ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Стодола (умовляння)

28.06.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-28 00:14:09
Переглядів сторінки твору 3253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 06:29:41 ]
а що умовляти?
на сіно і ...
проводити задушевну бесіду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:41:16 ]
Та умовляю :)
Саме у бесідах. Ніякого "рапіду" і примусу.
Не уявляю, як можна інакше. Я маю на увазі примусовість. Це дуже погане явище. Воно страшніше за гріх. А воно зараз набуває розмаху.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 10:58:12 ]
І Вас на сіно потягнуло... Могутня сила поезії...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 12:31:19 ]
І козяче молоко впливає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 12:28:49 ]
Життєво так... Добра "доза" іронії. Але передайте ЛГ - обманювати не гарно (відріз - то таке, а от Емірати...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 12:47:56 ]
А на селі саме так. Познайомились і роззнайомились на чиємусь весіллі. Хто з весілля їде додому того самого вечора? Хіба що молодята. А ми усі - хто покотом, а хто де і як, залишились до ранку. Одні гості набираються "в дупель", а другі - перемигуються мало не від самої сільради. Потім білі танці, шампанське (НМСДД, найкращий з тонізуючих напоїв. Але виключно охолоджене). Дні загального весілля - це як курортний роман. Все наступне - потім. Довгі ниті наших доль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 19:21:56 ]
Де ж зараз ті стодоли, Гаррі? А ситцю відріз? Китай усе перекреслив... А от гріховні бажання ніхто не може відмінити. В СРСР не було сексу, а діти народжувались. Все таки велику силу мало тоді, та й зараз, умовляння)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 20:39:06 ]
Я Вас розкусила -ще той джус!!!Вірш - КЛАС!!! Юмор безподобний!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 21:41:04 ]
Як Вам сказати?
Тема досить відома.
І відомо, якими приматами хто є. І відомо, який поклик оволодіває самицею і самцем. Для чого існує природа їхніх відносин.
А як сам жарт? Навряд чи він новий.
Особисто мене зацікавила тема запахів. Літо, весна та осінь - чи не їхні сезони? Зараз літо.
Ото і цікавить тема запахів як просто запахів, так і як якихось феромонів. Цікавила і цікавить тема і флюїдів як різновиду т.з. "психічного струму".
Високої поезії тут немає.
Та від неї іноді буває нудно - особливо, коли вона будується на старих досягненнях у царині (у значенні необробленої ниви) Поезії.
Принаймні, мені. Та все одно цікавлюсь і нею.
Дякую за увагу.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 20:40:05 ]
:-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2012-06-29 09:40:01 ]
Гарна стодола у Вас, Гаррі. От тільки на відріз зараз ніхто вже не клюне. Турне набагато краще. Це, очевидно, спокушання далеких 60-70-х років минулого століття. А спокусник - голова колгоспу чи парторг (простий смертний поїздки в капіталістичні країни не обіцятиме).
Гарний вірш, ароматний.
Гаррі, скажіть, будь ласка, що воно таке оте НМСДД. Ви часто його згадуєте. А я тут тільки місяць, неофіт.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-29 10:31:47 ]
На Мою Скромну Думку Дилетанта.
"Дилетанта" я додав від себе. Зазвичай на україномовних сайтах ми бачимо "нмсд". А в мене воно виглядає як "нмсдд". У такому вигляді абревіатура виглядає як вставне слово, яке відокремлюється комами. Воно не належить до розряду мантр.
Без використання цієї абревіатури коментарі чи читацькі ремарки виглядали б, нмсдд, якось претензійно. А "нмсдд" і "нмсд" (великими чи маленькими літерами) сприяють розвитку плюралізму думок. Вони вносять елемент пом'якшення.
Парторгом був мій батько. Три роки. Потім союзна держава розвалилась на незалежні. Сказати як слід своє слово у підтримку ленінських ідей у широких масах сільськогосподарської артілі, яку він очолював, він не встиг. Немає туєї артілі, а син росте, схоже, що лібералом...
Іноді я пишу і "т.б.м". Це не означає щось матюкливе, а лише "так би мовити". Та воно якесь русифіковане, і тому ним, на відміну від "нмсдд", я намагаюсь не послуговуватися.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-29 10:48:34 ]
Ви не зазирали, мабуть, у очі бідності. Не доведи, Господи, щоб у них зазирнути навіть краєшком ока.
За кіло вареної ковбаси чи стареньке випране покривало у бідняцьких хатах можуть віддати навіть кольоровий телевізор. Щоправда, який-небудь з минулої епохи, якщо його ще не віднесли до пунктів, де приймають вторинну сировину від населення. У тих виробах, як я чув, є золото і цікаві інженерні та наукові знахідки.
І це - т.б.м., у "золотому кільці" Броварів. А що діється далі, на периферії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-02 13:23:37 ]
Одна назва чого вартує. Не кажу вже про свідків - корів та кіз)))