіча ще жевріє у храмі…
На вівтарі – Месія. У тіні –
іуди і лакеї кацапні

Євген Федчук
2020.08.03 19:01
Возношу я хвалу Папаю і Вайю,
Завдячуючи їм, що ще й живу й царюю.
Тепер я розповім історію свою,
Нехай і грецький світ також її почує.
Я хочу, аби ти, відомий майстер, взявсь
Із золота мені зробити гребінь гарний
І оповідь моя на ньому збереглась.

Сергій Губерначук
2020.08.03 11:47
Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,
сірою речовиною з ланцетним лоском,
розрідженими нейронами й розродженими злочинами,
маючи політосвітський диплом
й анархо-синдикалістські переконання,
трапляється асфіксія професійним

Тетяна Левицька
2020.08.03 10:14
Красива, бо ти мене пестиш,
даруєш чудесні слова,
червоні троянди і персні,
перлини любові й дива.

Щаслива, бо ти доглядаєш,
мов ягідку, квітку мене
і стелиш бузковим розмаєм

Ярослав Чорногуз
2020.08.03 07:51
З рослин усіх центральної алеї
Найперша це – козацький ялівець.
Цілющою властивістю своєю
Хвороб чимало зводить нанівець.

З свяченими ножами тут ходили
Преславні вої – Гонта й Залізняк,
Братались – гайдамака і козак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лариса Маковей
2020.08.01

Тарас Баш
2020.07.28

М Менянин
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.05.15 17:22 ]
    посткарантин
    творіння восьмий день зійшов
    куранти вибили надвечір
    розфокусований об’єкт
    прокинувся й почухав п’яти



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (195)


  2. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.03.02 05:57 ]
    весняне лібрето
    “пора-пора” ~ збагнув поет
    & народив натхненну оду
    лібрето про весну й балет
    народу


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (112)


  3. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.02.03 22:09 ]
    про газ
    щораз покращення все більше
    нов-гав придумав п-рас:
    сірків здавати не на мило
    на газ


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (28)


  4. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.01.20 10:42 ]
    анонс - пиріжки і порошки
    у нашій славній пиріжкарні
    печуть найкращі пиріжки
    смачні пухкі поживні гарні
    але бувають з тарганом

    "Порошки" ж відрізняються від традиційних «пиріжків» тим, що парні рядки в них римуються, при цьому останній рядок виділяється своєю довжиною: він складається всього з двох (інколи до 4-х максимум!) складів. Кінцівка «порошків» — це їхня основна "фішка", що допомагає створити дотепну мініатюру з несподіваною розв'язкою.

    ***
    Здіймав poetto патос "вІрші"
    і не терпів м'яке "віршІ"
    ну хоч якийсь замінник сексу
    душі

    ***
    пікантна дездемонна в пачках
    отелло скубає плюмаж
    в очах марксизм, і купа свінгу
    вінта-а-ж

    (Г.М.)

    ***
    я вам послав імейл учора
    ви мовчите мабуть облом
    у нас весна а шо у вас там...
    прийом...

    ***
    схід веселкового реґґі
    зарості маріхуани
    тигр доїдає негра
    травень
    (Сонце Місяць )

    ***
    а дві квитанції за світло
    за жовтень і за листопад
    як папірці пожмакав звикло
    усі підряд

    ***
    нема про що писати вірші
    думки як петлі ліссажу
    капусти кислої поївши
    лежу
    (Сидорів Юрій)

    ***
    А їй ще пічку би й колонку
    чи твердопаливний котел
    бо скільки там гігакалорій
    з Отелл

    ***
    в підвалі гамору багато
    сусід поставив на "Бєду"
    й мене гукає на регату
    іду

    ***
    могучий голос батареї
    щоночі чує весь стояк
    коли сусід об неї здуру
    фігак
    (Устимко Яна)


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (357)


  5. Галантний Маньєрист - [ 2020.01.04 19:21 ]
    Зимові пиріжки
    *
    Тремкі словесні оригамі,
    пребілі аркуші зими,
    наснаг і сподівань духмяні
    дими

    бо сутінки, і псячий холод,
    і неземна ціна на газ,
    але поезія земніша -
    рятують сторінки
    і хмиз

    *
    Що підіймає патос вІршів,
    те вабить у м'які віршІ,
    мов не чужі питання сексу
    й душі

    і свіжий сніг летить, як перший,
    морозний відгук на віршІ,
    бо передують завше гІрші,
    бо строчиш "вІрші" - й ти поет

    *
    Писати теж потрібно смачно:
    незнане - в знане, і в коньяк,
    і з кожного рядка спочатку,
    хмільне - і байдуже про що

    лише жінки - тверезий вибір,
    ось тільки втримати кермо,
    мотор - в регістри Челентано,
    й аmоrе mоrе mоrе mоrе nо

    *
    Позаслоняли вІрші-пави
    рій віршеняток і віршат,
    ошатні вІрші, крутодзьобі -
    академічні голоси

    тому вважай себе найкращим,
    найліпшим з найфайніших, - от
    щоякнайкращим і найбільшим,
    що не вмістити в жодний твір

    *
    Коли на терезах стосунків
    кохання, а потойбіч смерть -
    то спершу почуття найвищі,
    а далі раз - і легша смерть

    а ще кохання - зірка в небі,
    а потім - щастя в повен ріст,
    і сяєва того все більше,
    аж доки бах! і ти один

    *
    Весняних крапель римування
    і ті ще помисли дівчат,
    філософ гляне на усе це
    і скаже: ні-фі-га собі, -

    весна завершиться зимою,
    кохання упокоїть шлюб,
    і знов по колу, в сенсі жити, -
    платівка грає саме це

    *
    Підступні зваби приховали
    в зимові шати строгий піст,
    мужчини сторожко ступають,
    муркочуть «гречка» і - в сніги

    колінця, стегна, спинка, перса,
    протяжне «мяу», три рази
    тягнути хором «Алилуя»,
    еректум духу, піст як піст

    *
    Отак би й малював з натури
    хоча і муляє перо:
    і тут, і там - не те з жінками,
    лише з пупками все гаразд

    і все глядиш в її безодню,
    вона, достоту, теж кудись,
    але навзаєм анітрохи -
    ох, Ніцше, ти не знав жінок!



