ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Стах Розсоха
2021.07.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Билингвистические стихотворения KСПЛ-14 |

 Чкаловский пляж (ru)
Образ твору В café-chantant влетела в «мини»,
Меня чуть с ног не сбив...
- Привет!
- Ой, извини!..
- С меня - мартини... Давай знакомиться?..
- Да нет...

- А, ты, наверное, Татьяна,
Ну, та, в которую как раз
Вчера влюбился, правда, спьяну
Один одесский ловелас?..

- Не одесситка я - гречанка,
Причем, столичная - Таис.
(Пока звучала "Чунга-чанга",
Легко сбежала сверху вниз).

- Да ты, смотрю, горда, принцесса -
Не подойти!
- А, ерунда!
Впервые, видишь, я в Одессе -
Ищу укромные места...

И, кстати, летом загорала
На море в «Лиске», чтоб ты знал...
- Здесь пляж такой назвали «Чкалов».
Тропинкой спустишься до скал.

- Что, провести? - спросил вдруг смело, -
Не упорхнешь, как стрекоза?..
Позагорать в одежде Евы
Ты ведь не против?..
- Нет, я – «за».


05.12.2012

* Авторский перевод с украинского языка стихотворения "Чкаловський пляж (remix)" (http://maysterni.com/publication.php?id=84485)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Чкаловський пляж (remix)


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-05 11:52:26
Переглядів сторінки твору 4681
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-05 17:11:46 ]
Режим пошуку, як я бачу. Вже нові імена у дійових осіб і виконавців передпляжного вертепу. Я сьогодні бачив цей вірш українською, а це вже і російською він є. Два вірша - це більше, ніж один. Три - пропорційно більше :)
Як на мене, то нащо писать про "прилегло" те плаття чи ні? То дрібниці. Дієслово цікаве, мушу визнать. "Прилегло". Префікс змінив - і нове дієслово, і нові ескізи Вашої нескінченної поки що "лав сторі". "Отлегло", "облегло" (рос.)
"Хеллоу" було б краще. Навіть я, київський невіглас, знаю, як закінчувать це чужеземне слово. На "оу".
"Танюша - услышав" (рос.), як на мене, благенька рима. Шиплячий звук витяга, але не дотяга до кінця. Коти б сприймали, а читач, такий як я, - не дуже.
"Очень звонко" - це як? 16 кілогерц чи вище?
Літературний герой - кавказець. Ви тонко на це натякнули: "Шутишь? Да". Кавказець і, напевне, грошовитий". То чи є сенс йти на пляж? В номери, в номери. По пиці отримують один з десяти за такі пропозиції. Хай би ризикнув. Вона, напевне, блондинка. Кавказців цей колір гіпнотизує.
А гречанки чорноволосі. Таїс Афінська. Цікавий прообраз.

Давайте вже якось виходити на якесь продовження.
Бо тупцювати скільки можна?
"Гавриліада" була не кращою. Схожість є, але там мав місце комікс, а тут його нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-05 17:49:08 ]
Та варто було перекласти хоча б заради твого веселого коментаря! )
Дякую, Семене, дещо врахував, дещо відкладу на завтра. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-06 07:36:37 ]
Оу, дівчина "влетела"...
Це щось нове -вона поспішала. Працює, мабуть. А кафе дитяче, бо ми вже бачимо, що виконується "Чунга-чанга".
І цей, як ми з'ясували вчора, кавказець з товстим гаманцем, виглядає мамаш. Чи дітей? Невже сексуальний збоченець? Поки що начебто ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-06 08:02:52 ]
Оу-оу-о-о-о! )
Що ж це вам всюди збоченці ввижаються, Семене? ))
Так, влетіла - стрімко вбігла, спішила, напевно, на побачення, боялась спізнитись... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-06 09:53:18 ]
А що кавказець робить у дитячому кафе? "Чунга-чангу" прийшов послухать?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-06 13:49:54 ]
А де ви там побачили кавказця? Йде розмова дівчини, яка вперше в Одесі, з іншим відвідувачем кафе-шантан (чому - дитяче? хіба "Чунга-чанга" із задоволенням не слухають і дорослі?) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-07 09:55:23 ]
Дійсно, в діалозі вже нема того кавказця разом з його колоритним перепитуванням на зразок "шютішь, да".
До речі. ось анекдот про мисливця, який вихвалявся своєю собакою, яку буцімто навчив розмовлять).

Так от. Кинув палку цей кавказець-мисливець і наказує собаці "Апорт, да".
Собака побіг, приніс, поклав перед ним на землю, як качку.
Той знов кинув і знов наказує:
"Апорт, да".
І так декілька разів.
Приносить вкотре той бідний собака і каже: "Заколебал, да"(рос.).
***
Можна сміятись :)
А у Вашому випадку, скоріше за все, це був грек або італієць невисокого зросту. Серед них таких багато. До цього висновку я дійшов завдяки рядку, який я з Вашого дозволу, процитую, не зазіхаючи на Ваше авторське право:

"А ты смотрела сверху вниз".

Я спробував уявити цю діву на висроких підборах-шпильках. І, до речі:
Я не радив би звертатись до пані так. як звертається цей представник сіцілійської мафії.
"Дева", як мені здається, може мать образливий відтінок, бо існує таке стійке словосполучення як "старая дева" (рос.).
Римується "королева" (рос.), або шукайте щось більш вишукане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-09 13:28:39 ]
Нема вже "шютишь, да"... )

"Дева" - це таке романтичне звертання у стилі поезії 19-го віку...

"Зверху вниз" - вона просто зупинилась на східцях перед кафе, адже саме кафе внизу, на пляжі, і до нього спускаються по східцях. Ті, хто був на Чкаловському, в курсі, про що я... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-09 14:29:52 ]
О, знайшов щось більш вишукане. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-07 10:02:13 ]
Про всяк випадок:
" соба́ка – іменник чоловічого або жіночого роду, істота".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-09 14:04:06 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-09 15:47:38 ]
"Налево" (рос.), колего, ходять другі половини подружніх пар. Рима нормальна, а от цей нюанс...

Щодо розвитку сюжету.
За Вашою версією виходить так, що пані ще встигла спуститись східцями (бо дивиться вона зверху вниз і чому саме так, Ви вже пояснили), а італієць чи хто він там, її вже гука з пропозицією у формі тиради.
Романтики, скажу Вам, нуль. Їй Ви не надали ні рядка, ні натяку. Ніхто не перемигувався, пані не розгойдувала, сидячи за столом, туфельку на кінчику великого пальця (а це є одним з тонких натяків на запрошення до знайомства) і т.д. і т.п.
Кугути вони якість і все у них просто і банально, а не гречанка і не італієць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-10 11:35:23 ]
Ви праві, як і завжди, Семене, довелось ще раз переробити вірш. )
Зате який динамічний сюжет, правда ж? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-10 12:02:03 ]
Я поцікавивсь історією Ваших успіхів і поневірянь у царині місцевої поезії і т.д. і т.п.
Як з'ясуалось, Ваш рейтинг радника R2 був Вам наданим, а потім - відібраним.
А за що?
- подарованим він був за якусь там одну більш-менш вдалу пародію;
- відібраним - за Ваші високі оцінки, можна сказать, чиїхсь посередньої якости віршів, а також - і за той шлях, який Ви обрали. Він, на мою думку, вічний, але водночас він є і тупиковим.
Він, як мені здається, зветься графоманією.

" ТУПИК, а, чол.

1. Залізнична колія, що з'єднується 8 іншими коліями тільки одним кінцем, а з другого кінця обривається. Паровоз збив бар'єр, яким закінчувався тупик, врізався в землю й звалився набік (Олесь Донченко, VI, 1957, 483); — Ешелон відправляється сьогодні, як тільки посутеніє. Вдень його наказано тримати тут, бо це тупик (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 80);
// рідко. Вулиця, провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду. В тупику привокзальної площі., зводилась будівля наземної станції метрополітену (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 84);
// рідко. Непроїждже, непрохідне місце; перешкода для проїзду, проходу. Ще до початку бою ударом авіації було зруйновано всі колії,., одразу перетворилася [станція] на величезний тупик (Олесь Гончар, III, 1959, 376); Хортиця була своєрідним природним тупиком на Дніпрі, вище за течією його перетинали грізні пороги (Наука і життя, 8, 1967, 45).

