ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 В Питер

"Я поведу тебя в музей! - Сказала мне сестра"
С.Михалков (с)


finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
http://maysterni.com/publication.php?id=53101
http://maysterni.com/publication.php?id=53549
http://maysterni.com/publication.php?id=53934
Продолжение в нас самих.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-26 16:54:05
Переглядів сторінки твору 3647
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:05:00 ]
Жена и Питер... Где же связь? Не паспорт? Здорово! Молодца... Всех благ - и Питера флаг!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:14:59 ]
Спасибон, Мишель.
А я в это время тебе ответ писал на "будьмо".
Сам не ожидал такого быстрого оборота маховика нашей (теперь уже нашей с моею новой, и, наверное, последней, женой) то ли судьбы, то ли счастливого случая. Оказывается, ничего за 9 лет не изменилось.
Я предлагаю руку и сердце - и мне отвечают взаимностью. Кто бы мог подумать...
Хотя я успешный бизнесмен...
Неужели это?
Нет, нет и нет. Не хочу и думать... Я же мнительный...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 17:18:37 ]
не понимаю такого теплого отношения между мужчинами...неужели одноклассник?

интересная сюжетная линия)) спасибо за внимание


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:37:46 ]
Михаил Бобиков, что ли?
У нас нет причины ссориться.
А говоря о новой жизни, замечу, что теперь не будет времени на Интернет. Люди соединяют свои судьбы в одну для того, чтобы быть рядом.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:22:12 ]
Шановний Алексію, Ваші твори ( в тому числі і коментарі) читаються, наче хроніки Нестора-літописця :)
Сподіваюсь, все-таки хоч трохи часу ще знаходитимете і для нас :(
З теплом і найкращими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:31:15 ]
Сегодня мне трудно верится в то, что это будет именно так, но я не исключаю того, что я заблуждаюсь.
Я не очень-то искал свою земную удачу. Мне казалось, что она имеет другие свойства.
Мне приходилось ошибаться и не ошибаться, теряться и находиться.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 20:46:25 ]
Олексію! Я цілком солідарна з попереднім коментарем. Задоволення від Ваших коментарів нічуть не менше, аніж від творів. Важко собі уявити Вашу "неприсутність". Ви є в пам'яті навіть тоді, коли не пишете нічого. Такого співбесідника днем з вогнем знайти важко. Успіхів і в творчості і в особистому житті. Одне знаю тверто:поруч з Вами скучно не буде нікому, особливо подрузі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:10:30 ]
Комментарии - это мелочь по сравнению с моими совещаниями и откровениями с самим собой.
Пребывая в надежде на встречу с сестрой-послушницей, а теперь уже, по сути, т.с., ослушницей, как я ее с любовью называю, я проверился у самых важных докторов. Это был тот случай, когда я совещался и с психиатром. Он сказал, что это нормально - совещаться и с самим собой. Но лучше всего мне запомнились слова нашего регента, да и не только его, о наших душах как храмах. Еще он посоветовал не забывать о таком Даре свыше как о моем голосе. Нужно, наверное, не только совещаться, но и петь. Ведь есть о чем... А хор можно найти и в Питере. И заработков в нем не меньше, чем в Якутске. На свои алмазы я сумел купить паспорта, заказать билеты, скромный "Линкольн" к трапу (не удержался от соблазна - грешен), а самое главное - выкупить мою бесценную находку. Она не удрала, а ее просто отпустили с миром и благословением. Вот и вся история. Будет ли она заключительной - не знаю. Только позавчера я встретил приятеля, которого год т.н. провожали целую неделю. А теперь он опять в Якутске. А мой "магнит", наверное, с европейской стороны Уральских гор. Но и Питер в том же направлении...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 23:15:22 ]
П о з д р а в л я е м!
С "економией" времени!Чтоб поколение было с везением!То есть семьи золотым продолжением! Всякого разного, но не заразного... ибо нет смысла без чувства прекрасного. Радости!Счастья!Ума и порядка! Сладкого гладко! И слов для тетрадки!!! :)))
С умылением я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:32:38 ]
Мне приятно разделить Вашу радость по причине нашей, уважаемый Мишель.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 11:12:32 ]
О! Таки сестра знайшла своє покликання - кохання! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:26:44 ]
Это мы нашлись друг для друга.
Мы об этом не говорили, т.е., не мечтали вслух.
Имели место попытки силовых действий - т.е., поисков, имели место и попытки притаиться, переждать. Она ведь меня заметила раньше, чем я ее. Я никогда не смотрел в окошко, а моя удивительная находка никогда не могла подумать о том, что мы-таки встретимся... И мы нашлись друг для друга. И, что самое удивительное - где...
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:03:09 ]
Ясно-дєло, Алєксій, "не поплывем". Кораблі вони не те що в ополонці. Кораблі в море ходят. Не плавають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:11:54 ]
Я знаю. А также, на всякий случай забегая вперед, ведаю, чем корабль отличается от судна, а капитан от командира. Пассажиры плавают, а судна и корабли, укомплектованные экипажами, - ходют.
Спасибон, Александр.
Теперь эта фразеологическая тонкость закрепится в памяти и других читателей.
Удач-дач-дач.