ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Покута чи дар?..
Образ твору Болю мій, друже вірний, коли ти відпустиш,
чей же мало тих днів відгуло в небуття?..

Годі мабуть уже позбирати докупи
клапті згадок усіх, ні хвилин каяття
за принесений смуток і прийнятий біль,
за зрадливу сльозу, що стікала квапливо,
за незґрабні потуги потрафити в ціль
на розпутті життя, між сум'яття розливом.

Він не йде, не зникає, він завжди на чатах,
колихає мої неспокійні тривоги...
Де шукати рятунку від пам'яті-ката,
що вертає на ту нескінченну дорогу
де на кожну хвилину лягає тягар
многотонних думок, що рояться невтомно...

Господи, не збагну, це покута чи дар -
пульсувати , як серце, ритмічно, судомно?..


2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 22:49:03
Переглядів сторінки твору 4192
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.758 / 5.5  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 00:33:36 ]
Хай радість буде вірним другом!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:45:08 ]
Дякую, Іринко! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 04:27:43 ]
Вітаю!
Шановне мною сонечко, раджу Вам
полишити "друга",
щоб потуги (потраФити)-потрапити в ціль справдилися.
Позитивні думки-Божий дар,
котрий допоможе зняти з плечей
Вашої душі важкий тягар...

З Повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:55:21 ]
Дякую, пане Олександре. Ви абсолютно праві, що позитивні думки - Божий дар. Та, мабуть, не лише вони. Бо, аби навчитися думати позитивно, треба надпити й з гіркої чаші, щоб знати ціну солодкій.
З взаємною повагою, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 08:34:40 ]
Так, біль - то найвірніший друг. Добре зауважено.
Нарешті , Адель, пробилося крізь будні натхнення. Радості вам і оптимізму. Бог є любов))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:57:18 ]
Дякую щиро, Володю!:)
Бог є любов. Згідна з Вами. Дай Боже й Вам радості!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 12:56:28 ]
Файно, Адель, емоційно-болісно. А "рятунок від пам’яті-ката" - то напевне час. А все разом - то дар великий. Щире побажання ЛГ звільнитися з-під тягару многотонних думок.Радості ЛГ і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-29 14:58:59 ]
Дякую, пане Іване, за розуміння, за увагу і теплі слова. І Вам радості!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 17:57:26 ]
Дуже цікава, дорога Аделько, штучка у вас вийшла.
Єдине, що у мене наразі викликає деякі сумніви - чи це повторення з "болем" таке вже доцільне - "прийнятий біль" - там можна щось інше на "іль" спробувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 12:23:46 ]
Приємно чути, пане редакторе, похвалу. Щодо повторення, то я очікувала подібного зауваження. Треба ще подумати.
Дякую, що не оминули увагою, бо вже гадала, чи бува чим не образила шановну редакцію, що так довго не навідувались на мою сторіночку.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:26:43 ]
Дорога Аделько, у нас тут, сподіваюся, дружньо-паритетні стосунки всіх зі всіма, і всі ми, в тому числі і я, а також адміністрація, яку я здебільшого представляю - намагаємось зростати і не заважати зростати іншим. Тож - не зашкодь комусь бути самим собою - це, напевно, найголовніше.
Що стосується мене, то я намагаюся перечитувати усіх, хто проявляє творчу активність і своє позитивне ставлення до Поезії. Вас читаю з тим особливим натхненням, яке викликає творчість усіх наших витончених красунь. Бо за символізмом мови красуні кожен чоловік так чи інакше бачить простір для себе, і чи не тому у царстві небесному немає шлюбу :)
До речі, з розумінням і повагою ставлюся до креативних підказок щодо нашої, редакційної сліпоти, інколи багато важливого і справді відразу не помічається...

