ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Alpinia officinalis

Сін Семільї - далекій і загадковій, дякуючи Ярославу Петришину.

Образ твору Ніч. Santa Justa. Простора зала.
Я зустрічаю її усюди.
Вона не любить старого сала.
Якщо не любить - і я не буду.

До чого сало? До теми, звісно.
Я тільки вчора із України.
І цього сала навіз до біса.
Та в цьому точно вона не винна.

Вона ні в чому уже не винна.
Така наївна й така далека!
Вона у серці - що Україна,
а в Україні - що той лелека!

У неї в домі усюди трави.
Та я не вхожий в її покої.
Я щось важливе в собі проґавив:
Як над собою наруґу скоїв.

До калганівки і кальвадосу
Я не підходжу, напевно, з місяць.
Бо алкоголю із мене досить!
Їм тільки сало. Мене це бісить.

За брак взаємин мені догана.
Місцевий потяг повзе повільно.
Вона не любить Марі Хуана.
Тому що горда. Тому що вільна.

Минають вірші у цім болоті,
У цій багнюці - у ойкумені...
Вона без крові, а я без плоті.
Різностатеві. Різноіменні.

Контекст : http://maysterni.com/publication.php?id=67195


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-27 21:34:51
Переглядів сторінки твору 4301
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.568 / 5.5  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.883
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 23:06:44 ]
З великою пошаною до автора!
Знаючи в яких умовах це було зроблено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 23:15:13 ]
Гран мерсі - вам, авторе. Якби не ви, то нічого й не трапилось би.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 23:17:07 ]
А коефіцієнт прозорості - любо-дорого глянути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дон Жуан (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 23:45:44 ]

Тому що горда, тому і вільна!
Не монамурна, й не водевільна.
Без чоловіка. З коханцем вранці,
а днем наснага меткій коханці.
Не божевільна, і не всесильна,
хіба лише у відьмацькім танці,
що повертає у сіроманці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 12:19:34 ]
Які коханці, які амури?
ЇЇ квартира - високі мури.
Вона не любить Хуанів-Донів,
які звисають з усіх балконів,
коли вона у сукні гарній
іде неквапом до кав*ярні
і там скмакує латте-експрессо.

За неї згину - за це воскресну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дон Жуан (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 10:02:50 ]

О те кохання! коли наплине -
не відвернеться, в обійми зрине...
Утім, Хуане, такі дрібниці,
як саме зватися тій дівиці,
були би ми на своєму місці -
в саду своєму, серцями чисті,
де небо синє, і квіти - бистрі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-28 15:28:21 ]
Ну, про сало - це Ви нафантазували, Марі Хуане! :) В Євросоюз не можна ввозити з України м'яса і сала. Хіба що контрабандно? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-28 15:30:18 ]
А Сін Семілья живе в Україні. :) Отже, Ви нафантазували і про Santa Justa. :) До речі, а що це воно таке - Santa Justa? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 17:24:01 ]
Звичайно, в Україні. Це продовження початої Петришиним теми) Санта Хуста - вокзал в Севільї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 17:22:05 ]
Так саме контрабандою я його і завіз. Знайомі з ЕТА допомогли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 22:58:56 ]
/затягуєцця глибоко/ дуже вправна версифікація у вас вийшла... /випускає пару кілець/... а який нік цікавий... /затягуєцця ще раз/... багатовимірний, я б сказав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 23:07:02 ]
Дякую вам за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Боровик (М.К./Л.П.) [ 2012-02-10 11:42:42 ]
<Минають вірші у цім болоті,
У цій багнюці - у ойкумені...
Вона без крові, а я без плоті.
Різностатеві. Різноіменні.> вразив

з салом троха переборщив, як на мене, але кінець просто до мурашок)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-10 19:02:12 ]
Хіба можна переборщити з салом? Ви це серйозно?

Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Боровик (М.К./Л.П.) [ 2012-02-10 19:04:31 ]
з усім можна переборщити))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-10 19:22:52 ]
Згоден.
Але тільки не з першоосновою національної самосвідомості.