ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Петро Схоласт
2024.04.15

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Поеми / Уривки з поеми Пародисти

 Пародист, котрому не дано (уривок з поеми Пародисти, ч. 3)
Напишеш ти: «Кохання, може бути,
В душі моїй не згасло до кінця…»
А пародист сміється (чорт у ступі!):
«Тягни кохану в ліжко до вінця!»

Або ось так: «Красиве і корисне.
Троянди - чудо. Чудо - виноград.»
Тобі у відповідь: «Як рак у вухо свисне,
То зрозумієш, може? А, навряд...»

Ще краще є: «Така любов буває
Одна на тисячу із тисяч кращих літ»
А пародист на те: «Гормони грають?
Є дірка до Тетяни через пліт»

Як скажеш так: «Ромео і Джульєта" -
Яка, однак, ця оповідь сумна»
Почуєш враз: «Карету нам, карету!
Та і вина веронського, вина!»

Або напишеш: «Ось летять у небі
У міжпланетний вирій НЛО»
А пародист: «Не вірю! Без потреби
Експериментів хоч би не було.»
...
Якщо знайдеш рядки конгеніальні,
З сюжетом action, мовби у кіно –
Спаплюжить їх бездумно й тривіально
Той пародист, котрому не дано.


17.08.2011

* Повністю поема "Пародисти": http://maysterni.com/publication.php?id=63537


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Поема Пародисти


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-17 08:56:39
Переглядів сторінки твору 3972
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
РОМАН У ВІРШАХ
Портрети
Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-17 09:21:29 ]
Ти втнеш: "Пародисту би жінку,
А так тільки збудливі сни..."
А тут пародист по-під стінку,
Із шилом на поклик весни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 09:24:25 ]
Супер, Василю! :) То, напевно, якийсь пародист-маніяк попід стінку скрадається? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-17 09:28:16 ]
Як цікаво таке чути із вуст того, хто називає себе пародистом... Та чи всі пародисти мислять саме так, пане Валерію, чи ви лише викладаєте свої власні погляди?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 09:47:17 ]
А, так-так, самокритика і самоіронія мають бути у кожному - найкращі ліки від манії самовозвеличення :)
Але хіба я себе називаю пародистом? Просто, буває, деколи пишу пародії :)
А що там мислять інші - звідки ж мені знати? :) Звичайно ж, викладаю лише власні погляди. :)
І дякую за відгук, Аделю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-17 14:17:11 ]
А-аа, то це самокритика. То так би й написали, а то чогось до чорного гумору та інших дошкульностей прив"язали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 15:46:57 ]
Іронічний неореалізм - це якраз самокритика. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-17 09:38:22 ]
А "пародист"- це ж узагальнено, не конкретно ж,
"неугомонный" Валера.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 09:56:03 ]
Ну звичайно, Женю, я ж, на відміну від інших, стараюсь надзвичайно рідко конкретизувати, а, тим більше, згадувати у своїх творах імена авторів. Ліричний герой і автор - не одне і те ж, Ви згідні зі мною, Женю? От у поемі в мене ліричний герой - узагальнений образ пародиста. А якщо хтось, хто десь колись писав щось схоже на пародії, намагається себе у ній впізнати - це вже мене не стосується. :)
От запитання до мене нещодавно було: як там просувається робота над поемою? Я й вирішив показати ще шматочок. :)))
Вдячний за відгук, Женю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-18 08:24:10 ]
До речі, Женю, українською - невгамовний :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-17 10:19:11 ]
так гарно сміятися може тільки пародист, якому якраз дано ))) пародії - це ліки від того, щоб поета не надто занесло десь за хмари...
вчора мені знайомий на повному серйозі розказав про "жах", який він відчув, пишучи новий вірш, а мені було найважче - не скзати йому, що мене від подібних "жахів" пробиває на "хі-хі"... пародія б виручила :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 10:23:58 ]
Так, Олю, повністю з Вами згоден! :)
А той "поет", певно, відчув жах тому, що на його вірш вже десь чекав пародист із шилом, за влучним висловом Василя. :)))
Вдячний за відгук, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-17 15:25:26 ]
Жах? У мене є знайома, яка каже, що то не вона пише, вона тільки факс приймає (те, що надиктовується згори). Отак! Мене ваш твір розвеселив, спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 15:46:18 ]
Дякую й Вам, Наталю, за гарний відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-17 17:56:02 ]
Ви мене заінтригували, Наталко. Я чула про автоматичне письмо, але цікаво було б подивитися, що виходить на практиці. Не підкажете, де можна її почитати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-18 10:18:28 ]
Та це, Олю, напевно, малося на увазі, що, коли приходить натхнення, то "тянется рука к перу, перо - к бумаге..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-17 10:30:01 ]
Ви якраз тай справжній пародист, Валерію! Хорошу справу робите - піднімаєте людям настрій =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 15:47:27 ]
Дякую, Лілю! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 13:49:17 ]
хм, пародист у тебе виступає як якийсь деконструктор канонів і викликає стійку симпатію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-17 15:48:17 ]
Можливо :). Дякую, Андрію!