ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Михайло Десна (1967) /
Вірші
Справа в шляпі II: каска
(він у нас із віршами такий один)!
А усі разом ми золотий, славетний злиток.
З нами Вітер. Правда, уночі
він сидить замріяний і слухає - сичі!
І тут один із нас прокашлявся і каже:"Збиток!"
І що це за Джеймс Бонд такий і що за Гондурас?
Гуркоче обладунками в дорозі котрий раз...
Ну а ми його не слухаєм (я маю на увазі брязкіт!)
Англійську досконало таки вивчив і АК.
Лазірко з ним спілкується (єдиний без ПК),
ну а ми тоді на радощах - за каску і аж до... Аляски!
З нами Ігор і його вогонь.
Полум'я Рубцову - пиво "Оболонь,
а кінці не в воду - в чоловічу тисне жменю.
З нами Сірий. Він телят не їсть.
Лиш на сік березовий "заробляє" гість.
І тут один із нас навідався у гості: "Зеньо?"
І що це за Джеймс Бонд такий і що за Гондурас?
Гуркоче обладунками в дорозі котрий раз...
Ну а ми його не слухаєм (я маю на увазі брязкіт!)
Англійську досконало таки вивчив і АК.
Лазірко з ним спілкується (єдиний без ПК),
ну а ми тоді на радощах - за каску і аж до... Аляски!
З нами Гаррі. Сідоров до сліз!
Верштається там, де Андріївський узвіз
серпантинком в'ється, наче норовиста норка.
З нами Третій (здалеку хоча)
Олексій Потапов тундри поуча...
І тут один із нас довідується: "Я - з Нью-Йорка!?"
І що це за Джеймс Бонд такий і що за Гондурас?
Гуркоче обладунками в дорозі котрий раз...
Ну а ми його не слухаєм (я маю на увазі брязкіт!)
Англійську досконало таки вивчив і АК.
Лазірко з ним спілкується (єдиний без ПК),
ну а ми тоді на радощах - за каску і аж до... Аляски!
І всі, хто з ним спілкуються, пасує йому, кажуть, каска!
5.04.2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Справа в шляпі II: каска
"Дзвонив мені на вухо Зеньо, образився - нема, каже, у Михайла на нього місця в його казці і, натягнувши каску, почвалав ліпити пластилінових ґав"
Юрій Лазірко
З нами Світлий. Той іще блондин(він у нас із віршами такий один)!
А усі разом ми золотий, славетний злиток.
З нами Вітер. Правда, уночі
він сидить замріяний і слухає - сичі!
І тут один із нас прокашлявся і каже:"Збиток!"
І що це за Джеймс Бонд такий і що за Гондурас?
Гуркоче обладунками в дорозі котрий раз...
Ну а ми його не слухаєм (я маю на увазі брязкіт!)
Англійську досконало таки вивчив і АК.
Лазірко з ним спілкується (єдиний без ПК),
ну а ми тоді на радощах - за каску і аж до... Аляски!
З нами Ігор і його вогонь.
Полум'я Рубцову - пиво "Оболонь,
а кінці не в воду - в чоловічу тисне жменю.
З нами Сірий. Він телят не їсть.
Лиш на сік березовий "заробляє" гість.
І тут один із нас навідався у гості: "Зеньо?"
І що це за Джеймс Бонд такий і що за Гондурас?
Гуркоче обладунками в дорозі котрий раз...
Ну а ми його не слухаєм (я маю на увазі брязкіт!)
Англійську досконало таки вивчив і АК.
Лазірко з ним спілкується (єдиний без ПК),
ну а ми тоді на радощах - за каску і аж до... Аляски!
З нами Гаррі. Сідоров до сліз!
Верштається там, де Андріївський узвіз
серпантинком в'ється, наче норовиста норка.
З нами Третій (здалеку хоча)
Олексій Потапов тундри поуча...
І тут один із нас довідується: "Я - з Нью-Йорка!?"
І що це за Джеймс Бонд такий і що за Гондурас?
Гуркоче обладунками в дорозі котрий раз...
Ну а ми його не слухаєм (я маю на увазі брязкіт!)
Англійську досконало таки вивчив і АК.
Лазірко з ним спілкується (єдиний без ПК),
ну а ми тоді на радощах - за каску і аж до... Аляски!
І всі, хто з ним спілкуються, пасує йому, кажуть, каска!
5.04.2011
karaoke.yarsk.info/boshakov-bend/kto-takaya-elis/
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію