ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-26 13:30:53
Переглядів сторінки твору 36931
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.407 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.560 / 5.5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-04 14:28:22 ]
Щодо генію Оксани, то ви праві. Хоча краще - юнони Оксани? :)
А стосовно окремих запозичень, то варто звертати увагу і на природні кущі, на основі таких слів - є, чи не має. Прижилося не прижилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 14:34:14 ]
Шановна редакціє, я зашарілась до нестями :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 14:54:06 ]
Я б назвав "состав" - суратха. Які думки? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 15:07:15 ]
Прошу роз'яснення, Мірку. Це - санскрит ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 15:35:31 ]
Дискусія про "состави" повинна починатися з аналізу даного слова в російській мові і його словотворення, і головне його кореня ("і знов вертаюсь до корінь") та синонімів. Якщо корінь "состав" - а синоніми "составлять, собирать, составленый, собранный", то в українській -відповідником будуть - "складати, збирати, складений, зібраний". А від необхідно утворити правильну форма іменника, щоб відповідала російському "состав" - складник, складинець, збірник, збиранець чи щось подібне...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 15:42:47 ]
Слово СКЛАД першим приходить в голову, але з нього нічого не зліпиш більш-менш схожого на залізничний термін, тому вважаю, що краще дочекатися, поки в українській мові з*явиться щось нове. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 15:48:12 ]
Так, Оксано, "ратха" - колісниця. Префікс "су" в українській має поєднувальне значення, на санскриті має підсилювально-гарне означення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 15:50:20 ]
Дякую, за глибоке і широке пояснення :)
Ратха - колісниця. Чомусь на думку приходить "Оратай" , "рать" - військо. Але це уже для обговорення на іншій сторінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 16:35:33 ]
Мірку, ідейка цікава! Утім, одне слово не проходить, потрібно цілий кущик вивести.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 17:45:45 ]
Ну то чекайте на віршик, пане Володимире :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 13:55:46 ]
Справді цікаво буде почути Мірку, вашого вірша “на тему”, але більш-менш серйозного :)

До речі, про серйозність, та впровадження авторами своїх ідей у "поетичне життя". Прийшли до голови деякі підозрілі думки.
Частенько ми, автори, будь-що хочемо виразити коштовні свої ідеї засобом віршування, вимовити певні слова, і в потрібній нам послідовності, відтворити своє бачення віршем. Але, насправді, це дуже однобоко? – чи повинен автор фотографувати себе текстом, можливо тільки створювати себе нового у кожному вірші? - Гармонійно входити на допоки "чужі території".
Зрозуміло, що гармонійно на них війти зі своїми законами не можливо, але ми частенько це робимо. Чи не звідси основна зустрічна напруженість (мовна, змістова) поетичного простору?
Але проблема не тільки в цьому, скажімо напруженість наступного рядка
може задаватися, програмуватися і не зовсім точним виразом, використаним означенням, попереднього рядка. Тобто, якщо точно використовувати слова за їхніми значеннями, то й приводу для напружень стане значно менше.
Ці проблеми - із точністю використання слів - схоже, стосуються абсолютно всіх поетів і, зрештою, певним чином класифікують їх, "позиціюють" їх, так? І не тільки за майстерністю, а й "ландшафтно"? Більш-менш майстровиті володіють певною точністю у певній області знань і в іншу не пнуться. Їм там "не комфортно". Здебільшого ці, добре освоєні області існування дуже вузенькі, тому і мало цікаві , мало цікаві і через "фотографування" себе, дорогого. Звісно, для збільшення обсягів потрібно постійно йти далі, за обрії, і перевіряти кожний крок, кожне слово на новій території на точність використання, на красу звучання у нових умовах.
Прошу взяти до уваги, що це тільки моя особиста думка, яка до академічних наукових поглядів не має жодного відношення.
Утім, якщо давати на серйозну читацьку рецензію сучасні "серйозні" українські вірші відомих авторів, то багато чого знайдеться, вкрай підозрілого, в першу чергу, досить поширена авторська життєва некомпетентність. Чи не тому відомі нині автори, здебільшого, і бояться серйозних віршів? Чи не звідси і виток усієї цієї модерністичної гри з текстами? Мовляв, я несерйозно про несерйозне, бо все несерйозно, окрім, звісно, життєвих проблем, які такого автора з головою покривають і цілком серйозно :(
Чи не через це абсолютно компетентні у своїх творах Т.Шевченко, Ю.Липа, І.Франко і багато інших класиків, будуть вічними дороговказами для нас. І нам потрібно такій компетенції серйозно навчатися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:16:28 ]
"якщо точно використовувати слова за їхніми значеннями" - маю сумнів щодо цього, чи це справді є те чого прагне поезія? Можливо контекст вкаже істинна значення, тобто що мав на увазі автор, а саме слово, крім значення передасть ще й якусь емоцію, чи силу описуваного відчуття. Чи усі відомі поети були "точними" у висловлюванях? Наприклад "співає горе", чому не можна використовувати це сполучення слів? Воно є доволі не точним. Якщо я вірно усе зрозумів, звичайно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 14:59:57 ]
Зустрічне питання, Ростиславе, а можна неточними знаками, неточними цифрами, неточними командами отримати точний результат у математиці, фізиці, чи у програмуванні? Чи вам достатньо отриманої таким чином емоції? А на відміну від математики, фізики, інших точних, чи прикладних наук, де вміння творити з'являється ледь не на найвищому рівні знань і можливостей, - поезія є прямою творчістю від найнижчого рівня, і є безпосереднім інструментом формування Людини.
Вміння творити, наряду із умінням любити, та свободою - ось атрибути Господні, до яких нам дано тільки безкінечне наближення. Які докази тут ще потрібні? :)

Щодо "співає горе", в розумінні "горе, яке співає" - то на мою думку, це дуже неточний вираз, і мало кому з поетів до снаги написати текст, де була би оправдана необхідність - не банально пафосного, а вкрай точного змістового звучання такого словосполучення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:15:50 ]
Дякую, ось відповідь на Ваше запитання:
Так, безумовно! Наприклад, маючи неточні дані, тобто числа та вхідні умови загалом, можна вирішити неточну (мат назва - некоректну за Адамаром) задачу з дуже навіть точним результатом. Це широко використовується у фізичних задачах зокрема в теорії і практиці "Синтезу Антен". Повірте мені на слово... :)

Щодо емоції, то "співає горе" може описувати дуже багато, наприклад силу цього горя, і постійні муки серця, тощо. Чому не можна сказати саме так, а не пояснювати це точними реченнями у більшій кількості?..

Програмування - це та ж поезія. У кожної мови програмування є набір граматика - слова, правила, себто межі... А далі - творіть :)

І щодо виразу, я розумію, що твір у якому може бути вжитий цей вираз повинен бути дуже і дуже сильним у кожному рядку, щоб воно відчувалося потрібним, а не просто випадково надуманим. але все ж, це має право на життя, ні?.. я маю на увазі подібні неточні вирази загалом. дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:29:24 ]
І ще трохи з точних наук :)
Підсумовуючи. Можна знайти формулу, яка при наборі декількох доволі неточних чисел, дасть достатньо точний для практики результат.

Я певен, що подібна формула існує і в поезії. Я певен, що існує форма, адже усе в житті рухається відносно чи з врахуванням форми. Теорія хаосу фактично заперечує хаос загалом. Якщо простір обмежений, а саме якоюсь формою, то частинки будуть завше рухатися НЕхаотично загалом. Наприклад як люди, форма - це місто, розташування магазинів, метро... і люди рухаються маршрутами! А простір поезії таки обмежений, межами :) розмірем, римою, ритмікою, змістом, ще чимось.

хаотичний набір нечітких виразів може дати доволі чітку поезію. Я сподіваюся і вірю в це. Інша справа, що це мають дуже важко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:59:19 ]
Пані та панове, запозичення це нормальний процес тоді, коли слово приходить в мову разом з поняттям або річчю, яких до часу запозичення в мові не було. Тому нормальними словами є "ліхтар, фарба, балка,кран,штани,сарай,рюкзак, сайт,монітор і т.д".
Ненормально, коли запозичення валом йдуть в мову (це стосується насамперед англійської, коли щороку в ній зявляється 2500 нових слів і вже самі носії мови не знають тих запозичень і яка різниця між тими численними синонімами).Ненормально, коли сумнозвісний український суржик лізе з усіх шпарин в літературу. Ненормально, коли українські журналісти "приймають участь", "пишуть чорнилами", "розповсюджують слухи" і т.д. і т.п.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 16:19:55 ]
Ростиславе, я задав питання загалом, а ви повертаєте відповіддю на поодинокості, випадковості, окремості. Наголошую - ми говоримо не про теорію імовірностей, не про різні математичні моделі, які дають в цілому загальну і досить абстрактну картину розподілів на основі відомих властивостей матерії нижчого (за людський) порядку, у поезії ми говоримо про речі Живі, які керуються не мертвими атрибутами, а Живими.
Тому свою відповідь ви таки неоправдано звузили - говорите про більш-менш неточні цифри із ряду більш-менш точних, і не говорите про неточні команди взагалі, в той час, як йдеться саме про ці речі, які в поезії завжди направлені на мозок і душу читача. :( :)

