
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.01.21
08:01
О, вража душе!
О, харцизо люта!
О, лиходійко з мармуровим серцем!
Різдвяна стужа
чорта в свято втрутить –
мій затишок шовковий роздереться,
труснеться пам’ять,
заімляться скроні,
О, харцизо люта!
О, лиходійко з мармуровим серцем!
Різдвяна стужа
чорта в свято втрутить –
мій затишок шовковий роздереться,
труснеться пам’ять,
заімляться скроні,
2021.01.21
07:25
Поцілунок замерз на щоці зі сльозою,
пізня осінь ворожить надвечір дощем…
Розстаємось навіки сьогодні з тобою
і на серці неспокій, тривога та щем.
Дай спокутаю душу тобі в тихім парку,
бо цих слів не почує ніхто все одно.
Але хтось нашептав: «Ти п
пізня осінь ворожить надвечір дощем…
Розстаємось навіки сьогодні з тобою
і на серці неспокій, тривога та щем.
Дай спокутаю душу тобі в тихім парку,
бо цих слів не почує ніхто все одно.
Але хтось нашептав: «Ти п
2021.01.20
14:25
Є такі періоди життя,
що здаються й досі головними
від Еллади до епохи Риму,
у які немає вороття,
поки не замінимо новими.
І втішає, і лякає нас
наша зміна – діти та онуки...
що здаються й досі головними
від Еллади до епохи Риму,
у які немає вороття,
поки не замінимо новими.
І втішає, і лякає нас
наша зміна – діти та онуки...
2021.01.20
12:58
Ти по воду ішла.
Спрага змучила тіло.
І знайшла. І пила.
Бо хотіла... Хотіла...
Я тебе напував,
Мов колодязь оази.
Пил пустелі, my love...
Я тоді перифразом
Спрага змучила тіло.
І знайшла. І пила.
Бо хотіла... Хотіла...
Я тебе напував,
Мов колодязь оази.
Пил пустелі, my love...
Я тоді перифразом
2021.01.20
12:46
Небо трусить сніг лапатий,
розсипає чисту вату
на дерева і дороги -
час подякувати Богу.
Я іду защедрувати
до кумів, близенько хата.
Зорі - казкою містерій.
Лунко стукаю у двері.
розсипає чисту вату
на дерева і дороги -
час подякувати Богу.
Я іду защедрувати
до кумів, близенько хата.
Зорі - казкою містерій.
Лунко стукаю у двері.
2021.01.20
11:11
Ой, отримав юний слон
У презент крутий айфон.
Ох і важко слоненяті
У айфоні розібратись.
Все кудись чомусь тікає,
Зависає і зникає.
У презент крутий айфон.
Ох і важко слоненяті
У айфоні розібратись.
Все кудись чомусь тікає,
Зависає і зникає.
2021.01.20
09:36
Птиці мерзнуть он там, у задвірку,
Ніби пси без господаря долі.
Це ж бо Всесвіту випала дірка
На район цей – сіренький і кволий
Боже, дай-но натхнення, цидулку,
Щоби гідно цей світ оцінити,
Не відчути: для декого мулько,
Ніби пси без господаря долі.
Це ж бо Всесвіту випала дірка
На район цей – сіренький і кволий
Боже, дай-но натхнення, цидулку,
Щоби гідно цей світ оцінити,
Не відчути: для декого мулько,
2021.01.20
08:56
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать
2021.01.20
08:02
Море і мрія.
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.
З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.
З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій
2021.01.20
04:41
О, Боже!
Даруй нам не понти, а розум
свою гординю побороти.
Дай возлюбити, хто напроти
й життєві пережити грози…
Бездушність нас зростила в світі.
Ми байстрюки соціалізму
через його криваву призму
Даруй нам не понти, а розум
свою гординю побороти.
Дай возлюбити, хто напроти
й життєві пережити грози…
Бездушність нас зростила в світі.
Ми байстрюки соціалізму
через його криваву призму
2021.01.19
20:51
Я питаю ввесь час
Який сенс у твого життя,
Вередую, гупаю ногами,
Аби не чути правдиву відповідь про те,
Що єдиний твій сенс це я.
Я слухаю ночами, як стукотить вода у крані
Я думаю, що в цьому є щось символічне:
Який сенс у твого життя,
Вередую, гупаю ногами,
Аби не чути правдиву відповідь про те,
Що єдиний твій сенс це я.
Я слухаю ночами, як стукотить вода у крані
Я думаю, що в цьому є щось символічне:
2021.01.19
20:09
Які хороші канули часи
до епідемій, і до карантину....
Якщо Ти, справді, Господи, єси,
скупай усіх у купелі роси
і відведи каральну гільйотину.
***
Воюємо. Я знаю, що залізно
до епідемій, і до карантину....
Якщо Ти, справді, Господи, єси,
скупай усіх у купелі роси
і відведи каральну гільйотину.
***
Воюємо. Я знаю, що залізно
2021.01.19
20:00
І за цикли, й за сонети
не чекай, – віват!
Неоцінені акценти...
приморожені поети...
осовілий сайт...
***
Караюся, але не каюсь
не чекай, – віват!
Неоцінені акценти...
приморожені поети...
осовілий сайт...
***
Караюся, але не каюсь
2021.01.19
19:38
Якось бігла по сніжку
Мишка-сіроспинка,
В полотняному мішку
Несла під ялинку
Десять макових зернят
І шматочок сала,
Для маленьких мишенят
Матінка поклала.
Мишка-сіроспинка,
В полотняному мішку
Несла під ялинку
Десять макових зернят
І шматочок сала,
Для маленьких мишенят
Матінка поклала.
2021.01.19
19:05
Віддавна в світі повелось,
Якщо ти лицар, а не лось,
Якщо не земляний хробак -
Чини ось так, а не інак.
Вирішуй, хто ти - троль, чи гном,
І на чиєму боці?
Добро залишиться добром,
Лайно залишиться лайном
Якщо ти лицар, а не лось,
Якщо не земляний хробак -
Чини ось так, а не інак.
Вирішуй, хто ти - троль, чи гном,
І на чиєму боці?
Добро залишиться добром,
Лайно залишиться лайном
2021.01.19
18:28
Втекли хвилини із мого життя,
Зібрались в купу, стали з них години.
В минуле відійшли, у забуття,
Не вернуться, накрила час лавина.
Оте, чим я усі роки жила,
Сплило кудись, втекло у різні боки…
А почалось давно з мого села,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зібрались в купу, стали з них години.
В минуле відійшли, у забуття,
Не вернуться, накрила час лавина.
Оте, чим я усі роки жила,
Сплило кудись, втекло у різні боки…
А почалось давно з мого села,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.01.08
2020.12.21
2020.12.16
2020.12.15
2020.12.12
2020.12.05
2020.12.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Назарій Заноз (1988) /
Вірші
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
Хочеш коханий для тебе я стану
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію