ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Зустріч з Весною

Цілованій ранками, умитій в росі,
Рядки ці присвячені красуні Весні.

Образ твору Шукав я зустрічі з Весною,
Бажав побачитись з Тобою.
    Серед холодної Пори,
    В Країні Вічної Зими –
    Шукав Весни...
    І дивувалися Вітри:
    У Споконвічній Мерзлоті,
    Ну звідки взятися тут їй,
    Твоїй Весні?

Не знаходив ...в собі спокою,
Тужив і плакав за сестрою.
    Ніяк змиритися не міг:
    Чому довкола білий сніг
    І сірі паркани із льоду?
    Чому не знають тут про воду?
    І ніжні крапельки роси,
    Ці Крихти Божої Краси,
    Лиш заморожені єси...

Прагнув зустрітися з Тобою,
І був знеславлений Зимою:
    Не розділяв зимових втіх,
    І уникав бенкетів їх,
    Створінь зимової породи.
    Не брав із рук їх нагороди,
    Не одягав одіж зимову,
    Не уживав холодну мову
    І мерзлих слів.

В смертельному малів двобою,
Хоч йшов нестримною ходою.
    Долаючи обмерзлі схили,
    Великий Океан із криги.
    Геть обігнув її краї,
    На Крижаній бував Горі.
    Всю перейшов Країну цю,
    Та не знайшов свою Весну,
    Лише ... журбу.

Не міг зустрітися з Весною
І упивався самотою...
    Вже спотикався, то вставав,
    І знов у відчай упадав.
    Та врешті-решт я занеміг –
    І лютий холод переміг.
    Поруйнував мою природу,
    Перетворив в тверду породу
    І я поліг...

Відчув – повіяло Весною,
Хтось нахилився наді мною.
    Чи сон це був, чи наяву,
    Як серед поля я лежу.
    Обсіли мовчазні Вітри,
    З небес спускалися птахи.
    І очі ... лагідні Весни,
    З яких скотились дві сльози
    І впали на мою долоню.



    Це запізніле каяття,
    Оця остання мить життя.
    Такою світлою була,
    Що я ковтнув її усю,
    Благословенницю святу,
    Забрав з собою...
    Полинувши у небуття.

Високу заплатив ціну
Аби зустріти тут Весну
зеленооку...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-11 16:35:25
Переглядів сторінки твору 5403
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.38  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 17:58:14 ]
Василю,
то нічого що трішки я поміркую?
"Не знаходиВ... В собі спокою," - здається, що злиття приголосних;
тепер наголоси
повинно би:
"незнахОдив в собІ спОкою"
а є
"не знаходИв в собІ спокОю"??? - я помиляюсь?
***
"Прагнув зустрітися з Тобою," - тут часом не:
"Я прагнув зустрічі з Тобою," ?
***
"маліВ В СМертельному двобою," - збіг приголосних,
а що коли реверснути:
"В смертельному малів двобою,", ні?
***
"Вже спотикався, то вставав," - " То спотикався, то вставав,"???
***
"Поруйнував мою природу" - "свою" може?
***
"Не одягав одіж зимову," - наголос "одІж"...

З весіннім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:07:19 ]
Нічого, нічого, Юрію. Знаєте,
для нас, ПееМівських пастухів, однолюбів=любителів поезії, освітлення наших творів міркуваннями вищих світил = майстрів, завше приємне , а часом, навіть, буває і корисним. Тільки, може, давайте це зробимо у гурті,спільно, удвох.
+++
Збігу приголосних уникли (в обох випадках);
+++
то-то, то не то ;)
+++
таки не будемо міняти "мою" на "свою", по змісту геть не підходить. тут мороз хоч і лютий але не до такої міри , щоб руйнувати "свою" природу, краще вже хай чиюсь іншу. він же не самогубець якийсь там (у творі).
+++
зміст наголосу вже залишимо, щоб не стати цьому твору досконалим у всіх проявах.
***
Щира дяка ЛЮ,
за титанічну працю
на користь Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 18:44:10 ]
Мабуть, та ціна була виправдана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 23:58:09 ]
Небесне пізнання,пані Світлано, вартує цієї високої платні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 19:37:23 ]
Так, ЛЮ має рацію, але я думаю, що Василь творить із західняцькими акцентами ,як це нераз читається,наприклад, у Франка. Тому я на це закриваю очі і схвалюю творчий пошук автора. Та раджу - від порад не відвертатися, "вчитися, читати..." З повагою Володимир))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:11:26 ]
Володимире, після ваших слів, навіть, не знаю що добавити. Хіба-що з західняцьким акцентом: по-дя-ка !!!
Спасибі, земляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 20:25:39 ]
"Не уживав холодну мову і мерзлих слів" - Яка глибинна сутність характеру ЛГ! Василю! Відчуваю Ваше шанобливе ставлення до зустрічі (зворушливої) з Весною. І коли Ви з нею віч-на-віч - то видається, що це вже і наша казка, і наша драма, і наша доля...
Гарно, Василю! Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:23:16 ]
Гарно Вами прокоментовано, Василю. Змістовно. Дякую.
Повинен хтось тут звертати увагу і на вроду твору, а не тільки копирсатися в його нутрощах.Але кожна робота необхідна, якщо з неї є якась користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 21:32:07 ]
Цікаво надзвичайно, лірично, динамічно. Читається "на раз".Зауваги слушні. Але Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:19:21 ]
Дякую за тепле слово, Іване.
Всі зауваги ЛЮ прийняв до уваги.
Відповідні зміни вніс у твір.
Гадаю, що йому це не крепко зашкодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 01:38:28 ]
Ну, за зустріч, Василю! Березовий сік - до дна... без "мерзлих слів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:19:52 ]
Згода, Михайле. Хоча в березовім соці цей біль не втопиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:57:37 ]
Супер!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:18:30 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-15 16:13:18 ]
Вірш — пророчий, тобто зеленоока (а можливо й синьока) пані Вена (можливо рижок оса ачи русокоса) приведе до того, що прийдеться змінити Ваш епіграф біля фото…
Загальна тенденція ходу думки образно і гарно представлена…. Але…
Потрібно уникати слабких рим: (занеміг … переміг) (природу … породу) (каяття …життя) (роси …краси), дальше аж 4- дієслівні рими підряд (вставав…. упадав, занеміг …. переміг) — того не можна допускати.

Дуже гарні метафори, але подумайте над (каяття …життя) (роси …краси); І якщо друга частина пояснює першу частину ОБОВ’ЯЗКОВО ставиться широке тире.(і, як на мене , в даних висловах краще було б обійтися без «це», «оця», «І», «ці» — вираз був би крилатішим).
«Це запізніле каяття —
Оця остання мить життя.»
«І ніжні крапельки роси —
Ці Крихти Божої Краси,
Лиш заморожені єси...»
З найкращими побажаннями Л.П.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 00:47:10 ]
Дякую, пані Людмило, за такий змістовний коментар. Бачу, є тут над чим попрацювати. (До речі, у авторському виконанні цей аудіовірш можна прослухати на сторінці http://virchi.pp.net.ua/publ/119-1-0-6469 )