ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Калашник (1986) /
Публіцистика
Пояснювальна запиcка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пояснювальна запиcка
Це відповідь на надмірну увагу до моєї скромної персони на моїй авторській сторінці.
Автор прийняв рішення зробити паузу. Це буде мудро, мені так здається. Це історія про автора, критиків і критику. Хто прав хто винен, рекомендую ще раз розібратись читачу.
Автор тут тому що письменник, сподівається, що може себе таким називати. Поетом себе не вважаю, про що вказала на авторській сторінці, яку, звісно, ніхто не читає.
Все почалось із поезії, її легше прочитати, ніж прозу. Всі говорять одне і теж, немає ритму. Автор згоден,я ритму надолужую по-можливості наголосом на зміст і римою. Значить погано надолужую... Скільки разів я маю це повторити, щоб мене почули?
Сподіваюсь на мудрість читача, тому що далі історія буде вестись на конкретних прикладах, в умовах конфіденційності джерела, джерела потім, вразі чого, самі себе проявлять.
Моя перша критика звучала так: "Ірино, тут два вірші з двома назвами?
І не по темі. Ви на авторській сторіночці написали про себе "філософ". Це ваше самовизначення_самосприйняття чи щось фахове?" Все б нічого,я пояснила, що з двома назвами начудила, розбираюсь зі сторінкою, і що "Моя філософія" - це спільна назва всіх моїх віршованих. Пояснила чому вважаю себе філософом, закінчивши думку фразою:"І якщо це не філософія, киньте в мене камінь." Мені прийшла відповідь: "Камінь - то не наша зброя )". Автор винен, на той час працювала з критикою іншого твору, і відповіла в по темі іншого твору. Відрізняюсь різкістю суджень, але ж об'єктивна думка завжди зважена, сувора, але справедлива. Та думка була об'єктивна не по темі, про що мені не забарились сказати. Я ще раз переглянула сторінку і вибачилась, пояснивши, що досі розбираюсь зі сторінкою. Думала все, інцидент вичерпано... До пори, до часу.
Найпоширеніша критика має таку формулу:
"1. збитий ритм.
2. рими "кохання-чекання"....
3. "над римой" - має бути над римою.
4. "строчками крутими" -"строчки" рос.слово. укр - рядки.
5. таблетки - пігулки.
про інше вже не буду."
Все б нічого, та автор не бачить, що критик читав віша. Автор не сумнівається, що вірш було прочитано. Але як можна прочитати вірш не побачивши змісту? Де зауваження по темі? Не побачивши рими? Як можна бачити самі слова? Даруйте, але подібну критику автор об'єктивною не вважає. На веду приклад об'єктивних суджень:
"Серйозна тема, натхненний вірш, але треба над ним попрацювати.
Іринко, бажаю успіхів!"
І ще один.
"Сам задум непоганий. Але до досконалості треба попрацювати. На мій погляд, вичленити головні напрями і скоротити до талановитого мінімуму. Бо запитуючи, і, якби повчаючи інших, треба уникати тих же помилок, зокрема ритм, русизми. А за спробу пізнати глибину питання підтримаю.
Поети шліфують слово роками.
Це праця, важка і невпинна.
Іринко, все гаразд, прислухайтесь до порад, пишіть, пишіть, шукайте своє, не бійтесь різати і виокремлювати головне. Мені й самому важко це робити, але слова останнього Вашого рядочку прямо вказують шлях. Щасти."
До подібного роду критики в мене немає жодної критики. Дакую їх авторам.
Але коли розпочинається критика типу:
"Я думаю, автору більше не варто розмінюватися на літ.сайти, а треба одразу нести свої вірші в Нобелівський комітет. Удачі!"
""Вірші - не просто римовані твори.
В них ритми, звучання, пісня, гармонія" - добре було б, якби автор цих рядків адресував їх і собі теж."
Мені ще один приклад "подобається" дуже.
"то Ірина ще не розібралась із системою :)"
Ніхто на мене не ображайтесь. Було три критика, які, в моєму розумінні, мисленням між собою дуже не відрізнялись, і вони в мене справді злились в одну людину. Чим більше я їх слухала, тим менше чула об'єктивності і тим більше емоцій. Поширений прийом, повтор однієї і тієїж фрази. Я зрозуміла. Є ще ж перефраз, та інші якісь посилання, аргументи, поради. Людина не може бути правою вже тому, що не допускає ймовіність вланої не правоти.
Найгірше було коли посипались, і пішов коментар безпосередньо по ситуації. Я вже людей між собою не розрізняла і сприймала як єдине ціле. Наговорила дурниць, згодна. Від мене чекали дії і вони її отримали. Не добре вийшло з адресатом тієї моєї промови, поскільки висловилась я загалом по ситуації, а на горіхи отримала вона. Хоч саме ця дівчина сказала варте уваги по суті: "краще спробуйте проспівати свої вірші, якщо все пройде без збою - ритм правильний." Нарешті, нормальне пояснення про особливості ритму у вірші, а не констатування факту його відсутності і нічого більше.
Я не хизуюсь своєю войовничою натурою, як те вирішили. Я просто іншого шляху не знаю, постійно доводиться відстоювати себе, серед добрих людей... От в чому я справді винна, це в тому, що допустила слабкіть. Я не мала права підаватись на різного роду критику, яка такою й не була по суті. То ж прошу пробачення у всіх. Я зробила висновки. Час покаже їхну вірність.
