ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Батьківська воля

30.04.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-30 10:58:47
Переглядів сторінки твору 2387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 11:23:12 ]
Гаррі, згадався анекдот.
Каже молода прихожанка батюшці: я не п'ю, не курю, чоловікові не зраджую, працюю з ранку до вечора. Скажіть - я правильно живу? Правильно - каже батюшка - але даремно…
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 11:26:16 ]
Я якось відсканю фото батька з акордеоном, а друге - з семиструнною гітарою. На жаль, немає фоток з балалайкою-вторкою і мандоліною.
Ото погуляв - так погуляв :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 11:54:14 ]
А мені згадалось, Гаррі, як циган казав: "Ну не можу я робити все - і співати, і танцювати, і гуляти, і ще працювати..."
А якщо серйозно - вдається вам іронічно писати не про дуже веселі речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:56:36 ]
Надихає життя у такому режимі. От навіщо було суботу оголошувати робочою? А якщо вже вона така, то чому б не зачепити і неділю? Після неї святкували б тиждень. Бо у перспективі і 9-те травня.
Коли працювати? А якщо працювати, то чому з такими перервами? Таки багата держава, якщо так гуляє. А на "Майбахах" їздять одиниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:21:53 ]
Працюйте, Гаррі, як батько велів, і стукати по клавішах до мозолів можна, певно:)
а якщо серйозно, сподобалося
рівняння на батька!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:45:23 ]
:) Рівняння на батька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 13:43:43 ]
Впізнаю, Гаррі, руку майстра! Навіть, якщо б без ПІП був вірш. Такий ти вправний і впізнаваний, Гаррі!)
Такі речі веселі, іронічні і , звичайно, повчальні.
О!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 14:08:38 ]
У наших майстрів своя тематика і аудиторії :)

Святкового настрію і всіляких гараздів тобі і усім, кому про це не написав. На природі і всюди справжнє літо. Що буде з картоплею... Де дощик?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-30 14:23:15 ]
Гарно! Іронія життя! Живи, трудись, а голим перед Господом станеш. От Гаррі, ви й підказуєте як жити.:) Сказано ж - пташки не сіють і не жнуть, а бачите- таки живуть. Сонячного вам дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 14:31:06 ]
Птічка божия нє знаєт ні работи, ні труда (с)
Щасти і Вам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 17:05:19 ]
Згоден з Володею Сірим - майстерно, іронічно і впізнавано! Правда, недавно побачив на ФБ поезію одного відомого журналіста, Олександра Михельсона, і якби не знав, що він реальний, то подумав би, що за ним ховається Гаррі)
Так і бути - приведу того вірша. А Гаррі може видалити.

Час від часу чекаєш загину.
Але ж ти попереджений був.
Ще коли ти на світло стрибнув,
покидаючи теплу вагіну,
ти отримав по дупі – забув?
То згадай, і повір в медицину.

Так тебе під життя формували
люди добрі, халатні, як сніг.
І коли вже ти вижити зміг,
… то дивися тупі серіали,
проведи Інтернет у барліг,
і поводься, як заповідали
ті, хто в небі до тебе заліг.

Час мине надзвичайно швиденько.
Ти повернешся у небуття.
Бог дрібненько покришить сміття,
І в руках Його брязнуть обценьки.
Там не думатимеш про життя,
і про те, чи тримається Ненька.

Там немає твоїх сигарет,
а лише контрабандні сигари.
Там блукають веселі примари,
і (такий ще відкрию секрет)
там дозволено мати гітари,
але тим тільки, хто не поет,
а простий співробітник сансари.

Час від часу чекаєш кінця?
Небеса не настільки банальні.
Небеса не такі аморальні,
щоб утратити рештки лиця.
Оживи в ошелешеній спальні
Ради Духа, і Сина, й Отця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 20:12:50 ]
Ні, я на землі. Вона годує, вона й надихає. А коли не вйо, то гуляю-байдикую.

З вітаннями,
Г.С.