ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2021.04.10 10:39
Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?
Безверхе диво стало перед нами -
Тополі білої сяйний квартет

Із стовбурів, що їх зростив Пашкевич -
Талановитий, мудрий садівник.
Потоцького родини світле древо

Ігор Шоха
2021.04.10 08:53
                І
Неологізми – це, таки, обнова...
Що тільки не видумує поет,
аби розбагатіла наша мова
на чим попало латаний сюжет.
Усе це файно: словеса наяди,
омоніми – і танки, і танки...
але хоча би наголосу ради,

Сергій Губерначук
2021.04.10 07:24
Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.
Вона мене зайняла на недовго…
і загула.

Найперше почуття несупокою
між нами, між нерівними двома,
я перевірю вогкою рукою –

Микола Соболь
2021.04.10 04:30
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…

Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть

Микола Дудар
2021.04.09 20:09
У подумках своїх про вишкіл і повагу
Де кожен з нас підскарбій і рушій
Спочатку я заколотив би брагу
І кілька діб посидів би у ній…

У подумках своїх про смертне і безсмертне
Де кожен з нас державець і ключар…
Зізнався б я вам, людоньки, відверто

Сергій Губерначук
2021.04.09 16:29
Ай, риба..,
ніби вдих у воді…
потрапив до сита вихор,
вітре мій ти…
Розтинала ти тіло таємне
і зябра знайшла,
на тарелі тонка тарантела
перестала звучать…

Микола Соболь
2021.04.09 12:57
Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,
то тікають небажання й втома
і не знаю: вмер, чи ще живу.

Так зростали і сусідські діти
(кропиви хватало геть на всіх)
молоді цього не зрозуміти,

Ігор Шоха
2021.04.09 11:14
Коли надій на мир уже немає
і москалю Європа – не указ,
вона усе ще думає-гадає, –
як помирити Київ і Донбас?
Куди подіти з мапи Україну?
Як поділити націю її,
а заодно і землю... і руїну,
аби понаїдались буржуї?

Володимир Бойко
2021.04.09 09:33
Хтось сильний правдою, а хтось – побрехеньками. Хто дивиться на світ поганим оком, погане й бачить. Влада без корупції, як холодець без хрону. Не важливо, якої породи пташка. Головне, аби її яйця приносили прибуток. Любов за гроші – продажніст

Тетяна Левицька
2021.04.09 08:36
На Покрову, я поспішала в Романів до мами на її День народження. На трасі, біля метро Житомирська, стояла вервечка маршруток. Я заглянула в салон, потрібної мені, і побачила єдине порожнє місце, біля водія. - Це сидіння вільне? Чи можна тут присісти?, -

Микола Соболь
2021.04.09 06:06
«Спасителі» крокують по землі
у колір крові їх криваві стяги.
Де підлість править не чекай відваги.
Убивці смерть смакують у кремлі.

Вони ідуть на захід і на схід…
Вбивають просто так, заради втіхи.
З убитих тіл течуть криваві ріки,

Юлія Івченко
2021.04.08 23:18
врешті яка різниця коли вона голосна
стає принишклою і мовчки іде додому
коли слово чує різке то планета їй затісна
а може у неї сьогодні нестримно боліли скроні

а може не треба під ребра пускати дим
бо не палить і сумніви часу у торбу збирає

Євген Федчук
2021.04.08 21:22
Чутки, одна другої тривожніш, долітали
Із волості до Січі. Робилось щось сумне.
З повсталих, хто потрапив до рук катів, скарали.
Як зловлять, то їх також покара не мине.
Отож брати сиділи на Січі, дослухались,
Чекали, може якось на краще все піде.
Н

Олена Музичук
2021.04.08 12:51
Перецвітають проліски у лісі.
Ще й не було, а вже нема весни.
Сіяє сонце у блакитній висі,
а білий світ усе-таки сумний.

І є чого. У ньому стільки візій
од пандемії, голоду, війни
і до найголовнішої із місій...

Ігор Деркач
2021.04.08 12:45
Наче вирушаємо в дорогу
як у перший і останній раз
вимолити прощення у Бога,
що напевне пожаліє нас.

А якщо ніде нема нікого
і не чути піднебесний глас,
то іду я сам до гаю того,

Іван Потьомкін
2021.04.08 08:49
«Якби можна було зупинить сонце,
то це треба було б зробить зараз»
Януш Корчак
(напередодні відправлення в концтабір Треблінка
разом з 200 єврейських сиріт)

Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Проста істина
Курчат рахують восени,
Їм іспитами – літо.
А вам до заліку, сини,
Ще довго-довго жити.
Тоді, коли насіє час
Вам сивини на скроні –
До рук мені диплом за вас
Життя вкладе в долоні.
І невідомо, чи жива
Я буду в ту годину…
Які ж то бажані слова:
«Ваш, жінко, син – Людина»…
Та на сьогодні ви моє
Досягнення найбільше,
Бо сенс у тому, що ви є,
А потім – усе інше.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-29 14:10:13
Переглядів сторінки твору 3721
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.851
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 15:19:38 ]
Гарно, Тетянко, щира матусина мова!!! Підвезло синам з мамою, сподіваюсь і їй з ними.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:13:23 ]
Дякую, Патарочко. Не знаю, як синам зі мною, а от мені з ними таки повезло. Кожна мама пишається своїми дітьми, але я ніколи навіть не сподівалась, що мої на стільки перевершать своїх батьків – і тим більше страшно за їхнє майбутнє…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 16:25:11 ]
Мудрі слова, Тетянко, чіпляють!
Хай Ваші сини складуть іспити життя на відмінно! Але, що головне Ви сказали,
"Весь сенс у тому, що ви є,
А потім – усе інше."




