ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Калашник (1986) / Вірші

 Буде добре нам усім...
Буде добре нам усім
Через років, едак, сім,
Коли наші демократи
Перестануть все хапати,
І наїдяться вже до пуза…
Хай буде тяжко їм від груза,
Хай постраждають вони трішки,
Дивись, і відпадуть в них ріжки.
Лише тоді, люба братія,
У нас настане демократія.
2.02.2009





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-16 13:24:07
Переглядів сторінки твору 22086
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.884 / 4.84)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.158 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2016.12.30 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 14:50:54 ]
зміст вірша надто глибокий, аби його розуміли всі підряд, от що прагне донести до вас, жорстокі люди, авторка! вчитайтесь, вдивіться, помітьте нарешті щось окрім власної зарозумілості! адже авторці потрібна не критика - це очевидно, а ніжна, лагідна, тепла, дружня, добра підтримка, як жабеняткові, що тільки вчиться плавати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 14:54:39 ]
жабенята, до речі, вміють плавати з народження ) це не дуже вдале порівняння, спробуйте інше )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 00:41:33 ]
от гацтво, спалилась. а так же ж старалась, перебирала образи і порівняння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 00:44:34 ]
а між тим, люба Мрієчко, в нашому болоті, як показує практика, мутація робить дива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 14:58:28 ]
пані Ніно, в чомусь Ви праві, але тільки в чомусь. Вже були зроблені різного роду спроби, починаючи від порад. Але що, коли людині пропонують прочитати статтю, а вона на томість відмовляється навіть спробувати. Тим паче, що всю критика була змістовно обгрунтована і розкладена по полицях, що і до чого. А зміст.., вірш знаходиться у рубриці "сатира, чорний гумор..," а там немає і ні того, ні іншого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 15:03:31 ]
її звуть Ніка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-17 15:05:34 ]
ой, не уважний я, виправлюсь, пані Ніка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 00:50:18 ]
пане Тарасе, тема критики на цьому ресурсі піднімалась уже такий бездонний і безколісний віз разів, що випадок пані Калашник вже навіть не посміхає, що, мушу завважити, даремно. адже гумор у таких клінічних випадках - чи не єдине дієве і вартісне.

не беріть близько до серця, пане Тарасе. я так собі думаю: єдине, що можна зробити з чужим неуцтвом - дати йому спокій, й взятися за своє власне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 15:33:59 ]
Еге ж, зустрічала я вже у ПМ думки, що той чи інший автор не вартий уваги, а потім його оцінювання зростало, і твори займали місце у «колонці пошани». А що у коментарях – то хто з нас у них досконалий? Ярлики легко навішувати. Хочете, щоб Іра не наїжачувалась – покажіть зразок адекватного, толерантного спілкування.А то вона не те сказала, а всі гуртом - ше гірше... Дайте людині час призвичаїтись, а там видно буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 15:58:09 ]
Все так, Таню. Тільки "спілкування" має на увазі рух назустріч, обопільне намагання. А цього наразі не видно.
Між тим, я теж проти навішування ярликів. Тому щиро бажаю Ірини побачити корисне (а його багато) у тих зауваженнях, які вона отримала.
Поки що автор під "адекватним і толерантним спілкуванням" розуміє тільки такі коменти, які або ні про що, або схвальні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 16:12:43 ]
Тетяно, перш за все, автор має адекватно оцінювати самого себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 20:37:14 ]
Юлечко, покажи мені того, хто визнає, що оцінює себе не адекватно, хоча, коли мова заходить про когось іншого, то – ого, скільки неадекватності, невідповідності та комплексів віднайдеться. Коротше, як завжди, по накатаному шляху: «У чужому оці порошинку видко, а у своєму й колода не помічається». У Іри не виходить конструктивний діалог, але вона намагається… Ми всі маємо певний досвід спілкування, і інколи він не допомагає, а навпаки, заважає, то чи варто у спілкуванні віддзеркалювати неправильну поведінку співрозмовника? Ну ладно, тортиками кидатись ще якось нічого, але на тухлі яйця переходити не варто, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 16:21:30 ]
І це ще я маленька?
та авторка просто хоче привернути до себе увагу, от і придумовує собу якісь нездорові амбіції.

Вірш поділений на подвійне римуваання(хоча такого нема), але , Ірино, чому коли Вам на це вказують, ви знову граєте в міс Досконалість?
Вам подобається вести тупі розмови, і виводити народ із себе?


1   2   3   Переглянути все