ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тата Рівна
2020.08.10 17:04
Коли помирають нації — народжуються Тантали
Земля відригає їх, викидаючи з чрева

Вона могла би стати Бабою, поліською королевою
Але — народила анчутку
Стала матір’ю не тому сину
І жоною не тому пану

Олександр Сушко
2020.08.10 15:31
Люби мене - прехтивого козла,
Даруй цілунки та палкі обійми.
З тобою - ніч ( ох як мене трясла!),
Не треба й дилетантських порнофільмів.

А завтра - інша. Бабця хоч куди,
А післязавтра - юна незнайомка.
Оце життя! Амурний парадиз!

Олександр Панін
2020.08.10 14:50
За мотивами - М. Гоголь "Вій".

Десь далеко в хмарах грім гуркоче,
Сріблом віддзеркалює ріка,
Проти Віри і Людини злочин:
Захопила Відьма Бурсака...

Вечір, ще далеко до світання,

Тетяна Левицька
2020.08.10 13:01
Пленительных очей холодный изумруд -
былой загадки деревянная матрешка.
Не возвращайтесь вы туда, где вас не ждут,
где двери на замке, не светится окошко.

Собака цепи рвет завидя чужака,
и лица неприветливы, черствы, суровы.
Вас не узнают сразу,

Сергій Губерначук
2020.08.10 10:31
Художники з маленького села,
ви оприлюднили любов до світу.
Картинна галерея розцвіла
у місті, де проводжу кожне літо.

Художники з маленького села,
ви світ ліпили з глини й малювали.
Картинна галерея ожила

Сонце Місяць
2020.08.10 01:26
врапт елегійний навіть
текст а-ля мріяти мрії
хто профітує надто
суспільство звісне хворіє




Ярослав Чорногуз
2020.08.09 20:21
А може добре, що я вже не твій? –
Хотіла крапку ставить ще раніше
Всевладна Доля, глянувши з-під вій.
Та зачекала. Щоб дозріли вишні.

«Ти вільний знов!» - це голос ковили –
Від ревнощів дурних ідіотизму,
І підозрінь, кохання кабали,

Матвій Смірнов
2020.08.09 20:09
Под небом голубым а чаще серым
Где дивный сад и огнегривый лев
Он жил гордясь своим эсесесером
Любуясь картой мира на столе
Приклеенной чтоб не срывало ветром
Посаженной на гвозди и болты
(Поклон Иосифу) и много километров
Правее Польши праздной

Євген Федчук
2020.08.09 20:01
Маленький Нестор полюбляв із дідом
Перепливати на той бік Дніпра.
Дідусь косу з собою в човен брав,
Косив траву на сіно. Нестор слідом
Її потроху до човна носив.
Бо ж в Києві сутужно із травою.
Та й, мабуть, соковитої такої
Він біля дому би не нако

Тетяна Левицька
2020.08.09 18:10
П'ю валер'янку від серцебиття,
сльозі скотитись знову не дозволю.
Я видалю тебе з свого життя,
щоб більше не вертатися до болю.
У казки завше радіснии фінал,
та не принцеса з золотим волоссям.
Скоріше магія кривих дзеркал,
де не судилося, там не

Микола Соболь
2020.08.09 06:35
Вишукую поміж рядків слова,
які бальзамом вилікують душу
та всує все, бо жодного нема.
Даремно в будяках шукати ружу.

Леліють мову декілька майстрів,
виточують із літер діаманти…
У них не знайдеш кострубатих слів.

Серго Сокольник
2020.08.09 02:01
Коронавересень, баскак
З пшеничним посміхом,
Той хрестоцвітовий ясак
Збирає поспіхом,
Де ми життями данину
Йому даруємо,
З зими минулої обну-
лені мандруємо...

Дума Козак
2020.08.08 23:51
Південна ніч у лузі виграє
піснями цвіркунів і зорепадом.
Вони бентежать так єство моє –
аж почуття хлюпочуть водоспадом…

А відчували, пахнуть як хліба?
Із нотками волошки і полину!
Цих запахів симфонія хіба

Євген Федчук
2020.08.08 19:21
В часи далекі в степовім краю,
Можливо й тут, де я тепер стою,
Маленьке плем’я над рікой жило,
По нашим міркам, що у них було?
Овець з десяток, коней пари дві,
Що паслись собі поряд на траві.
Кибиток кілька, от і все, мабуть.
Та їм здавалось – хоро

Микола Соболь
2020.08.08 17:03
Вини не чує Сандармох –
земля ні в чом не винувата.
Розстріляний упав, замовк.
Відлуння пострілу і ката…
Тут чути стогін безліч душ
безвинно вбитих Соловками.
А для катів лунає – туш
і голоснішає з роками.

Олександр Сушко
2020.08.08 15:21
Я - музикант. І це чудовий фах,
Пливе слухач у какофонні верші.
Потринькай на гітарі ноту фа...
Почув? Отак гундосять любі тещі.

А спробуй до...оце моя жона,
Завжди серйозна, пильна і розумна.
А сі бемоль - коханка чарівна,

Дума Козак
2020.08.08 14:55
Тоді я тільки вигадав тебе
і покохав лише свою уяву…
Тебе у ній підніс аж до небес –
ту милу, ніжну, лагідну, ласкаву…

Я вигадав кохання бенефіс
і пристрасті, і сміх, і поцілунки…
Та вигадка згубилась між куліс,

Іван Потьомкін
2020.08.08 14:02
Чому, Боже, відстоїш так далеко?
В годину лиху віддаляєшся?
Нечестивець пихатий женеться за вбогим.
Та схоплені будуть всі ті, хто мав наміри злісні.
Ось вихваляється нечестивий,
І користолюбець ганить Бога.
Мерзотник, задравши носа, міркує:
«Не ді

Дума Козак
2020.08.08 11:38
Насолода – вранці рано,
з першим променем ласкавим,
пробудитись і босоніж
росянистим споришем
йти на зустріч із майбутнім,
днем новим, у світлі сонця,
упиваючись красою,
вслід за подихом весни…

Ігор Шоха
2020.08.07 21:41
Великі води у ріки,
в яку впадають інші ріки.
Ще є і діти, і батьки,
діди яких були великі.

У Лету кане на віки
усе мізерне і безлике
і залишається навіки

Євген Федчук
2020.08.07 19:09
Україна – край благословенний,
Степ безкраїй і ясна блакить.
Скільки раз ворожі сили темні
Намагалися тебе скорить?
Скільки раз приходили охочі,
Щоб хлібів набратися дармових
Та безсилі були сили ночі –
Ти завжди перемагала їх.

Серго Сокольник
2020.08.07 17:10
Наближається день.
Тихо осінь іде
На поріг,
На поріг.
Більше ми не удвох.
Нам дано для обох
Сто доріг,
Сто доріг.

Тетяна Левицька
2020.08.07 14:25
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
ураз відштовхнувшись від дна.
Бо хто з нас не падав, а після не плакав,
а чи не злітав в небеса, наче птаха,
і не шаленів від вина.

Носив за собою суму безнадії,

Олександр Панін
2020.08.07 13:27
Минуле Чатує

***

Захмарного відчаю злети…
Собі не складає звіт,
Точиться
Майже нечутний

Сергій Губерначук
2020.08.07 11:13
Ідеале мій, ти, мов "Титаник",
який швидко іде на дно.
Гинеш ти, але я, твій романтик,
не повірю в це все одно.

Моя вірність, мов чайка на щоглі,
коли палуба вся в сльозах.
Нас не чують на дальнім атолі.

Дума Козак
2020.08.07 07:26
Зарахувати вас не можемо у штат, –
промовив кадровик без еківоків, –
нам молодий потрібен кандидат
із досвідом роботи… в сорок років.

Іван Потьомкін
2020.08.07 07:18
Із раю в рай (якщо такий ще є)
Я перейду неспішно.
Мій рай створила ти, як пісню,
Щоб понад пістоліття зміг її вести.
Віддячить чим я годен тобі, люба?
Підсобним буть у рукотворному раю.

Микола Соболь
2020.08.07 06:59
Півень заспівав із рання:
«Прокидайся чесний люд!» –
час робити обрізання,
хрест зніми, візьми талмуд!
Не сумуйте православні,
вибір завжди був у вас
та живете ви безславно.
Правильно казав Тарас –

Євген Федчук
2020.08.06 21:32
Було це у часи настільки давні,
Що тільки Бог їх, мабуть, рахував,
Бо він тоді якраз велику справу
Світобудови тільки розпочав.
По молодості, що там його роки!
Експеримент він вирішив почать:
Створити світ і дочекатись, поки
Не з’

Микола Соболь
2020.08.06 19:00
Він поміж листям шерхотить,
виманює із нас життя,
а ми йому за кожну мить
віддячимо серцебиттям.
І від народження весни
літа несуть його крильми…
Аж поки нестабільні сни
Не вкажуть: близько до зими…

Олександр Панін
2020.08.06 15:01
Поради популярному співаку,
Який раптом почав відчувати
Дискомфорт

***

Не треба
до публіки зверхнім

Сергій Губерначук
2020.08.06 10:54
Частина І. "Джонатан – сіра чайка" Музична прелюдія "Ранок". Ранкові сутінки пробивають ледь помітні промені, які поволі стають потоками світла. Ледь чути шелест морських хвиль, який наростає з появою світила. Окраєць сонця. Пів со

Ігор Деркач
2020.08.05 21:52
І горе уже – не біда.
Робінзоніада триває.
Мені би – якась Середа,
бо П’ятниці в мене немає.

