ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Липня Дух нектариться
Нічні тумани, як молока емішів,
луни півбринза впала з неба лавиці.
Бджолиними дощами захурделивши,
у розпелюсті липня дух нектариться,

нуркує у блаватове розморення,
квіткова ліпота морочить голову,
в кишенці у душі роки просолені,-
прозоряться і молодіють... сотове

кубельце твого вулика - світлішає
і місто запорошене - одужує
y грозосвяттi... а будення змишене -
розсірюється і смачніє грушeю,

пергою яблуневою суреміє,
крилятами прожилчато- парчевими
у меді неба липне. Боже, xто ми є?-
підсоняхи - в життя межи деревами,

Любистки на припоні серця вкоханім
і материнки зо дзвінкими тремоло,
дорослі діти в літа теплім диханні,
котрих у мрії липня мить одхлебнулa.

понічнІ - ранкові,
луна - місяць,
нуркувати - пірнати,
ліпотА - краса,
кубельце - гніздечко,
змишене будення - будні схожі на миш,
блавати - волошки
суреміє - сурмити,
одхлебнути - ковтнути, відпити.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-07 19:39:57
Переглядів сторінки твору 3768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.23 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-07 21:30:09 ]
...в кишенці у душі роки просолені
прозоряться і молодіють... сотове

кубельце твого вулика - світлішає
і місто запорошене - одужує...


Ляночко, ти допомогла побачити липневу красу, від якої душа може одужати... Мені передались твоє світобачення й почуття. Принаймні я замислилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 02:03:34 ]
О, Лесенько, така вдячна за усе провідчуте...а оті "просолені роки" - то сама закваска вірша.
Дякую за виокреслене!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-07-07 21:45:10 ]
Роксоляно, оце потихеньку зі словником і дядьком Гуглом читаю і відкриваю для себе нові слова. Було б добре, як на мене, все ж зробити зноски зі значеннями діалектних слів, як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 02:01:41 ]
:)Ярославе. направду вдячна за Вашу наполелгливість, адже зі словником- це бере таки трохи часу. Прошу вибачення за відсутність пояснення до окремих слів. Але я власне не знаю, які діалектичні слова у цьому вірші - є невідомими. Здається, що зустрічаю такі далектизми часто у авторів ПМ- тому, радо поясню, якщо спитаєтеся:)
Безмежно вдячна за відвідини моєї сторінки. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-07 23:34:35 ]
Нектариться і духмяниться вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 01:57:21 ]
Радію такому сприйняттю, Інночко! :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-07 23:54:38 ]
Відчувається духмяний дух липня, аж паморочиться в голові. А от "молока емішів" для мене загадка:) І "луна" віддає ехом, а не місяцем:) Але ж розумію, що Роксолана не провокує нас такою лексикою, а по-своєму її тлумачить. Тому десь погоджуюсь з Ярославом.
Незгасної духмяності у словотворенні!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 03:56:35 ]

Дякую, Мирославе і за враження про вірш, і за конкретні запитання.
Щодо Емішів, або Амішів:

Значна частина сучасних емішів (понад 200 тисяч) живе в США і Канаді. Найконсервативніші групи амішів США зберігають в побуті Пенсильванську німецьку мову (серед англо-американців відому під назвою «Пенсильванська голландська», Dutch
Вони прихильники старого традиційного способу життя. Основна їх частина відмовляється від будь-яких технічних засобів, що можуть пов'язувати їх із зовнішнім світом: електрики, водопроводу, центрального опалювання, телефона та ін. Більшість із них носить одяг і головні убори певних кольорів і фасонів, їздить в старовинних візках (запряжених кіньми), використовує лише залізні колеса, орють землю кінним плугом. Діти і жінки амішів ходять босоніж у теплу пору. Їм забороняється служити в армії, фотографуватися, водити автомобілі і літати на літаках, мати комп'ютери, телевізори, радіоприймачі. Аміші СЛАВЛЯТьСЯ ОРГАНІЧНО ЧИСТИМ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ: МОЛОКО,СИРИ, БРИНЗА і т. д.
...............................................................................................................................................................................
Стосовно "ЛУНА" - однозначно,- це архаїзм! слово це широковикористовуване у старослов"янській мові, як і багацько слів, що увійшли і в сучасну українську мову. В українській іконографії до 16 століття так і підписували: МІСЯЦь - ЛУНА. Ехо- мені особисто- це слово чужиться. Я намагаюся, використовуючи семантичне підґрунтя, пізнати це слово і вичути у ньому логічні і дотичні грані саме українськости. "Місяць" - окреслює циклічність, часові межі, калемдрність,- якщо ж "ЛУНА" - це ДІЯ: ОДЛУНЮВАТИ СОНЯЧНЕ СВІТЛО, ВТОРИТИ. Вочевидь, підпершися семіологією і семантикою- можемо говорити про витвір цього слова- нашим давнім предком- українцем. Гадаю, що Місяць- мун( англ) - це впливи кельтські- хоча досліджувати варто і цікаво.

Буду вдячна, якби знайшлися ще запитання щодо діалектизмів чи незнайомих слів, бо власне ж не знаю, які слова виписувати.
Дякую!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 07:43:17 ]
не знала, звісно, що зовуть цих людей еміші(аміші) - та бачила у фільмах)

прочитала зацікавлено і вірш, і ось це пояснення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 16:17:02 ]
спасибі, Ксенічко!- тішуся, що читала;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-08 08:07:03 ]
Почитаєш - і хочеться жити. Мені до душі Ваш унікальний стиль письма. Маловживані незаяложені слова змушують вчитуватися ще й ще. Це ж добре! Промовиш слово вголос - і воно стає рідним. "Дорослі діти в літа теплім диханні", подякуймо Лані за неповторний, довершений Липня Дух!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 16:19:21 ]
о. Тетянко, так приємно, що прониклися оцим липневим настроєм - се Вам велике дякую, що пірнали у змісти. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 09:10:30 ]
подумалось, що вірш цей не можна розкладати на частини-слова, не треба думати, відшукуючи потаємну суть і глибину значень слів,бо палахкотить липень, ой як солодко-млосно палахкотить)))дякую, Роксоланочко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 01:31:59 ]
Ой, Танюсь, - ну розчулила Ти мене... дякую за цілісне сприйняття. за відгук такий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-08 17:22:00 ]
Та тут, читаючи, перечитуючи сей вірш не тіко xочеться одxлебнути цілющого нектару, а обпитися до нестяму...
Спасибі, Роксолянко! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 01:32:49 ]
Пий :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 21:13:54 ]
...в кишенці у душі роки просолені,-
прозоряться і молодіють... сотове...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-10 01:33:42 ]
Дякусики за виокреслене, Світланко! Щасти!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 01:21:41 ]
Таке солодко-медово-липневе... і справжнє, як органічні продукти емішів і ще більшості селян в Україні ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 06:40:03 ]
Дякую, Галюнь!
Гарно, коли органічні прoдукти у більшости селян України-
це вселяє надію, що не прогенноінженеримось до кісток :)))