ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
Образ твору
(2012)

Початок серіалу тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=81044
http://maysterni.com/publication.php?id=81332


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-24 22:06:21
Переглядів сторінки твору 3305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 19:27:54 ]
Чому повтікали батьки й дітвора?

А вітер повітряні хвилі здійма -

оте "а вітер" і далі по тексту налаштовує на продовження запитання...
чому усі повтікали і чому вітер здіймає хвилі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 09:44:07 ]
Бо я звик бачить труби та напівтруби, усілякі драбини та східці з балюстрадами, коли вони існують у складі ансамблю аквапарку - одного чи другого, у Ніцці, чи у Броварях (у останньому я ще не був), а цей ансамбль, за який йдеться, я побачив на Столичному шосе нашої столиці. Це був цеметний завод, вкритий курявою. Природно, шо ніяких дітей та батьків там не могло бути. Це - підприємство, яке своїми трубами нагадує здалеку аквапарк, бо кому шо, а курці просо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:56:46 ]
А чому аквапарк саме у Ніцці? До речі, він там точно є? А в Києві - хіба ні? Останній рядок незрозумілий - звідки загар і біль у сідницях? :)

Щодо технічної сторони, то зауважу, що весь вірш мав би бути в одному ритмі. Тут же в першій строфі - чергування парокситонних та окситонних рим і перехресне римування, в другій - навпаки і кільцеве, в третій - знову перехресне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 12:03:40 ]
До речі, загар - русизм, українською - засмага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 14:05:09 ]
Дякую за пораду.
Та й "загар і завгар" мені доводилось нерідко чуть на теренах нашої держави.
Ці атракціони, що, як Ви зазначили, в Києві або у Броварах, якась помпезна підробка під них, бо бракує головного атрибуту - сонця. А наковтатись хлорованої води можна і без цих аквапарків закритого типу. У будь-якій лікарні карболки та хлорки - хоч греблю гати.
Сідниці можна набить, якщо незручно всістись на спеціяльне сідало, на якому по черзі з]їзжають усі, хто бажає. А існують атракціони, де цих кругів нема. До того ж ніхто не забороняє, якщо не встигає встежити, додавать самому собі стартового прискорення. Спостерігачі з обслуги більш за все дивляться за дітьми. А я відштовхувався і вилітав мало не на середину басейну - туди, куди жодна инша буржуазна особа не долітала. А політ і приземлення частково впливає на сідниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:11 ]
Можливо, на теренах нашої (?) держави скоро й не почуєш української мови. Залишиться лиш регіональна. І завгари з загаром.)

Щодо останнього рядка пояснення вичерпне, але ж у вірші його немає. А навмисне затуманювання змісту говорить, звісно ж, не на користь автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:05:08 ]
Я його допишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:06:28 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 13:49:22 ]
Він неподалік від Ніцци, бо ці аквапарки на відкритому повітрі. Там за один день можна впіймать таку, як Ви кажете, засмагу, що у аквапарках павільйонного типу не впіймати за тиждень або за усе життя.
Європейські аквапарки або парки водних атракціонів розташовуються так, що частково використовується природний ландшафт, також на їхніх теріторіях ростуть сосни, у затінку яких можна відпочити на газоні. Це у нас газони існують для табличок "по газонам не ходить", вигулу собак, щоб ти було куди накеренити, або паркування автомашин тих автовласників, у яких нема ні гаражів, ні совісті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:59 ]
ОК, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:10:08 ]
Так само як існують китайські автомобілі, ззовні подібні до "Мерседесів", "Лексусів" і т.д. і т.п., існують і такі аквапарки, де можна так само активно відпочить, якщо орієнтуватись на стрибки та швидке переміщення цими трубами та напівтрубами у тверезому чи нетверезому вигляді. І Київське море - це не Середземне, і народне щастя - це далеко як не всенародне.