Коли раптово виникає
Ще невиразний голос труб,
Слова, мов яструби нічнії,
Зриваються з гарячих губ.
Мелодія, мов дощ зненацька,
Гримить і бродить між людьми
Останній приступок надії -
Оркестр з любов’ю на чолі.
В роки розлук, в сум’ять годину,
Коли свинцева заметіль
Лупила так по наших спинах,
Що милості чекати - нізвідкіль,
І командири всі охрипли,
Тоді командував людьми
Останній приступок надії -
Оркестр з любов’ю на чолі.
Кларнет тріщить, трубу зім’ято,
Фагот зітерся на ніщо,
На барабані шви розлізлись,
Та файний кларнетист, мов чорт.
Флейтист, мов юний князь,- прегожий,
І в змові вічній із людьми
Останній приступок надії -
Оркестр з любов’ю на чолі.

Булат Окуджава
Когда внезапно возникает
Еще неясный голос труб,
Слова, как ястребы ночные,
Срываются с горячих губ.
Мелодия, как дождь случайный,
Гремит и бродит меж людьми
Надежды маленький оркестрик
Под управлением любви.
В года разлук, в года смятений,
Когда свинцовые дожди
Лупили так по нашим спинам,
Что снисхождения не жди.
И командиры все охрипли,
Тогда командовал людьми
Надежды маленький оркестрик
Под управлением любви.
Кларнет пробит, труба помята
Фагот, как старый посох стерт,
На барабане швы разлезлись,
Но кларнетист красив, как черт
Флейтист, как юный князь, изящен,
И в вечном сговоре с людьми
Надежды маленький оркестрик
Под управлением любви.