До речі, я маю вищу освіту з точних наук, і тому доволі чітко собі уявляю скільки буде 2+2, і що 2-2 не те саме. :)
Я переконаний, якщо ви дозволите собі на мові програмування неточності у формулюваннях, то не отримаєте жодних практичних результатів, не кажучи вже про корисні. Та взагалі, заглиблення у теорії це не для нашого сайту, наука ніби частина загального контексту поза нами. Тому нам не варто без особливої потреби вдаватися в тонкощі різноманітних наук.
Щодо поезії, як мистецтва, то про формулу говорити не приходиться, не дивлячись на наявність меж. Поезія, як і музика, як і Творчість - вищі за людину, та й сама людина частково знаходиться за межами наукового досліду, за межами наших вимірів. Тому про загальні формули, котрі повністю можуть знаходитися в межах наших вимірів говорити абсолютно не варто. Такі ідеї заперечують Вічність і Безконечнісь багатовимірного Життя.
Це все, звісно, тільки на мою думку. :)

Утім, я радий, що ви маєте такі тверді власні переконання, консерваторами ми всі починаємо ставати у трохи старшому віці. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 16:31:43 ]
Загалом, я Вас розумію. Те що поезія це межі, я згоден. Але чи настільки вже виразні і чіткі ці межі, що не можна собі дозволити гру слів і виразів і так далі.
Щодо наук, це далеко не поодинокі випадки. Теорія некоректних задач математичної фізики є дуже потужною наукою яка дуже широко використовується і розвивається. Теорія нулів і безмежностей, операції над майже нулями і безмежностями різних порядків дають дуже точні результати, а головне - корисні. Зрозуміло, що це усе відносно якихось допустимих похибок, але все-таки. Програмування не обов'язково має бути функціональним чи об'єктно орієнтовим. Буває також аспектно орієнтовне, а ще логічне. А ще є бази знань, штучний інтелект, і оце програмування - дуже неточне. Але ті роботи не тільки ходять, вони ще й вчаться...

І поезія. Межі безумовно є, але це все відносне. Тому з якоюсь похибкою можна стверджувати, що нечіткість допустима, але безумовно згоден з Вами, що вона має бути спричинена необхідністю.

і щодо "Вічність і Безконечнісь багатовимірного Життя. " - згоден на 100%, про життя. Але поезію - ні. Поезія скінченна, тому що скінченні рими, слова і так далі. Хоч їх є дуже і дуже багато.

Щодо консерватизму, мабуть згоден. Або пізніше згоджуся, у старшому віці :)) Про науки більше не буду, просто старався відповісти на запитання. Пишіть про поезію, я читатиму. Мені ще багато усього треба дізнатися і навчитися :))

Дякую за коментарі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 16:38:03 ]
Згідний, Інгваре, - "нормальний процес тоді, коли слово приходить в мову разом з поняттям або річчю, яких до часу запозичення в мові не було". Але це ніби в ідеалі про сучасне і майбутнє. Особливість нинішньої нашої української ситуації і втому, що в минулому тривалий час ми були під гнітом різних окупацій. І поволі виходимо з неволі минулого. І коли культурну і мистецьку ситуації можна буде вважати більш-менш нормальними, важко сказати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 16:46:13 ]
Чудесно, Ростиславе, сподіваюся ми не надто надоїли читаючому народу. :) Наостаток зауважу, що людське мистецтво Поезії, як на мене, сягає найдальших рубежів розвитку і мови, і образного мислення, але як краса і гармонія Життя - Поезія, схоже, абсолютно безкінечна.


1   2   3   Переглянути все