ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Вина

Вина чия?
Одна на двох:
Проріс між нас
Чортополох,
Спалили міст,
Як назавжди,
Пішов - пішла -
Лише сліди.
Волосся рай
І серця біль,
Заколишу
Тебе в собі...
Та це лиш сон,
МарнА мана,
Бо ти один.
Бо я одна.
...Вина?

Оксана Мазур

wine_to_drink ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-02 20:45:46
Переглядів сторінки твору 6738
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.214 / 5.5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 5.203 / 5.5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:10:42 ]
О Юро... який вірш!
а картинка яка! я розгубила всі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:17:00 ]
Не губіть, Оксанко, а пригубіть що є ;)
Дякуючи віршованому діалогу - пишеться легко...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:21:42 ]
пригублю ;) І Зеня приводьте на десерт ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:20:31 ]
Ну як же без друзяки - ми ж з ним нерозлий-вода :)
А ви покличте Кралечку - може вона розмонашиться трішки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 01:15:38 ]
оце розмонашилась я...ой розмонашилась...;)) :

Карамба! Самба! Сеньйорита
Текілою в тобі розлита,
Їй сплачуєш гріховне мито…
Це ж так підступно оголити
Лате стегна!

Уже давно ти нею мариш,
В уяві злій палких пожарищ
Себе у ній кавово вариш,
Без цукру кров’ю розчиняєш –
Паруєш сам.

Карамба! Хижа сеньйорито,
За тебе, певно, варто вбити
Чи хоч раптово полюбити,
У тропіках твоїх згоріти –
Єдина суть!

Карамба! Самба! Лиш браслети
І рук зміїні силуети,
Розвінчана вщент на портреті:
У сукні, пасмами роздертій, –
Ти – скорпіон!

Ліліт вогню, спокуса вічна,
Так шоколадно-еротична,
Не проникаюча – дотична,
Так хижо-стрімко-блискавично
Заводиш! Ах…

Карамба!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 22:23:13 ]
а картинка таки трохи схожа на Оксану)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:04:48 ]
ну треба ще голову доштукувати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:20:07 ]
типу при знайомстві я видалась п"яною і безголовою? ))))))))))))
ну в житті всяке бувало ))))

в мене просто якісь асоціації по Фройду з цим фото... пікантно! І дуже пасує до цього винно-винуватого вірша, який от наче сумний - аж ні! Життєстверджуючий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:18:17 ]
Ну це ж головне - життєстверджуватись, Оксанко.
А знимка побудлива, як на мене. Додає об`ємності для роздуму.
А Ви продовжіть діалог, а я проникнусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:32:48 ]
Я снова учусь, а на курсах у нас есть интернет. Потом я иду кочегарить, а завтра на курсы вождения.
"збире" или "збере"?
А послезавтра я рисую в студии.
Когда жить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:39:25 ]
Ой, Олексіє,
Не шануєте ви себе. Від непосильної роботи кочегарка не кочегарить
і сейкс-бомби не тим що треба вибухають... за коней - мовчу.
Дякую за уважність - виправив.
Шанумося,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:43:32 ]
Я учусь. А примеры полезны.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 22:48:45 ]
Слово є таке "вИнний", але у значенні смаковому. Бабця моя його вживала. Яблука бувать такого винного смаку, оцет буває винний... Ото вірш у тебе - вИнний. З таким класним п"янким присмаком. Ну і словами бавишся, як кораликами.
Цьомики.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:05:35 ]
Ну то причащаю винним віршиком.
Дякую, цьомики
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 23:31:00 ]
Є чого повчитись у плані образотворчості. Потужний коник уяви у Лазірка Юрія - не перевершити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:07:28 ]
Я думаю,Михайле, що у кожного свій кінь а кожен кінь по-своєму граціозний.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 00:20:36 ]
Тук. Тук. Це я до тебе з квіточками.) ( Сідає пряменько , спинка рівнесенька, ручки на колінах.)
- Так, в чому сила , брате? Люди кажуть у грошах, а я кажу - у любові.)
Вина!
Кого любитиме вона,
кому збере на мед слова?
Її я в серці приховав,
як у гіркій – шляхи до раю,
як шабля – гонор самурая...!!!
Натхнення тобі! ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:16:41 ]
Ну, сестричко,
(наливає у келихи бурону і уважно розглядує кутики уст)
Що будемо переказувати старі істини?
Любов до грошей - це теж любов, аби вона лише не була єдиною.
А сила
це коли на щастя
є вітер під крильми
і серце, чисте до сліз,
б`ється вірою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 12:12:45 ]
1. В прописних істинах не любов, братіку було.
2 Бурон забираю. Досить себе труїти. На ось тримай чай на травах, хоч Кримський з лавандою.:)
3.Старі істини, чом би і не переказати: " Всех люблю на свете я. Єто Родина моя.!
4. Щодо грошей : воно якось з ними і вмирати , і заміж виходити, і хворіти легше."))) Тому люблю я їх , та не лише...а якраз про те , що ти сказав:це коли на щастя
є вітер під крильми
і серце, чисте до сліз,
б`ється вірою.
ЛЮ.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:50:16 ]
Обвітримось тоді щастям, сестричко... :)