ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.06.05 23:19
Тікають щодуху Граблі,
А зуби у них чималі,
Неначе ікла -
Гострі, великі,
"Рятуйте!" - волають Граблі!

"Топтати воліють нас люди,
На нас наступають усюди,

Євген Федчук
2020.06.05 22:06
Стоїть корчма понад шляхом біля перевозу.
Хто не їде – не минає, зайде пригоститись.
Чи то літом освіжитись, чи зайде з морозу,
Аби випити, поїсти та добре зігрітись.
То селяни було зайдуть кухля пригубити,
То заїдуть запорожці, що на Січ простують.

Іван Потьомкін
2020.06.05 11:47
Якже швидко проминули ті дні незабутні...
Тепер якщо й засміюся, то хіба на кутні.
Я ж йому всіляк годила, як рідная ненька:
Дала грошi на машину – японську, новеньку.
Не було ні в чім відмови, та за таку ласку
Він лишив мені борги й подавсь до Парас

Сергій Губерначук
2020.06.05 08:58
Ти відшукай мій голос у траві,
заввишки в світ.
Поклич на поміч дощ чи буревій
чи сто спекотних літ.

Нехай хоч трішки визирне земля
краєчком з-під трави,
щоб я вдихнув, як спершу немовля

Микола Соболь
2020.06.05 08:45
Природа бачить, чує та мовчить.
Невігласи не чують і не бачать,
Що від людини відвернулась вдача
Уже не за горами жасна мить…

Але тобі важливіша грошва.
Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
Навіщо тобі заповіді Божі?

Ярослав Чорногуз
2020.06.05 01:14
Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?
Небо саваном прощальним
Вкрите. Хмарам і дощам

День за днем немає ліку.
Ніби траур одягла
Вся природа – свійська й дика,

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Павлюк Ігор

 9 липня 2013 року (поетична пародія) (Д)

Густе цвітіння яблуні.
Тривога.
На серці молодому депресняк.
...
Від того всього, мов «сльоза по с...ці»,
З небес до яблунь зірка потече.
Перевернувся у Землі Горацій,
А Муза зашептала «Ще... іще...»

Передбачаю яблука огромні
У цім саду, що знав грозу й бджолу...

Продовжувала Муза:
«Omnia! Omnia!»*
І якось акцентовано: «Лублу...»
__________________
Слово з виразу «Omnia mea mecum porto» (лат.) – «Все своє ношу з собою».

Ігор Павлюк

Колись, було, в тринадцятому році
Прийшла до мене дівка - Самота,
А з нею поряд, зовсім ще нівроку,
І Муза юна, ликом осяйна.

І у тандемі Музи з Самотою
Писав тривожні вірші до зорі -
А потім ми зосталися утроє
У таємничій ранішній порі.

Текли у віршах «сльози по с.ачині»
З квітучих яблунь вгору до небес
І ґелґотала Муза на латині:
«Omnia mea mecum» понад плес.

Перевертався у Землі Горацій
І що є сили голосно хропів -
Йому наснилось, що дістав по «с.аці» -
І він здригнувся тисячу разів.

На лоба впало яблуко огромне,
Розплющив очі – о, світає вже,
А поряд Муза так шепоче томно:
«Лублу тебе, коханий, je t’аіme, je…”


09.07.2013

* Je t’аіme (франц.) - Я тебе кохаю.

** Джерело натхнення: Ігор Павлюк "14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ" (Контекст : http://poezia.org/ua/id/37558/, http://maysterni.com/publication.php?id=92961)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ігор Павлюк 14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-09 10:38:23
Переглядів сторінки твору 1884
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.322 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2020.04.22 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 15:02:08 ]
Шановний пане Ігоре, прошу прийняти мою нову пародію на Ваш з вірш з толерантністю та гумором. Я боровся з собою зі всіх сил, але пародія написалась сама собою, хоч як я не опирався. :))
Дякую за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 15:20:37 ]
Щиро дякую, шановний пане Еміль! Чудова пародія. Щось розписалися на мене пародії поети. Сприймаю це як добре і світле знамення. Тисну руку. А пародію забираю у свій архів. Будьмо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:15:19 ]
І я Вам не менш щиро вдячний, за розуміння і толерантне сприйняття моїх пародій. Якщо пам'ятаєте, це вже моя друга пародія на Ваші вірші (вона була написана наступною після пародії Івана Гентоша - зате цього разу я Івана випередив) :). Сподіваюсь, будуть іще - бо ж Ваші вірші такі сильні і натхненні, що нічого дивного нема у тому, що й пародисти деколи надихаються ними. Міцно тисну руку у відповідь. І дійсно - будьмо, бо ми ж того варті.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:27:56 ]
Якщо забули, то перша моя пародія ось тут:

http://maysterni.com/publication.php?id=80522


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 16:46:09 ]
Моцно, моцно, Емілю!
Оригінально обіграно - також сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:49:28 ]
Дякую, дякую, Іване!
Мені приємна твоя похвала, друже, причому дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-09 18:32:20 ]
Дякую, пане Емілю! Дуже цікаво і якось навіть по-своєму (не за формою, а за змістом) вишукано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-10 08:18:48 ]
Дяка й Вам, пане Юрію! О, мої пародії бувають такі далекі від оригіналу, як Герцен від народу. Я рідко коли дотримуюсь сюжету оригіналу, розвиваючи чи гіперболізуючи його, як це зазвичай роблять пародисти, а частіше створюю свій оригінальний сюжет, обігруючи лиш деякі вислови з вірша іншого поета, який служить мені джерелом натхнення. Колись великі письменники сучасності тут навіть мене за це дуже сварили, переконуючи, що мої пародії - не зовсім пародії, чи, скоріше, зовсім не пародії. Можливо, частково чи повністю вони таки були праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 19:11:07 ]
І Муза гелготала на латині:
«Omnia mea mecum» - й щось там ще..
Забираю в афоризми, якщо Ви не проти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-10 08:22:29 ]
Будь ласка, Інно, беріть, мені не шкода, лиш не забувайте вказувати автора епіграфа і посилання, звідки він (епіграф) узятий. Можливо, колись я таки вийду з підпілля у Всесвітній Павутині і почну публікуватись під своїми справжніми іменем та прізвищем. Ось тоді народ і взнає своїх героїв. :)))
Щиро вдячний Вам за відгук та увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-10 11:16:52 ]
Взаємно. Згадав і Вашу попередню пародію. Перечитав. Вони обов*язково увійдуть до майбутньої книги пародій на мене. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-07-11 11:33:46 ]
Ви справді збираєтесь випускати таку книгу, пане Ігоре, чи це жарт? :) Якщо це справді так, то буду дуже гордий з цього. Але перед версткою книги дуже прошу Вас зв'язатись зі мною, і я повідомлю Вам свої справжні ім'я та прізвище, оскільки в Інтернеті я знаходжусь під різними псевдонімами на різних сайтах, а от у ЗМІ (в газетах, журналах, альманахах, антологіях) публікуюсь під своїми справжніми іменем та прізвищем. Щоправда, двічі в журналах все-таки проскочили публікації під моїми псевдонімами, але я дізнався про це вже згодом. Згода, пане Ігоре?
Чи все-таки це жарт? :)