Прошу вас проявіть мудрість до сказаного.
10. 02. 2011
Автор прийняв рішення зробити паузу. Це буде мудро, мені так здається. Це історія про автора, критиків і критику. Хто прав хто винен, рекомендую ще раз розібратись читачу.
Автор тут тому що письменник, сподівається, що може себе таким називати. Поетом себе не вважаю, про що вказала на авторській сторінці, яку, звісно, ніхто не читає.
Все почалось із поезії, її легше прочитати, ніж прозу. Всі говорять одне і теж, немає ритму. Автор згоден,я ритму надолужую по-можливості наголосом на зміст і римою. Значить погано надолужую... Скільки разів я маю це повторити, щоб мене почули?
Сподіваюсь на мудрість читача, тому що далі історія буде вестись на конкретних прикладах, в умовах конфіденційності джерела, джерела потім, вразі чого, самі себе проявлять.
Моя перша критика звучала так: "Ірино, тут два вірші з двома назвами?
І не по темі. Ви на авторській сторіночці написали про себе "філософ". Це ваше самовизначення_самосприйняття чи щось фахове?" Все б нічого,я пояснила, що з двома назвами начудила, розбираюсь зі сторінкою, і що "Моя філософія" - це спільна назва всіх моїх віршованих. Пояснила чому вважаю себе філософом, закінчивши думку фразою:"І якщо це не філософія, киньте в мене камінь." Мені прийшла відповідь: "Камінь - то не наша зброя )". Автор винен, на той час працювала з критикою іншого твору, і відповіла в по темі іншого твору. Відрізняюсь різкістю суджень, але ж об'єктивна думка завжди зважена, сувора, але справедлива. Та думка була об'єктивна не по темі, про що мені не забарились сказати. Я ще раз переглянула сторінку і вибачилась, пояснивши, що досі розбираюсь зі сторінкою. Думала все, інцидент вичерпано... До пори, до часу.
Найпоширеніша критика має таку формулу:
"1. збитий ритм.
2. рими "кохання-чекання"....
3. "над римой" - має бути над римою.
4. "строчками крутими" -"строчки" рос.слово. укр - рядки.
5. таблетки - пігулки.
про інше вже не буду."
Все б нічого, та автор не бачить, що критик читав віша. Автор не сумнівається, що вірш було прочитано. Але як можна прочитати вірш не побачивши змісту? Де зауваження по темі? Не побачивши рими? Як можна бачити самі слова? Даруйте, але подібну критику автор об'єктивною не вважає. На веду приклад об'єктивних суджень:
"Серйозна тема, натхненний вірш, але треба над ним попрацювати.
Іринко, бажаю успіхів!"
І ще один.
"Сам задум непоганий. Але до досконалості треба попрацювати. На мій погляд, вичленити головні напрями і скоротити до талановитого мінімуму. Бо запитуючи, і, якби повчаючи інших, треба уникати тих же помилок, зокрема ритм, русизми. А за спробу пізнати глибину питання підтримаю.
Поети шліфують слово роками.
Це праця, важка і невпинна.
Іринко, все гаразд, прислухайтесь до порад, пишіть, пишіть, шукайте своє, не бійтесь різати і виокремлювати головне. Мені й самому важко це робити, але слова останнього Вашого рядочку прямо вказують шлях. Щасти."
До подібного роду критики в мене немає жодної критики. Дакую їх авторам.
Але коли розпочинається критика типу:
"Я думаю, автору більше не варто розмінюватися на літ.сайти, а треба одразу нести свої вірші в Нобелівський комітет. Удачі!"
""Вірші - не просто римовані твори.
В них ритми, звучання, пісня, гармонія" - добре було б, якби автор цих рядків адресував їх і собі теж."
Мені ще один приклад "подобається" дуже.
"то Ірина ще не розібралась із системою :)"
Ніхто на мене не ображайтесь. Було три критика, які, в моєму розумінні, мисленням між собою дуже не відрізнялись, і вони в мене справді злились в одну людину. Чим більше я їх слухала, тим менше чула об'єктивності і тим більше емоцій. Поширений прийом, повтор однієї і тієїж фрази. Я зрозуміла. Є ще ж перефраз, та інші якісь посилання, аргументи, поради. Людина не може бути правою вже тому, що не допускає ймовіність вланої не правоти.
Найгірше було коли посипались, і пішов коментар безпосередньо по ситуації. Я вже людей між собою не розрізняла і сприймала як єдине ціле. Наговорила дурниць, згодна. Від мене чекали дії і вони її отримали. Не добре вийшло з адресатом тієї моєї промови, поскільки висловилась я загалом по ситуації, а на горіхи отримала вона. Хоч саме ця дівчина сказала варте уваги по суті: "краще спробуйте проспівати свої вірші, якщо все пройде без збою - ритм правильний." Нарешті, нормальне пояснення про особливості ритму у вірші, а не констатування факту його відсутності і нічого більше.
Я не хизуюсь своєю войовничою натурою, як те вирішили. Я просто іншого шляху не знаю, постійно доводиться відстоювати себе, серед добрих людей... От в чому я справді винна, це в тому, що допустила слабкіть. Я не мала права підаватись на різного роду критику, яка такою й не була по суті. То ж прошу пробачення у всіх. Я зробила висновки. Час покаже їхну вірність.
Прошу вас проявіть мудрість до сказаного.
10. 02. 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію