ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.09.22 17:04
Ходім зі мною в ліс далеко,
де гриб, зіскочивши на гриб, росте,
де сонце, в мох закутане, цвіте
і в кущиках багна парує терпко.

Ходім, я покажу, де спить сова,
те місце, де в дуплі здихає здобич,
де по воздвиженню хрестів повзе гадва,

Іван Потьомкін
2019.09.22 13:41
Не вір, що мудрість прибува з літами самотужки.
Себто тобі лишилось тільки жить і жить.
Не дочекаєшся, як думка не освячена здоровим глуздом,
Як знемогла вона під натиском спокус
Брать все собі – і не пізніш сьогодні.
Як діяти і говорить ти призвич

Микола Соболь
2019.09.22 12:52
Чи завтра зійде сонце?
Зійде!
Але для кого?
На сході – вирва,
Дороги на захід немає.
Життя хіба з мусу?
Швидше з полину гіркого.
День за днем

Ольга Паучек
2019.09.22 11:59
Свято літа минає,
Сивина покриває
Роззолочені сльози
В журавлиних краях,
Що розсипались світом
Дорогим заповітом
Найсолодшого дива
У дзвінких ручаях.

Ярослав Чорногуз
2019.09.22 11:47
Сиза мряка затисла мене,
І осінні дощі обмотали,
Розтоптали каштанів опали,
Навівають у душу сумне.

І не знаю, подітись куди?
(Так радів я, що спеки позбувся!)
А тепер в монотонному русі

Ніна Виноградська
2019.09.22 11:38
Про нас напишуть, як усе мине -
Сніги розтануть і осінні зливи
Заплачуть листопадом. А мене
Згадають люди, що була щаслива.

Злітала до небес, хоча негод
Вітрами нанесло, також тобою.
Та я з усіх небажаних пригод

Олександр Сушко
2019.09.22 11:02
Є роботящі телепні й пани,
Партійні бонзи й бевзі безідейні.
Не віриш владі? Отже, ти дурний.
А я люблю. Підлещуюсь до неї.

Скупив земельку в лохів Беня Кац,
Сусіди на війні умились кров'ю...
Яку б дурницю не утнув паяц -

Тетяна Левицька
2019.09.22 10:46
Межених* рік затихають оливкові води,
вітер зганяє у череду чорні  отари.
Із листопадом кружляють нудні хороводи
мавки, літавиці, феї, нечесані мари.
Сирість, асфальтова нічка, хоч виколи око,
ні ліхтаря, ані зірки допоки не видно.
Вигулькне привид

Володимир Бойко
2019.09.22 09:49
«І знову осінь» – скільки описали,
А осені по осені летять,
Як серії одного серіалу,
Що звично називається – життя.

Ігор Деркач
2019.09.22 07:18
Не турбую я її ночами
як зорею бачу у вікні,
а прошу у неї вечорами,
щоб уже не снилася мені.

Бо немає спокою у серці,
поки скута тугою душа.
І зневіра ріже без ножа,

Ігор Федів
2019.09.21 17:31
Гілля вітер хитає, хитає…
Хмара у небі лине, пливе…
Дощ дорогою ритм набиває,
І жура огортає мене.
Листя ховає траву у саду,
Узори багряної смальти,
Цією мозаїкою іду,
Кидаю до ніг діаманти.

Микола Соболь
2019.09.21 15:41
Червоний хрест на лінії вогню –
Чиясь остання на життя надія.
Та це війна. Пропалить ПТУР* броню…
Де русаки конвенція* не діє!

Машина дуже швидко догорить.
Метал не має почуття і болю.
Що вбивця відчуває у ту мить,

Ніна Виноградська
2019.09.21 15:32
Розсипається дощ, мов крізь сито, над лісом, полями,
Де узліссями синьо у світ поглядають терни.
Де смарагдове жито ще гріється в осені-мами,
Щоби стати зерном і колоссям вже після весни.

Потихеньку остудять дощі літо геть розпашіле,
Вже картопля в

Матвій Смірнов
2019.09.21 15:28
Я занадто щасливий, щоби справді бути поетом,
Мої рани й рубці загоїлися нівроку,
Роздрукуй мої вірші й відправ у районну газету -
Ту, що вже не виходить з дев’яносто третього року.

Моя кров ламінарна, а нерви на диво міцні,
Моя шкіра товста, мов

Сергій Губерначук
2019.09.21 14:23
Розчавлено лежала долі тінь
тебе святого…
і по ній ходили,
як по землі…
І лиш твоє: "Амінь!"
про існування Бога говорило…

24 березня 1989 р., Київ

Ігор Деркач
2019.09.21 11:56
Як природа блукає по колу,
так і ми – по траві і росі
то обоє у наше ніколи,
то на плаї у лузі, у полі,
у ліси по опалій красі.

Вишиває веселкою небо
на пейзажі свої міражі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Петришин Ярослав

 По-батькові… (літературна пародія)

Легенько візьму за рученьку -
ефемерна її незайманість -
сподобав тебе заручену
і відкрився в усьому за́міжній.

