ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія демянюк
2021.04.22 18:08
скоромовка)
В маленької Соні сьогодні безсоння.
І в Соніної мами безсоння без Соні:
Поїхала Соня в село до бабусі,
Сумують без Соні і мама і друзі.
Як Соня бабусі в селі допоможе,
Щаслива й спокійна вернутися зможе.
Усім привезе соковиті дарунки,

Петро Скоропис
2021.04.22 18:08
Разом із опаленням в кожнім домі
існує система відсутности. Сховані у стіні
її беззвучні батареї
сповнюють оселю нерозбавленою пусткою
цілорічно, незалежно від погоди,
працюючи, вочевидь, від мережі
на сировині, що постачається смертю, арештом або

Микола Соболь
2021.04.22 14:33
Тобі зазвучав Мендельсон,
сусіду заграли Шопена…
Життя чи театр, чи сон?
Актори, овації, сцени…
Маштарня* для вигулу тіл.
Фінальний учвал* іподромом…
І скільки б не виграв ти кіл,
на жаль, епілог всім відомо.

Сергій Губерначук
2021.04.22 14:02
Спокійно, я помиляюся.
Визнаючи неміч здійсненого,
реґулюю свої основні положення.
Мій зміст – це цитадель переконань,
яку оточує щодня брехня.
Станом на вісімнадцяте жовтня я –
дитина, що бачить усе перевернутим.
Спокійно, це не вада.

Ірина Вовк
2021.04.22 11:06
Крапотітиме дощ… Через ніч крапотітиме дощ.
Ти у літньому сні не уникнеш про щось шепотіти.
Не тривож мене, щастя, в примарах вертань, не тривож,
Ти іще не втомилось до мене крізь ґрати летіти.

Я черлене вино ще пелюстками уст пригублю,
У ранкових

Володимир Бойко
2021.04.22 10:41
Гриць, вступаючи до Спілки,
Десь пропив свою сопілку,
Бо поети-скороспілки
Очманіло п’ють до спілки.

2.

Закортіло діду баби,

Іван Потьомкін
2021.04.22 09:08
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Юлія Івченко
2021.04.22 08:48
не так уже й боляче коли на твоїм узгір»ї по натоптаній схемі
хтось позбирає до кошика ранку яблука ще зелені.
спитаєш привітно – що і тобі це життя насипало повно перцю?
давай покладу тобі серця так рясно ж вродило серця !

у тому домі де загляд

Ярослав Чорногуз
2021.04.21 23:16
Стоять берези занімілі,
І вітер їх не колихне.
Ясні творці моїх ідилій -
Завжди розраджують мене.

Чому ж сумують їхні тіні?
Принишкло птаство поміж віт.
Коли ось-ось заллє цвітіння

Микола Соболь
2021.04.21 15:23
Про що співають солов’ї?
Коли цвітуть сади вишневі,
смарагдові стоять гаї,
травневе небо кришталеве.
І розливається: тьох-тьох…
Немов по венах кров гаряча.
Питання багатьох епох:
сміється птаха ця, чи плаче?

Володимир Бойко
2021.04.21 12:15
Можна жити і без любові. Але навіщо? Людина діла у поважному віці стає людиною слова. Любов за гроші – сутність не духовна, а матеріальна. Краще щиро любити далеких, ніж фальшиво – ближніх. Там, де нема правди, годі шукати логіку. Диваки пр

Сергій Губерначук
2021.04.21 10:11
Тіло вживалося в світло
і спершу лежало.
Ящури всіюночі тікали під спину
і там їм землі мало.
Трава на очах росу народила,
смерть сталася на полюсі,
йшлося до загибелі цілого тіла
в зеніті літоосені.

Ігор Деркач
2021.04.21 09:56
Людина виникла із мавпи,
але буває й навпаки,
коли її нахабні лапи
хапають їжу із руки.
Далеко нічого ходити:
ось – українець, ось – кацап...
їх іноді не відрізнити
за пазурами рук і лап.

Іван Потьомкін
2021.04.20 21:41
Дві сім’ядолі моєї долі – сини мої,
Усе частіш ви входите у сни...
Та все чомусь маленькими такими.
Начебто тільки зіп’ялись на ноженята...

P.S.
Туга за дітьми й онуками
Усе тугіше в’яже моє серце.

Микола Соболь
2021.04.20 17:45
Тому, хто йде – осилити дорогу.
Тому, хто вірить – не хитких думок…
Велике небо кожному в підмогу
упевненості й витримки у крок.

Пекуче сонце в небесах шаріє,
гуляє вольний вітер у степу…
А до мети веде людину – мрія.

Ярослав Чорногуз
2021.04.20 17:29

(легенда)

Каліпсо, німфа, в гроті цім жила
На Огігії — острові чималім.
Була, по суті, це чаклунка зла,
Що на свиней людей всіх обертала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Балтян Катерина Пилигрим
2021.04.20

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Про Пісню

Пам’яті Володимира Івасюка

Образ твору
1.
Нехай ще «скрипка грає, серце крає»!
...А в кого замість серця – камінець?
Пекла вам кожна крапля «Водограю»,
що спраглим Пісні
дарував Співець.

Допоки Він плекав «Червону руту»,
любов’ю пестив ніжні пелюстки,
ви бовтали ненависть як отруту
й сумління рештки
рвали на шматки.

Це ж треба вже дорватись до нестями,
щоб зважитися врешті на таке!
Й земля не розступилась під ногами
в ту мить, як замишляли ви
лихе...

2.
В дрімучім лісі тіло ще гойдалось...
А ви за упокій уже пили
у спокої й покоях. Чи гадали –
на Пісні міцно зашморг затягли?

Самі, напевно, не збагнете й досі
чим саме вам та Пісня допекла:
чи тим, що рута-м’ята у волоссі,
чи тим, що за плечима два крила?

Тоді її сахались, наче ладана,
й тепер вона шмагає вас навхрест.
Та Пісня зроду-віку ниць не падала.
Усе при ній: душа, краса і честь.

...Пливла людська печаль за крижмом білим.
Сльозу ронили квіти на труні.
А ви, мов круки, каркали над тілом,
і думали – хороните її,

зраджену і заборонену,
зболену Пісню Володину...

3.
...Втирався світ од мряки й плісні
і в синє небо позирав:
так високо вкраїнську Пісню
іще ніхто не підіймав!

Не горда, згадана не всує.
І словом – тиха і проста.
Дивіться, ниці, як пасує
їй благодатна висота!

Щось є в цій Пісні від санскриту,
прадавня загадка якась...
І неможливо приручити
її крилату іпостась.

Погляньте, до наживи ласі,
як їй свобода до лиця!
...Витає Пісня в позачасі,
подібна до свого творця.

03.2009(2011)

http://iwasyuk.narod.ru/bio.html
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1491589.html


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 08:21:12
Переглядів сторінки твору 4427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.372 / 6  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 5.344 / 6  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 09:18:45 ]
Пісня його-його вічна душа.
Вічна Шана.Вклоняюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 09:20:04 ]
Жадоба слави, зависть, отупіння -
то притаманне ницим сотворінням,
їм не збагнути заповіт Творця:
ТВОРІННЯ ВВІКОВІЧУЄ МИТЦЯ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 09:39:12 ]
Дуже сподобалося, особливо третя частина , яка відірвалася від подій та часу, вознеслася вище тимчасових явищ і у прекрасному поетичному вбранні увійшла в мою душу. Спасибі вам Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 10:26:48 ]
Любочко, дуже сильно, аж мороз проймає! Про трагічні події з таким енергетичним посилом. З любовью до пісні. Цей твір заслуговує на найвищу оцінку! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:10:01 ]
Світла пам'ять пісенному генію... Щиро написано, аж серце розривається коли читаєш. Допоки Тіна Кароль і Гайтана співали українські пісні, хотілося їх слухати, а з початком їх російського пісенства... загубилися. Чому?.. Голоси ж ті самі, а слухати не хочеться. Пісня Івасюкова ніколи не зникне, а з нею і пам'ять про нього. Дякую, Любонько, другий день болить горло, а тепер... ще й серце. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:55:12 ]
Наш край дав світу більше, а ніж Генія,
У праці не беріг душі і рук.
Любов народна – це найвища премія.
Бо вічно буде жити ІВАСЮК !

Щиро дякую, шановна колего.
З повагою Богдан.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:09:25 ]
Щиро дякую, шановні колеги, за те, що ЛЮБИТЕ і ПАМ'ЯТАЄТЕ, і ШАНУЄТЕ генія і його ПІСНЮ. І за відгуки на мій скромний твір - спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:28:59 ]
Приєднуюсь до гарних слів і оцінок, Любо. І ще додам, що Ви вірно зазначили, що в цій пісні є щось від санскриту і від наших прадавніх язичницьких легенд, коли Бог Купайло любив дівчину Яруню, навчив її і всю молодь стрибати через вогнище і подарував їх неповторну квітку - червону руту, яка зацвітає тільки в купальську ніч, до речі, за прадавнім календарем з 21 на 22 червня( у найкоротшу ніч після літнього сонцестояння), а не 7 липня, як тепер святкують.
І правильно Івасюк закликає "Червону руту не шукай вечорами...", бо вона була запалена Богом тільки для однієї його коханої. Лишився тільки відгомін і звичай цієї легенди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:29:47 ]
Дякую, Ярославе, за відгук, високу оцінку, а головне - за цінну інформацію. Я достеменно всього цього не знала, але воно було (є) десь на підсвідомому рівні. Таки існує якесь внутрішнє знання, мабуть, його і називають інтуіцією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 16:01:58 ]
Долучаюся до слів попередніх коментаторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 19:19:36 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 23:43:12 ]
Більше нічого сказати. Хіба що пісню підхопити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 14:24:32 ]
Приєднююсь до відгуків колег. Моцно написано, Любо!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-07 21:30:50 ]
Щиро дякую, Світлано та Іване, за слово підтримки, за те, що "підхопили пісню".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 19:13:00 ]
Любове,
Маю велику повагу до цієї іпостасі, хоча в Америці найбільш відомим є
скоріше наш "Шедрик", аніж його червонорутність.
Техніче запитання,
чи була якась необхідність міняти ритм у третій строфі вірша під номером 2.
Зу святом Весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-08 20:53:48 ]
Знаєте, Любо, я був на могилі Івасюка десь через місяць після його похорон. Приїздив у відрядження до Львова, і працівники молодіжної газети і власкор "Молоді України" водили мене на Личаківське кладовище до могили цього видатного композитора. І, знаєте, ще й тоді на могилі горіли свічки. Не відаю, хто їх запалював, але вони весь час горіли! Вжячний Вам за чудовий триптих, за пам'ять.
А оскільки сьогодні 8 Березня, дозвольте і мені привітати Вас зі святом, побажати справжньої великої Любові, творчого неспокою, творчих удач!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:48:25 ]
Щиро дякую, ЛЮ, за відгук. У цьому вірші Пісня - це узагальнено всі його пісні, не лише "Червона рута". Щодо зміни ритму - необхідність суто змістово-емоційна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:50:31 ]
Дякую, п.В'ячеславе, за розуміння і за привітання.