ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 Недовірлива красуня
Плів павутину ніжними словами:
«Моя кохана, мила, чарівна…»
Хіба щось може бути поміж нами?..
Красива я, та не така дурна.

Сьогодні щиро вразив подарунком –
Прозорим діамантом в сім карат…
Подякувала в щічку поцілунком -
Та погляд був жагучішим стократ.

Вночі довів до повного екстазу
І каву в ліжко вранці сам приніс...
Не вірю я в кохання так одразу -
Напевно, це когось поплутав біс...


14.12.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-14 11:16:23
Переглядів сторінки твору 3542
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 11:42:31 ]
Може краще:
"А вранці каву в ліжко їй приніс..."?
Якось то "ще й" не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 11:51:19 ]
Розповідь від імені ліричної героїні, тому "їй" не підходить.) Але подумаю.) Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 12:18:19 ]
А вранці - перстень у ломбард відніс))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:04:33 ]
Ага, як в анекдоті: "Ввечері даю їй десятку - вона моя. Вранці забираю - вона в екстазі!"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 13:07:27 ]
От і маєш - поезія романтизму)) І анекдоти цинізму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:17:37 ]
Знову помилився з жанром?)) Ех, не поміщається моя поезія у тісні жанрові рамки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 14:05:35 ]
А нещодавно вразив подарунком
Із каменем у п'ять чи сім карат…

А вранці каву в ліжко він приніс... - Може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 14:14:26 ]
Точно, і як це я сам не помітив?) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 17:32:30 ]
Славно ювелірите! А далі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:16:16 ]
Дякую, пане Іване! Що ж, можливо, буде й далі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 23:15:43 ]
Далі буде, Іване! Згодом...
Привіт, Валерію! Не каву - у чарку налий...:) Ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:18:12 ]
Вітаю, Михайле! А що ж, можна і каву, і до кави...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 10:27:30 ]
Поздравляю с пополнением коллекции на ту же тематику: случайных встреч, ее интимных и прагматичных моментов.
Позволь мне высказаться по этому поводу.
1. По-моему, название не совсем точно отображает суть происходящего. Красавица-то отдалась, «ночь прошла, ночь прошла, снова хмурое утро, снова снег и туман и поверить мне трудно» (с)* Значит, доверилась красавцу-мачо или стареющему ловеласу с тугим портмоне.
А если даже она и недоверчива, то твое, безусловно, познавательное произведение написано-то от имени первого лица. Кстати, об имени. Зовут-то ее как? Может быть, познакомишь? Вот и получается, что название какое-то неправильное. Точнее говоря, неточное.
2. Утренняя сцена меня не впечатлила. Какая-то она обыденно известная. Кофе в постель – это давным-давно как известный атрибут романтического или тревожного утра.
Может быть, пусть бы ее любовник кофе бы не приносил?
Тогда получилось бы лучше – не было бы слияния согласных и бормотания именно в этом месте.
Может быть, даже так:
«А вранці каву в ліжко не приніс». Отрицательная частица «не» сразу же сдвигает акценты.
И какова смысловая нагрузка прилагательного «справжнього»? Экстаз - и пускай себе экстаз. Мне так почему-то кажется. Он либо есть, либо его нет. Правда, бывают фальсификации. То есть, имитации. Иными словами, его отсутствие.
А местоимение «отаке» какое-то странное. Мне кажется, таких в стихотворениях – не место. От него веет не поэзией, а чем-то другим. Деревенщиной. Вот чем. Правда, я ни на чем не настаиваю.
И вот если тот любовник или кто он там кофе в постель не принес, то возникает вопрос, который можно было бы осветить в ином свете твоей поэтической рампы.
Выражение «попутал бес» довольно старое. Стоит ли в новых произведениях использовать подобные вещи?
По-моему, следует вернуться к стихотворению и задуматься:
- о том, о чем я написал. Если есть желание;
- и как его сделать не дежурной рассказкой на ту же навязшую в зубах тему, а произведением, достойным Мастера. Ты же назвался. Значит – соответствуй. Кстати, рифмы тебе нравятся?

Всяческих благ и успехов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 15:08:14 ]
Каву в ліжко після бурхливої ночі кохання - це ж так романтично!) Можна в чашку, звичайно - але тоді це вже не буде настільки романтично.)

З останніми зауваженнями частково погоджусь, частково - ні, та щиро вдячний за розлогий коментар.

Навзаєм, Алексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 22:38:36 ]
Завжди цікаво читати, коли поет пише від імені жінки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-19 07:48:31 ]
Ага, і це не перша моя спроба (сподіваюсь, і не остання). :)
Дякую, Наталю!