На неї скривився четвер,
що скоро уже понеділок.
Немає надії тепер

Тетяна Левицька
2020.08.05 20:12
Чорнильну хусточку напнула ніч недбало
на гострі плечі и підморгнула висі.
І кинувши у рот незрілі вишні,
оскомило, скривилася. Усе дістало.

Усмішка місяця і кабаре зіркове,
проидисвіт-вітер, викрутень, лукавець,
якии запрошував щораз на танець,

Євген Федчук
2020.08.05 19:28
У Таврії спів готських дів луна
Плекають вони помсту Шарукану
Оспівують оті часи преславні
Як вирувала Бусова війна.
Тоді самого Буса із синами
Розп’яли готи на своїх хрестах
І в землях антських поселився жах
Що готський меч їх звідусіль дістане.

Олександр Панін
2020.08.05 13:55
Святкова пригода


Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лариса Маковей
2020.08.01

Тарас Баш
2020.07.28

М Менянин
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Мессір Лукас - [ 2020.03.14 23:14 ]
    *****
    мене роз’їдає вселенська тривога
    образа в холодних лещатах стиска
    мій мозок гладенький як яйця бульдога
    а краще би був як поверхня соска

    сказала ота що писав їй присвяти
    у котрої мріяв побути в саду..
    мій мозок? чи є він? звідкіль його взяти?
    поїду до Львова можливо знайду!?

    мій кат у спідниці на гострих підборах
    глузує з написаних мною віршат
    y мозку гладенькому вибухнув порох
    мій кат – це катуня і це вже не жарт!!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Ярослав Чорногуз - [ 2020.01.11 13:33 ]
    Напала швидка писунка (пародія у відповідь на пародію)
    Сміялася кохана безневинно:
    І нащо начиталася Сушка?
    У Чорногуза – цілісна картина,
    А в того – ніби пташка з неба «Ка!»

    У Чорногуза там дівоче личко
    Із гір, плато – туманна родить вись.
    Воно постало сяєвом величним…
    А у Сушка – мов пазли розповзлись.

    Насмикав віхтів з сіна і соломи,
    Залякує сузір`ям Гусака…
    Чи в нього, ви скажіте, не всі дома?
    Писунка нападає знов швидка.

    Ну й маячня. Бери, зливай хоч воду.
    А чи складай із вірша анекдот.
    Пером у Чорногуза Велес водить,
    Ну а Сушковим – то, напевне, чорт!

    11 січня 7527 р. (Від Трипілля) (2020)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Деркач - [ 2020.01.09 17:50 ]
    Граф'ям на літеру Е
    Давида, як поета-меломана
    в бою не подолає Голіаф.
    Йому і камінець із пращі – кайф.
    Запитую цибатого буяна, –
    якщо ти у поезії не граф,
    чого їси отого графомана?

    Але одному «ґлею не хвата-
    є», іншому, що розумом убоге,
    не вистачає рога у Сварога,
    Арею – обоюдного меча...
    Ачей, кому чого не вистача-
    є, те воно й вимолює у Бога.

    Боги олімпу мають на таку
    оказію реагувати гідно.
    Отримаємо міру очевидну.

    Усе було на нашому віку
    та й буде ще – ку-ку й ку-ку-рі-ку,
    і недалеке, і дурне, бо бідне.

    Вирубуємо зайве у рядку.
    Обрубки у сатирі є доцільні,
    але не у сонетному вінку.

    11/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  4. Ігор Деркач - [ 2019.03.24 08:26 ]
    Невідворотна місія
    – У людей найцінніше – родина,
    а герої – лише на війні,
    а у серці – жива Україна,
    що до смерті належить мені.

    Як умію її захищаю
    і як можу – за неї стою,
    за правдиву історію краю
    і за волю, добуту в бою.

    Так міркують ліричні герої
    неліричних сучасних пісень
    у вогні революцій і воєн,
    наближаючи радісний день.

    Живемо! – і не хлібом єдиним,
    і не славою. Щастя людини
    у державі – найвища мета.
    Є одна Батьківщина і мати.
    Поки маємо що обирати,
    то єдина стає саме та.

