ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Переклади

 Ярій, душе - Василь Стус
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-02-17 17:06:00
Переглядів сторінки твору 5765
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.841 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 17:32:01 ]
!!!, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 17:49:08 ]
!!!, Миколо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 18:36:33 ]
Гарний переклад, пане Олександре! Лише дев'ятий рядок викликає питання. Можливо, "и так крута, как кровь, что в наших жилах"? Чи якось так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 18:55:46 ]
Дякую, Олено. З Вашим перекладацьким досвідом легко помічати слабкі місця. Дивився цей вірш у двох варіантах(який з них оригінал, не знаю), тому трохи заплутався. Потрібно подумати. Якщо нічого не видумаю, прийму Вашу пропозицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 18:58:14 ]
Може: "еще терпка, как та, что в наших жилах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 20:10:58 ]
Можливо. Здається, так навіть краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:29:22 ]
Чекав на схвалення. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 19:40:40 ]
Гарний переклад. але прикро, коли трапляються граматичні помилки, спричинені, певне, тільки поспіхом.кров,гроздях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:28:18 ]
Так, пане Іване. Поспіх - мій невмирущий гріх. Крім того, мабуть, треба бути мовником, щоб чисто механічно вичитувати слова без прив'язки до загального враження. Не знаю, як з цим боротися. Вірніше, знаю, але чи стовідсотково удасться - не впевнений. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:41:50 ]
Вибачаюсь за незнання, але є грозди - то хіба не гроздях?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 19:51:37 ]
гарно, але ось є нюанс у Стуса, котрий втрачається при використанні слова "гори", ярій - це як "проростає душа"..., але, пишучи це, сама не бачу слова...))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:24:24 ]
Може, пылай душа... Хоча також не варіант. А втім добитися ідеального перекладу практично неможливо, бо завжди вилізають якісь нюанси - мовні, діалектичні, смислові... і такі, що взагалі іншою мовою не передаються. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 21:34:14 ]
це так)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-17 21:22:49 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:42:32 ]
Дякую, Парасю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-18 00:01:41 ]
Сподобалось!
Є і "гроздЬя" (грОздЬях) і "грозди" (гроздЯх) http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%8C. Просто перше - звичніше. Для поезії, в принципі, цікавіше - те, що менш звичне. Але наголошування у рядку вимагає наголосу на "о", тому "грОздЬях" (доставте "ь").

Можна ще попрацювати над влучнішим за смислом перекладом слова "яріти". Може, не негайно, згодом.
Синонімія до "яріти": 1) БУШУВА́ТИ (про стихійні явища - діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛЮТИ́ТИСЯ підсил. розм., НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., САТАНІ́ТИ підсил. розм., БУ́ЙСТВУВАТИ підсил. рідко, БУРХОТА́ТИ [БУРХОТІ́ТИ] підсил. рідко, ЯРИ́ТИСЯ підсил. рідко, ЯРІ́ТИ підсил. рідко, ШПУВА́ТИ діал.
2)ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ, САТАНІ́ТИ розм., ЯРИ́ТИСЯ розм., ЯРІ́ТИ розм., ЯРУВА́ТИ розм., РЕШЕТИ́ТИСЯ розм., БІСИ́ТИСЯ розм. рідше, МОРДУВА́ТИСЯ розм. рідше, ПАСІЮВА́ТИ діал.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%E7&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-18 10:28:02 ]
і ще інформація для роздумів:
Ярить
яри́ть
несов. перех. разг. -Приводить в состояние ярости [ярость 1.], сильного гнева, доводить до бешенства.
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.


.


См. также в других словарях:
ярить — ярить, ярю, ярим, яришь, ярите, ярит, ярят, яря, ярил, ярила, ярило, ярили, ЯРИ, ярите, ярящий, ярящая, ярящее, ярящие, ярящего, ярящей, ярящего, ярящих, ярящему, ярящей, ярящему, ярящим, ярящий, ярящую, ярящее, ярящие, ярящего, ярящую, ярящее,… … Формы слов
http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/271424/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8C
Так що цілком може бути:
Яри, душа. Яри, а не рыдай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:02:42 ]
Велике моє спасибі, Галино Михайлівна. Бачте, до Вас по-батькові, незважаючи на Ваш молодий порівняно із моїм вік. Бо Ви для мене справді і учитель, і помічник, і порадник. Стільки накидали мені інформації, що важко її переварити. Буду думати. Ще раз дякую і хай Бог не полишає Вас у Вашому прагненні до удосконалення не тільки своїх, але і чужих творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:14:00 ]
Мабуть, Ви праві: Яри, душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-02-18 10:15:29 ]
Чомусь виникають зовсім інші враження після прочитання перекладу, а потім - оригіналу. Враження майже такі, як і після порівняння перекладів російською Ліни Костенко, ким би вони не були зроблені. Якщо конкретніше, то найбільше запитань до автентичності перекладу "ярій", "шопта" і "окошились".