ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Рецензії
Ігор Павлюк - 2007-2008
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ігор Павлюк - 2007-2008
Поет Ігор Павлюк, авторська сторінка - у 2007 році подається на здобуття національної премії ім.Т.Г.Шевченка збірками поезій та поем «Магма» (2005), «Бунт» (2006).
Представлено редакційною колегією журналу «Дзвін», Вченою радою Національного університету «Острозька академія».
у 2006 році Ігор Павлюк подавався на здобуття національної премії ім.Т.Г.Шевченка книжкою "Магма" (2005), - представленою Київською організацією Національної Спілки письменників України.
2006.11.17
Київська організація НСПУ подала книгу відомого українського поета Ігоря Павлюка «Магма» (Львів: Світ, 2005) на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
Ігор Зиновійович ПАВЛЮК – автор 18 книг, серед яких 10 поетичних, 6 наукових, п’єси для дітей та прозової, сотень публікацій у періодиці, упорядник та співупорядник антологій, серед яких – «Пісня над обелісками»: вірші поетів різних національностей, які загинули на війні.
Лауреат Всеукраїнських літературних премій ім. Василя Симоненка, ім. Бориса Нечерди, ім. Маркіяна Шашкевича, ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», міжнародної літературної премії «Тріумф».
Неодноразово репрезентував Україну на Міжнародних поетичних фестивалях (Грузія, США, Польща, Білорусь, Росія). Був членом журі всеукраїнських поетичних фестивалів, керівником відомої літературної студії «Франкова кузня» Львівського Національного університету ім. Івана Франка.
Народився в селі Ужова Рожищенського району на Волині 1 січня 1967 року, де виховувався у родині діда й баби – вимушених переселенців із Холмщини, бо мама померла через 10 днів після його народження.
Після закінчення із золотою медаллю Доросинівської середньої школи
вчився у Ленінградському вищому військовому інженерному училищі, яке залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був засланий у забайкальську тайгу будувати автомобільну дорогу із засудженими.
Після звільнення у 1986-1987 рр. — кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.
У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.
У 1992-1993 рр. працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.
У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз” в Інституті журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.
Працював науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України (1993-2003 рр.), викладачем та старшим науковим працівником Інституту франкознавства Львівського Національного університету ім. І. Франка (2003-2004).
З 2004 року і донині Ігор Павлюк – старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (м. Київ), доцент Національного університету «Острозька академія», де читає спецкурс «Літературна творчість».
Голова творчого Об’єднання київських поетів при Національній Спілці письменників України. Член Приймальної комісії НСПУ.
Член редколегії літ. журналу «Терен» (Луцьк), редколегії політ.-культ. журналу «Універсум» (Львів), зав. відділу поезії літ. журналу «Сова» (Тернопіль).
У передмові до книги лірики і драматизованих поем Ігоря Павлюка «Магма» лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Роман Лубківський зазначає, що в українську літературу прийшов потужний талант: «Він піднявся вище своїх попередників – бубабістів, відмовився від епатування читачів, відкинув еквілібристику, залишив без уваги занудливість «текстовиків». Як справжній новатор, він знайшов і утверджує власне місце в українській поезії, переплавляючи в горнилі душі почуття і враження. У нього є все: і данина нашій традиції, і досвід модерну, могутній запас чуттєвості і прискіпливий погляд реаліста, і віртуозна винахідливість досвідченого філолога. Я відчув справжню новизну, істинний патріотизм, непідробну щирість і шляхетність мислення, тонку й вибагливу метафористику».
Академік Іван Дзюба відзначає у творах поета «багату настроєвість, несподівані асоціації, поетичну енергію і афористичність мови».
Поет Нью-Йорської групи Богдан Рубчак пише про вірші Ігоря Павлюка: «Найкращі з них – це справді високе мистецтво… дуже чутливий лірик і при тому – добрий майстер строфи».
Особливістю творчості Ігоря Павлюка є плідна робота в рідкісному сьогодні жанрі драматизованих поем, які надруковані у поданих книгах і готуються до постановки у театрах України.: «Бут» – про гетьмана нереєстрового козацтва Павлюка Бута, «Регентка» – про княгиню Ольгу, «Таморус» – про відомого мандрівника українського походження Миклухо-Маклая, «Голод і любов», дійовими особами якої є молоді Іван Мазепа, Петро І та Карл ХІІ.
В особі Ігоря Павлюка своєрідно поєднується науковець-гуманітарій яскраво вираженого розкутого філос.-теор. мислення, відомий дослідник преси та тонкий ліричний поет із нахилом до епічності, прозаїк, драматург, автор творів для дітей, який оновлює романтичну та магічно-реаліст. традицію літератури. Поєднує світогляд як традиц.-класич., так і модерної та постмодерної шкіл у літературі. Для розмаїтої за жанрами та віршованими формами його поезії властива метафорична густота, афористичність, музикальність, фольклорність, емоційна насиченість, інколи публіцистичність, бунтівливість змісту (цикли віршів “Бузковий рай та Індії індіго”, “Провінція”, “Провінція і колонія”, “Село ХХІ. Ретромодерн”). Вона виражає як глобальний нігілізм самокритичної генерації зламу тисячоліть, так і її патріотизм, про який, як і про космос та кохання, Ігор Павлюк пише і сентиментально, й іронічно, і реалістично (поеми “Смерть золотого міту (американський щоденник)”, кн. віршів про кохання “Стихія”, вірш “Відвідання Хортиці”). Поет. драми Ігоря Павлюка (“Бут”, “Регентка”, “Таморус”, “Голод і любов”), вірші (“Про Перуна”, “Христос”, “Телесик”, “Творець і гетьман”, “Дівчинка”, “Баба”), поеми (“Слов’янки”, “Степ”, “Літопис вітрів”) — зразки оригінал. інтелектуал. психол. письма, коріння якого у доістор., праслов’ян.-язичес. та християн.-козац. часах, піснях, казках та легендах. Проза П. (переважно повісті та романи) тяжіє до пошуків нових форм, їй притаманна експресивність стилю, елементи фантастики, етнографізму, поетизація деталей, одухотворення світу природи, універсуму. За психологією мислення та світовідчуттям вона наближена до традиції української поетичної прози, яку П. сам означує терміном «проезія».
Окремі твори Ігоря Павлюка перекладені англ., рос., польс., білорус. мовами.
Чимало його віршів стали піснями, декламуються Народними артистами України, звучать на радіо та на телебаченні.
Нові книги Ігоря Павлюка – «Бунт свяченої води» і «Магма» – вагомий внесок в сучасну українську літературу.
У періодиці опубліковано десятки рецензій відомих критиків, літературознавців, діячів культури, в яких дано високу оцінку творчості Ігоря Павлюка, де наголошується, що без його оригінального голосу вже не можна уявити поезію України.
Воістину, за словами Миколи Вінграновського, «Ігор Павлюк – поет, у якого нема зазору між словом і серцем».
http://www.poezia.org/ua/personnels/15/reviews/ Рецензії на творчість автора
Представлено редакційною колегією журналу «Дзвін», Вченою радою Національного університету «Острозька академія».
у 2006 році Ігор Павлюк подавався на здобуття національної премії ім.Т.Г.Шевченка книжкою "Магма" (2005), - представленою Київською організацією Національної Спілки письменників України.
2006.11.17
Київська організація НСПУ подала книгу відомого українського поета Ігоря Павлюка «Магма» (Львів: Світ, 2005) на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
Ігор Зиновійович ПАВЛЮК – автор 18 книг, серед яких 10 поетичних, 6 наукових, п’єси для дітей та прозової, сотень публікацій у періодиці, упорядник та співупорядник антологій, серед яких – «Пісня над обелісками»: вірші поетів різних національностей, які загинули на війні.
Лауреат Всеукраїнських літературних премій ім. Василя Симоненка, ім. Бориса Нечерди, ім. Маркіяна Шашкевича, ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», міжнародної літературної премії «Тріумф».
Неодноразово репрезентував Україну на Міжнародних поетичних фестивалях (Грузія, США, Польща, Білорусь, Росія). Був членом журі всеукраїнських поетичних фестивалів, керівником відомої літературної студії «Франкова кузня» Львівського Національного університету ім. Івана Франка.
Народився в селі Ужова Рожищенського району на Волині 1 січня 1967 року, де виховувався у родині діда й баби – вимушених переселенців із Холмщини, бо мама померла через 10 днів після його народження.
Після закінчення із золотою медаллю Доросинівської середньої школи
вчився у Ленінградському вищому військовому інженерному училищі, яке залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був засланий у забайкальську тайгу будувати автомобільну дорогу із засудженими.
Після звільнення у 1986-1987 рр. — кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.
У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.
У 1992-1993 рр. працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.
У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз” в Інституті журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.
Працював науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України (1993-2003 рр.), викладачем та старшим науковим працівником Інституту франкознавства Львівського Національного університету ім. І. Франка (2003-2004).
З 2004 року і донині Ігор Павлюк – старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (м. Київ), доцент Національного університету «Острозька академія», де читає спецкурс «Літературна творчість».
