ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:37
Іти не хочу більше по дротах
Невже не бачиш безодню- прірву?
В стосунках, мов в глухім куті.
Відбитки слова під корінь вирву,
Колишнього сухі прути.

Прошу, губами не торкайсь чола.
По пам*яті пройшлись вітри.
Я розчинюсь, немов вечірня мла.

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ***
Поділ часу секундно на „до” і „опісля” між вистрілом –
Поділ виміру плину любові в житті і за смерті.
Лише мить, за якою питання, мов кулею, визріло:
Що позаду? Що зараз? Куди з’адресують в конверті?

Де гулятиме ніч, як не нашими, любий, розмовами?
Як народиться день без мого у тобі позіхання?
Чи всміхнешся хоч раз, поцілунком моїм не підкований,
Якщо випаде жереб мені усміхнутись востаннє?..

Так стояла задумано-зболено жінка розхристана –
Я ТВОЯ і обернена - Я ВЖЕ НАВІК НЕ З ТОБОЮ –
Обиралось: кому залишитись живою на пристані
Твого серця, а хто позбирає собою набої.

Ти вагався тривожно. Курок же молився на дотики.
А комаха у око, знущаючись, врізалась гостро...
І любов із струнокої висотно-захмарної готики
Облетіла... Нараз Я ТВОЯ загорнулась у постріл...

Біль нахлинув? От бачиш, коханий, це гра випадковостей.
Ти вагався так довго, що долі не стало терпіння.
Ти злякався любити – а час розсудив все по-совісті:
Мить вагання настигла хвилина збирати каміння.





Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вячеслав Острозький 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-04 14:29:34
Переглядів сторінки твору 10008
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.262 / 5.67  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.100 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 15:18:20 ]
Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-04 15:37:47 ]
Прошу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 15:58:21 ]
Щось забагато русизмів "курок, скачок, вистріл". Чи я чогось не зрозумів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-04 16:08:28 ]
"Скачок" змінила - тут сумніви виникли. А от щодо інших, то даруйте, мушу Вам заперечити.

ВИСТРІЛ, -у, ч., рідко. Те саме, що постріл. // Звук од вибуху порохового заряду в каналі вогнепальної зброї.
КУРОК, -рка, ч. Частина ударного механізму в ручній вогнепальній зброї. Звести курок. Спустити курок.

Дякую за уважність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 16:15:54 ]
Це Ви яким користуєтеся словником, часів братерського зближення російської та української мов? Невже Ви не чуєте, що ці слова українська мова так і не інтегрувала? У Вас же є мовне чуття. Почитайте Караванського, він багато слушного про це написав.
І будь-ласка, без образ :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 16:32:32 ]
Файно, Образно і Холодно.
"...І любов із струнокої висотно-безхмарної готики
Облетіла... Нараз Я ТВОЯ загорнулась у постріл..."

Але як на мене - то мушу погодитись з паном Святославом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-04 16:38:49 ]
Та користуюсь Великим тлумачним словником сучасної української мови.
Хочете сперечатися - даруйте, це вже не до мене. Я не ставлюсь аж надто вороже до використання слів, які прижилися в українському повсякденні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-04 16:47:14 ]
До речі, мої хороші, а не підкажете, як буде "курок" українською?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 17:04:33 ]
Миросе, Це ж все з любови до Вашої поезії:
курок = кошок, спуск :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 17:06:27 ]
Уживайте ті слова, які Вам миліші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 01:39:12 ]
Чудовий Вірш! Сподобався дуже. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-05 07:40:33 ]
Юрію, ось тут у "своєму" словничку :) переглянула значення "кошок", а то сама ніколи про таке не чула, і ось що виявилось:
КОШОК, -шку, ч. Жанр киргизького фолькльору; плач-голосіння у весільних та похоронних обрядах.
І більше нічого... :(
Зі "спуском" ще якось можна було б погодитись, але це зрозуміло, коли шукаєш аналогію до слова "курок", а так, переконана, не кожен збагне те, що я мала на увазі.
Та все одно дякую за увагу!

Марто, і Вам спасибі, що не обійшли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 07:44:25 ]
Як гарно виписано! Вивершений сюжет, гарно розвинена тема, вдало підібрані порівняння. Оце

"І любов із струнокої висотно-безхмарної готики
Облетіла... Нараз Я ТВОЯ загорнулась у постріл..." - надзвичайно гарно!

"Мить вагання настигла хвилина збирати каміння." -СУПЕР.

Що стосується русизмів. Тут також дивна "гра випадковостей" - у російсько-українському словнику, під ред. Бахмута, Рильського, 1979 наведено переклад "курок" рос. = "курок" укр. А от у "Сучасному українському орфографічному словнику" / В.Ф.Жовтобрюх, 2005 такого слова, як "курок" узагалі нема. Зате у цьому ж словнику є слово "заноза", яке дійсно є схожим на русизм.

