ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Уляна Світанко
2019.12.06 20:45
Відмежуйся від мене, звіре!
Не полохай безликих ще сліз
І тремтячи (помітно) сили
Позбавляєш, зробивши надріз.

Я не плачу, ти бачиш, крига
Замережила серце живе,
До лиця мені одяг білий,

Ігор Деркач
2019.12.06 17:58
Іду у край забутої оази,
минаючи приватні береги,
украдені багатіями бази,
циганами освоєні луги.

І досі тут ще водиться усяке –
і патерчата, і басаврюки,
буває, ще хіхікає русалка

Олексій Кацай
2019.12.06 17:26
Рве світ на світло в об’єктивах
і ми, пливкі мов акварель,
розпочинаємо дуель
в інопланетних перспективах.

Твій постріл перший болем лине
в перетинах добра і зла
і він розмазує людину

Юрій Сидорів
2019.12.06 15:55
Не сіллю виїдений шовк -
Побита інеєм отава.
Вона місцями золотава,
А десь - неначе хтось потовк,
Якась юрма.

Містки - обидва-обидва,
Скульптурні групи, арка, плити...

Сергій Губерначук
2019.12.06 10:59
Не розумію. Що це? Фатум?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?
Чи дату цю запам’ятати?
Чи, може, мій тривкий екстаз
лише чиєсь самозакохане повторення?
І не потрібно жодних знань ані бажань?

Галина Сливка
2019.12.06 10:21
Зав'язала хустку так святочно.
На плечах - коромисло з роками.
Силуету лінії жіночні
У свічаді неба, між зірками,
Міряєш, немов звіряєш долю.
А вона хлюпоче у відерцях.
Ранок дневі вигаптував льолю,
День у ночі топить своє серце.

Микола Соболь
2019.12.06 07:15
Усміхнене маля біжить до мами
Ще світ йому незнаний і чужий,
Щебече щось, махаючи руками,
За матінку сховалося мерщій…
Надійніше не знайдете нікого,
Бо матір смачно пахне молоком.
Пізнає потім у життя хиткого
І проліски й веселки за вікном.

Олександр Сушко
2019.12.06 06:47
На світ стовбурчить гребня півень,
Гарчить від люті хижий вовк.
Є бевзі, створені для гніву,
А є ласкавці, для жінок.

Життя колеги - чорна плахта,
Бо чоловік, як стигла піч.
Поезія - душі відрада,

Олена Побийголод
2019.12.06 00:07
Володимир Висоцький. «Аліса»

Посаджене вхід стерегти,
сидить жабеня день при дні,
щоб рішення вчасно знайти:
впустити - чи ні?

Якщо ж пропустити когось - то, мабуть,

Ігор Федів
2019.12.05 21:55
Утішає висока блакить,
Я її опишу поетично,
Зупинити бажаю цю мить
І у ній залишитися вічно.
Від магії лісу п’янію,
І марноти долаю тяжіння,
Душею літаю у мрію,
Але тілом пускаю коріння.

Іван Потьомкін
2019.12.05 21:53
На старості багато в чому маю каятись.
Почав з вини перед бездомними котами.
Каюсь, донедавна обминав не тільки чорних,
а й навіть тих, що просто шлях перетинали.
Сторожко поглядав я на весь кошачий рід.
І що найприкріш – без причини.
Ніхто з ни

Галина Сливка
2019.12.05 21:24
Малювала тиша білий день снігами -
У обіймах білих розливались межі.
Від тепла морозні відчинялись брами...
Дивувалось диво... Чи то так належить?
А у снах дерева, мов заснулі пензлі,
Вибирали барви із того, що буде.
У вітаннях гріли люди руки змерз

Олександр Сушко
2019.12.05 20:12
Настрій - пастельна блакить.
Мить - і усе навпаки:
Буря у ложці води,
Гнівних філіппік пуки.

Взяли мене на ножі
І утоптали у бруд.
Нащо? От нащо, скажіть?

Сергій Губерначук
2019.12.05 10:59
Люди мої дорогі,
як багато серед вас людей
і як мало людей.
Написав я на руках і лобі
формули для багатьох прості.
Все одно, не запам’ятаю.
Все одно, люди, мої дорогі,
не любити вас був мені наказ,

Ніна Виноградська
2019.12.05 10:37
Ще земля не степліла
І повняться холодом ранки,
Ще московка стоїть,
Де припнуті човни на воді.
І в розливі оцім
Ген за Пслом виглядають світанки,
І лелеки-птахи
Вже по прутику зводять свій дім.