    03/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  5. Марґо Ґейко - [ 2018.11.07 13:22 ]
    ☀️&🌛
    Сонцемісячне сяйво красою наповнює світ ~
    Світлотіні однаково грають на ликах & писках
    Хай оспівують Сонце художник письменник піїт
    А під Місяцем мліють ціловані ним одаліски

    Місяцевий пегас не псуватиме зораних нив
    І небесних копит не торкне сатирична калюжа
    Колосками утіляться смисли які він зронив
    А між них посміхнеться закохана в Сонечко ружа


    *
    Хто сприймає буквально & звик метушитись між ком
    Хто в собі графомана ніяк подолати не може
    А римується так що ритмічно гуляє альков
    З перепою сусіда штовхнув на підмочене ложе


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (8)


  6. Сонце Місяць - [ 2018.11.07 11:30 ]
    утаємниченим п ~*
     
    Кажіть нам про усе ніщо
    оскільки ви вже тут
    повідайте коронну суть
    її збагнути щоб!

    зірвіть покрови з маячні
    розвійте миттю дим
    гадаю вас несло сюди
    звістити, отже і ~

    Pеалії прості
    софіти, звук пішов
    у чому сміх, най знають всі
    нехай для когось шок
    мовчання, се
                        провальний стиль

    в ефірі маппет-шоу!




     




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  7. Олександр Сушко - [ 2018.08.01 05:26 ]
    Вирок
    Із носа окуляри зняв рожеві,
    Навпроти - графоман-недопіїт.
    Облущилася позолоть дешева,
    Невдатний карлик глипає на світ.

    Стругав-варив сонети про дубочки,
    Увірував, що кожен вірш – краса.
    Повз купи мудрі пролітали мовчки,
    Ніхто ув очі правди не сказав.

    Усе життя прикуплене по блату,
    Набутки – мильна булька, кіч, плюмаж.
    Проліз в калашний ряд за тінню тата,
    А от таланту справжнього нема.

    Я істину очищу словом правди:
    Писати вірші – не твоя стезя.
    Сідайно но знову за учнівську парту:
    Ти все почув. А я - усе сказав.

    30.07.2018р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (20)


  8. Олександр Сушко - [ 2018.04.16 12:59 ]
    Конфуз

    Волосся в носі більше не стрижу.
    Підтоптаний. Дівчата до лампади.
    А от сусіда - той іще буржуй!
    Нову щодня кладе у ліжко ладу.

    Але в столі підзорна є труба,
    На місяці оглядую кар'єри.
    Аж тут з авта виплигує юрба -
    Русалі, афродіти і венери.

    Гуртом рвонули кралі на балкон,
    Я ж око притулив до окуляра.
    А там -сусід! Стаждалець, Лакоон!
    Сплелись клубком на ньому Гапка й Сара.

    А тілеса! Божественні! Стрункі!
    Блаженство! Рай! А гурії неситі...
    Дрижать мої долоні шкарубкі,
    Забув, що я старий, пеньок столітній.

    Скрутили мавки дядька у рулет,
    Втішалися до вечора по колу.
    Вважав, кохатись треба тет-а-тет,
    Тепер уже подобається сполом.

    Та чую крик! Бабота утіка!
    Із медиком підкочує карета:
    Помер сусід. Немає мужика.
    Не витримало серце бочки меду.

    На цвинтарі витьохкують шпаки,
    Хлебчу потроху з кухля бормотуху.
    Дивитись буду краще на зірки,
    Не пропонуйте діду груповуху.

    16.04.2018р.


    Прощання

    Намережилося невеселе,
    Емігранти збиваються в клин.
    Вимирають містечка і села,
    Шлють листи діточки із чужин.

    Хай Росія викопує вугіль,
    Хазяйнує доладньо в Криму.
    Покоління зросло недолуге,
    Друзі шепчуть: - Умовкни! Німуй!

    За Едем умирати не модно,
    Краще "Боїнгом", в теплі сади.
    А сусіда - змія підколодна,
    Приповзла на чуже з блекоти.

    Вмовкла пісня козацька орлина,
    Вкриті пилом сяйні вітражі.
    Чи поєднує нас батьківщина?
    Сумніваюся. Люд збайдужів.