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  6. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:17 ]
    КРИТИКА
    Рано з ранку на базарі
    Все кругом вирує
    Хто з прилавку , хто з землі
    Продає , торгує

    Вибір в різний гаманець
    Контрастний попит вжитку
    Для когось пил , комусь капець
    Від фірмового зиску

    Як з власних рук , за свій товар
    Ціна цілком прийнятна
    А де вже профі - спекулянт
    Там мінімальній амба

    Маркетинг весь тут на коні
    Із глини ліплять кулю
    Для їх усе ціна - ціні
    Проценти солять шкуру

    І так кругом у нас завжди
    Політика абсурду
    Хто воза тягне , спину гне
    Працює за копійку.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Ігор Шоха - [ 2017.10.29 09:31 ]
    Ювілейне
    Хай буде у пошані – Жінка!..,
    яка у вуйків на чолі
    вирівнює кути і стінки.
    А що не зробить українка,
    коли прижали москалі?

    Бо поки майстра відшукала,
    оцінку кожному дала.
    Великий досвід – це не мало.
    За відставного генерала
    немає кращого хохла.

    І як не дивуватись нині?
    Сама, у ролі конячини
    із лошаками сам на сам,
    а перетворює руїни
    в неперевершений Сезам.

    Чоловіки – слабкі істоти,
    а особливо до роботи.
    Та дещо додає снаги.
    Бо ми і випити не проти,
    коли закушуємо тортом
    або жуємо пироги.

    На це й даються іменини!
    І хай ламаються столи,
    коли обідають хохли,
    аби на славу України
    за щастя нашої родини
    ми гарно їли і пили.

                                          29.10.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (5)


  8. Володимир Книр - [ 2013.08.04 17:27 ]
    Про роботу з читачем
    я кожним з творів неодмінно
    ділюся з любим читачем
    читач лайном їх називає
    та споживає разом з тим

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (3)


  9. Володимир Книр - [ 2013.08.02 18:16 ]
    Про пиріжковий вірш
    раз пиріжків наївшись з м'ясом
    я пиріжковий вірш зліпив
    тоді сіркові дав на пробу
    так він мов критик загарчав

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  10. Володимир Книр - [ 2013.07.25 16:35 ]
    Про пиріжкове віршарство
    віршарство зветься пиріжковим
    ну я проглянув кілька штук
    і навіть подумки всміхнувся
    хоч голоду й не втамував

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  11. Оксана Галузкевич - [ 2012.05.06 17:30 ]
    Пиріжки)))





    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  12. Галантний Маньєрист - [ 2012.03.17 18:43 ]
    Неправильні пиріжки із пристрастями
    ІІІ

    * * *
    Прийшла аби піти одразу
    слова як лід а ось духи́
    і очі ярими огнями
    і що б це значило
    капець


    * * *
    Вона одна така у світі
    і світ один у мене теж
    а ще одна у неї кішка
    і ліжко теж одне на всіх


    * * *
    Півдня знімав я з неї лати
    затим шукав під ними щось
    так важко щось знайти нового
    хіба що аж на третій день


    * * *
    Вона у ліжку невгамовна
    і це заводить до пори
    рятує зрештою подушка
    ну скільки можна пролюбов


    * * *
    А спершу ти украй потрібен
    І ти звикаєшся - моє
    вона ж тебе згортає й ніжно
    кладе в кишеню гаманця


    * * *
    В усіх садах ті самі граблі
    хоч весни спершу як нові
    та мить і вже зів'яле листя
    і свіжі садна на чолі


    * * *
    І я подумав що спочатку
    чогось такого не було:
    стрічання проводів чекання -
    відразу ліжко і капець
    .........................
    .........................

    ІІ

    * * *
    Нехай життя у нас фігове
    ось тільки фіги не ростуть
    бігме не рай кажу сусідці
    а спробувати не дає


    * * *
    І взагалі вона дарунок
    який дістався не мені
    його тримав я б тільки в ліжку
    якого б теж не покидав


    * * *
    Безсонні дні безсонні ночі
    і в неї теж не все гаразд
    та одного лише я прагну
    вона ж все інше лиш не це


    * * *
    Та й чоловік Її недавно
    на заробітки поміняв
    а за півроку я напевно
    на заробітки дремену


    * * *
    О як багато мудрих правил
    та ліків більше все одно
    що еталон кохання склався
    уролог написав рецепт






    Їхні води. І

    * * *
    О як нелегко із жінками
    доки знайдеш якусь одну
    то іншу втратиш ледь не зразу
    лечу як над водою млин


    * * *
    Вона була як сонні брижі
    як далечінь і ніжний пляж
    як у блакиті мрійне сонце
    я ж каже все це зіпсував


    * * *
    Жінки насправді тільки хвилі
    бурхливі а приємно так
    чому приємно не згадати
    бо далі скелі і прибій


    * * *
    У цім буремнім океані
    я борсався з останніх сил
    доки "від жінки тільки жінка"
    востаннє не порадив глузд

    .........................
    .........................




    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (36)