ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Сила Слова

Споконвіку було Слово...

Ів. 1.1.

Образ твору Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

26.08.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 20:09:38
Переглядів сторінки твору 7078
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.188 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.101 / 5.5  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.613
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:31:30 ]
Ох і майстерно! Сссссссупер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:49:53 ]
Сссссспасссссибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:01:03 ]
Так... сила Слова - то сила!

А я от не зуміла розібратись що до чого в останніх двох рядках, особливо...
Чи тут десь тире бракує, чи мені чогось забракло...

...
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.

"свою совість" - це чию (сили слова? ситого серця?) ? чи "стражденним" - їхню совість скорити? - але тоді, навіщо її приборкувати (бо воно в цьому сенсі саме так сприймається)?

"сліпим" - тут в якості означення (сліпим сяйвом?) чи іменника - сліпцям?
сочитиСЬСЛіпим... - сам знаєш )

Словом, я вкрай заплуталась...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:50:47 ]
Будь попроще, и к тебе потянутся люди:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 21:26:09 ]
Так, Сссссссупер- майстерно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:51:19 ]
Вассссилю, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:16:19 ]
Так, Любо, Ви, певно праві, тут, зрозуміло, мається на увазі совість ситого серця, а не сили слова, тому пропоную правку Володимиру - замість Свою совість - поставити ЙОГО (ситого серця) совість і ніби все стає на місце.
І ще пропоную слово "сочитиСЬСліпим" замінити на Світлом сяяти людям сліпим. Для поліпшення звукопису. Може, щось краще вдасться придумати.
Молодець, Володю, що то натренувався на рубаях, стаєш майстром короткого вірша! Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:54:36 ]
Дякую, Ярославе, тут труднощі виникли у зв"язку з тим, що вірш весь із слів на літеру "с", а ви пропонуєте два слова на "й" та "л" - пропадає задум. Я згоден з вами і Любою, але змінивши так, я піду проти "с".А Сіромупроти "с" виступити якось не дуже:)
Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 09:08:54 ]
Славні поради... Варто прислухатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:55:14 ]
Тут ми з вами в унісон!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-27 11:09:23 ]
Ну й питання ви задали - а як світло може бути сліпим? Світло - це взагалі щось таке, що робить речі видимими, щось на кшталт синоніму видимості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:23:42 ]
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 400 до 760 нанометрів.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 20:57:05 ]
Уважніше, Олю. Тут йде мова про ближніх наших: слабих і сліпих. І не завжди в прямому смислі.
Дякую, що не оминули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:31:27 ]
"Сяйво світла" - це щось на кшталт "масло масляне", Володимире.
І, здається, неправильний наголос у "свою".
Та й взагалі цей Ваш вірш, нмд - набір прописних істин, причому непереконливо виражених.
Вибачте за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:00:44 ]
А чого вибачатися, Валерію?
Якби я сказав "світле світло",то ви б мали рацію, а сяйво світла, це як "струмок води" і струмок - вода, і вода - вода!Але разом тільки підсилюють сказане.
А вірш не в тому, аби непрописні істини виявити, а на задану літеру "С".
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 10:54:54 ]
Та я вибачаюся, бо бачу, що критики тут практично не стало - з відходом Сергія Осоки та Любові Лібуркіної. Одні солодкі коментарі. Здається, ПМ впевнено крокує до КП.)

На задану літеру? А хто завдання поставив?)
Знаю ще з дитинства подібні речі:

Отец Онуфрий: "Отдайся, Ольга, озолочу!"
Ольга: "Отойди, окаянный, отросток отрову!"

:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-28 12:00:56 ]
Вас що задіває те, що солодкі коментарі пішли в мою, а не вашу адресу?
Валерію я не проти критики. Але критиком має бути людина безстороння, яка знається на своєму предметі. А тут здебільшого або пряники, або кнути. В залежності від симпатій.
Дякую, що тримаєте руку на пульсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-28 17:21:22 ]
Та я не порівнюю, які коментарі пишуть Вам чи мені, Володимире, я просто бачу, які взагалі переважають зараз. В основному компліментарні, мало критики чи конкретних зауважень. НМД, це не зовсім добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 17:45:21 ]
Критикувати, як я розумію, можуть лише філологи, вони змогли одолать шкільну науку, коли готувались до іспитів. А я доучувавсь на менеджера-управлінця. То нічо, що пишу про себе, а не про університети і про вірш з точки зору поціновувача?
Всі инші - критикани або хвалії та поетичні сектанти.