Н Кап
2019.12.05 08:26
Більше немає, легіню, віри, ані тепла.
Осінь чесала гребенем коси... І пролягла
стежка між полонинами - наче і не межа...
Тільки сіріє синява: ти йому вже - чужа.

Бо ще цілує рученьки - зносить вода містки!
Тільки танцює кручено дотик його руки,
д

Микола Соболь
2019.12.05 05:51
Привіт, зросійщена країно!
Спирайся на моє плече.
Перед врагом не гни коліна,
Як кров козацька потече.
Не вір ніколи бусурману,
Бо завше результат один:
Введе чортяка ув оману
І згине твій найкращий син,

Ольга Якубенко
2019.12.04 23:53
Мені хочеться бігти босніж в морозній імлі,
До світанку пірнати в джерельну незайману воду
І молитись у тихому храмі, де скроні мої
Залоскоче грайливо найперший промінчик зі сходу.

Мені хочеться їсти духмяний, гарячий ще хліб,
Що турботливо випекли

Галина Сливка
2019.12.04 16:33
Сніжить добром зимовий вечір,
Сріблиться вогниками раю.
Не обіймеш мене за плечі...
Про тебе пам'ять обіймаю...
Те, чим стою, у чім опора,
Живим вогнем - та по судинах.
Мені теплом твоє учора,
Твій усміх вітром в часоплинах.

Ольга Якубенко
2019.12.04 16:32
Хмара зорі у неба краде.
Дощ збирається. Чрно всюди.
Найстрашніша помилка — зрада,
Найнестерпніший біль — Іудин.

Ніби в світі усе померкло,
Вітер плаче надривно: «Отче!..»
Той собі обирає пекло,

Козак Дума
2019.12.04 15:19
А час іде, не знає він зупинку.
Буває що летить, а то чвалає…
Не відає він втоми й на хвилинку
і день за днем, за роком рік минає.

Та прийде мить, як вогняний рубіж,
що перетне життя твого дорогу,
безжалісно розріже долі ніж

Уляна Світанко
2019.12.04 13:12
У Всесвіті до ніжності горнуся,
Гадаєш заблукаю? Ні на мить!
Я шепіт розпізнаю в стоголоссі
Й назустріч стрімголов поки все спить.

Надихатись сповна і розчинитись
У безвісті жаданій - на плечі,
Плекати потихеньку серця нИтки

Ігор Деркач
2019.12.04 11:17
Полетіла осінь за зимою,
та сама її не донесе,
поки не позавіває все
небо пеленою сніговою,
поки завірюха і хуга
не укриють поле і дороги
і тоді і їй самій під ноги
упаде перина дорога,

Сергій Губерначук
2019.12.04 10:59
Між нами, акторами, кажучи,
усі вже давно є акторами.
Життя – до нестями вражаюче –
цвіте драматичними творами.

Підігнано ролі під кожного –
супутнього і перехожого,
довірливого і безбожного –

Олександр Сушко
2019.12.04 10:45
Чалапаю понуро бездоріжжям,
У торбі міль та Божа благодать.
Куди не ткнуся, чую: - Геть, грабіжник!
Ти - бідний. Отже,- харцизяка! Тать!

Доокола і справді - крези, ґазди,
Застрелять вмить! Ступни за тин хоч крок.
Вважають, що прийшов до них я

Віктор Кучерук
2019.12.04 09:51
Ти стільки раз вже снилася мені,
Що міг би збожеволіти від щастя,
А я рахую безутішно дні
Від розставань до зустрічей нечастих.
Бо що тих снів ростуча суєта,
То забарна, то дуже швидкоплинна, –
Коли спросоння нудяться вуста
І повнить рот ли

Домінік Арфіст
2019.12.04 09:18
тексти або ширяють -
або вмирають...

Н Кап
2019.12.04 07:33
А знаєш, коли я помру,

на далекому континенті -
майже на іншій планеті -
народиться крихітне
КЕНГУРУ
в зоряну-зоряну ніч-
майже о третій-

Вікторія Торон
2019.12.04 06:54
Куди іще тікать? Перемагає глупство.
«Новий хоробрий світ»* -- це гасла і борня.
Бої навколо слів, в очах ворожість гусне,
Й розбурханих ідей роїться комашня.

Довкола світ кипить, вирує в нетерпінні,
Подражливість росте, тремтить підніжний грунт.

Олена Побийголод
2019.12.04 06:40
Володимир Висоцький. «Аліса»

Не сипте комбікорм Блакитній Гусені, -
я ж їм не те, що гусики бабусині!

Ті гуси всі, як тільки вилупляються, -
уже щипаються,
шиплять та лаються;

Микола Соболь
2019.12.04 05:32
Світанок заплівся в життя.
Дай, Боже, аби не останній.
Дівчатка сидять в «Інстаграмі»,
Я днів пожинаю жита.
Уже до обіду не спиться,
Бо серце частіше болить,
Але розумію це мить,
Коли у долоні синиця

Олександр Сушко
2019.12.04 04:50
Відкрито браму знань кривим ключем,

Розсипались, мов прах, іржаві грати.

У тиглі - совість. Плавиться, тече...

Струмок холоне, гаснуть краплі правди.

Матвій Смірнов
2019.12.04 04:17
Збенетежене англійське передзим‘я,
Нервовий - як востаннє - shopping spree,
І ми й собі купуєм Christmas tree -
Хоч до Різдва ще місяць. Але цим я
Не дуже переймаюся. Вогні,
Святкові знижки, довгі вихідні.

Мелодії Синатрових колядок

Вадим Василенко
2019.12.03 22:37
День як аркуш простерсь. Обростають товстою корою
низьколобі дахи. Відпливуть мої сни до води,
а твої, мов птахи, відлетять. Зимовою порою
не злічити усіх серед довгих, як ріки, годин.
Скільки світла довкруг, а в тобі щось мале і зникоме,
як сліди на

Олександр Сушко
2019.12.03 22:00
Мертві братчики,- мир вам...
Сів побіля хреста,
Там де посмішка - прірва,
Там, де радість - біда.

Кров холоне у жилах,
А думки в сивині.
У опалубку - брила,

Іван Потьомкін
2019.12.03 21:24
Не змагайся зі злом,
Не заздри тим, хто чинить несправедливо,
Бо, мов трава на корм, повсихають вони
І, як поле зелене, пожовкнуть.
Покладайся на Бога й роби добро,
Осядь на землі і подружися з правдою.
Розкошуй служінням Богу,
І Він сповнить твого
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Книр - [ 2013.09.19 18:34 ]
    EURO-2012
    Jesli inaczej nie można,
    niech wtedy już pilka nożna
    wreszcie zjednoczyć pomoże
    teren “od morza do morza”.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  2. Володимир Сірий - [ 2013.06.08 09:39 ]
    Вихід з групи – реальна мета!
    Завдяки феномену Фоменка
    І фортуни сяйного лиця
    Український футбол помаленьку
    Завойовує вищі місця.
    Нащо тренери нам чужоземні,
    Їх оплата трудів світова,
    Є у нас дивовижні резерви!
    Вихід з групи – реальна мета!

    08.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  3. Галина Михайлик - [ 2013.04.10 13:46 ]
    Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
    Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
    В моїх – Тобі не бачити сльози…

    Так, королева - не пішак розмінний,
    безвольний рокірований король -
    на дошці, знай, фігура незамінна,
    без дубляжу і... вирішальна роль...

    Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
    Однакова їх кількість, і фігур…
    Я – біла королева. І до цілі
    все чорне на коні перестрибну!...

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  4. Галина Михайлик - [ 2013.01.28 16:51 ]
    Тайм-аут
    І знову піддавки на грані фолу?
    Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…
    Бермуддя зачарованого кола…
    Цейтнот? Цугцванг? Чи, найточніше, - пат?

    Завмерли тури, пішаки і коні,
    Слони, ферзі... Чи бути боротьбі?
    А час іде… Все наче на долоні –
    А де той хід? І я кажу собі:

    - Беру тайм-аут!… Отже не здаюся.
    Й не відступаю. Певне, це – азарт.
    А перемога чи поразка? – не боюся,
    Бо кожен фініш – це, по суті, - старт…

    24.02.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (51)


  5. Лідія Стрельченко - [ 2012.07.30 14:25 ]
    Сторожкі усмішки...
    * * *

    Сторожкі усмішки

    Острів під звалище

    Однакові кольори -
    Гостей і господарів

    Пивні парфуми

    Малий запас
    Англійської
    І нульовий
    Шведської

    Веселі обіцянки
    Розправи
    Над суддею
    Матчу

    Чорно-білі
    М'ячі
    Чорно-біла
    Фортуна

    Жовтозолоте сонце
    Синя слизька злива

    Голи і голі

    Незручна кирилиця

    Фото на згадку

    Країна-загадка

    28. 06. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  6. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.18 11:56 ]
    Красуні-киянки
    На вулицях Києва повно красунь –
    Струнких, довгоногих, звабливих…
    О, Євросоюзе, кордон пересунь:
    Моделі на вулицях – диво.

    Від кризи позбавив - позбав від хандри…
    Поглянь лиш, які тут коб’єти!..
    До Євросоюзу скоріше бери -
    Ми маємо "євро-об’єкти":

    Це - шість стадіонів великих, як стіг,
    І аеропортів ще стільки ж,
    І безліч збудовано кращих доріг,
    Готелів зіркових - тим більше.

    Дай Бог, Кубок Світу довірять колись
    Чи Олімпіаду спочатку...
    О, Євросоюзе, дивись, не барись -
    Бо в Штати поїдуть дівчатка!..


    18.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (26)


  7. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.15 10:16 ]
    П'ять угорців та гол Марко Девіча
    П'ять угорців пішли на футбол.
    Довго бігали там футболісти,
    Та ніяк не вдавалося гол
    У ворота забити, хоч трісни.

    Раптом вибухнув весь стадіон,
    Репетує в єдиному крику...
    Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
    Вболівальники ледь не охрипли.

    Каже диктор:"В команді "Шахтар"
    Гол забив футболіст Марко Девіч".
    Тут угорець угорцю сказав:
    "Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

    Може, щось я не так зрозумів
    А чи трохи погано я чую:
    Адже гол - Марко Девіч забив?
    Ой, навряд чи його зарахують..."


    22.06.2010, 22.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (38) | "Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р."


  8. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.08 08:08 ]
    З Пола Брайта. Голкіпер - форварду команди-суперниці
    Хай трісне резинка у шортах,
    Шнурок - у твого взуття,
    Щоб ти посковзнувся, чорте,
    І - пикою у сміття.
    Труси хай впадуть із тебе,
    Зад голий побачать усі,
    Хай вихор зірветься із неба
    І м'яч полетить в небесі.
    Хай ноги стануть, як вата,
    А ступні - неначе свинець,
    Хай злі комарі завзяті
    Ужалять тебе у клинець.
    Дракон хай шкарпетки попалить,
    Ковтне здоровенний кит.
    Нехай поліцай зухвалий
    Зіб'є тебе із копит.
    Аби ти упав у яму,
    Яку накопає кріт.
    А щоб ти утратив тяму!
    І - не добіг до воріт!


    30.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (20) | "Paul Bright The goalie’s curse on the other team’s striker"


  9. Руслана Василькевич - [ 2012.03.25 10:14 ]
    Він так хотів стати хітом
    Від Луганська до Дніпра
    й до Карпатських гір
    породила Україна
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    Митник вчитель чи шахтар,
    продавець чи лор –
    їх об'єднує одна
    думка про футбол.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    До нас гості завітали
    з далеких країв.
    Їм покажем міць й гостинність
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Юлія Івченко - [ 2012.02.04 02:11 ]
    я знаю
    це занадто просто любити тих хто вартий любові
    у темнім провулку не кидає шкіру з банану на промінь
    не вірить пліткам не носить торбинку старих образ
    і не риється зубом в чиїйсь брудній білизні щораз
    веде собі човен

    не заздрить що дім повна чаша і ти навік обцілована
    мовою його спокійною устами на трон коронованими
    дітьми золотими що малювали акварельними фарбами
    щастя бездонне з такими красивими котячими лапами
    і моїми обновами

    хто довго шукає зерня істини –той і є навіки сліпий
    нещадно зламувати пароль серця у люті й крихкі холоди
    просто заради розваги кидатись кульками із багнюки
    як у далекім дитинстві поціливши в сонячну сукню
    живої ходи

    занадто легко любити тих хто іще не помирає -
    я бачу
    я знаю


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (24)


  11. Сергій Руденко - [ 2010.08.07 00:35 ]
    Олімпійське свято.


