ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ
Образ твору
***
Хіба побачиш десь? О рідний краю,
Куди не глянь – усі хати тут скраю!
Тому й удома, вибачте, не всі, –
Немає в світі більш такого раю.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-15 16:12:57
Переглядів сторінки твору 1654
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 17:19:52 ]
Не гоже, пане, так про рідний край,
Хоч не такий він як усі нехай.
І де б Ви не шукали світом Раю,
Ріднішої не буде хати скраю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 18:03:38 ]
Рідна Хата Його — С К РА Ю.
РАЙ — ЛЮБОВ,
І хто пробуває в Любові,
Пробуває в Бозі без країв —
Вічнім Мирі Краю Юдолі .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 20:50:40 ]
Так, Його хата - вселенна... Бог є Любов і це додає
відповідальності тому, хто Його щиро любить... Ось над цим і потрібно замислитись тим, хто Його вірно любить, тобто істинним християнам, які щодня наснажують своє серце і єство Божим Словом... Звісно, це в першу чергу стосується тих, хто знає Його голос, хто слухняний Його Духові Святому...
Хіба ж Його хата скраю? Бог живе у людському серці... А тіло людини - храм Бого Живого... Так написано у Святому Письмі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:00:25 ]
Творець дав нам незвичайний розум, у якому 10 млрд.
клітин... А навіщо? Щоб ми думали, тобто користувались цим розумом... Він дуже нас любить, але думати і щось робити за нас не буде... Бог дає нам горіхи, але розбивати ми мусимо їх самі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 21:34:58 ]
Згодна з Вами на усі 100%, але... Колись мені одна єврейка казала, що ми українці переконуємо своїх дітей змалечку у їх меншовартості, бо сваримося на них і обзиваємо дурними. А євреї своїх дітей переконують, що розумніших від них немає і, відповідно, такими діти й виростають. От погодьтеся, пане Іване, хвалити своїх дітей у нас незручно, а дітей треба хвалити, бо так ми підвищуємо їхню самооцінку і позбавляємо комплексів. Ця ж єврейка мені розповідала, що у них в сім'ї коли дитя поклало один кубик на інший, дідусь усім казав яка мудра в них росте дитина!!! Це може й смішно виглядає, але ось з таких дрібниць складається атмосфера у сім'ї та і в країні теж... Після розмови з цією жінкою, я теж зрозуміла, що старша донька завдячує заниженою самооцінкою (хоч вона досить розумна повірте) саме мені... Ось тому я й кажу, що говорити про нас щось нехороше, слава Богу, є кому, а ось щоб ми повірили в себе ( бо ж народ мудрий, трудолюбивий) треба вчитися жити по новому.
Люблю читати Ваші твори, тільки ось сьогодні дозволила собі з Вами не погодитися, вибачте. ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:21:41 ]
Хіба побачиш десь?

Незрозуміле запитання... відірване якесь від наступних рядків... - Що побачиш? і де? Про що йдеться?

І хочеться таки вірити, що не всі хати скраю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 06:51:49 ]
Кажуть, думайте, коли думаєте... Ну й, звісно, тоді, як читаєте... Гарний приклад і відомий... Зараз, слава Богові, стільки потрібної і корисної літератури... Уперше я натрапив на неї років 20 тому і з тих пір слідкую за такими виданнями... Не тільки євреї хвалили й хвалять своїх дітей, хоча вони тут, мабуть, грають першу скрипку... Але буває всяке... Адже в житті, як на довгій ниві...