ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Юник (1988) / Вірші

 * * *
Твої роки посивіли на скронях,
Юнацькі мрії тихо розійшлись...
І доленоснi зморшки на долонях
Тебе вже не цікавлять, як колись.
До кілометра зменшились маршрути,
І погляд став приречено нiмим.
Життя давно примусило роздути
Надій на зустрічі солодкий дим...
Ти став на себе вже давно не схожим,
Колишні друзі тихо розійшлись...
І тільки випадковим перехожим
Ти можеш посміхатись, як колись...
2011




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Алла Миколаєнко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-12 22:58:01
Переглядів сторінки твору 3344
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.736 / 5.25  (3.907 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.626 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.29 20:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:31:33 ]
Чудовий вірш. Отримала естетичне задоволення від прочитання. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Юник (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 23:48:36 ]
Красно дякую! Мені дуже приємно, що Вам сподобалося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 07:31:40 ]
зовні - стаємо несхожими

*** І тільки випадковим перехожим
Ти можеш посміхатись, як колись...***

гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:13:33 ]
Гпрно.

Але на долонях зморшок не буває, нмд...
Може, хоч "доленосні риски", якщо лінії не вміщаються у рядок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 13:50:41 ]
Любо, іноді, щоб розгледіти доленосні риски на долонях, їх (долоні) складають і вони зморщуються)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 13:49:46 ]
цікавий вірш. пів-життя зображено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Юник (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 14:57:23 ]
Щиро вдячний за Вашу увагу!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Юник (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 16:46:33 ]
Відгук на коментар Любові Бенедишин(підкажіть,будь ласка,як відповідати на коментар певного автора,а не вносити новий).
Дуже дякую Вам за те,що змусили ще раз обміркувати доцільність вживання слова "зморшки".Погоджуючись із поясненням Оксани Яблонської,я все ж хотів би зазначити,що послуговувався дещо іншими мотивами:я прагнув наголосити на швидкоплинності життя(доленосні лінії на долонях в "осінній" період життя стають більше схожими на зморшки і більшою мірою пройдені маршрути).
Ще раз дякую за коментар!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 16:52:15 ]
Ось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 16:51:35 ]
підкажіть,будь ласка,як відповідати на коментар певного автора,а не вносити новий (С) - потрібно навести мишкою справа від імені автора на його коментарі на слово з підкресленням "відповісти", натиснути його, з'явиться віконце коментаря під коментарем автора, і тоді Ваш коментар потрапить адресно на коментар автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Миколаєнко (М.К./Л.П.) [ 2013-02-20 15:34:59 ]
Іване, в тебе дуже хороше відчуття ритму. Вірш читається невимушено легко й зачіпає зсередини. Єдине: "Надій на зустрічі солодкий дим" трохи ускладнює плавність рядків. Раджу переформулювати. Але то вже справа авторська:)