Голова творчого Об’єднання київських поетів при Національній Спілці письменників України. Член Приймальної комісії НСПУ.
Член редколегії літ. журналу «Терен» (Луцьк), редколегії політ.-культ. журналу «Універсум» (Львів), зав. відділу поезії літ. журналу «Сова» (Тернопіль).
У передмові до книги лірики і драматизованих поем Ігоря Павлюка «Магма» лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Роман Лубківський зазначає, що в українську літературу прийшов потужний талант: «Він піднявся вище своїх попередників – бубабістів, відмовився від епатування читачів, відкинув еквілібристику, залишив без уваги занудливість «текстовиків». Як справжній новатор, він знайшов і утверджує власне місце в українській поезії, переплавляючи в горнилі душі почуття і враження. У нього є все: і данина нашій традиції, і досвід модерну, могутній запас чуттєвості і прискіпливий погляд реаліста, і віртуозна винахідливість досвідченого філолога. Я відчув справжню новизну, істинний патріотизм, непідробну щирість і шляхетність мислення, тонку й вибагливу метафористику».
Академік Іван Дзюба відзначає у творах поета «багату настроєвість, несподівані асоціації, поетичну енергію і афористичність мови».
Поет Нью-Йорської групи Богдан Рубчак пише про вірші Ігоря Павлюка: «Найкращі з них – це справді високе мистецтво… дуже чутливий лірик і при тому – добрий майстер строфи».
Особливістю творчості Ігоря Павлюка є плідна робота в рідкісному сьогодні жанрі драматизованих поем, які надруковані у поданих книгах і готуються до постановки у театрах України.: «Бут» – про гетьмана нереєстрового козацтва Павлюка Бута, «Регентка» – про княгиню Ольгу, «Таморус» – про відомого мандрівника українського походження Миклухо-Маклая, «Голод і любов», дійовими особами якої є молоді Іван Мазепа, Петро І та Карл ХІІ.
В особі Ігоря Павлюка своєрідно поєднується науковець-гуманітарій яскраво вираженого розкутого філос.-теор. мислення, відомий дослідник преси та тонкий ліричний поет із нахилом до епічності, прозаїк, драматург, автор творів для дітей, який оновлює романтичну та магічно-реаліст. традицію літератури. Поєднує світогляд як традиц.-класич., так і модерної та постмодерної шкіл у літературі. Для розмаїтої за жанрами та віршованими формами його поезії властива метафорична густота, афористичність, музикальність, фольклорність, емоційна насиченість, інколи публіцистичність, бунтівливість змісту (цикли віршів “Бузковий рай та Індії індіго”, “Провінція”, “Провінція і колонія”, “Село ХХІ. Ретромодерн”). Вона виражає як глобальний нігілізм самокритичної генерації зламу тисячоліть, так і її патріотизм, про який, як і про космос та кохання, Ігор Павлюк пише і сентиментально, й іронічно, і реалістично (поеми “Смерть золотого міту (американський щоденник)”, кн. віршів про кохання “Стихія”, вірш “Відвідання Хортиці”). Поет. драми Ігоря Павлюка (“Бут”, “Регентка”, “Таморус”, “Голод і любов”), вірші (“Про Перуна”, “Христос”, “Телесик”, “Творець і гетьман”, “Дівчинка”, “Баба”), поеми (“Слов’янки”, “Степ”, “Літопис вітрів”) — зразки оригінал. інтелектуал. психол. письма, коріння якого у доістор., праслов’ян.-язичес. та християн.-козац. часах, піснях, казках та легендах. Проза П. (переважно повісті та романи) тяжіє до пошуків нових форм, їй притаманна експресивність стилю, елементи фантастики, етнографізму, поетизація деталей, одухотворення світу природи, універсуму. За психологією мислення та світовідчуттям вона наближена до традиції української поетичної прози, яку П. сам означує терміном «проезія».
Окремі твори Ігоря Павлюка перекладені англ., рос., польс., білорус. мовами.
Чимало його віршів стали піснями, декламуються Народними артистами України, звучать на радіо та на телебаченні.
Нові книги Ігоря Павлюка – «Бунт свяченої води» і «Магма» – вагомий внесок в сучасну українську літературу.
У періодиці опубліковано десятки рецензій відомих критиків, літературознавців, діячів культури, в яких дано високу оцінку творчості Ігоря Павлюка, де наголошується, що без його оригінального голосу вже не можна уявити поезію України.
Воістину, за словами Миколи Вінграновського, «Ігор Павлюк – поет, у якого нема зазору між словом і серцем».
http://www.poezia.org/ua/personnels/15/reviews/ Рецензії на творчість автора
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію