ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.08.05 13:55
Святкова пригода


Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!

Дума Козак
2020.08.05 13:15
Лунає дощ акордами краплин
і дріб у ритмі танго вибиває,
вплітаючи у марева сатин
мелодії шаленого розмаю.

Звучить балада гомоном струмків,
а гуркіт грому – соло барабана…
І блискавці зоряно-стрімкі,

Сергій Губерначук
2020.08.05 09:49
Лежить картина,
чорна сажа.
Музею сірого підлога.
Зі стін по краплі фарба ваша,
іржа коричнево-червона.

Лежать колони,
гільзи, гільзи,

Віктор Кучерук
2020.08.05 06:12
Запах сушеної м’яти
Переповнює кімнату
І струмує плавно за поріг, –
Огортає жалем хату
І затоплює кошлатий
Та пахучий дуже переліг.
Де поспішно і помалу
Невгамовно вирувало

Олександр Панін
2020.08.05 01:58
Застілля не робиться
"насухо",
Не любить "насухо"
люд,
Мета виправдовує
засоби,
Та крапку вколочує
суд!

Олена Багрянцева
2020.08.05 00:24
Якби можна поставити раптом на паузу літо.
Лимонадові дні, матіолові ночі повільні.
Знявши одяг увесь, загортатися в рідні обійми,
Аж до ранку не спати, про все, ні про що говорити.

Якби можна затримати серпень натрішки, надовше.
Із піску будувати

Дума Козак
2020.08.04 23:38
На березі Гіпанісу високім,
у теплому південному степу,
ще балабан висить в повітрі, сокіл,
але давно не видно вже скопу…

Давним-давно полинуло у Лету
і місто-поліс, Ольвія стара,
і вихідців із древнього Мілету

Ігор Шоха
2020.08.04 20:50
Уже за синіми морями
усі симпатії мої,
з якими човники свої
колись пускали ручаями.

Блукаю ще у ті краї,
де по інерції ночами
пливуть у Лету оригамі,

Євген Федчук
2020.08.04 19:23
Хай покара Бог клятих росомонів
Від них нещастя готські всі пішли
Нехай потопчуть їх же власні коні
Нехай помруть від власної стріли.
Великий і могутній Германаріх
Король всіх готів і усіх земель
Був скорений на розправу чи на кару
Не жалів ні люд

Устимко Яна
2020.08.04 19:21
Місто Львів – як новенька копійка.
Садовий постарався, Андрійко.
Приїжджайте до нас,
мер почистить і вас.
Станьте теж як новенька копійка.

Приїжджайте до славного Львова,
всі будинки у нас кольорові.

Тетяна Левицька
2020.08.04 15:13
Вже прокинувся, любий? Глянь небо
розливає лавандові фарби
на тендітні гвоздикові стебла,
на нечесані верби. А нам би
доторкнутися щастям до смути,
і розсипати гречну надію,
цілувати рожевих губ кутик,
ніжність бризнути сонцем під вії.

Галина Кучеренко
2020.08.04 10:04
Не вимагайте -
Вам ніхто не винен
Давати щось. Це не потрібно їм.
Переконання
У чужих провинах -
Лише пожива демонам своїм.


Сергій Губерначук
2020.08.04 09:55
Триває правда з вуст моєї зрадниці,
але чи скоро голос мій признається,
що я порушник перший, а не ти?
що я повинен, а не ти, піти?

Минає середа, четвер і п’ятниця –
навколішках стоїть кохана зрадниця,
але чи довго я ще буду бігати

Віктор Кучерук
2020.08.04 06:54
Старію я, а ти ростеш
І сяєш, мов перлина
Недоторканна для мереж
У зяючих глибинах.
Старію я, а ти завжди
Красива, бо незмінно
Блищиш, як скалочка слюди
На сонячнім промінні.

Іван Потьомкін
2020.08.03 23:08
Мені б годилося зненавидіть вогонь,
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Зненавидіть і вітер навісний,
Що потурав палити рукотворні села.
Зненавидіть, нарешті, й запізнілий дощ,
Що не прийшов на поміч погорільцям...
Та не наважусь навіть осудить
Да

Ігор Деркач
2020.08.03 20:50
І віриться, й не віриться мені,
що є десь рай і пекло за морями,
чи то у небі, чи під небесами
у непроглядній сивій далині.

Моя свіча ще жевріє у храмі…
На вівтарі – Месія. У тіні –
іуди і лакеї кацапні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977) / Вірші

 * * * (падения)
Летят то и дело гремучие ведра
В колодцы капризов, условий и склок.
Но мы их достанем - уверен я твердо.
Сегодня свое я надрывно волок,
Веревкой ладони свои обжигая,
В желании срочно исполнить каприз -
Меня дожидалась моя дорогая.
В постели – а где же? Да шлепнулся вниз.

Но я не убился, ударившись оземь -
Устелен коврами колодец-лабаз,
Где четко узрел я все то, что подносим,
Такое и мною дарилось не раз.

Валюта, жилплощадь и брачное ложе,
Шары незнакомых комет и планет,
Гора обещаний жениться чуть позже...
И все озаряет здесь розовый свет.