2. перен., рідко. Безвихідне становище; безвихідь. Тільки пролетарська, соціалістична революція може вивести людство з тупика, створеного імперіалізмом та імперіалістичними війнами (Ленін, 32, 1972, 138); Його життєвий шлях теж був уткнувся в тупик (Василь Кучер, Голод, 1961)"

" ТУПИКОВИЙ, а, е. Прикм. до тупик 1. В душнім тупиковім завулку., стояли рядами парусинові, схожі на карусельки, грибки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 80)."

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 321.

Щоправда, на прикладі цього вірша і деяких з попередніх, я відчув ознаки якогось поетичного розвитку - хай навіть певною мірою технічно спрямованого, але з ознаками більш високого ступеню прогресу.

Та все одно - це поетизовані іграшки, схожі на мої чи на безліч чиїхсь инших :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-10 14:57:58 ]
На городі бузина, а в Києві дядько. )

До речі, про бузину. Тобто, про Бузину. Того, котрий Олесь. Так-так, саме того. Одіозного. Але він сказав дві, на мій погляд, дуже цікаві речі:

1) насправді всі письменники - конкуренти;

2) успіх письменника вимірюється лише одним - тиражем його книг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-10 15:25:05 ]
Ледь не забув - за "ознаки поетичного розвитку" - дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-11 09:55:30 ]
Здається мені, Семене, Ви надали розшифровку не зовсім того терміну, про який хотіли поспілкуватись, а саме:

Графоман
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неперевірена версія

"Графома́н — людина що має сильний, часто хворобливий, потяг до письменництва, але не має відповідних здібностей.

Межа між графоманом і письменником вельми нечітка, оскільки розрізняють їх здібності, які втілені у творах, що вони написали. Зважаючи на те, що оцінка літературного твору значною мірою суб'єктивна, то часто важко провести межу між письменником-початківцем і графоманом. У цілому графоманом можна вважати людину, яка пише багато, але чиї твори не публікуються через вкрай невисоку якість. Люди, чиї твори, незважаючи на бездарність, були опубліковані — просто погані письменники, а не графомани.

Найяскравішими рисами графомана є значна літературна активність (багато пише) та жадання слави й уваги. Графоман постійно пропонує родичам і знайомим, або навіть і зовсім стороннім людям читати свої твори, незважаючи навіть на негативну реакцію." (кінець цитати)

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 15:25:58 ]
) Тоді і геть всі художники - конкуренти, всі співаки, всі проповідники, і філософи, викладачі, і навіть усі студенти - конкуренти...
А успіх людини (якщо письменники,як люди) - ясно, теж вимірюється тиражем... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-10 15:35:27 ]
Якщо вірити Олесю Бузині - так. ) А хіба ні? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 15:38:34 ]
Ні )))))
Вірити можна лише Богу, і в Бога - Віра, це завжди пов"язано з Богом.
Ви бачите крізь Бузину Бога??? Крізь "сирень-бузок", наприклад, і бузину Бога видно, а крізь того олеся, навряд чи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-10 15:49:42 ]
Одна справа - віра в Бога, інша справа - погоджуватись з висловленими кимось думками. Я не кажу, що вірю в Олеся Бузину, я кажу, що з наведеними його висловами я погоджуюсь. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-10 15:44:15 ]
Всі художники - конкуренти. Щоправда, конкуренція їхня починається після смерті, адже тоді ціна картин зростає. )
Співаки - конкуренти: подивіться, що твориться в їхній тусовці.
Проповідники - конкуренти: кожен переконує, що саме його віра найкраща і веде до спасіння.
Філософи - само собою, скільки філософів, стільки і течій.
Викладачі - звісно, в цивілізованому суспільстві, де на лекції ходять до тих, хто кращий.
Студенти - само собою, оцінками і синіми або червоними дипломами.

Щодо людей і їх тиражування - тут складніше. Звісно, для відповідальних людей.