ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2021.03.08 07:23
Як добре, що ховатися не вмієш,
а в променях стоїш – і майорієш!
Хай бачать, як ярить тебе любов –
це гідність, до якої я дійшов!
Це вірність з найпотужніших чеснот,
які тримають не один народ!

У морі квіту, в пшеницях ти зрієш,

Микола Соболь
2021.03.08 04:39
Добро не знівечить дитини
маленьке серце в доброті
це не мотор – свята перлина,
яка до Бога ув імлі
веде таку ж страждальну душу
і, хто б мені не говорив
дорослі душі часто – мушлі,
дитячі – до небес порив.

Микола Дудар
2021.03.08 00:02
Подолено відстань. Хатина на розтіч
А вітер в гульбі… о господаре
Все промайнуло, зникло бездарно…
Пам’ять в безпам’янстві… хто ж так морочить?..
Ось і безпліддя… Божа покара…

Ой вийди, погляньмо у простір, у вічі
Чому наших доль… де справедливіст

Ніна Виноградська
2021.03.07 23:18
Усе в нас починається з порога
У рідній хаті, де жили й росли.
І перший крик, й остання вже дорога,
Через поріг батьківський перейшли.

Всі болі наші і жалі, й печалі,
Переступали хатню цю межу.
І ми жили із ними вже надалі,

Ніна Виноградська
2021.03.07 23:15
Сміялась хатина, раділа від щастя,
Бо в пісню сплітались її голоси.
І вічним здавалось батьківське причастя
І мамине слово добра і краси.

У шибках завжди відбивалися зорі,
Стікали по стрісі травневі дощі.
Її обнімали світанки прозорі,

Ярослав Чорногуз
2021.03.07 21:42
Я від кохання все життя страждав,
Даремно сподіваючись на диво.
В надії, що купатимусь в медах...
Й уже здавалось те все — неможливим.

Спеленане, наївне немовля,
Я борсався в тенетах у кохання.
І щастя, наче мрію, уявляв...

Олександр Сушко
2021.03.07 20:18
https://www.facebook.com/100000221016363/videos/4491409727543017/?notif_id=1615139419883756¬if_t=video_wall_create&ref=notif

Ніна Виноградська
2021.03.07 19:54
Чорний згусток журби у коханих зіницях,
Що сльозою тече з-під натомлених вій.
По стежині стрімкій до своєї криниці
Йде дівчина одна, щоби збутися мрій.

Дум про нього, того, що, ховаючи зраду,
Прикидався таким, хоч до рани клади…
Відсьогодні йому в

Володимир Бойко
2021.03.07 18:14
Не згодиться ніхто замість тебе дорогу здолати –
Добирайся, як знаєш, в пітьмі, невідомо куди.
Хай тобі виднокрай заступають дерева крислаті
І твої провожаті духовно сліпі й дурнуваті
І тобі не підкажуть, як вірно читати сліди.

Але ти самотуж прой

Віта Парфенович
2021.03.07 16:44
Я хочу, щоб мої фільтри мені не зрадили,
Вбудовані наміцно, змінювати - не скоро,
І в час, коли тебе я забуватиму,
Навідай ти мене обов'язково!
Можеш прийти пішки чи слово кинути,
Думкою коси гладити, цілувати.
Коли я тебе пізнала, то вже полин

Олександр Сушко
2021.03.07 15:30
Спочатку вродився я,
А згодом - опукла Єва.
Усілися у каяк,
Чіпляючись за дерева.

На весла сильніш наліг,
І рушив, вперед, на Трою.
А з неба дивився Біг

М Менянин
2021.03.07 11:51
Небесный Отец нас всех знает
и рад бы начать диалог
с любым, кто Его принимает,
любя, как единственный Бог.
2.
Являясь для нас, не шагает –
за тучкой по небу плывет,
до капли Себя уменьшая,

Микола Дудар
2021.03.07 11:37
Все тайны мира прячут за словами…
В золе костра схоронен первый слог,
Но я всего лишь, я - сыночек мамин
От головы седой - до самих ног.
И нам стыдиться незачем, доколе:
Родить - Родимый - Родина, при нас…
И предка зов в литературном поле,
На пас

Ігор Шоха
2021.03.07 11:28
Опікшись, дую на холодну воду,
пливу, буває, проти течії,
подорожую, маю врожаї...
Життя – це гра за правилами моди,
але, на жаль, і зверху, і зі споду
у кожного ці правила свої.

***

Тетяна Левицька
2021.03.07 11:01
Матуся, бабця, роду оберіг -
усмішка добра, хусточка картата.
І туляться до неї з року в рік -
дорослі діти й милі онучата.

Накриє стіл, чекатиме гостей
на пироги, ватрушки і не тільки.
Глибока мудрість осяйних очей,

Ніна Виноградська
2021.03.07 10:17
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл

і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Проза

 Автопародія*
Шановне паньство! Хочу вам повісти одну річ. Учора зраня, сам раз на велике сьвєто Знесіння(1), прийшов’им (2) з церкви по Святочній Службі Божій, поснідав’им легенько тим шо мав (бо живу у селі – як наша Парася - самотньо, мов той пес, і чекаю, заки (3) жінка привезе шось зі Львова - вже не кажу - смачного, а якогось – звиклого - харчу.., бо приїздила ше на Великдень) і вліг си (4) в садочку під кущем жимолості (не подумайте, шо то якийсь москалізм, - то сі так ягода називає), аби троха відпочити після вчорайшої тєжкої роботи (заливав’им фундамент під псєчов (5) будков). І так собі лежу, дзьобаю ягоди, але я не є якийсь простий хлописко, а добре знаний (в нашім селі) поета, і то з великої букви… десь при кінци. І так потроху-потроху приходит ми до голови такий файний вірш про сьвєто, про то шо ніц не тра (6) робити, лиш лежати і їсти ягоди. Я то борзенько записав’им на компутері (аякже, вмію, бо навіт (7) наша вже згадувана Парася знає шо то таке клявіятура) і вислав’им до поетичної майстерні (а то не каждий може там сі дістати (8), тілько Л/П або М/К, не буду вам повідати, шо то таке, бо то для вас затєжко (9)). А я вже з одного боку – з того шо від редакції - М/К, а зі свого – ше Л/П, бо сі встидаю (10)).
Ну і чекаю, шо то буде далі. Бо в тій майстерни каждий Л/П чи М/К може тобі написати на твого вірша всякі бздури (11), шо кому встрілит в голову (12). Але минула година-друга, а всі коментарі (то сі так називают ті бздури) як на мою дурну (перепрошую – мудру) голову такі файні, як медом облиті. Навіт одна дуже порєдна і шанована мною пані написала: «як би її нафіг... оту роботу...» Ну, думаю, нарешті редакція, якшо знає , з якого боку в компутери клявіатура, зверне на мене увагу і, нарешті (за більше ніж півроку), докине мені троха балів, жеби’м (13) не був такий ледве теплий. Бо, кажут, є бали, ти – майстер, а не є – то не зовсім.
Але то так – до слова. А направду, прочитав’им те шо’м надрукував у майстерни, бачу – же мій вірш тєгне (14) на пародию. Думав, же наша Параня не проґавит такого трафунку (15), але вона пише пародиї тіко (16) на того, хто має два М/К, а я йно (17) – одне. І на таких, як я, тіко пише «ВАВ» , шо, напевно, значит, «Встидаюсі Аби Виповісти». Ну, думаю, нема на то ради, мушу написати сам на себе. І написав’им. А ви читайте і шось кажіт. Бо вночі не засну…

Оригінал (http://maysterni.com/publication.php?id=92033):

Байдикування

Лежу в саду, укритий небом,
спиваю сіна аромат
і намугикую хвалебно
з нагоди свята. – Благодать!
Бо байдикую сміло нині:
мене, робото, ти не руш.
Одна турбота – ягід жмені
дарує жимолості кущ…

Пародия:

Байдикуєш?

Лежиш в саду?.. Укритий небом?..
Співаєш?.. Сіна аромат?..
А я верчуся біля тебе:
чекаю – де та благодать?..
Ти байдикуєш?.. І не спраглий
моїх спокусливих принад?..
Бо, осле, вже наївся ягід. -
Не байдикуй - докошуй сад!…

Всьо!

*- З використанням лексем місцевої говірки

1 сьвєто Знесіння – свято Вознесіння ГНІХ;
2 прийшов’им – прийшов;
3 заки – доки;
4 вліг си – ліг собі;
5 псєчов – собачою;
6 ніц не тра – нічого не треба;
7 навіт – навіть;
8 не каждий може там сі дістати – не кожен має доступ;
9 затєжко – заважко;
10 сі встидаю – соромлюся;
11 бздури – нісенітниці;
12 встрілит в голову – прийде в голову;
13 жеби – щоб;
14 тєгне – претендує;
15 трафунку – випадку;
16 тіко – тільки;
17 йно (іно) – лише.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-14 16:13:36
Переглядів сторінки твору 3884
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.703 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-15 09:44:08 ]
Тішуся вельми, пане Мирославе, прочитавши "автопародію". Ви підняли мені, заклопотаному нескінченними справами, настрій! Щиро дякую! Вибачте, що теж не можу середньонаддністрянською говіркою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-15 21:53:18 ]
То не страшно, Юрку, можна і слобітською:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-15 10:35:26 ]
))))))))))))
Дякую за гарний настрій і за те, що я відчула себе навіть трішки поліглотом - не зазирнула нижче в жоден "переклад", все зрозуміла!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-15 21:57:22 ]
От чого не сподівався від Вас, Любо, так отих дужок, яких не годен порахувати:) А відчуття себе поліглотом - то ж не дивина: Жовківщина і Сокальщина - найближчі сусіди!
Тішуся Вашою реакцією!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-15 13:04:45 ]
)))))))))))))) От Ви даєте!!! Наснаги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-15 22:08:23 ]
Де Ви, Юлю, набрали стільки тих радіохвиль?:))) Усі вони додали мені стільки ж того, чого Ви бажали - наснаги!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-17 00:18:04 ]
дотепно утяли, присмачили, засмажили усмішкою , Мирославе! Читати тaкe- не начитатися;)))))))))
чого то жінка залишила Миpослава десь на загомінках, а сама си у Львови фраєрує???:))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-17 10:17:43 ]
То вона думає, що я на загумінках, а тут та-а-акі ягідки (маю на увазі жимолость)!:)))
Дяка, Роксоланко,що знайшла час і до Жовкви заглянути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-10-08 20:26:14 ]
Давно так не сміялася, пане Мирославе, най би Вам добре було!!! А як уздріла знайомий кущик жимолості, то геть зашарілася - пригадалися крапельки роси на горбочках))