ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Переклади

 Ярій, душе - Василь Стус
Яри, душа. Яри, а не рыдай.
В снегах студеных – солнце Украины.
А ты ищи – багряный след калины,
на черных водах – тень ее узнай,
где горстка нас. Игрушечный отряд
лишь для молитвы вечной и надежды.
Судьба остерегает, как и прежде,
что кровь калины – все-таки густа,
еще терпка, как та, что в наших жилах.
В седых метелях белая печаль
на гроздьях боли, уходящей в даль,
на нас бедой своею ополчилась.

17.02.2014

* * *

Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай - червону тінь калини
на чорних водах - тінь її шукай,
де жменька нас. Малесенька шопта
лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров - така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
ці грона болю, що падуть в глибінь,
безсмертною бідою окошились.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-02-17 17:06:00
Переглядів сторінки твору 5761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.841 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 17:32:01 ]
!!!, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 17:49:08 ]
!!!, Миколо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 18:36:33 ]
Гарний переклад, пане Олександре! Лише дев'ятий рядок викликає питання. Можливо, "и так крута, как кровь, что в наших жилах"? Чи якось так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 18:55:46 ]
Дякую, Олено. З Вашим перекладацьким досвідом легко помічати слабкі місця. Дивився цей вірш у двох варіантах(який з них оригінал, не знаю), тому трохи заплутався. Потрібно подумати. Якщо нічого не видумаю, прийму Вашу пропозицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 18:58:14 ]
Може: "еще терпка, как та, что в наших жилах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 20:10:58 ]
Можливо. Здається, так навіть краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:29:22 ]
Чекав на схвалення. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 19:40:40 ]
Гарний переклад. але прикро, коли трапляються граматичні помилки, спричинені, певне, тільки поспіхом.кров,гроздях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:28:18 ]
Так, пане Іване. Поспіх - мій невмирущий гріх. Крім того, мабуть, треба бути мовником, щоб чисто механічно вичитувати слова без прив'язки до загального враження. Не знаю, як з цим боротися. Вірніше, знаю, але чи стовідсотково удасться - не впевнений. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:41:50 ]
Вибачаюсь за незнання, але є грозди - то хіба не гроздях?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 19:51:37 ]
гарно, але ось є нюанс у Стуса, котрий втрачається при використанні слова "гори", ярій - це як "проростає душа"..., але, пишучи це, сама не бачу слова...))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:24:24 ]
Може, пылай душа... Хоча також не варіант. А втім добитися ідеального перекладу практично неможливо, бо завжди вилізають якісь нюанси - мовні, діалектичні, смислові... і такі, що взагалі іншою мовою не передаються. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-17 21:34:14 ]
це так)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-17 21:22:49 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 21:42:32 ]
Дякую, Парасю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-18 00:01:41 ]
Сподобалось!
Є і "гроздЬя" (грОздЬях) і "грозди" (гроздЯх) http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%8C. Просто перше - звичніше. Для поезії, в принципі, цікавіше - те, що менш звичне. Але наголошування у рядку вимагає наголосу на "о", тому "грОздЬях" (доставте "ь").

Можна ще попрацювати над влучнішим за смислом перекладом слова "яріти". Може, не негайно, згодом.
Синонімія до "яріти": 1) БУШУВА́ТИ (про стихійні явища - діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛЮТИ́ТИСЯ підсил. розм., НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., САТАНІ́ТИ підсил. розм., БУ́ЙСТВУВАТИ підсил. рідко, БУРХОТА́ТИ [БУРХОТІ́ТИ] підсил. рідко, ЯРИ́ТИСЯ підсил. рідко, ЯРІ́ТИ підсил. рідко, ШПУВА́ТИ діал.
2)ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ, САТАНІ́ТИ розм., ЯРИ́ТИСЯ розм., ЯРІ́ТИ розм., ЯРУВА́ТИ розм., РЕШЕТИ́ТИСЯ розм., БІСИ́ТИСЯ розм. рідше, МОРДУВА́ТИСЯ розм. рідше, ПАСІЮВА́ТИ діал.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%E7&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-18 10:28:02 ]
і ще інформація для роздумів:
Ярить
яри́ть
несов. перех. разг. -Приводить в состояние ярости [ярость 1.], сильного гнева, доводить до бешенства.
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.


.


См. также в других словарях:
ярить — ярить, ярю, ярим, яришь, ярите, ярит, ярят, яря, ярил, ярила, ярило, ярили, ЯРИ, ярите, ярящий, ярящая, ярящее, ярящие, ярящего, ярящей, ярящего, ярящих, ярящему, ярящей, ярящему, ярящим, ярящий, ярящую, ярящее, ярящие, ярящего, ярящую, ярящее,… … Формы слов
http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/271424/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8C
Так що цілком може бути:
Яри, душа. Яри, а не рыдай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:02:42 ]
Велике моє спасибі, Галино Михайлівна. Бачте, до Вас по-батькові, незважаючи на Ваш молодий порівняно із моїм вік. Бо Ви для мене справді і учитель, і помічник, і порадник. Стільки накидали мені інформації, що важко її переварити. Буду думати. Ще раз дякую і хай Бог не полишає Вас у Вашому прагненні до удосконалення не тільки своїх, але і чужих творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:14:00 ]
Мабуть, Ви праві: Яри, душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-02-18 10:15:29 ]
Чомусь виникають зовсім інші враження після прочитання перекладу, а потім - оригіналу. Враження майже такі, як і після порівняння перекладів російською Ліни Костенко, ким би вони не були зроблені. Якщо конкретніше, то найбільше запитань до автентичності перекладу "ярій", "шопта" і "окошились".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-18 11:08:34 ]
Дякую, Валерію. Що я можу сказати? Киньте у мене каменем хто зможе усі ці нюанси привести до ладу без втрати інших складових перекладу, а їх так багато, що приходиться чимось жертвувати. Якщо маєте варіанти, то запропонуйте. Буду вдячний за поміч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-02-18 11:55:36 ]
Та не буду я у Вас кидати каменем, Олександре! ;))) Просто з власного досвіду знаю, наскільки важко перекладати геніальні вірші геніальних поетів. :)