    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    Припиняючи війни, усіх закликає до миру.
    Він у кожному серці куточок любові знайде,
    Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог
    Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі.
    Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки Бог,
    А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    І несе нам тепло, щоб за буднями не забували
    Імена олімпійців їх зоряний час і той день,
    Коли наші спортсмени виходили на п*єдестали.

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  12. Галантний Маньєрист - [ 2010.07.13 23:43 ]
    Здула Бразилія
    Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
    чарочку в борг і я більше не нидію,
    це ж бо ніяк не могло з нами статися,
    темно в очах, і ніяк не розвидніє.

    Донна Наталіє, ярі баталії,
    небом клянуся, відбились на талії!
    Ні, то святе, щоби фіглями гратися!..
    Ляжемо? Бутси помежи сандалії..

    Може спочиньмо? - З будь-ким могло статися,
    мила Розаліє, годі кохатися,
    зрештою, треба ж вертати до дійсності
    (краще тобі б ці голландці дісталися).

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  13. Михайло Десна - [ 2010.06.29 19:23 ]
    Не будь суворішим за суддю

    Гадаєш, що причетний до гравця
    футболкою, яка - з відомим прізвищем...
    А прагнеш сороміцького слівця,
    що тхне смолою судного чистилища.

    Не стався до футболу, як до гри,
    де нудить полем жереб до фатальності.
    Буває, помиляються й майстри,
    що в’яже м’яч вузлом відповідальності.

    Забудь на мить про вир життєвих зол:
    дві тисячі дванадцятого в "Євро" ми!
    Хай наша збірна, наш-таки футбол
    над нашими порозкошують нервами.

    Не треба тільки зайвих порівнянь
    про ті голи, що "ліплять"... із Бразилії.
    Підтримуєш у час випробувань
    команду ти, народжену у Києві.
    29 червня 2010 р.






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (4)


  14. Жнівеньская Надзея - [ 2010.02.21 23:25 ]
    -Футбол… Футбол…- (28.06.2008)
    Усе захапілісь футболам.
    Вароты, зялёны газон,
    І тым найлепшым голам,
    Які ўзарваў стадыён.

    Футбол не якіясьці жарты.
    Гэта не пола і нават не гольф
    Яго любяць і хапцы, і дзяўчаты,
    Без яго чалавек проста ноль…

    На поле выодзяць камнды,
    Свісток – і вось мяч паляцеў,
    Трыбуны ўзарвлі фанаты,
    Бо ён у “дзявятку” ўляцеў.

    Футбол глядзяць ўсе і паўсюльна,
    Сцягамі махаюць, крычаць…
    У хаце, у бары утульным,
    Фанатаў нічым не стрымаць!

    А ўсе футбалісты – героі,
    Што па полі зялёным бягуць,
    Быццам рыцары ў латах калёных
    У атаку ўсе дружна ідуць…

    Яны зноў выбягаюць на поле,
    Гоняць мяч ад варот да варот,
    Футбол не разлюбяць ніколі
    Глядзіць яго нават мой кот!

    Возьме коцік чыпсаў і піва,
    Возьме пульт і ціхонька сядзіць,
    Сочыць вельмі уважліва, пільна,
    А калі заб’юць гол - ён “крычыць”…

    Футбол - ёсь цудоўная штука,
    Я ўпэўнена вам гавару,
    Гэта спорт і мастацтва, й навука…
    Хоць сама я яго не люблю…
    _______________________________________________
    NZ


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  15. Сергій Руденко - [ 2010.01.18 22:04 ]
    Моя улюблена команда.
    Знов стадіон скандує дружно,
    Піднявши в гору сотні рук.
    І тут знайоме слово «дружба»
    Нам – зовсім не порожній звук.
    Великим і малим талантам
    Ми привілеїв не даєм,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    Гаряча кров в юнацьких венах
    І ветеранів сивина…
    На кращих світових аренах
    Дзвеніли наші імена!
    І юніорам тут, і грандам –
    Усім достойне місце є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    І буде зроблено немало,
    (До перемоги довгий шлях).
    Наш прапор знов над п’єдесталом
    І сльози радості в очах!
    Блищить Фортуна діамантом,
    Шалено серце в груди б’є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (6)


  16. Михайло Десна - [ 2010.01.02 16:15 ]
    Співчуття
    Щось не можу звестись я:
    жах, що коїться... Нога моя...

