ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Богдан Манюк. Современное купальское
Образ твору Поблёскивает ночь. Намечена река.
Все чудеса твои меня повыше ростом.
Русалочью печаль печатью на венках
вылавливают те, кто в меру небогости.
Багряным колдунам багрянцы наших дней,
ежесекундно ног босые вертикали.
Смеешься, будто звон. Душа твоя на дне:
вокруг народу тьма – наверное, украли б.


2012

Богдан Манюк
СУЧАСНЕ КУПАЛЬСЬКЕ
http://maysterni.com/publication.php?id=82012

Висвічується ніч. Засвідчено ріку.
Усі твої дива від мене вищі ростом.
Русалчина печаль на кожному вінку,
що упіймають ті, хто в міру небогості.
Багряним чаклунам багрянці наших діб
і ніг прудких щомить летючі вертикалі.
Смієшся, наче дзвін. Ховаєш серце й німб:
така довкруг юрба – без сумніву, украли б.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-13 17:53:38
Переглядів сторінки твору 3260
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.05 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 18:52:59 ]
ось тут Марта , і Богдан,
красою в парі зблисукують)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 20:46:15 ]
первый случай когда русский текст превзошел по текучести каким-то чудесным чудом украинский оригинал. тут ещё эта текучесть и в контексте заложена - получается очень цельно. удивительно прекрасная зарисовка. восхищаюсь мастерством Автора, сумевшем в прекрасной мелодике соединить пейзаж, мистику действа, места и времени, философию и чувственность - и все это практически одним штрихом. браво Богдану! Тане - СПАСИБО!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 20:48:29 ]
це означає, ваш автор, Марто,повне суголосся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 22:17:01 ]
Марто, я в захопленні від Вашої творчої роботи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 07:58:48 ]
это взаимно, Богдан:) благодарю вас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 07:44:42 ]
Гарно...
Але в оригіналі - закінчення більш вражаюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 08:00:12 ]
Люба, спасибо, но если можно - подробнее
(хочу сделать небольшую оговорку наперёд - слово "наверное" здесь употреблено в его исконном значении "наверняка")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 16:46:08 ]
Ховаєш серце й німб:
така довкруг юрба – без сумніву, украли б.

Душа твоя на дне:
вокруг народу тьма – наверное, украли б.

Можливо, це суто на рівні мого сприйняття, Марто...
Але видається мені, що оте "ховаєш" у Богдана відіграє дуже важливу роль, воно передає рух і порух (жест, емоція, спонтанність тощо)... Воно відкриває цілий візуальний ряд почуттів, описаних автором.
Про серце не скажу, а німб - дуже шкода, що його немає у перекладі. Це теж цікавий штрих...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 17:48:11 ]
благодарю!
я думала об этом. был вариант "и прячешь нимб на дне"
но без лишнего глагола мы облегчили конструктивно стихо
без нимба - стало легче в звуке
семантика ДУШИ объединила в себе сердце и нимб. прятание предполагается заляганием на дно)
но вообщем, конечно - это мое авторское вторжение и мое субъективное восприятие музыки стиха.
спасибо, Люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 18:25:53 ]
Душа твоя на дне: -
надто розмито і заплутує читача, адже напочатку йдеться про ріку...
Але ж тут не мається на увазі дно ріки?
Ця подвійність дна робить віршеві ведмежу послугу, як на мене, звісно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 18:43:45 ]
спасибо)
а по мне - наоборот связывает все в один узел и придает цельности)
восприятие - штука индивидуальнейшая. не перестаю удивляться всему многообразию его проявлений


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 19:00:18 ]
І ще одне, Марто:
"Без сумніву" і "наверное" - мають дещо різний присмак )
Це я не критикую (розумію і здогоадуюсь про всі "прелести", що супроводжують нелегкий труд перекладання). Я просто продовжую перелік "подробиць" до свого першого коментаря (за Вашим прохвнням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 19:47:40 ]
без сомнения = наверняка, ну а присмак тут конечно мой уже). наверняка ломает ритмически. можно было бы использовать "конечно же", но это слишком упрощает.
спасибо, Люба. приятно ваше неповерхностное прочтение и желание разделить свое впечатление с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 19:53:16 ]
народ - і юрба
теж дещо відрізняються забарвленням (перелік продовжується)))

А чому б не наблизитись до оригіналу? -

Вокруг толпа - наверняка украли б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 20:25:35 ]
ритмически не ложится в оригинал, и размерно меньше
а тут все чудеса мои - его повыше ростом)
и потому толпа превращается в народ (сердце в душу, схованки в ДНО, и перечень продолжается)

тут не собственно народ. тут тьма народу) = та самая "толпа"
по ситуации там как раз многолюдно, а не ТОЛПА как таковая.
я не вижу здесь отхода от оригинала в семантике, + привношу характерно русскую окраску, выигрываю фонетически, при этом остаюсь в размере и ритмике оригинала.
чтобы вы сказали, если бы я не прописала вот это "в меру"?) а я очень не хотела его прописывать) но пришлось - такая философия авторская.
а уж в остальном тут искать у меня погрешности смысловые - это не в меру придирчиво), я бы сказало. все эти полутона ваши меня не убедили. я отвечаю здесь за каждое слово, Люба. и грош цена переводчику, если он не заставит играть стихо при переходе через языковой рубеж новыми красками.
однако,-таки - СПАСИБО!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-15 03:26:41 ]
Але ж стержень вірша,- його дух і заряд настроєвий - гарно передані.Присмак претаємничий і сучасно-купальський, Таню, як і у Богдановому вірші.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-15 06:17:01 ]
дякую, Лась - навзаєм!:)