Тому абсолютно підтримую, Миросе, Юрія Лазірка - вживайте ті слова, які милі Вашому серцю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-05 08:13:13 ]
Дуже вдячна Вам, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 13:06:21 ]
сподобалось...
солідарна з Оксаною...
"Як народиться день без мого у тобі позіхання?"... красиво.... і цікаво скільки днів залишились так і не народженими?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 17:29:21 ]
Павло Штепа
CЛОВНИК ЧУЖОСЛІВ (1977)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 17:38:04 ]
Любов, ніжність, філософія, жаль, біль, виваженість, примирення............
стільки відчуттів, Мирославо... Сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 17:53:05 ]
Мирославо... настільки вражаюче... скільки сили, пристрасті і водночас - мудрості... стільки усього - що слова вичерпані. До дна. Образно... настільки - що лише зображення лишаються у пам"яті. А слова - втрачають будь-яку вагу. Просто супер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 17:58:41 ]
Миросе,
Я не є проти жодного Вашого слова. Просто підтримав позицію, яку відчув слушною. Вам же цікаво почути як вірш дивиться збоку. Це щось схоже на недавню "перепалку" на рахунок "двох листків" :-)
"висок...курок...вистріл = російська рулетка" - це лишень мої асоціації і не більш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-09 11:39:12 ]
Дякую щиро усім-усім, що пройнялися. Ваша увага - сила, що спонукає писати знову, коли почуваюся опустошеною після виверження у вірші.

Юрію, спасибі Вам окремо. Тільки з приводу "перепалки", про яку Ви згадали, то там я виступала не проти використання "русизмів", а за правильне вживання слова у відповідності з відмінюванням множинних іменників...
І я зовсім не ображаюся, а навпаки - вдячна за будь-яку увагу. Деякі пропозиції і я визнала слушними, а з деякими словами вирішила не прощатися. Беру всю відповідальність за кожне, "сказане" мною, слово на себе.;) Судіть і надалі. :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 07:48:56 ]
Юрію, дякую за вказаний словник :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:58:52 ]
О-О-О-О!!!
Та ми ще й майже земляки. Березне не так і далеко. Я такою Вас собі і уявляв - красивою жінкою!!!
Дякую дуже гарний вірш.
"Якщо випаде жереб мені усміхнутись востаннє?""Я ТВОЯ загорнулась у постріл..."
Гарні образи... Щиро дякую.
Доречі на Вашому вірші і "помилках" на які вказують інші, згадав колишню свою думку про те що поет це художник а слова то фарби і тільки йому самому їх вибирати. Іноді ці фарби і...
Автор сам має вибирати йому писати живою, реальною мовою (фарбою) чи вишукано-словниковою. Читач з словником читати не буде...
Я не за відвертий суржик (хоча...) , але і не за словникову вишколеність де при цьому досить часто втрачається відтінок (поезія всетаки близька до акварелі). В слові курок є якась така фарба... Ну скажімо як в слові баня. Ну не звучить по-українськи так лазня. Я мисливець і для мене охота і полювання різні речі. Але навіть у моїх друзів росіян на полюванні є виключно українські слова - пильнуй. Мова це не словники, а те з допомогою чого спілкуються люди.
Отакі погляди. Хоча я сам (і мої двоє дочок навчаючись в університеті Шевченка - я цим горжусь) розмовляю виключно (без винятків) українською. І зараз занятий тим що зі своєї нової книжки забираю русизми, діалектизми та інш.
...за вірш дуже дякую. Гарний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 09:01:32 ]
Доречі!
Гляньте скільки на цей вірш у Вас коментарів і скільки оцінок. У нас люблять судити і вчити...
Там на моїй сторінці є вірш
"…ми стали людьми монологів.
у нас ніхто нікого не слухає…"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 09:54:02 ]
Дякую, Юрію, що завітали.
Я слухаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 14:05:01 ]
Гарно, Миросю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 14:13:37 ]
Вкотре дякую, Оксано, за підтримку! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 14:21:48 ]
Гарно, Миросю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 15:35:23 ]
Такий дивний день - коменти почали множитись ... Напевно, скоро весна :)))) Неспроста мене на "Колисанку" потягнуло :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-10 15:55:55 ]
Спи, Миросю, аж до ранку...
Нічка лагідна тихенька
Заколише колисанку...
Спи, Миросю, спи, маленька... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 16:29:25 ]
Все, вже побігла спати... аж до ранку. :) Задоволена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-10 17:53:31 ]
ця поезія - чудовий зразок технічного твору, який при всій своїй зовнішній досконалості не втратив внутрішнього вогнику, що і перетворює слова на мистецтво. прекрасні, потужні, насичені образи своїм плетивом беруть за сарце. сильний - це слово пасує до всього вірша в цілому. психолігічна глибина і напруженість твору просто вражають. так може писати тільки людина, що сама багато пережила в своєму житті, що знає ціну людської щирості і ціну людської любови. дякую за насолоду.
з повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-12 13:44:15 ]
Дякую, Захаре, за такі хороші слова і розуміння.