ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2021.03.08 07:23
Як добре, що ховатися не вмієш,
а в променях стоїш – і майорієш!
Хай бачать, як ярить тебе любов –
це гідність, до якої я дійшов!
Це вірність з найпотужніших чеснот,
які тримають не один народ!

У морі квіту, в пшеницях ти зрієш,

Микола Соболь
2021.03.08 04:39
Добро не знівечить дитини
маленьке серце в доброті
це не мотор – свята перлина,
яка до Бога ув імлі
веде таку ж страждальну душу
і, хто б мені не говорив
дорослі душі часто – мушлі,
дитячі – до небес порив.

Микола Дудар
2021.03.08 00:02
Подолено відстань. Хатина на розтіч
А вітер в гульбі… о господаре
Все промайнуло, зникло бездарно…
Пам’ять в безпам’янстві… хто ж так морочить?..
Ось і безпліддя… Божа покара…

Ой вийди, погляньмо у простір, у вічі
Чому наших доль… де справедливіст

Ніна Виноградська
2021.03.07 23:18
Усе в нас починається з порога
У рідній хаті, де жили й росли.
І перший крик, й остання вже дорога,
Через поріг батьківський перейшли.

Всі болі наші і жалі, й печалі,
Переступали хатню цю межу.
І ми жили із ними вже надалі,

Ніна Виноградська
2021.03.07 23:15
Сміялась хатина, раділа від щастя,
Бо в пісню сплітались її голоси.
І вічним здавалось батьківське причастя
І мамине слово добра і краси.

У шибках завжди відбивалися зорі,
Стікали по стрісі травневі дощі.
Її обнімали світанки прозорі,

Ярослав Чорногуз
2021.03.07 21:42
Я від кохання все життя страждав,
Даремно сподіваючись на диво.
В надії, що купатимусь в медах...
Й уже здавалось те все — неможливим.

Спеленане, наївне немовля,
Я борсався в тенетах у кохання.
І щастя, наче мрію, уявляв...

Олександр Сушко
2021.03.07 20:18
https://www.facebook.com/100000221016363/videos/4491409727543017/?notif_id=1615139419883756¬if_t=video_wall_create&ref=notif

Ніна Виноградська
2021.03.07 19:54
Чорний згусток журби у коханих зіницях,
Що сльозою тече з-під натомлених вій.
По стежині стрімкій до своєї криниці
Йде дівчина одна, щоби збутися мрій.

Дум про нього, того, що, ховаючи зраду,
Прикидався таким, хоч до рани клади…
Відсьогодні йому в

Володимир Бойко
2021.03.07 18:14
Не згодиться ніхто замість тебе дорогу здолати –
Добирайся, як знаєш, в пітьмі, невідомо куди.
Хай тобі виднокрай заступають дерева крислаті
І твої провожаті духовно сліпі й дурнуваті
І тобі не підкажуть, як вірно читати сліди.

Але ти самотуж прой

Віта Парфенович
2021.03.07 16:44
Я хочу, щоб мої фільтри мені не зрадили,
Вбудовані наміцно, змінювати - не скоро,
І в час, коли тебе я забуватиму,
Навідай ти мене обов'язково!
Можеш прийти пішки чи слово кинути,
Думкою коси гладити, цілувати.
Коли я тебе пізнала, то вже полин

Олександр Сушко
2021.03.07 15:30
Спочатку вродився я,
А згодом - опукла Єва.
Усілися у каяк,
Чіпляючись за дерева.

На весла сильніш наліг,
І рушив, вперед, на Трою.
А з неба дивився Біг

М Менянин
2021.03.07 11:51
Небесный Отец нас всех знает
и рад бы начать диалог
с любым, кто Его принимает,
любя, как единственный Бог.
2.
Являясь для нас, не шагает –
за тучкой по небу плывет,
до капли Себя уменьшая,

Микола Дудар
2021.03.07 11:37
Все тайны мира прячут за словами…
В золе костра схоронен первый слог,
Но я всего лишь, я - сыночек мамин
От головы седой - до самих ног.
И нам стыдиться незачем, доколе:
Родить - Родимый - Родина, при нас…
И предка зов в литературном поле,
На пас

Ігор Шоха
2021.03.07 11:28
Опікшись, дую на холодну воду,
пливу, буває, проти течії,
подорожую, маю врожаї...
Життя – це гра за правилами моди,
але, на жаль, і зверху, і зі споду
у кожного ці правила свої.