А сверху висят и спускаются ведра,
И кучи оборванных - прямо у ног.
Не все выполнимо – усвоил я твердо.
А я-то ведь редко чего-то не мог...

2011 г.н.э.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-20 20:11:18
Переглядів сторінки твору 6542
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.129 / 5.5  (4.959 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.791 / 5.5  (4.592 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.01 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:02:34 ]
Не кажіть, Оксаночко, ще в господарстві згодиться!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:14:12 ]
господарство то таке, просто відро яке згубилося, набагато якісніше, ніж те, яке купили після, а якщо ще й чоловік загубив - на ньому кримінал висить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 23:13:33 ]
відро, чи чоловік?
...мабуть відро..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:05:30 ]
"Такое, и сам я дарил - и не раз..."
"И все озаряется (погружается?) в розовый свет"
Можливо в кінці акцентованіше було би, щось таке, навпаки:
"А я ведь так редко чего-то не мог." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:23:35 ]
Экспрессия благодаря Вашему совету возросла.
Спасибон))
До поправки получалось, что ЛГ подмазывался к неудачникам. А он ведь на самом деле - боец. Мачо. Супермен.
Но в этот раз ему не все удалось. Ведро перевесило. Затянуло.
А союз "и" я потерял при правках.
Прошу пардона за долгий ответ, но я сам замечаю, что окончательная шлифовка, пусть, м.б., не у всех авторов небольших по размерам произведений происходит не во время тихой кабинетной работы, а при общении с коллегами. Т.с., при аудитории.
И я удивлялся, удивляюсь и, наверное, еще долго буду удивляться и не понимать, чем вызвано нежелание некоторых авторов не то что вносить изменения, но и воспринимать любые благожелательные советы и предложения положительно и с благодарностью.
Критики на сайте я практически не наблюдаю. В основном я вижу попытки доброжелательного диалога.
Может быть, в иронической окраске. Но, тем не менее, это попытка диалога.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:13:52 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Вы, как всегда, на высоте! Ваши рифмы - без комментариев.
Жму кнопку.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:39:27 ]
Я сегодня пытался другие стихи читать, сначала просмотрев суточную сводку комментариев. Там были определенные наводки.
Нет в моих стихах какой-то супер-глубины.
Нет у моего ЛГ серьезности. А ведь существуют люди, которые даже в ремесле (в смысле поденщины, а не оплаты) пытаются быть серьезно-сконцентрировано основательными. А такие как я, создают практически стихи-близнецы, объединенные генетикой мысли - пусть не глубокой, но мысли. Т.е., генетикой не как наукой, а как неким подобием. Вот смотри. Скажи любому отцу или матери, что его дети похожи между собой и на его или на ее. Родители будут рады. Да, но они будут рады и тому, что их дети их перерастут. Они станут академиками. Или космонавтами. Да, но и мои родители, а в частности, отец и дед - Алексии первый и второй, не имели тяги к поэзии.
Одним словом, спасибон.
Твое мнение высоко, но я приземляюсь ))

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:47:19 ]
"Гора обещаний жениться чуть позже...",наверное, занимает в том колодце самый большой процент объёма. :)Большинство рифмующей на всех возможных уровнях братии в своих произведениях пытаются мир грёз втащить в реальность, а Вы, Алексий, успешно втиснули реальность в мир грёз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 22:01:01 ]
Я уже писал о созидательной роли утренних снов.
К чему подтолкнули - то, наверное, и получилось.
Ваши оценки явлений довольно интересны.
А они особо интересны, когда они в пользу моих умозаключений или хотя бы произведений )

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:54:53 ]
Понравилось стихо)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 22:05:45 ]
Я Ваши читал совсем недавно.
Хотелось даже поделиться советами.
Мне кажется, после Вашего посещения мне можно будет посетить Ваши странички, на которых я оставлю свои отзывы. Тогда я не хотел, к тому же было что-то еще, что мешало, а главным было то, что я не был уверен в том, что мы сможем побеседовать как коллеги. Или как читатель (я) и поэт (Вы).

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-22 20:48:10 ]
І цим віршем Ви не зраджуєте властиву Вам манеру. Читається легко - чіткий ритм, знайдена свіжа рима...

"Веревкой ладони свои обжигая" - і наче не асоціативно, але згадався фільм "Приборкання непокірного" - розмова священника і Непокіпрного про те, що кожний з них робить, коли природа вимагає свого - священик "Звоню в колокола" - "І часто дзвониш?" - священик мовчки показує долоні із ранами-мозолями...
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 10:09:29 ]
Довольно мрачный фильм, хотя и с танцами.
Но сплоховал герой. Да и не красавец, но какие страсти.
А известный нам батюшка себе руку топором отхватил.
Вот это сила воли...

Спасибон. Таить желание в себе - зачем?
Не на чем закалять силу воли?

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 20:15:46 ]
"А известный нам батюшка себе руку топором отхватил.
Вот это сила воли..." - і пересмішник же Ви - так майстерно створюєте декоративні сміхотливі куліси...
а ще, мабуть, ми говоримо про різні фільми: я, - де роль Непокірного грає Челентано...