вінчалася ти із відчаєм

Учора - іще заручники,
на сьогодні - умовно звільнені.

і дивуюсь твоєму імені...

Ярослав Петришин

Узяв я тебе за ру́ченьку
(Була ти тоді незаймана,
Маленька моя спокуснице),
Повівши у ЗАГС ра́йонний.

Вінчалася ти із відчаєм –
Легенько обняв за талію,
Обручку вдягнув за звичаєм,
На віллу відвіз в Італію…

Чому ти тоді не призналася,
Як звати тебе по-батькові?
Узнав я про це недавно десь -
Навіщо сказала таткові?

Надія ще є на "умовний"
Чи, може, втечу́ з етапу.
Ходжу, мов ума́ неспо́вна –
За доню помстився тато...


06.10.2011

* Джерело: Ярослав Петришин "Ім'я" (http://maysterni.com/publication.php?id=67637)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Петришин Ім'я



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-06 12:52:48
Переглядів сторінки твору 5898
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 17:40:14 ]
Доброчинство зникло й ваші публікації втратили, на думку адміністрації, творчу складову.
Будь-ласка, займайтеся гідними поетичними справами, а не перекручуванням спроб тих, хто в поезії робить перші кроки...
Та про це ми вже говорили, і не раз, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 18:03:33 ]
А як же щодо виховної ролі пародій? Невже Ви думаєте, що я пародії пишу просто так собі, з доброго дива, не маючи більше чим зайнятись? До речі, цікаво, що я прийшов на Ваш сайт, оскільки не витримав огульної критики моїх пародії, які лунали на мою адресу на тому сайті. Але ж Ви собі просто не уявляєте, наскільки низький рівень віршів там був (і є, і залишився)... В результаті я видалив там всі свої пародії і прийшов до Вас займатись чистою поезією. Я вже казав: Ви не помітили, що спочатку я викладав тут лише свої вірші? Але після пародії Ярослава Чорногуза на мій вірш "Нагая шоколадка" подумав, що тут набагато толерантніше ставляться до пародій, і розпочав і тут цим займатись. Виявляється, я помилився. Виявляється, і тут ставляться до пародій несхвально. Але, як я вже вам зазначав, пародій у мене - лише третина від всього, що опубліковано тут. Розумієте, я просто не в змозі пройти мимо вірша, який потрапив мені на очі і в якому я побачив якісь смішні моменти, варті пародії. Чому ж Ви хочете, аби я наступав на горло власній пісні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:18:32 ]
Ви "співаєте", ми "оцінюємо".
Жодної виховної ролі, Валентине, ваше, так зване пародіювання, як на мене, не несе. Складається враження, що ви в такі моменти живитеся енергетикою публікації іншого автора. Зрозуміло, що це з часом може стати звичкою, і навіть залежністю, але таке на ПМ в жодному разі не вітається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 14:01:18 ]
Рейтингові агентства не лише підіймають, але і опускають рейтинги...
Адміністрація Майстерень не збирається недобре називати добрим, - зрозуміло, що це погляди лише від адміністрації Майстерень.
Але коли шановному пану Валентину повертається просто базовий наш статус, то в нас зникає почервоніння за якість досягнень, які ми не можемо оцінювати всілякими "R"-ками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:22:28 ]
Всі ваші т.з. пародії, з якими я ось тут ознайомився, на мою, адміністративну, думку не дотягують до літературного рівня - до рівня любителя т.з. "пародій" тягнуть, а вище - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 15:24:32 ]
Шановний Валентине, ми вже чимало розмовляли тут щодо якості, в тому числі й ваших творчих спроб.
З радістю поновимо адміністративну оцінку вашого творчого рівня, але тільки після того, коли ви повернетеся до творчості. А, наразі, такого штибу публікації - це повна девальвація словесності. Тож чого дивуватися, що й "сухий" погляд на ваші творчі можливості "девальвує"?
Особисто я вас попереджав нещодавно про більш строгий підхід, якщо буде повторення подібного. Ви, здається, видалили ту публікацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-07 15:46:36 ]
Напевно, Ви мене з кимось переплутали, оскільки я нічого і ніколи не видаляю (за винятком подвоєних коментарів внаслідок глюків).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 16:02:23 ]
Ви праві, щодо існування того, що, як думалося, ви видалили.

http://maysterni.com/publication.php?id=67305

На тій сторінці я спробував прояснити проблематику можливих розбіжностей. І там говорилося про це, що "сталося" на цій сторінці.

Повторю - такий рівень, який ви проявляєте у своїх начебто пародіях, не класифікується на ПМ, як майстерність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 16:05:40 ]
Якщо ви на це ще спроможні - покиньте чіплятися до інших, вчепіться за себе - і творіть, а не руйнуйте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 17:17:40 ]
для того щоб пародія була пародією треба щоб технічний - хоча б тільки він - рівень пародиста відповідав рівню автора. Тоді, може, пародія й нестиме якийсь виховний сенс. А поки що... на превеликий жаль... хоч я вже про це Вам казав. В даному випадку Редакція Майстерень має рацію.