У цьому вірші помітне містерійне знаходження нових обріїв - за межами основних чоловічих відчуттів, що вельми корисно для розвитку інтелектуальної чутливості в напрямку постслуху, постдотику, постсмаку, пострівноваги, постнюху, опіслязору, і т.д. Тому вивчати жіночу поезію вкрай корисно для чоловіків.
Буває, що поезія жінок опускається на проблематику загальночоловічого рівня - це не зле, але на цьому рівні жінки часто допускаються і "чоловічих помилок", які у жіночому виконанні особливо небезпечні для загалу.
Власне тому адміністрація так пильно дивиться, аби жінки, наприклад, не торкалися узагальненостей "людина" у непритаманних Божому замислу розуміннях і т.д. і т.п.

Це все, зрозуміло, преамбула до короткої фрази, яку я хотів принагідно десь тут розмістити. Словом, я бачу таку необхідність для подальшого вашого поетичного визрівання, як глибше працювати із синонімічним рядом означень, якими ви початково формуєте свій поетичний рядок. Написавши рядок, уважно подивіться на всі слова з погляду синонімічних можливостей, деякі з них дадуть можливість глибшої і більш виразної подачі образу. Це логічний шлях, що дозволяє закріпити техніку написання. Звичайно, ще потрібно прослідковувати, як лине звукове відлуння рядком від основного чи заглавного образу, чи це відлуння (а насправді, комплексний образ) знаходить точну межу (риму) для подальшого злету в містерійність (символізм), де і починається магічна стереоскопія "символічностей"...

Перепрошую за експромт, і велику кількість плутаних міжрядковими сенсами букв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 23:24:18 ]
Спасибі за корисні поради, пане редакторе. Мені завжди цікаво почути думку майстра своєї справи.
Що ж до Ваших роздумів на тему жіночої та чоловічої поезії, то мушу зауважити, що особисто я рідко дивлюся на саму поезію з точки зору розподілу її на приналежність до статі. Моє єство або сприймає певну поезію, або ні. І це залежить, гадаю, від мого власного світосприйняття. Щось мені видається рідним, щось близьким, щось дивуючим, вражаючим, смішним, цікавим, новим. А щось геть чужим, чи просто незрозумілим.
Але то суто моє сприйняття чи несприйняття. У кожного воно своє, індивідуальне, а тим і унікальне. Разом з тим розумію, що кожен із нас має все для того аби власне світосприйняття, а через його призму і сприйняття поезії, музики і творчості загалом, ставало дедалі ширшим, глибшим, об"ємнішим.:)
Що ж до узагальненостей слова "людина", скористаюся Вашим висловом, у непритаманних Божому замислу розуміннях, то, на мою скромну думку, якщо вона Вам цікава, :) - узагальненостей не люблю взагалі. Вони стирають індивідуальні риси, притаманні тому чи іншому, що роблять наш світ барвистим.Погоджуюсь, що висловлювання кожного з нас мають бути виваженими, бо слова мають неабияке значення, думки, виражені через них - силу, виокремлені з них і увібрані у себе - творять долі. Але є вибір, і дяка Богові за нього. Бо кожен з нас здатний на помилки, котрі правильніше називати досвідом, і переосмислення, що, мабуть, є крихітними кроками до росту. А раз усе це є, то є новий вибір, котрий може і, дай Боже, виявитися кращим, вдалішим за попередній. А отже є надія.:)
Пробачте за розлогі думки. Ще раз дякую за увагу і поради.

А вірш цей я, мабуть, трошки перебудую, і сприйняття його має покращитись. Коли ж ні - ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:47:28 ]
Ес!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:53:47 ]
NO-NO-NO - YEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEES! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 20:00:08 ]
"Yeees" треба розцінювати, як одобрямс? Чи no?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 21:54:32 ]
for men - no-no-no
foe girls - yeeeeeeeeeeees! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:58:24 ]
Адель де САд!!!!)))))Юрцю, ага!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 19:57:08 ]
Дякую, хлопці, що не оминули увагою. :)