    Не шукаю в роздраї достатку
    Як повсюдно голодні роти.
    Сяду краще, підштопаю латку...
    - Прощавай, рідний сину, іди.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (3)


  9. Олександр Сушко - [ 2018.02.06 18:33 ]
    Правда кличе?
    Поберегти потрібно власних муз,
    Востаннє перед Вами зняв кашкета.
    Лишається на сайті Чорногуз:
    Не буде більше тут недопоета.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (18)


  10. Ігор Шоха - [ 2018.02.05 08:48 ]
    Забрехавшомуся
    Єднаю Цоя, Путю і любов.
    Писати інше права я не маю,
    аби уже не римувати кров
    тієї рани, що не заживає.

    О, я ніщо… Я неук і вампір!
    Останні соки висисаю з пальця
    у тих, кому не ліньки на папір
    пришпилити зоїла і за..а..я.

    Оголюю нещасні голосні,
    а приголосні залишаю тому,
    кому я не виспівую пісні
    за всю його потенцію вагому.

    Я і себе зітру у порохню
    за теренові лаври самописця.
    Але не стану я у позу ню
    лише тому, що «геній» об’явився.

    До Ліри й Музи я не охолов.
    Оце й усі гріхи, які я маю.
    І ще – із ностальгією чекаю
    на Роксолану, Майю і Любов...
    Я поважаю благородну кров,
    а опонєнта – ні.
                        Не поважаю.

                                          05.02.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  11. Ігор Шоха - [ 2018.01.10 15:46 ]
    Грім з ясного неба
    Я адреси їх не пам'ятаю,
    забуваю лиця, пазурі.
    Телеграми-блискавки чекаю,
    а мене минають поштарі.

    Лицарі інтриги і дуелі
    хочуть за поезію у бій,
    бо її польоти вище стелі
    каламутять декому напій.

    І куди їй різаній тікать(ти)
    по болоту, забува' коли,
    хо’ або не хо' повоювать(ти)
    і ширя' як бойові орли?

    О, мої язичники на слово,
    неприємне пам'яті дідів,
    поки є Оранта і Покрова,
    маю йти за віру козаків.

    О, мої високо-парні птиці,
    то не я націлюю рушницю,
    де і курка лапою гребе.
    Журавля боятись не годиться.
    Поки маю у руці синицю,
    захищаю мову! Не себе!

                                          10.01.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (2)


  12. Ігор Шоха - [ 2017.05.13 19:37 ]
    Популяризація обструкції
    Біжать любителі поези...
    У них оказія така, –
    бабаї! І не треба дези,
    аби бабусі-поетеси
    упізнавали їжака.

    Уже й поети – терористи
    або губителі юрби, –
    агресія! Аби не з'їсти,
    то як би їх не зачепити,
    і не помітити якби.

    Ну а коли в ходу ходулі,
    зарийся в сіно і сичи, –
    дулібія! І, – люлі-люлі...
    А хочеться сукати дулі,
    тоді свої собі сучи.

    І регочи бодай із пальця
    І, може, усміхнусь і я, –
    іронія – велике трясця.
    Але яка почесна праця –
    охаяти чуже ім’я!

    Але ...якщо такі порядки,
    то це уже не епатаж, –
    ілюзія. Нема подяки.
    Аристократія Вапнярки
    не поміняє антураж.

    Писати – це не гнути спину
    і не рубати із плеча, –
    презумпція! Якщо не винен,
    то і пародія на кпини
    не залякає читача.

                                  05.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (5)


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2017.04.14 00:42 ]
    Чирякописець (літературна пародія)
    Я настрочу Вам краще про клозети,
    Вщипну натхнення трохи десь таки.
    Природа і кохання для поета?!!
    Чавлю їх, як на носі - чиряки!

    Я чистоплюям носа втру однако,
    Усім їм дам такого одкоша!
    Читайте, хлопці, краще про ротяку -
    Де дилетантський наголос - віршА!

    Бо ось про що нам римувати треба,
    Життя - як та клоака, як п..да!
    І шепотів пророчо друг мій ребе:
    Чирякописець Саша? - Таки да!

    14.04.7525 р. (Від Трипілля) (2017)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (6)


  14. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.14 08:36 ]
    Ситуація очима жінки (пародія)
    ПАРОДІЯ

    Приповз... Під оком -синяки,
    Штани задрипані такі,
    Одного чобота немає,
    Ширінька "добрий день" гукає.
    Пакет із хлібом загубив...
    Лепече: "Тіко пригубив...
    У кума жінка - Валентина.
    А кум - закінчена скотина:
    Все підливав і підливав...
    Тебе я, Дашко, пам`ятав -
    Дезодорант тобі купив,
    Та по дорозі загубив..."
    Так мурмотіло те мурло...
    Зганьбив мене на все село...
    А де ж їх ліпшеньких узяти?
    Помию хвайно. Ляже спати...
    Мужчини...всі вони такі -
    На почуття неговіркі...
    А що одежа? То - личина.
    Під нею - рицар...
    мій...
    МУЖЧИНА!
    14.02 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  15. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.08 14:57 ]
    Самоінтеграція (пародія -переспів)
    ПАРОДІЯ
    Вже чкурнув наш Янович в Європу...
    Так спішив, неначе тут потоп...
    Не авіарейсом...автостопом...
    Літаком приватним, звісно...Щоб
    Не заніс у Тулу, до Казані
    Чи у вовче лігвище -Тамбов...
    Готувався Янович "заранє":
    Настругав "капусточки",знайшов
    Гарне місце десь аж там, у Відні
    (Вже й забув про геїв хіт-парад).
    Там синок з невісткою небідні -
    Не спішать вертатися назад...
    На прощання мовив до народу :
    "Пєрший тайм...но я нє проіграл.
    Я нє повєрнуся большє зроду -
    Напєрьод зєльонєнькіх набрал..."
    ...І народ йому повірить вперше
    (вже без побрехеньок і обмов)
    Янович - сміливець. Він не бреше.
    Він інтегруватися ГОТОВ.
    04.02.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (19)


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2013.09.17 00:28 ]
    Теле-тарганята (пародія у відповідь на пародію)
    Телевізор споглядаю
    В день годин по сім.
    Чай, бува, не допиваю,
    А бува, й не їм.

    Монітором все «годую»
    Інтелект я свій.
    І усе перевернулось
    В мене в голові.

    Коли посмішка людськая
    Світить на лиці
    І волосся осяває –
    Геть контрасти ці!

    Я цього не уявляю
    Й до екрана йду.
    Там волосся обрамляє
    Він або… ду-ду.

    Я вже знаю, не здалося,
    Це - (нормальний!) вид.
    Усміхається з волоссям
    Тільки трансвестит.

    Неприродного багато
    В справжньому, дивись…
    Певно, теле-тарганята
    В мозку завелись.

    16-17.09. 7521 р. (Від Трипілля)(2013)





    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (11)


  17. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.10 18:02 ]
    Сільська ідилія (пародія на пародію)
    Чорніє повітря, синіє щосили.
    Омелько вечеряє знов з матюками.
    Нечисте його цілий день десь носило.
    Село аж гуде вже масними плітками...

    Під баром п`яниць так багато, аж свище
    Дорога...чиїми вже хоч... кізяками...
    Онисько забрався аж на кладовище
    І моцно заснув "у обнімку "з хрестами.

    Упир же смакує ранами синіми.
    Червоними, певне, уже не хоче.
    Солоха, сусідка, вечеряє мріями
    (Її чоловік вже й раз в рік не лоскоче).

    Поет наш сільський наджував собі класика
    І лірики з`їв на вечерю багато...
    І так переварює файно - фантастика,
    Що газами віршів аж дихає хата...

    Така вже ідилія - не передати...
    Лише довелося ...втікати із хати...

    ...А доки Парася рядки ці писала -
    Солоха в соломі...Омелька спіймала...


    10.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  18. Галина Михайлик - [ 2013.06.26 15:30 ]
    Я нині добра… (переспів)
    Я – амазонка. І Великий звичай
    велить тебе убити по зляганні.
    Вже й меч підняла… Дивишся в обличчя…
    Іще живи… Я нині добра пані.

    Я – вершниця, струнка, засмаглотіла!
    І білці в око в сосен верховітті
    поцілю з лука!... Що ж, ізнов до діла,
    загнузданий мій коню?...
    …Будеш жити…

    26.06.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (19)


  19. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.19 12:44 ]
    Відповідь на автопародію (пародія в пародії)
    ***

    Вже на хлопів отих немає злости
    (У жимолост дівчат гукати в гості!).
    І шо, скажи, з тобов робити маю?
    Мо думав - ягод справно назбираю?..
    Бо галичєни - то є хитруни,
    Коло дівчат - то як тиї в`юни...
    Узяв би ліпше косу, покосив,
    Ледачим пузом троха потрусив!
    До дармовóго, люде, як той кіт
    (Тобі ж, герою, не шішнанцять* літ!).
    А бздури** в мізках ше кишат-кишат
    (Вже дайте "шіст", уже замало "п`ят"...).
    То видиться*** йому якесь" МК"
    (Оте "ПМ" - холєра, ше й яка!).
    Всіх дзíсяки**** Адмін той "заразив"...
    Омелько мій, і той вже гет здурів:
    Із голосних вишукує процент,
    "Вичислює" якийсь "кофіцієнт".
    Роботу чисто всю закинув, люде,
    Все жде, коли "МК" у него буде!
    Пойміт мене, о пане Редактóре,
    То для Парасі є тяжкоє горе...
    Бо так в селі у нас живе ше піп
    І кіт (той, шо у жимолости спит).
    Добавте тиї рейтинги, благаю,
    А нє, ТО Я СІ САЙТА ВАМ ЗЛАМАЮ!
    А хочете - то помагайте Ви!
    (Хазяйство в мене - свини, коровú...)
    А пастуха тепер найти в селі -
    Могоричі давати немалі!...
    ...Парася чемна, не зобидит Вас...
    Ну шо?
    Ви за?
    То натискайте "КЛАС"!


    17.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (50)


  20. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.03 17:04 ]
    Склероз (пародія-переспів)
    Оце сусідка в гості запросила...
    Сто грам цукерок (бо я троха жмот...)
    Коньяк (а самогонки не хотіла!!!)
    Так от...
    Тоді відверто почала моргати
    Одненьким оком. Лівим, зокрема.
    Чи ми сиділи, чи лягали спати -
    Вже не скажу, бо пам`яти нема...
    ...День другий. Двір. Сусідка не моргає...
    Не кличе в хату. Кави не дає...
    А мій склероз нічого не згадає...
    Як є, так є...
    Ото я влип! Мені її вітати,
    Чи бігти геть, "похнюпившись униз"?..
    Як би то хто спромігся підказати,
    Я б ся не гриз...
    ...Гризотами із кумом поділився.
    Як він зрадів! (Не жартома," всурйоз"!)
    А через день на вулиці хвалився...
    Мовляв...склероз...


    02.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (32)


  21. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.02 15:45 ]
    Привіт від Параски (жартівлива відповідь)
    Я сорочки мужицькі прала...
    (Для цього є великий став).
    Полковник файний (чесне слово!)
    Мене зненацька упіймав...
    Мужчина вищого гатунку,
    Бо ще пісні свої співав...
    ...Не ласа я на подарунки,
    Аби сь те знав!
    Я виростала на природі
    І силу маю у руках.
    ...Таке "срамотє" ниньки в моді,
    Шо просто жах!!!
    Най ждуть мене піїти в гості,
    (жеби писали та` як слід).
    Вручну всі перемию кості.
    Хто "за"? Хто "проти"? Всім привіт!!!


    31.05.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (36)


  22. Пилип Васпобачивіприлип - [ 2013.05.29 08:23 ]
                      :)(:    
    Тремчу, раз побачив і...влип,
    от, заяча душе пропаща,
    я те ж міг би бути як Зевс,
    та, вибачте, зайчик - ледащо...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  23. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.26 19:36 ]
    Я не нудист
    Я не люблю ходити голим,
    Це ,достеменно, точний факт,
    І не люблю дешевий одяг,
    Хоч в грошах я не маю фарт.

    Шукаю дочку мільйонера,
    Накинув оком у партнера:
    Банкірська пава, справжнє чудо,
    Лиш під вінець – і гроші будуть.

    Та забажала підписати
    Угоду шлюбну, щоби знати,
    І у труну вона з грошима,
    А я з обручкою, вістимо.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (12)


  24. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.05.13 00:32 ]
    Поет і Муза ( відгук про вірність)
    Спокійних муз на світі не буває:
    Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
    Коли чого, так Муза Слово знає…
    Сама підкаже, лиш ,поете, линь!

    Який футбол, забудь про Барселону,
    Бо Музи бачать звабу в тому й гріх.
    Бери перо, пиши про вічне знову.
    Не слухать Музу як, поете, міг?!

    А говорити Ніжній про відгули?
    Нагадуєш, що ти ще й чоловік?
    То не від Музи крил на лобі гулі?!
    Їй вірність до вподоби круглий рік.


    Як прилетить – відкинь мерщій фінали,
    Дзвінки, ТВ, а скайп нехай мовчить.
    До клавішів, пера - писати дружньо в парі:
    Поет і Муза - ви одне - звучить?!

    13. 05. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  25. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  26. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.02 21:07 ]
    Про всяк випадок ... Тема четверта, сенсова
    Жінка - це вінець природи!

    Заховалась в таємницях.

    Не сира зелена глиця -

    Лиш краса душі і тіла.

    Заболіло - не відчула.

    Обманулась - не заплаче.

    І на рейс "життя-кохання"

    Поспішить. Така вже вдача!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (18)


  27. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.29 02:56 ]
    Відповідь на пародію Івана Гентоша
    А в мене сонце
    З`явилось миле,
    Таке... красиве:
    Колись, казало,
    Був вид русявий,
    Та не пристало
    Сонцям при силі:
    Вони всі сиві!
    Тепер же Сонце,
    Ласкаво-миле.

    Що безтілесне?
    Це не цікаво!
    Враз захотіло -
    Явило тіло…

    …А біля хати
    Як же тримати?
    Секрет відкрию:
    Тепер животик
    На нього тисне!

    Сидить,сумує,
    Про грішне мріє...

    Ах, Сонце-Сонце,
    Таке ти в тілі?
    Ану на небо,
    Яке у ділі?!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (13)


  28. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:02 ]
    Рекламный трюк
    В сотый раз из грязи в князи
    (Что не каждому дано)
    Скачет кролик-энерджайзер
    В поучительном кино.

    У него - квадратны цели.
    Мир прямоугольный сей
    Он раскроит, он поделит
    На врагов и на друзей.

    Он грядёт - евангелистом,
    Штурмом взяв за пядью пядь.
    Он - надёжный, он - пушистый,
    Блох в подпушке не видать.

    Косит кроликовы души
    Алкоголь и анаша -
    А у нашего зверуши
    Батарейка хороша.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  29. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:33 ]
    Бывает
    Так финт готовит пентакампеон
    И урка норовит воткнуть заточку. -
    Не слишком-то стеснением смущён,
    Ты влазишь в мою жизнь своею строчкой.

    Да на, да влазь, накушайся, зажрись,
    Упейся и умойся, человече.
    Когда ты оцифруешь эту жисть,
    Тебе, конечно, станет много легче.

    И станешь ты не столь непроходим.
    Что ж, вижу некий знак в твоих стараньях.
    А впрочем, я и так по выходным
    Сам по себе в рефлексах и в сияньях.

    То вырастет густая трынь-трава -
    Мол, недалёк, мол, грустен и не стою,
    То вдруг накатит сущь существова
    Со всей своей несметной полнотою.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  30. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2011.12.25 22:44 ]
    Я така класна...
    Я з вигляду вся така класна,
    Комусь видаюся химерной..
    Незвично розумна. Та, власне,
    Не хочу я бути собою:

    Хотіла я стать літаком -
    Сказали, впаду над мостом!
    Подумала лижами стану -
    Сніги моментально розтали.

    Тоді - найпростіше для жінки:
    Зіграю красуню в собі.
    Бо кожна із нас, поневолі,
    Веде пожиттєво ці ролі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  31. Чорнява Жінка - [ 2011.11.24 22:33 ]
    Неразлучные
    Поэт пародисту

    Он столько крови здесь нам выпил
    и стольких нас «переимел»...
    Ему б подсунул, если б смел,
    еще раз косточку от рыбы.

    Пародист поэту

    Ты что же, думал – время лечит
    таких, как ты? Да никогда!
    Но это – ложная беда.
    Сочтёмся здесь. До скорой встречи!


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (40)


  32. Валентин Ліпчинський - [ 2011.11.24 17:59 ]
    Ах! (післяпісляпародія на післяпародію)
    На даху пародисти гуляють,
    На даху їм зриває дах…
    У моря усі ріки втікають,
    А тоді витікають – ах!


    24.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (5) | "Даймон Пеем Післяпародія до моєї пародії Навіщо Волга впадає в Каспійське море"


  33. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.23 20:46 ]
    Тінь пародиста (До його вдаваної смерті )
    В старі часи, коли безчестя уникали,
    і розросталися чутки в лихі скандали,
    писака борзий згадувати імена,
    чиїсь обігруючи простодушні фрази,
    міг, може, раз, чи два - до довбні, колуна,
    якими норов "чужописця" виправляли.

    Можливо жорстко, та повазі цим навчали.

    Аристократи ж бо "дуелили" образи,
    що виникали навіть з натяку насмішки...
    То ж, ясно, що було й безчестя зовсім трішки.
    Не те, що нині, де публічно в "унітази"
    будь-ким будь-що переробляється на "біс", та
    за кимсь все вторять до безчестя звиклі маси,
    що "унітаз" над кожним - учта пародиста... (

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (17)


  34. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.12 18:43 ]
    Антипародія

    Пародисту би дядька - в Канаді,і розсуду криза зника!
    Пародисту би мешти - хороші, плював би тоді звисока!
    Пародисту би жінку, а так лише збудливі сни...
    Пародисту би інше, і краще за "переписнú!"...
    Та немає нічого, й тому пародист досажда.
    Але знайте, направду, стражда в його серці нужда.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (19)