ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди критики та аналітики):

Галина Щерба
2016.02.13

Василь Дерій
2016.01.31

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Кушнір Микола Ікстлан
2013.03.22

Микола Істин
2013.02.17

Світлана Майя Залізняк
2009.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кушнір Микола Ікстлан (1987) / Огляди критики та аналітики

 "Людина і природа".

" Любіть матусю природу, адже вона являється джерелом життя".

Кушнір Микола


Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-24 19:06:53
Переглядів сторінки твору 1706
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.044 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.551 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.28 20:02
Автор у цю хвилину відсутній