ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.09.22 17:04
Ходім зі мною в ліс далеко,
де гриб, зіскочивши на гриб, росте,
де сонце, в мох закутане, цвіте
і в кущиках багна парує терпко.

Ходім, я покажу, де спить сова,
те місце, де в дуплі здихає здобич,
де по воздвиженню хрестів повзе гадва,

Іван Потьомкін
2019.09.22 13:41
Не вір, що мудрість прибува з літами самотужки.
Себто тобі лишилось тільки жить і жить.
Не дочекаєшся, як думка не освячена здоровим глуздом,
Як знемогла вона під натиском спокус
Брать все собі – і не пізніш сьогодні.
Як діяти і говорить ти призвич

Микола Соболь
2019.09.22 12:52
Чи завтра зійде сонце?
Зійде!
Але для кого?
На сході – вирва,
Дороги на захід немає.
Життя хіба з мусу?
Швидше з полину гіркого.
День за днем

Ольга Паучек
2019.09.22 11:59
Свято літа минає,
Сивина покриває
Роззолочені сльози
В журавлиних краях,
Що розсипались світом
Дорогим заповітом
Найсолодшого дива
У дзвінких ручаях.

Ярослав Чорногуз
2019.09.22 11:47
Сиза мряка затисла мене,
І осінні дощі обмотали,
Розтоптали каштанів опали,
Навівають у душу сумне.

І не знаю, подітись куди?
(Так радів я, що спеки позбувся!)
А тепер в монотонному русі

Ніна Виноградська
2019.09.22 11:38
Про нас напишуть, як усе мине -
Сніги розтануть і осінні зливи
Заплачуть листопадом. А мене
Згадають люди, що була щаслива.

Злітала до небес, хоча негод
Вітрами нанесло, також тобою.
Та я з усіх небажаних пригод

Олександр Сушко
2019.09.22 11:02
Є роботящі телепні й пани,
Партійні бонзи й бевзі безідейні.
Не віриш владі? Отже, ти дурний.
А я люблю. Підлещуюсь до неї.

Скупив земельку в лохів Беня Кац,
Сусіди на війні умились кров'ю...
Яку б дурницю не утнув паяц -

Тетяна Левицька
2019.09.22 10:46
Межених* рік затихають оливкові води,
вітер зганяє у череду чорні  отари.
Із листопадом кружляють нудні хороводи
мавки, літавиці, феї, нечесані мари.
Сирість, асфальтова нічка, хоч виколи око,
ні ліхтаря, ані зірки допоки не видно.
Вигулькне привид

Володимир Бойко
2019.09.22 09:49
«І знову осінь» – скільки описали,
А осені по осені летять,
Як серії одного серіалу,
Що звично називається – життя.

Ігор Деркач
2019.09.22 07:18
Не турбую я її ночами
як зорею бачу у вікні,
а прошу у неї вечорами,
щоб уже не снилася мені.

Бо немає спокою у серці,
поки скута тугою душа.
І зневіра ріже без ножа,

Ігор Федів
2019.09.21 17:31
Гілля вітер хитає, хитає…
Хмара у небі лине, пливе…
Дощ дорогою ритм набиває,
І жура огортає мене.
Листя ховає траву у саду,
Узори багряної смальти,
Цією мозаїкою іду,
Кидаю до ніг діаманти.

Микола Соболь
2019.09.21 15:41
Червоний хрест на лінії вогню –
Чиясь остання на життя надія.
Та це війна. Пропалить ПТУР* броню…
Де русаки конвенція* не діє!

Машина дуже швидко догорить.
Метал не має почуття і болю.
Що вбивця відчуває у ту мить,

Ніна Виноградська
2019.09.21 15:32
Розсипається дощ, мов крізь сито, над лісом, полями,
Де узліссями синьо у світ поглядають терни.
Де смарагдове жито ще гріється в осені-мами,
Щоби стати зерном і колоссям вже після весни.

Потихеньку остудять дощі літо геть розпашіле,
Вже картопля в

Матвій Смірнов
2019.09.21 15:28
Я занадто щасливий, щоби справді бути поетом,
Мої рани й рубці загоїлися нівроку,
Роздрукуй мої вірші й відправ у районну газету -
Ту, що вже не виходить з дев’яносто третього року.

Моя кров ламінарна, а нерви на диво міцні,
Моя шкіра товста, мов

Сергій Губерначук
2019.09.21 14:23
Розчавлено лежала долі тінь
тебе святого…
і по ній ходили,
як по землі…
І лиш твоє: "Амінь!"
про існування Бога говорило…

24 березня 1989 р., Київ

Ігор Деркач
2019.09.21 11:56
Як природа блукає по колу,
так і ми – по траві і росі
то обоє у наше ніколи,
то на плаї у лузі, у полі,
у ліси по опалій красі.

Вишиває веселкою небо
на пейзажі свої міражі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Іронічні поезії

 Ти - герой не мого роману

Це не я біля тебе в ліжку

Марина Єщенко

Не дивися на мене ласо,
Наче кіт на маленьку мишку,
Не облизуйсь, як пес на м'ясо,
І не пробуй тягти у ліжко.
Остогидла мені твоя харя,
Не ходи по моїй кухні -
А то ще кип'ятком ошпарю
І в істериці крикну: «Здохни!»
Що, тепер зрозумів? Чудово!
Ти - герой не мого роману.
Ще не втратив від жаху мову?
Знай, твоєю - ніколи не стану...


20.06.2011

* Марина Єщенко "***" (http://maysterni.com/publication.php?id=63343)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Марина Єщенко ***



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 10:31:47
Переглядів сторінки твору 4234
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.273 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 14:58:00 ]
Знаешь, Валерий, что мне не очень нравится?
Простота мыслеизложения.
С одной стороны, "мама мыла рамы". Не правда ли, все понятно? Но поэзии в этой фразе - нуль, если даже снабдить ее высококлассными рифмами. Потому что отсутствуют слагаемые поэзии - эти самые тропы во всем их разнообразии.
Правда, есть читатели, которые думают иначе. Им кажется, что рифмованное - это значит, поэтическое.
Я, конечно же, не критикую, потому что сам далеко как не мастер. Просто заглянул на огонек.
Вижу - тлеет.
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 17:17:48 ]
А як на рахунок того, що все геніальне - просто, Алексію?) Та мені останнім часом і кажуть, що мої вірші - це римована проза.) Ну то й що? Пушкін написав роман у віршах "Евгений Онегин", а Гоголь - поему прозою "Мертвые души". А я от пишу римовану прозу.)))
Дякую, що зазираєш на мій вогник.)
Як каже Патара, "не минаєш моєї хвіртки")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:00:44 ]
Если так рассуждать о гениальном, то можно далеко зайти. Гениальное - просто, да. Но, наверное, в науке. Например, сотни тысяч лет люди перемножали цифры методом складывания, а затем возникла таблица умножения. Да, но вслед за нею возникли иные алгоритмы. Да, они просты, ибо в основе лежит двоичная система исчисления, но она продолжается шестнадцатиричной. И не только лишь ею.
Проблема в образности, о Валерий.
На хрена тебе чьи-то недописанные и недоделанные, а то - и недопереписанные и недопеределанные (т.е., аналогично выпивке - выпил больше, чем смог, но меньше, чем хотел) произведения?
Где чисто твои образы, впечатления и находки?
Пародия была и есть чем-то вторичным, если, конечно, она супергениальна. Тогда она обретает иные свойства - более утешительные. Не знаю, чем славен журнал "Днипро", но я о нем впервые слышу. Дацзыбао небось в мягком переплете.
Желаю тебе найти себя как поэта найти лучше, чем я нашел себя как просто автора всего собственного, моего, мною придуманного или выстраданного.
Можешь не отвечать. Это тема отдельного разговора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:02:42 ]
"если, конечно, она не супергениальна". Должно было быть так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 07:58:48 ]
Все, Алексію, я почув тебе.) Припиняю писати пародії, починаю писати лиш свої оригінальні (в дужках - геніальні) вірші.)))

А ти помітив, що я й у даному вірші вже настільки далеко відійшов від джерела натхнення, що від нього залишився лиш епіграф. І це вже не пародія, а чорний гумор.)

До речі, і вірш Марини Єщенко - це ж теж ремінісценція з віршем її геніальної попередниці Марини Цвєтаєвої. Не звернув увагу?) Якщо так, то, напевно, легко здогадався, з яким саме.)

"Ничто не ново под луной".

Крилов писав на основі творчості Лафонтена, Лафонтен - Езопа, Лермонтов - Байрона і т.д. і т.п. Так що навряд чи хтось у змозі створити в літературі щось настільки оригінальне, якого ще ніколи не було. Усе - лиш переспіви і пародії, більш чи менш вдалі.)))

Утрирую, звичайно.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-21 08:30:09 ]
Не говоря о светоче советской поэзии Максиме Пешкове. Он стилист еще тот. По-моему, творчество Генри Лонгфелло вдохнуло свежую струю в его буревестное песнопение. Да, кажется, "Песнь о Гайавате".
Да, стоит признать тот факт, что быть читателем, а то и почитателем современного поэтического творчества - это сродни хождению по минному полю. Одни авторы беззастенчиво тащат в свои поэтические закрома мысли, а то и строки уже озвученных поэзий, другие - делают вид, что они продолжатели традиций восточного стихосложения. Это еще куда ни шло, ибо есть хоть какая-то отправная точка и ориентир. А читатель с низким уровнем эрудиции (я недалеко от него, кстати, ушел) принимает прочитанное за чистую монету, за нечто новое, а новичок и того хуже - начинает свое творчество с давно всем известных рифм и тех же самых образов. Да и не только лишь новичок.
А сказать, что я, мол, сегодня или завтра начну писать так или эдак, о том или о сем - это довольно смелое заявление, ибо Муза посещает не по распорядку и не по вызову. А бывает тако, что не посещает вообще - и такие авторы как я берутся за жизнеописание. По крайней мере, личная история - это не плагиат.
Бывай здоров. Спасибо за беседу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 08:53:15 ]
Так, тут ти правий - перш, ніж намагатись винайти велосипед чи колесо, потрібно переконатись, чи його вже хтось не створив до тебе.) Краще вже вічний двигун - тут є повна гарантія, що будеш першовідкривачем.)))

Але, на жаль, у мережевій поезії колеса і велосипеди, а також вічні двигуни винаходять безперервно. Раніше було патентне бюро у вигляді редакторів газет чи журналів, яке все-таки відрізняло відвертий плагіат чи наслідування від чогось нового чи оригінального. На сучасних сайтах з вільною публікацією ці шлюзи знято. Як казав Президент України Леонід Кравчук, "маємо те, що маємо".)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-21 08:59:31 ]
До речі, про "личную историю". Десь читав таке визначення графомана: "Графоман описує свої переживання та враження, а поет створює ліричного героя". Я так розумію, що ти просто всіх містифікуєш, видаючи свого ліричного героя за себе, і продовжуєш з вірша у вірш цей міфічний життєопис.))) Хіба ні?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 09:21:13 ]
До речі, про невідомий тобі журнал "Дніпро" - це всеукраїнський літературно-художній журнал, який видається у Києві (на мій погляд, аналог журналу "Юность"), який почав видаватися в 1927 році у Харкові під назвою «Молодняк». Засновник — ЦК ЛКСМУ. З 1935 р. - видається у Києві. У 1937 р. перейменований на «Молодий більшовик», з 1944 р. — «Дніпро». Друкує поезію, прозу, драматичні твори українських письменників, переклади з інших літератур, літературно-критичні, публіцистичні, історичні, мистецтвознавчі матеріали; популяризує творчість молодих авторів. Головними редакторами були: П. Усенко, А. Малишко, М. Руденко, О. Підсуха, Д. Ткач, І. Стативка, Ю. Мушкетик, В. Бровченко, В. Коломієць, з 1984 — М. Луків.
У 1940—1950-ті авторами журналу були Максим Рильський, Павло Тичина, Андрій Малишко, Володимир Сосюра, Іван Сенченко, Микола Руденко, Михайло Гірник, В. Кучер, В. Земляк, М. Нагнибіда, К. Журба, Павло Загребельний, Борис Антоненко-Давидович, В. Ткаченко, В. Бабляк, А. Хорунжий, А. Дімаров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-03 14:20:51 ]
"Не до шмиги мені твоя харя..." - Супер! =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-08-03 14:47:35 ]
:)