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:15:57 ]
Дякую, Таню. Як то кажуть, Ваші слова, та Богу у вуха, разом з проханням, щоб іспити ті були рухом вперед усьому їхньому поколінню, і без усіляких рукотворних та природних катаклізмів, бо попередні покоління, здається, вже за багато наступних навигрібались…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 16:58:15 ]
Дуже гарний вірш - рівний, легкий, мудрий. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:18:19 ]
Дякую, Олечко. Щастя Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 17:20:18 ]
Дуже симпатично, Тетянко.
І хочу щось таке знайти, аби з красивою жінкою поспілкуватися щодо плюсиків-мінусиків аури, а важко... :(

Хоча, Тетянко, може "Ще довго-довго" на "іще довгенько", "Ще буду"-"Я буду", "Ваш, жінко," - "Сей, жінко, син" (так, на мій скромний розсуд, росте значимість сказаного), "Весь сенс" - "бо сенс"...

Дорога Тетянко, такою спробою намагаюся трішки далі ступити разом із вами, визнаючи, що ви і так усе зробили достойно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:31:01 ]
Ох, люба ж моя Редакціє, у Ваших словах стільки дипломатії, що я аж розгубилась (учора навіть відповідати не стала:)) і не знаю, чи серйозно відгукуватися, чи жартуючи. Одне речення про красиву жінку чого варте – думки одразу у кількох напрямах чкурнули, сміються, хвостиками помахуючи, а я гадаю, котру ж хапати, поки не втекли, бо ж з красивими жінками це запросто трапляється, адже (за народною мудрістю) у одні руки – або розум, або краса. : )) Ладно, хай тікають, буду думати, чого б ото Вам було важко щось знайти, щоб зі мною поспілкуватись, бо мені наче ж ніколи не було ліньки над кнопками клавіатури знущатись… Ні, бути красивою таки погано, розумним людям зі мною навіть поговорити нема про що… Можна я буду… посередині, ну щоб шанс на трошки розуму був?... //Жарти жартами, але будь ласочка, спілкуйтесь зі мною без компліментів, ну така я вже є – дратують вони мене.
А тепер ближче до справи. Дуже вдячна Вам за підказки, люба Редакціє, я обов’язково ними скористаюсь, з Вашого дозволу, ну крім «довго-довго» на «іще довгенько», бо за моїм внутрішнім відчуттям «довго-довго» все ж довше за «іще довгенько». І «сей» - значимість зростає, але зменшується зв'язок між жінкою і сином, уже наче й немає значення, що він саме її син… Це слово здатне так змінити підтекст, що можливість тлумачити цю фразу значно ширшає… Додає милозвучності, але я не відчуваю його у цьому контексті… У якійсь мірі використання цього слова було б з мого боку лицемірством, адже від нього віє біблійністю…
Щиро дякую за Вашу допомогу і підтримку, люба Редакціє, і вибачте, що я інколи не здатна сприйняти Вашу думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 17:38:01 ]
Направду, така проста істина...

Закінчення дуже сподобалось!
Успіхів і натхнення, Тетяно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:32:05 ]
І Вам теж, Оксанко. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 18:14:05 ]
А потім усе інше... і цим усе сказано.) Сподобалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:33:39 ]
Дякую, Юлю. За великим рахунком у житті все дуже просто, а усі складнощі приховані у дрібницях…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 21:31:52 ]
Файно, Тетяно! Скільки то сил і переживань за життя потрібно, щоб потім почути такі слова!На той диплом все життя і працюємо. Дуже гарно - море материнської любові, доброти і скромності. То не перший вірш на цю тему на ПМ - і в Софійки, і в Світлани, і в тебе.
Всі дуже щирі, материнські. Радості Вам від дітей і дипломів з відзнакою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 16:35:17 ]
Дякую, Іване, за щирі побажання. Хай і Вас не оминуть ті дипломи з відзнакою. А щодо теми – то куди ж нам, мамам, від неї подітись. :) Працюємо, працюємо – поки пташа на крило стане, а потім залишається тільки хвилюватись, на результат очикуючи…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 20:09:25 ]
Чудово, що й казати... Залишається побажати матусі - "червоних дипломів" від життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:07:12 ]
Дякую, Любо. Деякі заліки вже маю: старшенький у цьому році університет закінчив, і з роботою такою справляється, що куди там нам з чоловіком, а меншенький виборов призове місце на Всеукраїнській учнівській олімпіаді з математики. Тож мені тільки й залишається, що молитись, аби їм характеру і надалі вистачило...Хоча, якщо чесно, для мене набагато важливіше не це, а щоб вони зуміли щасливими бути і людяності своєї не втратили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 22:09:47 ]
Вже й час насіяв досхочу,
і схилами униз.
Блажен, хто не минав батьків
і материнських сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:17:37 ]
Дяка за експромт, Вітре...