ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
2024.04.17
07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
2024.04.17
06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
2024.04.17
06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
2024.04.17
05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
2024.04.17
00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
2024.04.16
23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
2024.04.16
22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
2024.04.16
20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
2024.04.16
20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
2024.04.16
09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
2024.04.16
05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
2024.04.16
05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
2021.07.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Dots
...
Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Dots
...Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
Хотілось лише зауважити, що переклад є одним із варіантів оригіналу, так як
деякі фрази англійською можна читати по-різному.
Наприклад слово "pupil" має не одне значення...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1508 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1508 seconds