ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ГАЛАНТНОМУ МАНЬЄРИСТУ )))
Синьоокий, хочеш – погадаю?
На все те, чого давно немає…
Не збрешу і правди не скажу,
Не свята хоч, та хіба ж грішу?
Тут три лінії: дорога, ти і я…
Значить, серце, доля я твоя!
Полюби чаклунку, покохай –
Взнаєш все про пекло і про рай.
Зорі в небі розцвітуть для нас,
Північ, милий, то таємний час.
Папороті ми знайдемо цвіт,
Буде знову нам по вісімнадцять літ.
Хочеш – подарую я печаль?
Ревність, тугу і розлуки жаль.
Але враз забудеш про розлуку,
Лиш зустрінуться раптово наші руки.
Чом мовчиш, чужинцю, іншу маєш?
Чорноброву Відьму не кохаєш?
Значить, третя лінія – не я…
Значить іншого я доля, доля не твоя!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-25 22:12:11
Переглядів сторінки твору 8188
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:13:20 ]
це жарт.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:27:02 ]
Іншого Ти доля - не Його,
Хоча цей Маньєрист ще - о-го-го! (жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:43:29 ]
я зауважила...))) мужчина з родзинкою, можна сказати - кекс...))))) ЖАРТ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:51:41 ]
Ой, дожартуємося, Відьмочко, що нас за "погану поведінку" виженуть з Майстерень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:55:36 ]
вони будуть за нами скучати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-25 23:53:41 ]


І співатимемо серенади,
бо немає для серця ради!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 23:29:03 ]
Таких, як ми, вже точно не знайдуть!
Хоч самі себе похвалимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-25 23:55:25 ]
Ти прекрасніша всіх, а поряд
я даремно ловлю твій погляд -
так примарно і невловимо
ти щоразу проходиш мимо.
І видіннями - невловимо -
кожен день ти проходиш мимо.

А поглянула б ти пильніше,
усміхнулась тоді б миліше,
та в очах твоїх лід і стужа -
ти байдужа, така байдужа!
Та в очах твоїх лід і стужа
ти до мене така байдужа.

І я вірю, що день настане,
і очей твоїх лід розтане,
в літній спеці відчуєш стужу,
бо з тобою я бути мушу.
Серед спеки відчуєш стужу,
бо з тобою я бути мушу...

А тут мелодія до цієї пісеньки
Ю.Антонов "Нема тебе прекрасніше"

Казатиму знову –
знай, і знай! -
любове, не вмирай,
любове, не вмирай,
любове, не вмирай!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 00:25:04 ]
Гітару в руки,
Карти на стіл.
Кохання – мука
І трата сил.
Коси по плечах,
В очах печаль:
З любов’ю тісно,
Без неї – жаль.
Спека у Львові,
Крига в очах.
Я прагну волі,
Співочий птах!
Нічка і стужа,
Спатки пора…
Я не байдужа –
Це ж лише гра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-25 23:52:39 ]

Я тільки за!
Ах так, до мене вдвох? Чому би й ні!
Фортуна посміхається мені! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 00:03:30 ]
Не тішся, Маньєристе, надто рано -
Бо може передумати Оксана,
Фортуна посміхнеться в інший бік,
Не ти - хтось інший сп"є любові сік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-31 12:46:09 ]

Цей сік - життя, так вип"ємо за те,
аби ділилось ним Творіння Золоте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-31 12:36:44 ]

Ти учора гадала мені - на денці очей відьмацьких...
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе,
Невтамована Весно із мрій - запальних, юнацьких,
і сіяло про бачене зору твого глясе...
..............................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-31 23:59:59 ]
дуже красиво...я б сказала: чуттєво...та не в амплуа Галантного Маньєриста...Швидше - Галантного Інквізитора ))
Правда, я можу помилятись, бо ж висловлююсь зараз як Оксана Мазур (лишень), а не акі Людина-Створіння-Боже... Правда ж, о Падишаху з Бухари?;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-01 13:36:53 ]

О, звісно, ключик у її глясе,
так шепотілись ми у медресе,
а потім підкоряли ми невірних,
зростав гарем, підтвердилось усе! :)

а про інквизитора - можливо і так, та лише щодо самого себе :)
А в Бухарі я взяв усе, що мене так цікавило.
Аж забагато, але це, схоже, вже тема для нашого Декамерону?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-01 14:25:19 ]
Гуща кави на денці зіниць вистигала начорно,
Розповзалась на райдужку тихо і якось готично.
Відкривалось майбутнє таке непристойно мінорне,
І шалена весна пролітала не повз, а дотично.
Додавала ще дрібку кориці і сонячний зайчик,
Що скотився на вії, шукаючи сховку від грому…
Східних пахощів в’язь набирала непевно на пальчик
Й ворожила лиш янголу – босому й трішки хмільному…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-01 15:06:31 ]


Ти учора гадала мені - на денці очей відьмацьких...
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе,
Невтамована Весно із мрій - запальних, юнацьких,
і сіяло про суджене зору твого глясе.
Чортівня! Дві дуелі поспіль – і рани від рук ревнивців!
Чорноброва, покайся, чи хоч усміхни лице!
Що ти бачила вчора - журу чи мої гостинці?
Твоє тіло аж надто п'янке, щоб забути це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-01 16:10:56 ]
О що вам, падре, до хмелю тіла,
Синців на стегнах, млості в очах?
Розпусна? Може...часом несміла...
Я розгрішу вас, падре, - у снах...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-01 16:18:00 ]
пропоную перенести діалог на сторінку "ОТАКЕ"))