***

Тетяна Левицька
2021.03.07 11:01
Матуся, бабця, роду оберіг -
усмішка добра, хусточка картата.
І туляться до неї з року в рік -
дорослі діти й милі онучата.

Накриє стіл, чекатиме гостей
на пироги, ватрушки і не тільки.
Глибока мудрість осяйних очей,

Ніна Виноградська
2021.03.07 10:17
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл

і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Іван Іванченко
2021.01.05

Соня Чорна
2020.12.12

І М
2020.12.02

Тарас Ніхто
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Інша поезія

 ОГИДНО
Огидно споглядати
одні і ті ж обличчя
із помутнілими
від жадоби влади очима.
І колір обличчя
не грає жодної ролі —
голубий, білий чи помаранчевий.

Огидно слухати
одні і ті ж обіцянки
раю для суспільства —
з чиїх би вуст вони не злітали.
Бо дорога до цього раю
пролягає через пекло
людського терпіння.

Огидно усвідомлювати,
що те, яке огидно бачити
і огидно чути,
судилося ще довго
і дивитися і слухати.

Так довго,
доки не буде поділений
останній лакомий шмат
державного пирога,
бо усі, що ділять цей пиріг, -
НЕНАСИТНІ…


Але є ще шанс,
кволий і мізерний,
проте шанс –
подолати у собі цю огиду.
Цей шанс – ВИБОРИ,
на яких КОЖЕН МУСИТЬ
вчинити за велінням совісті.


Щоб потім –
коли одного голосу забракне–
твоє сумління не простогнало:
«Огидно…»

2007 (14.10.2012)







Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-14 23:56:58
Переглядів сторінки твору 1432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.310 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 00:15:26 ]
але хочеться вірити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 20:46:10 ]
І своїм голосом засвідчити власну позицію, дослухаючись сумління...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 01:44:20 ]
відчути себе, свою націю, клітиною велитенского Божого організму...дихати і пульсувати собою, своєю незалежністю у гармонії зі світом, але оте інтеговане ядро "Я" і "Я" нації вберегти заради мозаічності великого полотнища на ім"я ВСЕЛЕННА. Свободу орбітам:)
п.Мирославе, ціную таку Вашу позиційність і небайдужість.


Вода і Bеди- сивий допочаток,
А слово було першим все одно.
Шукайте в душах давній відпечаток-
Колайдери відкинемо на дно.
Розбудимо в собі ГіперБорійців...
Нуртує в нас прасумерське життя.
Бо ми й сьогодні так, як і арійці,
Кодуєм небо в наше вишиття.
Бо ми з імен прочитуєм сузір'я,
Освячуємо водами дітей,
Мечі тримаєм сміло на узґір'ї
Життя- заради праведних смертей!
А хто сказав, що вимерли герої?-
світ бур"яном наш просто загустів.
Хтось йде завжди у дебрі долі злої-
У плетивах усіх складних часів!
Бо ми великовимірних мозаїк
Подріблені в кольорах камінці,
Поскладані докупи із архаїк-
З одного сяйва литі промінці.
Це ми несучі сфери енергетик-
Малі моделі велетенських баз-
Такі собі- сукупності естетик
Із позасвітніх миротворчих рас.
І хай ми на Землі одномиттєво,-
Щоб зачерпнути України дух,
Комфорти і багатство -не суттєво-
Душі потрібні: Воля, Іскра, Рух!
Шукаймо вісь правдивої опори-
І не забудьмо, що ми тут - людьми...!
Хай стануть чутні не гнилі докори,
Свобода дії, Духу - за грудьми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 20:46:59 ]
Розкішний коментар, Роксолано! Щира дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 13:48:59 ]
А ще огидно, коли роблять вибір байдужі, зазомбовані, або несвідомі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 20:48:52 ]
І таких, на жаль, немало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:43:13 ]
Дякую обом авторам! Справді душевні вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 20:52:28 ]
І я дякую за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 15:49:19 ]
Таки огидно! Читаючи, думала, а якими ж словами автор завершить свій вірш. Завершення без банальностей, логічне і наразі актуальне - вітаю, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 20:54:39 ]
Радий чути, Маріє! А завершення буде 28.10.2012...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:06:37 ]
Змінюються лиця вождів, а самі ідеї - ні... на превеликий жаль :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-02 13:57:11 ]
Сильно сказано. Заставляє думати і діяти.
Дякую!