ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Караванський (1949) / Вірші

 Пошук українського слова
До змісту.

ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)

АНОТАЦІЯ

”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.


”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.



ПЕРЕДМОВА


Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.

   Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.

   Юрій Шевельов з цього приводу пише:

   ”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.

   Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.

   Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.

   Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.

   Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.

Лариса Масенко



ВСТУПНЕ СЛОВО
   Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
   Які вони, ці риси?
   Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
   Це - сьогодні. А до сьогодні?
   Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
   Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
   Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
   Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
   Про це і йтиме мова у цій книжці.

    Дентон, листопад 1997 р.        Автор



Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.

   У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.



ЗМІСТ.


ПЕРЕДМОВА


ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І.  ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.

І. Зазираючи в минуле    
ІІ. Добір українських форм   

ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?    

ІV. Теоретичні винаходи    
V. Тенденція редагування    
VІ. Безвісти пропащі    
VІІ. Словесні ущипки    
VІІІ. Нещастя ходить парами    

ІХ. Нахил в один бік    
Х. Мавпована словотворчість    
ХІ. Джерела мавпування    
ХІІ. Учні перевершують учителя    
ХІІІ. Від мавпування до деградації    

ХІV. Відпружмося!    
ХV. Закання    
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання    
ХVІІ. Прищеплене, але чуже    
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік    

ХІХ. Про мову Конституції


ЧАСТИНА ІІ.  НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.

ХХ. Мода    
ХХІ. Перерва    
ХХІІ. Мода
(продовження)    

ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди    
ХХІV. Тенденція переходить у звичку    
ХХV. Ще одна пошесть    
ХХVІ. Словники    
ХХVІІ. Рекорди механізації    

ХХVІІІ. Лексика на вибір    
ХХІХ. Змова замовчування    
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація    
ХХХa
. Пуристичні забобони    

ХХХІ. Профанізація    
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!    
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!    



ЧАСТИНА ІІІ.  ТРОХИ ІСТОРІЇ.

ХХХІV. Коли це почалося?    

ХХХV. Іван Котляревський    
ХХХVІ. Війна словес    
ХХХVІІ. Після Котляревського    
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого    
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?    

Х
L. Слово Галичині    
ХLІ. Висновки    


ЧАСТИНА ІV.  ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.

ХLІІ. Вступ    
ХLІІІ. Шануймо традицію!    
ХLІV. Стилістам на пам’ять    

ХLV. Що задовго, то нездорово    
ХLVІ. Про почуття мови    
ХLVІІ. Права рука мовного смаку    

ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)    
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?    
L. Взаємопритертість    

LІ. Хвилина відпруження    
LІІ. Запорука безсмертя    
LІІІ. Про військові команди    
LІV. Про статті на мовні теми    

LV. До мови з державним мисленням    
LVІ. Пошуки термінології    
LVІІ. Напрямні пошуку    
LVІІІ. І один у полі воїн    

LІХ. Мале, а діло робить    
LХ. Коротка павза    
LХІ. Мавпована традиція    
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування    


ЧАСТИНА V.  БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.

LХІІІ. Вступ    
LХІV. Клопіт наш спільний    
LХV. Війна за національне ”Я”    

LХVІ. Останній перепочинок    
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”    
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі    
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)    

LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)    
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)    
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)    

LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)    
LХХІV. (Модернізований правопис-24)    
LХХV. (Підсумки)


ІНДЕКС-1  (Українська лексика)

ІНДЕКС-2 (Російська лексика)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-01-01 16:35:52
Переглядів сторінки твору 2954
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній