ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (хор)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-11 13:27:59
Переглядів сторінки твору 3508
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 14:44:20 ]
"Во мне звучит небесный гений" - як високо має злетіти душа... Чиєсь покликання - храм Божий, а чиєсь - естрада (хто де відшукає пристанище і затишок душі) Олекіє!Думаю, Бог не може бути з малої. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 15:43:16 ]
Случайно или по привычке.
Я ведь не сторонник упоминания Его имени всуе.
Но, возможно, я заблуждаюсь. Нужно не стесняться прославлять. К тому же мой ЛГ привык петь. А когда петь - то поди, догадайся, с какой буквы - строчной или прописной.
Мой ЛГ почувствовал некие перемены, которые его страшат - и попросил меня написать о том, кем все-таки он есть. А вдруг придется говорить о нем в прошедшем времени? Я не знаю, чего он ожидает или страшится, но побаиваюсь уже и сам, предполагая, что не зря. Из путешествия по канализации он вернулся немного другим. Или мне просто показалось. О монашке больше не говорит, а интересовался у меня, почем нынче кони якутской породы. Это очень выносливые животные. Медведи, серебристые кабаны, олени, лоси, куланы, джейраны, онагры, жирафы, слоны, лайки и прочая, прочая "отдыхают". Интересовался у меня и физикой северного сияния. Я уже опасаюсь отвечать на его расспросы.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 19:38:59 ]
Так, після каналізації Ви його "очистили" не лише зовні.Монашка вплинула на нього відповідним чином. Тепер душа метається між церковними святинями, попсою і "Кагором". Мабуть, має ще пройти очищення вогнем. Чи яким там випробуванням збираєтесь його піддати? Але ж він у Вас ні у вогні не горить, ні в воді не тоне. Нехай щастить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:37:38 ]
Від молитовного співу душа світлішає, тому, Олексіє і твої вірші стають дедалі виразнішими.
А кагор - то під час служби і співу чи опісля?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 11:06:37 ]
Этим вином я услаждаю хористок, когда наши хоры объединяются для гастролей по животноводческим фермам, алмазным приискам и прочим объектам хозяйственно-предпринимательской деятельности.
Не отказываю и себе. Оно несколько сковывает язык, усмиряя его велеречивость, и привязывает ноги. К земле. При пении вино является редчайшей ценности катализатором в процессе диффузии душ слушателей и хористов.
В иных местах - ни-ни. Только лишь чифирек и легкая совершенно безвредный травяной сбор в кальяне. Да и хористок в нашем мужском хоре нет. Мы объединяемся исключительно с началом устойчивого тепла. В принципе, как и все живое и растительное.

Спасибон за комплимент, Юрий.
Мною движут силы нечеловеческого свойства - и я пишу, повинуясь им.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 09:44:10 ]
привет регенту церковного хора, здорово написано, и образно, и с юмором, стеба не наблюдаю)))

с уважением


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 10:51:42 ]
Как богобоязненный член Церкви я не могу осмелиться позволить себе шутить, или, того хуже, стебаться. Мы – вестники Господни, и наше служение состоит в том, чтобы возбуждать не праздный, но душевный интерес мирян к Слову Божьему. Быть хористом, а, тем более, регентом, не может быть мирской человек, а только лишь посвященный Богу и с безупречным характером – таким, наверное, как мой.
Для юмора и стеба определены другие места и кондиции.
Благодарствую, Вита.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:13:12 ]
Знаєш Алєксій Третій (не останній, сподіваюсь) цей вираз "поя Солистом хора..." навіть з комою після хора був би не дуже. Як ввійшов в штопор з четвертого рядка так і вирулив тільки на самому нулі. Дієприкметник "поя" навіть до соліста хора не підійде. Тут має бути "пою". Або стою(лечу, кручу, верчу...) поя. Закони мови. І кагор можна без лапок і з малої літери. А серед сестр-черниць бувають дуже навіть особи, тільки заздрісники їх часто в стіни грубі і сирі впікають, для їх же блага... А твій ЛГ, що в юні роки ходив в орлянку грати на кладовище, потім пішло-поїхало і ось нарешті взявся за розум-голову?
Візввомсс, як говорить Ю.Л.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:04:27 ]
Вот-вот выключат дизелек.
Пока что лови ссылочку.
http://www.god-one.ru/otchety/06_09_23-otchety.html
А в ней - абзац.
"Далее Иисус исполнился Духом, после крещения в воде и мы исполняемся Духом–Христом, назидая–уча самих себя псалмами и славословиями и песнопениями духовными, поя и воспевая в сердцах наших Господу, благодаря всегда за всё Бога и Отца, через и во имя Господа нашего Иисуса Христа, повинуясь друг другу в страхе Божьем–ВО ХРИСТЕ (Еф.5:18-21). "

Есть такое слово "поя" ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 16:21:08 ]
Слово такое есть. Это дээпричастие от слова петь. Я говорю об обороте. "Поя солистом хора..." наверное неправильно сказано. Или запятая пропущена, хотя так и так пропущена. Оборот выделяется запятыми.
Пою солистом хора,
Стоя на крыльце...
Приблизительно так грамматике учили нас когда-то. Может я и забыл что?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 21:09:17 ]
Конечно же, деепричастный оборот. Но ты бы знал, как упоительны в России вечера... Шучу.
Я хотел сказать, как донимают эти обязательные запятые. Даже такой пустяк как союз "но" - и тот на одну из них претендует. А вводные слова - на две.... А сложноподчиненные и сложносочиненные предложения даже при условии наличия союза "и"... Что тебе сказать...
А мы народ немногословный. А это какая-то несчастная запятая...
Одним словом, хотелось избежать, да не вышло. Ты начеку, за что и спасибо.
Ничего ты не забыл, и мне не даешь не столько не забыть, ибо склерозом не страдаю, как не филонить (в смысле уклоняться).

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:07:56 ]
Напивай да пей. Споешь - робей! Ведь "хором" всеже веселей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:31:11 ]
В хоре можно и побездельничать, если ты, конечно, не солируешь. Т.е., ты можешь просто артикулировать, в это время мысленно находясь не в райских кущах, а, скажем, в объятиях любимой. Но не мне выпало такое счастье (я не хочу лукаво "съезжать с темы", говоря о ЛГ) - ведь я же начинаю. И я звучу. К моему пению прислушиваются, на меня рассчитывает регент, который хочет оставить наш хор, передав его мне. Но кто будет петь? А регент "еще тот". Хочет в Европу. А кто в нее не хочет? Разве что я. Мне дорог наш церковный хор.
Мне не время (хотя под Богом ходим и промыслом Его не владеем) оставлять нашу землю, возносясь к лучшей, но я уже знаю, каким будет мое последнее слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 17:12:24 ]
Если я не ко двору,
посижу пока в бору.
Извини, Алексий, не хотел ничему поучать. Прежде размера должен быть смысл, а как ты его излагаешь - дело третье... Творчество - дело тонкое,mon ami! Успехов! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 20:25:18 ]
Нормально, Мишель.
Прислушиваюсь я ко всем советам.
Просто мне сейчас не до поэзий.
У нас дизель сломался, как и предполагалось, к зиме. А не на всех подработках есть Интернет. Его, в принципе, у нас много, равно как и во многих местах его практически нет. В котельных и сланцевых углей не очень-то вынесешь на продажу.