    Ні, ніхто не винен, бо
    раптом м’яз судомою звело.

    М’яч у грі, суддя мовчить –
    матч триватиме й в наступну мить.

    Я ж лежу, й насамкінець
    уривається мені терпець!

    Часу обмаль, час летить –
    за нагоди можна й гру зробить!

    На табло рахунко гри –
    непоступливе "три-три".

    Та суддя спиняє матч:
    в аут мій суперник вибив м’яч.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  17. Михайло Десна - [ 2009.12.29 22:09 ]
    Реалізація...
    П’явся, п’явся неборака –
    захлинулася атака.
    Що за швидкість? Що за хист?
    Сплячий футболіст?!

    "Лист сухий" пробито з маху –
    горобців дістав той з даху...
    Пересохлий або "лист",
    або футболіст.

    Тренер крикне: – Не юр-бою!
    форвард рветься... Поза грою!
    До судді, немов артист,
    став у позу футболіст.

    З комбінацією "двійка"
    завершальна знову ... стійка!
    Може, просто фаталіст
    влучний футболіст?

    Забігання знову флангом.
    Сам з собою! В ритмі танго
    водить м’яч "з ноги на хвіст"...
    Стильний футболіст.

    Знов момент! Чергова спроба!
    Лиш підставить треба лоба!..
    Лоб, напевно, – егоїст:
    не зірковий футболіст.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.47)
    Коментарі: (2)


  18. Михайло Десна - [ 2009.12.28 21:24 ]
    Загроза
    Кожен грає й добре знає –
    геть усе у грі буває.
    Дайте пас – і я втечу,
    може, захист не спіймає.

    Як нападник – я загроза,
    кінь, що тягне свого воза.
    Якщо чесно, я втікач.
    ...Отака футбольна проза.

    Щільний захист – це болото:
    не відмиєшся від поту!
    дайте пас, тоді втечу,
    ніби в’язень із-за дроту.

    Воротарська. Простріл! Зміна...
    Наростає штовханина.
    Через себе б’ю той м’яч –
    може, знайдеться шпарина.

    Тренер цінить злість спортивну,
    те, що я втечу все рівно.
    Аж ніяка це не злість,
    самому доволі дивно.

    ось штрафний. Партнер – "на точці".
    Тут, де я, нас – як у бочці!
    Дайте пас, я знов втечу,
    бо ж народжений в сорочці.

    М’яч у грі! Біжу і б’ю вже...
    Всі свої до мене – дружать!
    Дайте простір, я втечу,
    бо на радощах задушать...

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.47)
    Коментарі: (3)


  19. Михайло Десна - [ 2009.12.23 21:00 ]
    Уболівальницькі замовляння
    Нарешті і наш на футбольному полі
    почуто гучний вболівальницький свист:
    шукать в Україні футбольної долі
    тепер європейський іде футболіст.

    Та зелень газону не надто надійна
    на терені національниї задач...
    Суперників різних громитиме Збірна.
    належить комусь ще замовити м’яч.

    Сферична культура його вічно плута
    мету траєкторії, напряму кут.
    Щоб знову не вплутався блудно у пута,
    стягнути футбольний із нього хомут.

    Хай вільно вліта через захист в ворота,
    хай звідти надовго уже не зника.
    Бо вся Україна – футбольна спільнота –
    цього якнайбільше сьогодні чека.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  20. Михайло Десна - [ 2009.12.23 18:43 ]
    Футбольний тренер
    Нехай не вмить смарагдовий газон
    став жити славою великого масштабу.
    Не план на гру, не мрію – Стадіон
    творив митець із тренерського штабу.

    Шукав народ можливості відчуть
    себе не осторонь вагомого здобутку –
    не тільки в космос першим зазирнуть,
    а й на землі "зірки" свої нести у жмутку.

    Футбол, здавалося б, не та стезя,
    щоб йти до величі і скласти вдало іспит.
    Видовище, на тому й мудрість вся!
    Ну що тут візьмеш з того футболіста?

    Як виявилось, є у гри цієї сенс!
    І статус є, і мудрість, і потреба.
    одним із перших бачив цей процес
    землі своєї тренер, футболіст від неба.

    Його уже немає поміж нас,
    та час від часу чуть у відголоску
    і славу ту, і велич повсякчас.
    ім’я якій Валерій Лобановський.
    2009
    Із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)