ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Провока… тсссс…. :)
Образ твору Высади меня здесь!
Гремуче-взрывная смесь.
Можешь оставить себе эту ночь на сдачу.
Будет тебе облом.
Мешаю абсент со льдом.
Плачу? О нет, это осень, как дура, плачет.

Вот я сейчас возьму,
Одна, и в ночную тьму
Прямо под дождь. И с размаха ударю дверью!
Резко и хлестко "нет"
Брошу, как горсть монет.
И не проси, ни в какую любовь не верю.

Можешь себе визжа
Сжечь об асфальт тормоза,
Можешь беситься, я даже не двину бровью.
Гравий из-под колес!
А может нам лучше врозь?
И глупый динамик стертым до дыр: "ай лооо-о-о-ов ю".

Вот, болит голова…
И я, как всегда, права,
А ты от меня еще хочешь услышать "сори"?!
Чувства твои слепы,
И розы – одни шипы…
А знаешь, любимый, я давно не была на море.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-08 16:31:10
Переглядів сторінки твору 8618
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.022 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.987 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 16:58:35 ]
закінчення - в яблучко!
мені сподобався твій вірш, Осінько! Російську теж підкорила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 07:47:19 ]
:)

Марьяш, ти ж помітила, що герой не такий "простий". Не жалій його, він підігрує і в цьому сам отримує задоволення.

Оце дивлюся, як вони у авто на березі моря зустрічають ранок, тихенько підспівують Бітлз, смакують зелений чай із термоса, що вона заварила іще вдома... І заздрююююю! Теж хочу у відпустку.

Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 17:11:11 ]
мені теж сподобалося, запальний віршик, третя строфа особливо вдала (але в останньому її рядочку зайвий склад - може, прибрати спочатку оте "И"?)


А ще мені чомусь хочеться повкорочувати і читати так:

Вот, болит голова…
я, как всегда, права,
ты от меня еще хочешь услышать "сори"?!
Чувства твои слепы,
розы – одни шипы…
знаешь, любимый, я давно не была на море.


але то вже щось моє, не зважай.

вірш хороший! ще би якусь фінальну строфу, бо видається незвершеним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:01:02 ]
Подумала. Знаєш, Юль, якби вони їхали по грунтовій дорозі після дощу, то я б вкоротила рядки, але це була рівнесенька, як голос Ніни Матвієнко, автострада, тому так і залишу :)

Як класно, коли хтось підспівує, чи переспівує! :)

Дякую, Юль, завжди тобі рада. І польові квіти, що обіцяла привезти до Києва - пам'ятаю - аукну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 23:11:15 ]
А мені здається, все закінчено як раз чудово - примирення такі солодкі )
Дивно, сюжет трохи нагадав мій "Соблазн.1913" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:34:31 ]
:) Тактика і стратегія - старі, як світ.

Дякую, Мрієчко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 23:35:29 ]
Ой, як гарно! Аж заслухалася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:45:07 ]
:) Оце мабуть і ЛГ-ой думає - ой, як гарно! І щасливий везе свою блондинку на море.

Іро, нехай з нами поряд завжди будуть ті, хто нас кохає, і кого кохаємо ми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:31:14 ]
Як вас, Оленко, не кохати?
Цю рідність жодні чоловічі ревнощі не візьмуть... )


Дуже цікава композиція, особливо при моєму нинішньому настрої - немає українських, а можливо і взагалі, чоловіків, зникли - оце потужне жіноче соло.
І море, що ковтає час і викидає нам під ноги залишки великих епох, і шум голосів зниклих героїв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 10:53:39 ]
:) Взаємно.

Щодо чоловіків... просто їм потрібно давати можливість бути ними. І, знаючи наперед, що будуть збитки, не до ладу, без толку, - терпіти з усіх сил і ні в якому разі не втручатися в процес. Нехай вчаться. Переробляти, чи доробляти після чоловіків забороняється! Терпіння, і ще раз терпіння. І так, можливо, рефлекторно-генетично-історично і дочекаємося (або наші донечки) прогресу :)

Проте, як радують винятки із загальної картини! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:00:43 ]
Дівчата, чули - як нас не кохати! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 13:39:44 ]
Пані Осене, мені дуже імпонують ваші вірші. Тонке почуття міри - як обов*язковий складник справжньої майстерності: ні перетиснуто, ні недотиснуто, чого непросто добитися в експресивних поезіях. Схиляю голову!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:41:17 ]
Так тут же інакше й не можна! Перетисну – задихнеться, недотисну – дремене бозна куди. Тільки у міру. І в носика – цьом, цьом. :)

Щиро вдячна, Вікторе, за високу оцінку. Без манірності скажу – усім завдячую авторам і друзям з ПМ. І щаслива, що вам подобається.

Міцно, по-дружньому тисну руку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:55:54 ]
Осіньк, тобі коментар залишив сам пан Мельник! Значить, ти - НАЙКРАЩА! Такі поети-чоловіки чи чоловіки-поети, як Мельник дуже скупі на слова, або ж дуже придивляються до тутешніх жіночок-поетес. І третє: вибагливі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:56:56 ]
капець, куди поділася "о"?
Осінько! Ось так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 13:48:54 ]
Оленко, читав - а в мені звучала пісня. Щоправда, останній рядок протверезив своїм раціо. Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:48:16 ]
Дякую, В’ячеславе. Стільки приємних слів, таке враження, ніби у мене «вечір творчості». :) Аж шаріюся. Тепер розумію, як вам було відповідати на моє «люблю» :)

А те «раціо» - то тільки з любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:52:23 ]
Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :) (С) - о, то цій історії Ви ще й таким чудовим віршем завдячуєте?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:59:33 ]
Уотсоне, браво! Індукція – із спостережень, дедукція – із висновків. Але тут жінка – парадокс! Спочатку був вірш, а через два дні – калюжа. :)

Зараз Місіс Хадсон принесе нам липовий чай. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 16:33:16 ]
Добре пишете, пані Олено.
З пошнаою Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 17:01:20 ]
Щиро дякую за тепло слів, пане Іване. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 12:00:09 ]
Сподобалось. Ритм такий різко-класний. Закічення дуже правільне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:30:20 ]
Знаєш, Юль, звідки ритм - він повільно їхав, а вона ішла біля відчинених дверцят на височезних, незручних підборах - цок-цок-цок - і (аж хочеться сказати: "гав-гав-гав", але буду літературною) - ні-ні-ні... :) Врешті купив їй троянд, медведика пухнастого і морозива. Чи довго він її ще терпітиме?! - Любооо-ооооо-в!

Мені дуже приємно, що тобі сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:15:06 ]
Ололо
Розумію))
Проти трянд морозива і ведмедика нівкого не буде аргументів.
Таки то любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:18:34 ]
Дуже реалістично відписала, в коменті, наче з прожитого можливо і тобою... у мене така історія була, тож комент як то ти знала))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 21:16:13 ]
Вау! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 21:24:17 ]
Ага, а то все квіточки-ягідки...., нехай васабі і перцю червоного спробує! :))

Скучила, Зірочко!