ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2021.04.21 15:23
Про що співають солов’ї?
Коли цвітуть сади вишневі,
смарагдові стоять гаї,
травневе небо кришталеве.
І розливається: тьох-тьох…
Немов по венах кров гаряча.
Питання багатьох епох:
сміється птаха ця, чи плаче?

Володимир Бойко
2021.04.21 12:15
Можна жити і без любові. Але навіщо? Людина діла у поважному віці стає людиною слова. Любов за гроші – сутність не духовна, а матеріальна. Краще щиро любити далеких, ніж фальшиво – ближніх. Там, де нема правди, годі шукати логіку. Диваки пр

Сергій Губерначук
2021.04.21 10:11
Тіло вживалося в світло
і спершу лежало.
Ящури всіюночі тікали під спину
і там їм землі мало.
Трава на очах росу народила,
смерть сталася на полюсі,
йшлося до загибелі цілого тіла
в зеніті літоосені.

Ігор Деркач
2021.04.21 09:56
Людина виникла із мавпи,
але буває й навпаки,
коли її нахабні лапи
хапають їжу із руки.
Далеко нічого ходити:
ось – українець, ось – кацап...
їх іноді не відрізнити
за пазурами рук і лап.

Іван Потьомкін
2021.04.20 21:41
Дві сім’ядолі моєї долі – сини мої,
Усе частіш ви входите у сни...
Та все чомусь маленькими такими.
Начебто тільки зіп’ялись на ноженята...

P.S.
Туга за дітьми й онуками
Усе тугіше в’яже моє серце.

Микола Соболь
2021.04.20 17:45
Тому, хто йде – осилити дорогу.
Тому, хто вірить – не хитких думок…
Велике небо кожному в підмогу
упевненості й витримки у крок.

Пекуче сонце в небесах шаріє,
гуляє вольний вітер у степу…
А до мети веде людину – мрія.

Ярослав Чорногуз
2021.04.20 17:29

(легенда)

Каліпсо, німфа, в гроті цім жила
На Огігії — острові чималім.
Була, по суті, це чаклунка зла,
Що на свиней людей всіх обертала.

Петро Скоропис
2021.04.20 17:15
На мості Прачок, де і ми були
вподібнювались стрілкам циферблата,
обнявшись о дванадцятій, не діб
заручники, а вічної розлуки,
– сьогодні тут, на нашому мосту,
вудляр, як уособлення Нарциса,
утупився, сліпий до поплавця,
на видива мінливих відоб

Ігор Шоха
2021.04.20 14:02
На горі далекій і високій,
де ще є герої із казок,
рискає по лісуодинокий
і забутий сіромаха вовк.

Ау! ау! – лунає вечорами.
Ау! ау! –відлунює луна.
У лісіодинокими вовками –

Сергій Губерначук
2021.04.20 12:09
Тугим вузлом зав’язані вуста,
кінці якого стягнуто жінками.
Остання з них – є справа непроста,
не секс, а штурм відвертими думками.

Сипіння зреченого, кволе й зле,
вже просто навмання свої прокльони шле.

Юлія Івченко
2021.04.20 08:24
із позолоченої клітки пірнаєш прямо до ліфту,
а між думками блукають хижі бенгальські тигри
це мабуть здійснився сьогодні стонадцятий переліт
отого німого кіно що має чужі субтитри.

та ти рукою махаєш – та хай вже собі та хай!
хтось як і твоя дитин

Олександр Сушко
2021.04.20 07:47
Громадо! Я тебе вітаю
З Пейсахом! Та беруть жалі...
Христос - семіт, труси - з Китаю,
А мова - суржик москалів.

Скрутив Єгова ґлузд у рульку,
На шиї українцям "Гоп!".
Спасителя, дажбожі внуки,

Віктор Кучерук
2021.04.20 07:42
Віршами повню зошит,
Як у найкращі дні, –
Настрій такий хороший,
Що хоч співай пісні.
Про почуття нестерпні
До вподобань моїх,
Бо вже язик не терпне,
А розливає сміх.

Олександр Сушко
2021.04.20 05:47
Питання руба ставить нам життя,
Підсовуючи жмут проблем на таці.
Хто ліпший: піп чи юна попадя?
Нога жони, а чи стегенце паці?

На перший погляд у дилемі цій
Немає глузду. Та копніть поглибше!
Жона гавкуча - щастя у руці,

Микола Соболь
2021.04.20 04:59
Пам'ять устеляє дим,
скільки всього не збулось –
дитяче стало чужим,
сковує серце мороз…
Дні вигорають до тла,
ночі коротші за мить…
Хочеться трішки тепла
маминого, аж кортить.

Віктор Михайлович Насипаний
2021.04.19 23:47
В класі нині шум і галас,
Тягне руку Таня:
- Ми по темі сперечались,
В мене є питання.

Що буде, якщо узяти
Курці, що неслася,
І до курячих підкласти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Балтян Катерина Пилигрим
2021.04.20

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (падения)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-20 20:11:18
Переглядів сторінки твору 6904
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.288 / 5.5  (6.230 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.873 / 5.5  (5.768 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:02:34 ]
Не кажіть, Оксаночко, ще в господарстві згодиться!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:14:12 ]
господарство то таке, просто відро яке згубилося, набагато якісніше, ніж те, яке купили після, а якщо ще й чоловік загубив - на ньому кримінал висить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 23:13:33 ]
відро, чи чоловік?
...мабуть відро..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:05:30 ]
"Такое, и сам я дарил - и не раз..."
"И все озаряется (погружается?) в розовый свет"
Можливо в кінці акцентованіше було би, щось таке, навпаки:
"А я ведь так редко чего-то не мог." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:23:35 ]
Экспрессия благодаря Вашему совету возросла.
Спасибон))
До поправки получалось, что ЛГ подмазывался к неудачникам. А он ведь на самом деле - боец. Мачо. Супермен.
Но в этот раз ему не все удалось. Ведро перевесило. Затянуло.
А союз "и" я потерял при правках.
Прошу пардона за долгий ответ, но я сам замечаю, что окончательная шлифовка, пусть, м.б., не у всех авторов небольших по размерам произведений происходит не во время тихой кабинетной работы, а при общении с коллегами. Т.с., при аудитории.
И я удивлялся, удивляюсь и, наверное, еще долго буду удивляться и не понимать, чем вызвано нежелание некоторых авторов не то что вносить изменения, но и воспринимать любые благожелательные советы и предложения положительно и с благодарностью.
Критики на сайте я практически не наблюдаю. В основном я вижу попытки доброжелательного диалога.
Может быть, в иронической окраске. Но, тем не менее, это попытка диалога.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:13:52 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Вы, как всегда, на высоте! Ваши рифмы - без комментариев.
Жму кнопку.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:39:27 ]
Я сегодня пытался другие стихи читать, сначала просмотрев суточную сводку комментариев. Там были определенные наводки.
Нет в моих стихах какой-то супер-глубины.
Нет у моего ЛГ серьезности. А ведь существуют люди, которые даже в ремесле (в смысле поденщины, а не оплаты) пытаются быть серьезно-сконцентрировано основательными. А такие как я, создают практически стихи-близнецы, объединенные генетикой мысли - пусть не глубокой, но мысли. Т.е., генетикой не как наукой, а как неким подобием. Вот смотри. Скажи любому отцу или матери, что его дети похожи между собой и на его или на ее. Родители будут рады. Да, но они будут рады и тому, что их дети их перерастут. Они станут академиками. Или космонавтами. Да, но и мои родители, а в частности, отец и дед - Алексии первый и второй, не имели тяги к поэзии.
Одним словом, спасибон.
Твое мнение высоко, но я приземляюсь ))

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:47:19 ]
"Гора обещаний жениться чуть позже...",наверное, занимает в том колодце самый большой процент объёма. :)Большинство рифмующей на всех возможных уровнях братии в своих произведениях пытаются мир грёз втащить в реальность, а Вы, Алексий, успешно втиснули реальность в мир грёз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 22:01:01 ]
Я уже писал о созидательной роли утренних снов.
К чему подтолкнули - то, наверное, и получилось.
Ваши оценки явлений довольно интересны.
А они особо интересны, когда они в пользу моих умозаключений или хотя бы произведений )

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:54:53 ]
Понравилось стихо)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 22:05:45 ]
Я Ваши читал совсем недавно.
Хотелось даже поделиться советами.
Мне кажется, после Вашего посещения мне можно будет посетить Ваши странички, на которых я оставлю свои отзывы. Тогда я не хотел, к тому же было что-то еще, что мешало, а главным было то, что я не был уверен в том, что мы сможем побеседовать как коллеги. Или как читатель (я) и поэт (Вы).

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-22 20:48:10 ]
І цим віршем Ви не зраджуєте властиву Вам манеру. Читається легко - чіткий ритм, знайдена свіжа рима...

"Веревкой ладони свои обжигая" - і наче не асоціативно, але згадався фільм "Приборкання непокірного" - розмова священника і Непокіпрного про те, що кожний з них робить, коли природа вимагає свого - священик "Звоню в колокола" - "І часто дзвониш?" - священик мовчки показує долоні із ранами-мозолями...
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 10:09:29 ]
Довольно мрачный фильм, хотя и с танцами.
Но сплоховал герой. Да и не красавец, но какие страсти.
А известный нам батюшка себе руку топором отхватил.
Вот это сила воли...

Спасибон. Таить желание в себе - зачем?
Не на чем закалять силу воли?

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 20:15:46 ]
"А известный нам батюшка себе руку топором отхватил.
Вот это сила воли..." - і пересмішник же Ви - так майстерно створюєте декоративні сміхотливі куліси...
а ще, мабуть, ми говоримо про різні фільми: я, - де роль Непокірного грає Челентано...